Многим могло показаться, что это только список «Слуги народа» — жесткое подковерное решалово. А вот список «Голоса» — это гавань затонувших соросят. И что Вакарчук выступил для них в роли Айболита-спасителя.

Выступил после чудовищного зашквара с вмешательством в выборы в США в 2016 году, в котором украинские малыши-акцепторы оказывали посильную помощь посольству и реящему над ним духу Джо Байдена. Никто не хотел брать плохишей в список, и универсальных солдат-антикоррупционеров и реформаторов охватило отчаяние. Почти как у классика.

И тут же соросята
Визжат, как поросята
Ах, жалко, жалко, жалко
Бедных соросят!

Они лежат и бредят:
"Ну что же он не едет,
Ну что же он не едет,
̶Д̶о̶к̶т̶о̶р̶ ̶А̶й̶б̶о̶л̶и̶т̶ ̶ Слава Вакарчук?

И Славко приехал и спас всех оптом – и Стефанишину, и Устинову, и Транспаренси, и еще бог знает кого.

Мог ли Вакарчук возражать против включения в список демократических грантоборцев, с учетом того, что и Томаш Фиала, и Виктор Пинчук являются партнерами Сороса? Вопрос риторический.

Единственное, что непонятно, почему только Стефанишина и Устинова, а нет трижды судимого рецидивиста Димы Шерембея, вора, инъекционного наркомана и духовного наставника Шабунина, Стефанишиной и Устиновой, которых он и втащил в мир большого лоббизма на горбу своих «Пациентов Украины» и «Сети ЛЖВ». JE SUIS DIMON. Не расстраивайся пацан, бог не фрайер. Где выпускник медицинской академии ФСБ Курпита и партнер антикоррупционеров – фармацевтический представитель «солнцевских» Борис Литовский, возивший мел для украинских онкобольных детей? Тема борьбы с коррупцией в медицине не раскрыта.

Ну, и конечно, орден святого Пинчука – Войцицкая, Ризаненко и иже с ними. Хочется спросить этих достойных людей: а как же идеология Самопомощи и БПП, где вы состояли? Хотя разве это идеология? Вот реприватизация «Укррудпрома» в интересах Пинчука, которую инициировали Войцицкая и Ризаненко – вот это была идеология. Но, к сожалению, закончилась она, как и многие политические инициативы и даже проекты Виктора Михайловича – полным пшиком. 31 мая КСУ закрыл это дело. Спрашивается: зачем Вакарчуку такие депутаты, которые даже реприватизировать ничего для Пинчука не могут?

Но есть в списке «Голоса» фигуры, которые вызывают вопросы совсем не риторические, и мы даже удивлены, что пишем об этом первыми. Одна из таких фигур – Тарас Козак, который будет баллотироваться от партии по округу №211 в Голосеевском районе Киева.

Нет, это не тот Тарас Козак Медведчука, но что-то общее с «тем» Козаком у этого Козака есть. Наш, а точнее, как станет ясно из дальнейшего изложения событий, не совсем наш Козак – владелец инвестиционной группы «Универ». Одно из стратегических направлений деятельности группы, которого нет на ее официальном сайте – отмывание денег для клиентов из системы власти.

Схема эта называется «Групповой отчет» и является относительно свежей. Возникла она после введения электронных деклараций, когда многим чиновникам понадобилось как-то объяснять наличие у них средств, многократно превышающих официальные доходы.

Активно работать схема начала в 2017 году. Поначалу наблюдатели недоумевали, почему так вырос объем торгов на минусовой «Украинской бирже»? А это обслуживали уважаемых людей – депутатов и чиновников, которым нужно было легализовать нажитое непосильным трудом.

Смысл схемы в том, что ОВГЗ продаётся физическому лицу (условному чиновнику/депутату) по искусственно заниженной цене, а уже затем физическое лицо продаёт ОВГЗ по «нормальной» цене (или искусственно же завышенной). Деньги несколько раз прогоняются по цепочке от одного брокера к другому и затем в банк.

