Колишній заступник секретаря Ради нацбезпеки і оборони і бізнес-партнер президента Олег Гладковський особисто щонайменше один раз отримував «відкат» з розкрадання в оборонному комплексі.

Про це йдеться в розслідуванні «Bihus.info», повідомляє 40ka.info.

За даними журналістів, наприкінці 2016 – на початку 2017 років «Укроборонпром» закупив російські деталі для літаків АН-26, переплативши у 5 разів. Вони коштували Україні 14,38 млн грн, хоча з Москви вилітали за 2,3 мільйони.

При цьому 80% авансу розділили між собою ймовірні учасники схеми.

Як свідчить їхнє листування, 30 тисяч доларів отримав Олег Гладковський, 10 тисяч – нинішній директор «Укроборонпрому» Павло Букін.

Ще 46,6 тисяч – забрали на двох безпосередні організатори постачання Ігор Гладковський (син екс-заступника секретаря РНБО) та його бізнес-партнер Віталій Жуков.

На той момент Букін очолював «Укрспецекспорт», який займався закупівлею деталей. Чиновник нібито особисто замовляв товар у Гладковського-молодшого та його партнерів.

Журналісти стверджують, що чистий прибуток від тієї угоди сягав 300 тисяч доларів.

У розслідуванні також йдеться, що Гладковському-старшому відраховували частку не лише зі згаданої закупівлі.

Журналісти анонсували ще одну частину розслідування, яке стосується розкрадання оборонної сфери та ролі в ній правоохоронних органів.

З грудня 2018 року по сьогоднішній день Автоскладальний завод №2 Компанії «Богдан Моторс» отримав 510 млн гривень на виконання таємних угод з Міноборони в рамках державного оборонного замовлення на постачання автотранспорту.

Про це заявив Гліб Канєвський, голова експертної організації StateWatch, з посиланням на офіційний портал використання публічних фінансів, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Гроші надходили з казначейського рахунку в Черкаській області на приватний рахунок «Богдан Моторс», відкритий в «Правекс-банку». Невелика частка коштів була перерахована деяким приватним підрядникам. Зокрема ТОВ «Богдан Індустрія», яке також входить в корпорацію «Богдан», отримало 20,3 млн гривень на постачання автомобiлiв Great Wall.

За що саме сплачено гроші — кількість авто та вартість за одиницю — не вказано. Разом з тим, нещодавно прес-служба «Богдан» повідомила, що цього року корпорація підписала нові контракти із Міністерством оборони на постачання оновлених санітарних машин «Богдан 2251» та вантажівок «Богдан 6317» до Збройних сил України.

«Багатомільйонні суми та довгостроковість контрактів між Міноборони та корпорацією „Богдан“ можуть свідчити про те, що сьогодні автопарк армії під прикриттям державною таємниці фактично формує бізнес першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського», — вважає Канєвський.

Корпорація «Богдан» раніше наполягала, що деталі контрактів з Міністерством оборони, які виконуються під грифом державної таємниці, не можуть бути розкриті для суспільства та засобів масової інформації.

Також стало відомо, що «Богдан» постачатиме армії ще й броньовик «Барс-8».

Власником корпорації «Богдан Моторс» є перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський, який відповідає за оборонно-промисловий комплекс, відомий як давній бізнес-партнер президента Петра Порошенка. Високопосадовець не раз заявляв, що не може впливати на рішення Міноборони.

Крім того, Гладковський наголошує, що у 2014 році вийшов із управління усіма підприємствами, які входять до структури корпорації «Богдан».

Зараз Гладковський відсторонений від посади після корупційного скандалу. За інформацією журналістів «Bihus.info», син Гладковського, якому на той момент було 22 роки, разом із партнерами організував приблизно у 2015 році постачання контрабандних російських деталей для військової техніки.

При цьому, державні оборонні підприємства переплачували за товар у 2-4 рази, купуючи його у фірм-прокладок. Керівництво концерну «Укроборонпром» знало про шахрайські оборудки і давало на них згоду. За даними фактами НАБУ розпочало власне розслідування.

Син заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського Ігор був безпосереднім учасником мільйонних схем з розкрадання в оборонному комплексі.

Про це йдеться у розслідуванні «Bihus.info».

За інформацією журналістів, Гладковський-молодший, якому на той момент було 22 роки, разом із партнерами організував приблизно у 2015 році постачання контрабандних російських деталей для військової техніки.

