Президент Володимир Зеленський звільнив Івана Куцика з посади керівника Державного управління справами та поклав виконання обов’язків керівника ДУС на заступника голови Сергія Борзова, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Відповідні укази оприлюднено на офіційному сайті презедента 11 червня 2019 року.

Генерал-полковника міліції Куцика на посаду керівника ДУС у 2016 році призначив Петро Порошенко.

Сергій Борзов працює заступником керівника Державного управління справами ще з червня 2014 року.

Борзов відомий своєю діяльністю в КВН: з 2006-го по 2011 рік працював директором команди “Вінницькі перці”. У 2011-му очолив команду КВН “Збірна України”. Також працював у ТОВ “Телевізійне творче об’єднання “Олександр Масляков і Компанія” (АМІК).

У червні 2016 року у ЗМІ з’явилася скандальна інформація, що Борзов безкоштовно отримав від Державного управління справами квартиру на Печерську вартістю 10 мільйонів гривень.

За інформацією журналістів програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”, у грудні 2015 року Державне підприємство “Укржитлосервіс”, підвідомче Державному управлінню справами, видало родині Борзових свідоцтво про право власності на квартиру площею 187,8 кв. метрів у будинку на бульварі Лесі Українки.

Сам Борзов пояснив це необхідністю перевезти до Києва своїх батьків.

Журналісти звернули увагу, що сім’я Борзових є досить заможною і не потребувала покращення житлових умов.

“Помешкання в центрі Києва Борзов отримав з порушеннями, адже квартира була оформлена не як службова, а одразу у власність. Крім того, за законом, житлові приміщення надаються чиновникам у межах 13,65 квадратного метра житлової площі на одну особу. Однак навіть для шести осіб житло площею 190 квадратних метрів (110 – житлової) – це перевищення усіх норм.

До речі, в березні 2016 року дружина Борзова Ірина придбала у власність автомобіль BMW 520i 2016 року випуску, ринкова вартість якого сягає 65 тисяч доларів”, – ішлося в повідомленні Центру протидії корупції.

Після виходу сюжету програми Бігуса “Центр протидії корупції” звернувся із заявою про злочин до Національного антикорупційного бюро України.

Не виключено, що Борзов сам ухвалив рішення про виділення дорогої квартири, зловживаючи своїм службовим становищем, зазначили антикорупційні активісти.

У вересні 2016 року Національне антикорупційне бюро порушило кримінальне провадження за фактом передачі квартири у центрі столиці службовими особами ДУС у приватну власність Сергію Борзову (№52016000000000262 у ЄРДР, імовірне зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, – ч.2 ст. 364 КК України”), йшлося в листі НАБУ.

Раніше НАБУ порушило справу через виділення дорогої квартири екс-керівникові ДУС.

Суд переніс засідання за скаргою Центру протидії корупції щодо закриття так званої «справи рюкзаків» проти сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та його екс-заступника.

Таке рішення Апеляційний суд Києва ухвалив у 10 вересня 2018 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Активісти 4 вересня подали апеляцію на попередню відмову судді Солом'янського райсуду розглядати їхню скаргу.

Однак до апеляційного суду за тиждень матеріали справи не надійшли, а прокурор на засідання у понеділок не з’явився .

«В зв'язку ненадходженням для розгляду апеляційної скарги матеріалів справи відкласти розгляд судового провадження», – оголосила головуюча суддя.

Наступне засідання призначили на 14 годину 17 вересня.

У ЦПК вважають, що «суд бере участь у саботажі справи» разом із прокурорами САП та затягує процес, не направляючи матеріали провадження.

Водночас, адвокат ЦПК Олена Щербан під час засідання наголосила, що 11 вересня у суді в Харкові планують затвердити угоду між прокурором та останнім підозрюваним, підприємцем Володимиром Литвином.

«Буде розглядатися угода зі слідством, і в подальшому розгляд нашої скарги не буде мати сенсу», – зазначила вона.

Активісти підкреслюють, що суд може ухвалити рішення про знищення доказів, через що неможливо буде довести провину фігурантів.

Саме тому ЦПК наполягав на розгляді скарги без прокурора та матеріалів справи.

Крім того, як зазначають в організації, справу останнього підозрюваного Литвина розглядатиме суддя Віктор Єжов, який фігурував у провадженні про сприяння тероризму.

Друга суддя колегії, Інна Шелест, як зазначають активісти, видавала незаконні вказівки судити майданівців уночі.

«За вказівками Шелест судді ухвалили щонайменше 11 неправосудних рішень щодо протестувальників. Тим не менше вона й далі виконує свої суддівські повноваження», – кажуть у ЦПК.

Раніше повідомлялось, що суддя Солом'янського райсуду Києва Вадим Сенін повернув Центру протидії корупції скаргу на закриття так званої справи «рюкзаків Авакова».

12 липня прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури закрив справу про розкрадання коштів проти сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова та екс-заступника міністра Сергія Чеботаря.

Чеботаря і Авакова підозрювали у причетності до розкрадання 14,5 мільйонів гривень при закупівлі рюкзаків для потреб Нацгвардії.

Третій фігурант справи так званих «рюкзаків Аваков» про розкрадання коштів Володимир Литвин хоче взяти провину на себе.

Громадська організація Центр протидії корупції заявила, що голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький та його заступники незаконно затягують розгляд скарги НАБУ на рішення прокурора САП, який закрив «справу рюкзаків». У цій справі фігурує син та заступник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

ЦПК зазначає, що 13 липня 2018 року НАБУ надіслало скаргу до керівника САП Холодницького, щодо закриття кримінального провадження у так званій «справі рюкзаків».