Смысл всех этих манипуляций – получение прибыли клиентом. А поскольку ОВГЗ в такой схеме переходят от лица к лицу по кругу и затем возвращаются к их первоначальному владельцу, то их клиенту можно даже и не приобретать, а просто позаимствовать. И, наконец, еще одно важное преимущество – с дохода от ОВГЗ, в отличие от депозита, не нужно платить подоходный налог.

Так вот, компания Тараса Козака была, так сказать, ведущим оператором рынка в этом секторе неофициальных брокерских услуг. Работающим надежно и комплексно, потому что компания «Универ» является совладельцем «Украинской биржи».

Но в ноябре в налаженную работу рынка грубо вмешалась СБУ. Которая провела ряд обысков на фондовых биржах и у ключевых игроков рынка по торговле ценными бумагами. «Укргазбанк», «Альфа-Банк» и банк «Альянс», которые, по мнению СБУ, действовали по предварительному сговору с сотрудниками биржи ПФТС, «Украинская биржа», ООО «Универ Капитал», ООО "КУА «Универ Менеджмент» и других.

Были арестованы счета «Универ капитал», о чем Тарас Козак с драматизмом сообщил у себя в ФБ. Слова поддержки патриоту-финансисту (а ведь человек с таким именем и фамилией не может не быть патриотом) поспешили выразить многие украинские антикоррупционеры. Например, сын Анатолия Гриценко Алексей.

Но в ходе следствия выяснилось, что «Универ» не только отмывал деньги, но еще и перечислил 480 тысяч долларов на счета кипрской Midstream Group Limited. В дальнейшем средства были переведены на другой счет кипрской компании уже в российском банке. Ну а сам Midstream Group Limited является акционером российской компании «Еврохим», принадлежащей доверенному лицу Путина – миллиардеру Андрею Мельниченко. Компания «Еврохим» находится под санкциями в Украине за то, что является главным поставщиком минудобрений в ЛДНР.

Ни СБУ, ни Козак не прояснили, за какие услуги компания украинского миллионера и будущего депутата партии «Голос» перечислила 480 тыс долларов компании российского миллиардера.

Некоторую ясность в удивительную историю финансовой любви украинского патриота к другу Путина может внести тот факт, что Тарас Козак сначала стал российским миллионером, а уже потом – украинским патриотом.

Уроженец Дрогобыча Козак по какому-то трагическому капризу судьбы большую часть своей сознательной жизни провел в Москве. Там он учился, и там же основал бизнес – эту самую группу «Универ» и банк, активы которого к 2006 году составили $120 млн. Правда, в этом же 2006 году банк был закрыт, а лицензия его отозвана. Сам Козак туманно намекает на рэкет Центробанка РФ и чуть ли ни диссидентские мотивы. А на самом деле банк закрыт одновременно с двумя другими банками за… отмывание денег. Дежавю. Да и сама российская группа «Универ» уже в 2010-х была фигурантом скандалов, связанных с отмыванием денег и выводом средств из проблемных банков.

В 2005 году Козак открыл филиал «Универа» в Украине. Штирлица рвало на Родину. Согласно официальной версии, Козак продал свою долю в материнской, то есть, в российской инвестиционной группе «Универ» в 2010 году.

Чтобы усомниться в этом, достаточно зайти на сайт этой компании. Логотипы украинского и российского «Универов» отличаются только цветом. Кроме того, согласно сообщению российского сайта, в марте 2011 года Тарас Козак упоминается как конечный бенефициар российской компании. Кэш Гугла еще помнит, что на украинском, подчеркнём, сайте «Универ» было написано следующее: «В состав группы УНИВЕР входят российские компании: инвестиционная компания ООО «УНИВЕР Капитал», управляющая компания ООО «УНИВЕР...».

Ну, и наконец, откуда в «Голосе» возник Козак? Любой политпроект – он как современный журнал. Есть обложка – это Славко и киборги. Есть материалы от собственника – это Войцицкая, Ризаненко и соросята. А есть джинса – это Козак. Но вообще журнал интересный, Славко – с удовольствием почитали.