При цьому, державні оборонні підприємства переплачували за товар у 2-4 рази, купуючи його у фірм-прокладок. Керівництво концерну «Укроборонпром» знало про шахрайські оборудки і давало на них згоду.

Саму схему розслідувачі вже описували півтора роки тому.

Вони стверджують, що восени 2018 року отримали анонімний лист із архівом листувань фігурантів афери. Перевірка журналістів показала, що наведені у переписках факти відповідають встановленим раніше. Отже, надісланий архів, скоріше за все, є автентичним.

Бізнесом на державних закупівлях, крім вже згаданого Ігоря Гладковського, займався також його друг Віталій Жуков, який «оформлює документи, заносить відкати». Він працював в «Укроборонпромі», звідки звільнився у 2014 році, перейшовши у приватний сектор.

Третій організатор схеми – Андрій Рогоза. Його автори розслідування називають «спеціалістом з контрабанди», стверджуючи, що чоловік «ще до народження тріо з Жуковим і Гладковським, заробляв на сумнівних оборонних контрактах».

Як свідчить оприлюднене листування, Гладковський-молодший займався вирішенням питання найвищого рівня, узгоджуючи договори, зокрема, через свого батька. Гладковський-старший, крім посади в РНБО, також має бізнес-відносини з президентом Петром Порошенком.

Жуков і Рогоза займались так званою «поточною чорною роботою» – безпосередньою організацією поставок, домовленностями із постачальниками і переказом коштів.

У спілкуванні з керівниками держпідприємств і постачальниками підприємці прямо кажуть про контрабанду з Росії і обговорюють перерахування коштів.

Між собою чоловіки домовлялись, наприклад, про те, які питання Гладковському-молодшому потрібно вирішити через свого батька чи через керівників заводів.

Йдеться у переписці і про суми доходів.

Загалом журналісти встановили щонайменше 250 мільйонів гривень, зароблених через 3 основні фірми-прокладки. Такою фірмою виступала навіть «Кузня на Рибальському», яка тоді належала Порошенку.

Водночас, у листуваннях Рогоза згадує 500 мільйонів, тож розслідувачі припускають, що справжній заробіток від схеми був значно більшим.

Документи із заводів свідчать, що деякі деталі, поставлені фірмами Гладковського-Жукова-Рогози, були поганої якості і не відповідали вимогам.

Крім того, у 2016 році бізнесмени, ймовірно, перепродавали запчастини, які вже належали українській армії і мали бути утилізовані.

Гроші чоловіки відмивали і переводили в готівку через конвертаційні центри. У листуваннях вони обговорювали відсотки, які отримували такі центри, і суми, які передавали буквально в пакетах.

Державні заводи, які закуповували контрабандні запчастини, імітували проведення чесного конкурсу, розглядаючи як учасників лише компанії-прокладки Гладковського-Жукова-Рогози.

Журналісти анонсували ще дві частини розслідування, яке стосується розкрадання оборонної сфери.

У державному концерні «Укроборонпром» вирішили звернутися до суду через публікацію матеріалу видання «Новое время» про схеми, які використовують посадовці в оборонній сфері.

Про це повідомляється на сайті «Укроборонпрому».

«Вважаємо публікацію „Новое Время“ диверсією проти обороноздатності держави. Вона завдає репутаційних збитків Концерну і нашим міжнародним партнерам. Тому прийнято рішення у судовому порядку захистити інтереси Концерну. Впевнені, що суд встановить істину», — йдеться у повідомленні.

Раніше повідомлялося, що журналісти видання «Новое время» заявили про те, що голова комітету з нацбезпеки та оборони Сергій Пашинський погрожував редколективу після журналістського розслідування про його причетність до корупційних схем в оборонній промисловості.

Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки та оборони розгляне факти можливої корупції при закупівлі військової техніки та обладнання, які були описані журналістами, через що виник скандал з нардепом Сергієм Пашинським.

Міноборони ініціювало створення спецгруп, які у координації із заводом-виробником «Богданів» модернізують санітарний автомобіль Богдан-2251 для потреб медичної служби ЗСУ,  про призупинення виробництва чи відмову від закупівель не йдеться.