Детективи вимагають скасувати постанову про закриття провадження щодо сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова та заступника міністра Сергія Чеботаря, яких підозрюють у причетності до розкрадання 14,5 мільйонів гривень при закупівлі рюкзаків для потреб Нацгвардії.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 313 КПК України, Холодницький або його заступник мали розглянути скаргу та ухвалити рішення впродовж трьох днів з моменту її отримання.

«Тобто Холодницький мав розглянути скаргу ще до того, як пішов у тривалу відпустку», — зазначають у ЦПК.

Проте станом на 15 серпня відповіді не було ані від Назара Холодницького, ані від першого заступника Максима Грищука, який виконує його обов’язки на час відпустки. Про це повідомили Центру протидії корупції у НАБУ.

Аналогічну скаргу НАБУ надіслало й генпрокурору Луценку, проте він взагалі відмовив розглядати її по суті. Про це стало відомо із відповіді НАБУ, яку отримали юристи ЦПК.

«Вищий за посадою прокурор, у цьому випадку Назар Холодницький або його заступник, може скасувати постанову та поновити розслідування справи», — зазначають у Центрі протидії корупції і додають, що імовірно ідеться про свідоме затягування.

«Очевидно, що розгляд скарги НАБУ свідомо затягується, щоб дочекатися поки справа перейде до суду стосовно третього фігурната і тоді вже притягнути до відповідальності Авакова та Чеботаря буде неможливо», — зазначають у ЦПК.

12 липня Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила так звану справу «рюкзаків Авакова», у якій фігурують син міністра внутрішніх справ Олександр Аваков і екс-заступник голови МВС Сергій Чеботар. Рішення про закриття справи ухвалив процесуальний керівник у цьому провадженні Василь Кричун.

Постанова суду закриває справу, знімає всі запобіжні заходи та повертає всі арештовані раніше речі.

Наступного дня НАБУ оскаржило закриття справи «рюкзаків Авакова».

Нагадаємо, 31 жовтня минулого року детективи НАБУ затримали сина глави МВС Авакова Олександра та екс-заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря. Їх підозрюють у причетності до розкрадання 14,5 мільйонів гривень при закупівлі рюкзаків для потреб Нацгвардії. Також детективи НАБУ провели обшуки в сина Авакова. У МВС назвали затримання сина Авакова політично вмотивованим. Сам Арсен Аваков заявив, що його син доведе свою невинуватість у суді.

1 листопада 2017 року Солом'янський райсуд Києва відпустив Авакова під особисте зобов'язання та постановив надіти на нього електронний браслет.

У квітні цього року НАБУ відкрило матеріали «справи рюкзаків», у який фігурує син Авакова.

Печерський райсуд Києва зобов’язав Генпрокуратуру внести в Єдиний реєстр досудових розслідувань інформацію щодо можливого незаконного збагачення очільника Києво-Святошинської прокуратури Юрія Дмитруня.

Про це пише видання «Наші гроші», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Відзначається, що інформацію про нерухоме майно Дмитруня та його дружини прокурорки Лілії Дмитрунь «Наші гроші» опублікували наприкінці 2016 року.

У матеріалі йшлося, що дружина очільника Києво-Святошинської прокуратури Юрія Дмитруня Лілія оформила на себе квартиру площею 78 квадратів у районі столичної Саперної Слобідки наприкінці 2016 року. У сусідніх будинках нині таке житло продають по $1 тисячі за квадрат.

А на початку року брат Лілії Дмитрунь Ігор Маркітанюк оформив на себе житло площею 107 кв. м у с. Чайки в передмісті Києва. Зараз така квартира коштує 1,5 мільйони гривень.

Дружина Юрія Дмитруня є прокурором прокуратури Київської області.

Швагро прокурора Маркітанюк – студент Національного авіаційного університету, бізнесу не має, не зареєстрований як ФОП.

Також Маркітанюк у 2016 році безоплатно отримав 10 соток землі у Вишгородському районі Київської області.

Юрій Дмитрунь був прокурором Вишгородського району після Майдану.

Центр протидії корупції попросив ГПУ провести досудове розслідування після цього матеріалу. Однак прокуратура не відреагувала на це прохання.

Тоді ЦПК поскаржився на бездіяльність ГПУ в Печерський районний суд.

Представник ГПУ в суд не з’явився і попросив вирішити питання без його участі.

Національне антикорупційне бюро порушило кримінальне провадження за фактом передачі службовими особами Державного управління справами у приватну власність екс-виконуючому обов’язки керівника ДУС Сергію Борзову квартири у центрі столиці.

Про це НАБУ у своєму листі повідомило Центр протидії корупції.

«За фактами, викладеними у зверненні 29 липня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52016000000000262 внесені відомості щодо зловживання службовими особами Державного управління справами своїм службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України» – йдеться у листі НАБУ.

Як відомо, Сергій Борзов очолював Державне управління справами всього рік: з літа 2015-го до літа 2016-го року.

За інформацією журналістів програми «Наші Гроші з Денисом Бігусом» у грудні 2015 року Державне підприємство Укржитлосервіс, підвідомче Державному управлінню справами, видало родині Борзових свідоцтво про право власності на квартиру площею 187,8 кв. метрів у будинку на столичному бульварі Лесі Українки.

Сам Борзов пояснив це необхідністю перевезти до Києва своїх батьків.

Вказується, що родина Борзова доволі заможна, проте, як йдеться у сюжеті «забезпеченість родини не завадила керівнику ДУС отримати від свого ж відомства чималу квартиру».

23 липня 2016 року президент Петро Порошенко звільнив від тимчасового виконання обов’язків керівника ДУС Сергія Борзова.

Одразу після виходу сюжету журналістів Центр протидії корупції звернувся із заявою про злочин до Національного антикорупційного бюро України.

У разі доведення вини фігурантам кримінального провадження загрожує позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, та штраф від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.