Голос Всеукраинская сеть ЛЖВ Служба безпеки України Центр Протидії Корупції Об'єднання «Самопоміч»

Сергей Федорчук, Национальное бюро расследований Украины

Партію «Опозиційний блок» у 2017 році, окрім надходжень з держбюджету та внесків фізосіб, фінансували фіктивні фірми.

Про це йдеться у розслідуванні програми «Джокери» з Севгіль Мусаєвою на телеканалі ZIK, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Так, фізичні особи перераховували кошти лише регіональним осередкам, і це були незначні суми, які загалом склали 4 мільйони 750 тисяч гривень.

Юридичні особи спонсорували «Опоблок» набагато активніше. Компанія «Агротрейдмаркет» перерахувала 2,55 млн гривень, «Полібудсервіс» – 1 мільйон гривень, ТОВ «Магден-плюс» – 1,1 мільйона гривень, «Гіперіон мега» – 1 мільйон гривень.

Як з’ясували журналісти, за зазначеними адресами розташування фірм «Гіперіон мега», «Магден-плюс» та «Полібудсервіс» не було жодної.

Фінансовий аналітик ГО «Ейдос» Сергій Адаменко зазначив, що протягом 2016 року «Опозиційний блок» профінансували сім юридичних осіб на загальну суму понад 12 мільйонів гривень. У 2017 році чотири юридичні особи профінансували її приблизно на 3,8 мільйона гривень.

«Є чотири основні фірми, „Агротрейдмаркет“ є основною, бо вона внесла 2,5  мільйони гривень на рахунки політичної партії „Опозиційний блок“. Прізвища засновників цих компаній я свідомо не буду називати, але вони паралельно ще є засновниками кількох десятків фірм. Тобто одна людина керує двома або трьома десятками фірм. І щоб ви розуміли, статутний фонд в них є до тисячі гривень. Тобто це фірми, які існують тільки на папері», – наголосив Адаменко.

Разом з тим, на питання журналістів, чи знають своїх спонсорів представники «Опоблоку», народний депутат від цієї політсили Юрій Мірошниченко відповів, що на сьогоднішній день є запитання до звітів більшості політичних сил.

«Я вважаю, що це пов’язано зі складнощами заповнення звітів. На першому етапі у 2016 році було більше запитань, у 2017 їх вже менше. Я прогнозую, що це еволюційний процес», – сказав Мірошниченко.

Журналісти припускають, що прихованими спонсорами «Опоблоку» можуть бути Віктор Медведчук, Дмитро Фірташ та Рінат Ахметов.

Нардеп від БПП Сергій Лещенко зазначив, що «Опоблок» із самого початку був проектом цих людей.

"Із самого початку «Опозиційний блок» був проектом трьох олігархічних кланів: Медведчука, Фірташа з Льовочкіним та Ахметова, куди входять його юристи, особисті менеджери та довірені люди – починаючи від пана Морока, Долженкова, Воропаєва, Бєлого, бо Новинський є окремим олігархом, але в нього з Ахметовим є бізнес зв’язки. Тобто вони є співвласниками «Метінвесту», – розповів Лещенко.

Разом з тим, директор Інституту світової політики Євген Магда переконаний, що Дмитро Фірташ досі має вплив на «Опозиційний блок», хоча перебуває в Австрії і до нього є запитання в американських слідчих.

«Дмитро Фірташ впливає приблизно на 20 різних парламентаріїв і називати головним виконавцем його політичної волі в Україні та його бачення, думаю, що можна Сергія Льовочкіна», — сказав він.

У свою чергу, колишній народний депутат чотирьох скликань Тарас Чорновіл стверджує, що Медведчук досі контролює деяких депутатів парламенту.

«У Верховній Раді і досі є аж п’ять депутатів з групи Медведчука, яку він контролює ще з часів СДПУ(О): Нестор Шуфрич, Ігор Шурма, Михайло Папієв, Тарас Козак, Василь Німченко. Нестор Шуфрич йде з „Опоблоку“, і це робиться саме в інтересах Медведчука. Щоб у наступному парламенті отримати більше мандатів. На вибори вони підуть окремо. Тобто „Опоблок“ розколеться», – вважає Чорновіл.

Журналісти зазначають, що формально розкол політсили уже триває.

«Група Фірташа зіграла на користь влади, коли підтримала судову реформу 20-ма голосами. Згодом група Ахметова підтримала зміни в енергетичній сфері. Як наслідок – з’явилася формула „Роттердам+“, за якою тепер Україна дорожче купує усе вугілля», — йдеться у програмі.

Як повідомлялося, у квітні 2017 року журналісти «Наших грошей» з’ясували, що «Опоблок» фінансують фірми, зареєстровані у «віртуальному офісі»: в перукарні, а також на рибному держпідприємстві.

Серед них – компанія ТОВ «Гіперіон мега», що перерахувала на рахунок «Опоблоку» понад мільйон гривень, директором і засновником якої є Ткаченко Володимир Іванович.

Журналісти програми відвідали директора, і з’ясували, що Ткаченку не відомо ані про внески, ані про саму компанію.

11 вересня 2017 року Шевченківський райсуд міста Києва зобов’язав Національну поліцію перевірити дані з фінансового звіту партії «Опозиційний блок».

Однак 29 січня цього року стало відомо, що провадження закрили, бо власник «Гіперіон Мега» Володимир Ткаченко повідомив слідчим, що сприйняв журналістку та оператора «Наших грошей» за шахраїв – і саме тому заперечував і наявність в нього компанії, і мільйонні пожертви на «Опоблок».

Віктор Медведчук – у минулому голова адміністрації президента Леоніда Кучми та віддавна наближений до президента Росії Володимира Путіна – і нині займає вагомі позиції в політично-бізнесовому житті України, повідомляє Національне бюро розслідувань України з посиланням на Радіо Свобода.

Українська влада синхронно з російською навіть робить для нього виняток із загальних правил – його приватному літаку дозволяють літати поміж двома країнами без зупинок ані в Білорусі, ані деінде, попри заборону прямого авіасполучення. Мовляв, бо відряджений на урегулювання конфлікту між Україною та Росією. Та чи завжди цей привілей він використовує за призначенням? Чи не вирішує заодно ще й свої бізнесові справи? Під час проведення розслідування на цю тему охоронці Віктора Медведчука напали на знімальну групу програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»). Це сталося біля VIP-терміналу аеропорту «Київ».

Один із охоронців одразу блокує авто знімальної групи програми «Схеми». Журналіст та оператор виходять із машини і намагаються зняти летовище. Це громадське місце, тому знімальна група має на це законне право. Однак охоронці виходять із мікроавтобуса і починають перешкоджати зйомці.

О 16:30 з того самого аеропорту вилітає приватний літак з бортовим номером М-ARRH і прямує до Москви.

У 2015 році російський Фонд боротьби з корупцією опублікував розслідування, в якому встановив, що літак із цим бортовим номером належить російському олігарху та другу президента Росії Аркадію Ротенбергу.

О 17-й годині з аеропорту вилітає борт Віктора Медведчука. Він облітає Східну Україну і перетинає кордон.

Спостерігаючи за перельотами через FlightRadar, знімальна група «Схем» рушає до VIP-терміналу аеропорту «Київ», щоб зафільмувати пасажирів приватного літака. Але тут на журналістів уже чекають ті самі охоронці. Вони одразу під’їжджають до знімальної групи, яка вкотре демонструє журналістські посвідчення.

У цей час із мікроавтобуса знову виходять охоронці з парасольками. Один з чоловіків, який керує ними, дає команду чекати.

Як тільки літак заходить на посадку, охорона починає перешкоджати зйомці. Згодом серед них з’являються люди в масках. Аби уникнути фізичного протистояння, знімальна група починає рухатись у бік терміналу, але мікроавтобус блокує авто знімальної групи, а охоронці навіть не дають можливості підняти відеокамеру.

Тим часом з іншого боку летовища другий оператор програми, про якого не знає охорона Медведчука, безперешкодно знімає посадку літака.

До нього підходять поліцейські перевірити документи, і він просить правоохоронців підійти до VIP-терміналу на допомогу знімальній групі, якій не дають знімати охоронці Медведчука.

Однак на звернення журналістів поліцейські реагують дивно: спершу пропонують звертатися до охорони VIP-терміналу і взагалі відмовляються перевіряти документи людей у масках. А на зухвале перешкоджання журналістській діяльності жодним чином не реагують.

Показово, що в присутності поліцейських охоронці не застосовують фізичну силу, але й далі перешкоджають зйомці. Та попри це оператору вдається зафіксувати вихід чоловіків із терміналу, а журналісту – зняти бодай номерні знаки автомобілів, оскільки облич не видно.

Тим часом другий оператор встигає дістатися VIP-терміналу і з бокової точки зняти виїзд кортежу Віктора Медведчука. А заодно і те, як охоронці перешкоджають зйомці.

Як тільки кортеж виїхав з аеропорту, охоронці швидко сідають в автівки. І лише після чергового прохання журналіста поліцейський погоджується перевірити документи нападників.

Переговорний процес чи приватні інтереси?

Це не вперше «Схеми» фіксують прямі перельоти Віктора Медведчука до Росії. Рік тому журналісти з’ясували, що його приватний літак має винятковий дозвіл на пряме авіасполучення між Росією та Україною.

Ще в 2016 році голова СБУ Василь Грицак ексклюзивне право на пряме авіасполучення з країною-агресором для Медведчука, попри заборону для всіх українців, пояснив так: «Медведчук входить до тристоронньої контактної групи – зокрема, до гуманітарної підгрупи. І, відповідно до повноважень, наданих йому керівництвом держави, включений у переговорний процес. У зв’язку з цим він дійсно періодично літає до Москви. Ми це підтверджуємо».

Та попри оголошену Грицаком виняткову причину, пізніше «Схемам» вдалося встановити, що Віктор Медведчук прилетів із Москви в компанії народного депутата від «Опозиційного блоку» Тараса Козака та бізнесмена Нісана Моісеєва.

Також під час проведення розслідування, опублікованого влітку, вдалося з’ясувати, що в останні роки у Нісана Моісеєва в Україні з’явився масштабний бізнес, пов’язаний зі скуповуванням російських активів.

Державна компанія «Роснєфть» продала в 2016 році свої активи в Україні. А це майже 150 заправок переважно під брендом «ТНК», мережу нафтобаз та Лисичанський нафтопереробний завод. Покупцем виявилася маловідома швейцарська фірма Glusco Energy. Це дочірня структура іншої швейцарської фірми – Proton Energy Group, офіційний власник якої ізраїльський бізнесмен Нісан Моісеєв.

Нісан Моісеєв у письмовій відповіді на запит журналістів «Схем» тоді відповів: «З паном Медведчуком я знайомий давно, як і з багатьма іншими українськими, російськими, європейськими, ізраїльськими, американськими публічними людьми та бізнесменами. Нас пов'язують дружні відносини, а не ділові. Ніякого стосунку пан Медведчук до цих компаній не має, вони належать мені, я – їхній єдиний власник».

Також приліт із Москви в Київ Медведчука і Моісеєва збігся в часі із «зачищенням» ринку імпорту скрапленого газу України під нового гравця, яким став той самий Нісан Моісеєв. Про це також ішлося в одному з розслідувань «Схем».

Наприкінці 2016 року в традиційних імпортерів скрапленого газу почалися проблеми: діями СБУ, Мінекономрозвитку та митниці був зупинений його імпорт, і майже одночасно з’явилися фірми, які почали імпортувати великі обсяги скрапленого газу з Росії.

Розслідування «Схем» виявило: тоді ринок немов зачистили під чотири фірми, одна з яких – «Глуско Україна» Нісана Моісеєва, а решта три – пов’язані з нею через менеджерів. Усі вони почали у великих обсягах ввозити до України з Росії газ «Роснєфті», тоді як іншим імпортерам СБУ показала червоне світло.

Хто охороняє Медведчука?

Встановивши, що Медведчук використовує екслюзивне право прямого авіасполучення між Україною та Росією не тільки для переговорного процесу під час війни, а ще й бере з собою попутників, «Схеми» вирішили уважно дослідити його перельоти, тому кілька разів їздили до аеропорту «Київ».

30 жовтня, аеропорт «Київ». Знімальна група помічає, як літак Віктора Медведчука готують до вильоту.

Та як тільки камера починає знімати, як біля журналістів одразу з’являються незнайомці. Спочатку вони просто спостерігають. Згодом таки підходять до знімальної групи. А коли пасажирів привозять до літака, охоронців стає більше і вони починають заважати зйомці.

5 листопада 2017 року, VIP-термінал аеропорту «Київ».

Цього разу знімальна група програми приїжджає в аеропорт не через польоти Віктора Медведчука, а для зйомок іншого матеріалу про перельоти високопосадовців. Але коли на FlightRadar з’являється літак Медведчука, який повертається з Ужгорода, журналісти намагаються зняти летовище. І знову з’являються й охоронці Медведчука.

Та оскільки знімальну групу цікавили перельоти Медведчука саме з Росії, щоб уникнути конфлікту з охороною, журналісти вирішують поїхати звідти. Проте автомобіль «Схем» починають блокувати: мікроавтобус попереду, а охоронець стає позаду автівки, що унеможливлює рух машини в обох напрямках.

І знову історія повторюється: знімальну групу блокують, журналісти намагається фіксувати їхні протиправні дії. Саме в цей час вулицею їде автомобіль із патрульними поліцейськими, до яких журналісти звертаються по допомогу. Але охоронці Медведчука не визнають факт блокування і переконують поліціянтів, що їхнє авто несправне.

Зрештою поліцейським доводиться штовхати авто на край дороги.

Як тільки вони їдуть, охоронці сідають у мікроавтобус, який виявляється все-таки справним.

Один із автомобілів з кортежу «Мерседес Бенц» С 500, який так ретельно охороняли від відеокамер, як з’ясувалося, зареєстрований безпосередньо на самого Віктора Медведчука.

А от автомобілі, якими користувалися охоронці Медведчука під час усіх цих інцидентів, як вдалося встановити «Схемам», зареєстровані на ТОВ «Детективне охоронне агентство «Шторм».

Третя автівка в кортежі Віктора Медведчука «Мерседес Віано» також зареєстрована на «Детективне охоронне агентство «Шторм».

Засновником і керівником цієї компанії, відповідно до офіційних даних, є Віктор Іванович Чорний. Із Віктором Медведчуком його пов’язує Федерація бойового самбо України. У 2013 році на відкритті чемпіонату України він цитував вітального листа від Медведчука. Згадки про те, що останній є почесним президентом федерації, а Віктор Чорний є віце-президентом, можна знайти у ЗМІ і за 2016 рік.

Також у мережі викладене відео, коли Віктор Чорний виступає на зустрічі київського активу руху «Український вибір», лідером якого є Віктор Медведчук.

За годину до ефіру

Редакція завчасно надіслала запит Віктору Медведчуку з проханням прокоментувати дії його охоронців біля VIP-терміналу аеропорту «Київ». Також журналісти запитали: приватним чи офіційним був його візит до російського міста Сочі 7 листопада та чи пов’язаний він із діяльністю Медведчука в гуманітарній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи? Якщо так, то з ким із представників російської влади мав зустріч Медведчук у Сочі?

Однак відповідь отримали за годину до ефіру, коли технічної можливості додати її до програми на каналі «UA:Перший» не було. У листі від імені адвоката Віктора Медведчука Ігоря Кириленка, який представляє його інтереси, виконання журналістської діяльності називають «провокацією» і звинувачують у втручанні в приватне життя.

«Згідно з діючим законодавством України, збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про Медведчука В.В. можливе тільки за його особистої згоди на це. Отже, провокація журналістів Радіо Свобода підпадає під дію статті 182 Кримінального кодексу України («порушення недоторканності приватного життя»). Наразі щодо зазначених подій подано заяви до Національної поліції України та Генеральної прокуратури України про вчинення кримінального правопорушення», – йдеться в листі від адвоката.

Більше того, захист Медведчука листом застеріг від оприлюднення матеріалу в прямому ефірі.

«Вважаю за необхідне поставити вас до відома, що таке оприлюднення конфіденційних даних буде прямим та свідомим порушенням закону. Наголошую, що причетні до цього особи понесуть відповідальність згідно з чинним законодавством України», – вказано в листі від адвоката Кириленка.

Якою буде реакція правоохоронців?

Першою на напад охоронців Медведчука на знімальну групу «Схем» відреагувала прокуратура міста Києва. І наступного дня після нападу відкрила кримінальне провадження.

«За інформацією, поширеною у ЗМІ щодо перешкоджання роботі знімальної групи програми «Схеми» в аеропорту «Київ», органами столичної прокуратури до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) КК України», – йдеться в заяві прес-служби відомства.

Також окремо журналісти програми запитали голову Нацполіції Сергія Князєва про інцидент із перешкоджанням журналістській дільності охоронцями Медведчука і бездіяльністю поліцейських під час інциденту. Він зазначив, що бездіяльність поліцейських, на його думку, буде об’єктом дослідження прокуратури. «Ми проведемо службове розслідування, і висновки будуть достатньо швидкі й конкретні», – пообіцяв він.

Голова Національної поліції Сергій Князєв пообіцяв провести службове розслідування щодо бездіяльності поліцейських
А стосовно інциденту з перешкоджанням журналістам Князєв порадив написати заяву і зазначив: «Повинне бути все по закону. Неважливо, хто і неважливо, який ранг чи рівень посади в громадянина нашої держави».

Редакція програми «Схеми» очікує на об’єктивне розслідування цього інциденту. А також сподівається надалі безперешкодно знімати у громадському місці біля VIP-терміналу аеропорту «Київ» з метою фіксації та оприлюднення суспільно важливої інформації про перельоти приватними літаками українських високопосадовців та впливових політичних діячів, на кшталт Віктора Медведчука, зокрема до країни-агресора – Росії.

«Им хочется воевать? Я воевать умею», — написал у себя на странице в Facebook Виктор Медведчук еще в декабре 2013 года. Таков был ответ друга Владимира Путина и сторонника дружбы с Россией на проделки участников «Евромайдана». Те как раз приехали к нему «в гости», попытались сломать забор, и обвинили его в причастности к зверствам в центре Киева. Тогда еще не было массовых убийств, но уже сотни людей пострадали от дубинок «Беркута».

«Евромайдан» у дома Виктора Медведчука

Позднее Медведчук таки доказал: воевать он умеет. Только на чьей стороне? Кум президента страны-агрессора, оккупировавшей Крым и часть Донбасса, фактически стал спикером Кремля в Украине. Его заявления в точности повторяют основные посылы Москвы – нужны поправки в Конституцию, автономное от Киева самоуправление на землях, захваченных боевиками «ДНР» и «ЛНР», и амнистия для сепаратистов. Все это Медведчук регулярно озвучивает у себя в Facebook, либо на сайте своего политического проекта «Украинский выбор». Последнее подобное заявление было опубликовано буквально на днях.

Помимо этого Медведчук взял на себя роль посредника между Киевом и ставленниками Кремля на Донбассе. Именно он вел переговоры об обмене пленными. И, судя по заявлениям его соратников, участвует в процессе по освобождению украинской летчицы и народного депутата Надежды Савченко. В одном из отчетов ОБСЕ Медведчук и вовсе фигурирует как представитель «ДНР» и «ЛНР».

Впрочем, экс-глава администрации Леонида Кучмы оказался опытным «воякой» не только в качестве парламентера. Дружба с Кремлем и тесные связи с местными боевиками позволили окружению политика серьезно укрепить свой бизнес после Майдана. По сути, близкие к Виктору Медведчуку люди получили серьезное влияние на энергетическую безопасность Украины. Они занимаются поставками дефицитного угля на украинские электростанции с оккупированных территорий. А скоро возьмут под контроль и часть рынка нефтепродуктов.

Тем временем сам Виктор Медведчук потихоньку обустраивается в Крыму.

Махинации с углем

Оккупация части Луганской и Донецкой областей стоила Украине потери большей части угольной промышленности. В ноябре 2015 года премьер-министр Арсений Яценюк заявил: из 90 шахт Донбасса Киев потерял контроль над 65-ю. Украине впервые пришлось решать проблему дефицита топлива для электростанций. Ведь под контролем боевиков остались все крупные производители антрацита – основного топлива для производителей электроэнергии.

Справиться с нехваткой угля решили за счет импорта – в основном из России и ЮАР. У боевиков «ДНР» и «ЛНР» «черное золото» пообещали не покупать. Однако позднее выяснилось: уголь у террористов Киев все-таки покупает. По информации народного депутата и члена топливного комитата Верховной Рады Виктории Войцицкой, более 20 компаний поставляют топливо с оккупированной территории на теплоэлектростанции государственной «Центрэнерго», крупнейшего производителя электроэнергии из угля в стране.

Также в компании Поза – «Прайвет Канселер» – работал депутат от «Оппозиционного бока» Тарас Козак, которого СМИ называют соратником Медведчука. По информации СМИ, Козак также ведет переговоры от имени Arida Global.

Выход на топливный рынок

Фигурирует Arida Global не только в махинациях с углем. Компания, близкая к Медведчуку, также имеет отношение к сделке купли-продажи сети заправок в Украине, которые пока принадлежат «Роснефти». АЗС в основном работают под брендом предыдущего собственника – ТНК. В январе 2016 года малоизвестная швейцарская Glusco Energy S.A. подала заявку в АМКУ на покупку этих станций.

Glusco Energy не имеет прямых связей с украинским бизнесом. Однако, по данным «Лиги», среди фирм, на счетах которых оседает вся прибыль швейцарцев, есть уже знакомая нам Arida Global.

В сеть ТНК и родственных брендов (Formula, Золотой Гепард и Smile) в Украине входит более 170 заправок и около десятка нефтебаз. Это одна из наиболее развитых топливных «сеток» в нашей стране.

К тому же людей, близких к Медведчуку, называют новыми собственниками нефтепровода «ПрикарпатЗападТранс». До 2014 года Россия поставляла по нему в Украину около 1 млн тонн дизельного топлива. Это почти четверть украинского рынка. Примерно столько же шло транзитом в Венгрию.

Земля в Крыму

Статус переговорщика и близкие отношения с Путиным позволяют Медведчуку комфортно себя чувствовать и в оккупированном Крыму. Прокремлевский политик владеет земельным участком на границе Алупки и Симеиза.

Официально земля оформлена на «Спорт-тур». Фирма принадлежит инвесткомпании «Терра-инвест», в совладельцах которой значится Александр Валерьевич Мошинский, адвокат, представляющий в судах интересы Медведчука.

Сам Медведчук еще до войны с Россией подтверждал, что имеет отношение к «Спорт-тур». С июня 2009 года лидер «Украинского выбора» числится основателем, участником и непосредственным владельцем компании, которая, в свою очередь, с марта 2012 года является опосредованным владельцем «Спорт-тура».

Виталий Ермаков, Национальное бюро расследований Украины