Про це заявили у корпорації «Богдан» 11 лютого 2018 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Рішення Міноборони націлене на забезпечення медичної служби ЗСУ надійним та якісним санітарним автомобілем класу „А“, який має замінити в українській армії морально- та технічно- застарілі УАЗ-3962 російського виробництва. За оцінками МОУ, наразі потреба в таких автомобілях складає сотні одиниць», — зазначили у компанії.

«До постачання у Міноборони санітарний автомобіль Богдан-2251 пройшов серію випробувань державної комісії, за результатами роботи якої якої було прийнято рішення про закупівлю таких автомобілів для потреб медичної служби ЗСУ. Після поставки 50 таких автомобілів та їх експлуатації у зоні бойових дій у частин автомобілів було виявлено технічні несправності, але йшлося не про 50%, про які на всю країну заявили окремі ЗМІ, а про 17%», — зазначили у корпорації.

У корпорації «Богдан» зазначають, що основними причинами виявлених несправностей стали виходи з ладу паливної системи автомобіля через використання неякісного палива та порушення умов експлуатації або регламенту сервісного обслуговування.

«Про це свідчать висновки створеної сторонами комісії і незалежних експертів. У „Богдан Моторс“ розроблено заходи з модернізації автомобіля Богдан-2251, які готові оперативно провести, аби реагувати на  складні умови експлуатації техніки в зоні АТО», — йдеться у повідомленні компанії.

Як відомо, раніше у Міноборони заявили, що подальше виробництво санітарних автомобілів «Богдан 2251» буде можливим лише після усунення виявлених недоліків технічної та медичної частин. Відповідне рішення ухвалили за результатами засідання круглого столу під головуванням заступника глави МОУ.

Раніше стало відомо, що з 50 доставлених на фронт автомобілів «Богдан-2251» 25 довелося ремонтувати або повертати на завод. За держзамовленням, Міноборони було передано 100 автомобілів, наразі ЗСУ прийняли половину.

Санітарний автомобіль «Богдан 2251» виробляється корпорацією «Богдан Моторс». Розробка авто, як заявлялося, велася разом зі спеціалістами Міноборони з урахуванням потреб військових лікарів. Вартість автомобіля становила $32 тис. за одиницю.

Бенефіціаром корпорації «Богдан Моторс» є перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський, який відповідає за оборонно-промисловий комплекс. Раніше його бізнес-партнером в корпорації був президент Петро Порошенко. Нинішній гендиректор «Укроборонпрому» Роман Романов раніше був дилером корпорації.

НАБУ побачило корупцію в «Укроборонпромі».

Про це пише журналіст Аскольд Крушельницький в статті для Foreign Policy, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

У звіті НАБУ за 2017 рік вказано, що в «Укроборонпромі» здійснювались маніпуляції з контрактом на $39 млн на постачання запчастин для «Антонова» AN-32 міноборони Іраку.

«У документі йдеться про розслідування НАБУ діяльності двох високопосадовців „Укрспецекспорту“, підрозділу концерну, що займається експортом зброї, а також громадянина Індії, який проживає в Києві і, за повідомленнями, переказав близько $6 млн на банківський рахунок компанії Paramount General Trading з ОАЕ», – йдеться в статті.

Компанія з ОАЕ мала надати запчастини, але, за даними слідства, нічого не постачала, і запчастини були надані з існуючих запасів «Укроборонпрому».

«Банківські рахунки було використано посадовцями „Укрспецекспорту“ для проведення корупційних дій, пов’язаних з коштами кримінального походження», – пише видання з посиланням на НАБУ.

"Звіт НАБУ свідчить, що певні гроші з рахунку Paramount General Trading переводились до інших компаній та на низку банківських рахунків. $140 тисяч виплати було переведено на рахунок у банк Wells Fargo, який належав компанії Aragon International Petroleum, кінцевим власником якого виступила донька одного з керівників «Укрспецекспорту», – йдеться в документах, на які посилається журналіст.

В звіті також вказується, що ця донька мала інший рахунок в банку ABN AMRO в Нідерландах, на який було переведено $140 тисяч.

НАБУ підозрює, що гроші переводились й на рахунки іншої дочки керівника, яка є громадянкою США.

«Більшість з цих звинувачень – неправдиві», – підкреслив представник адміністрації президента України в коментарі виданню.

Державний концерн «Укроборонпром», який очолюють наближені до президента менеджери, перераховує десятки мільйонів бюджетних коштів на фіктивні фірми.

Про це йдеться в розслідуванні програми "Наші Гроші з Денисом Бігусом", повідомляє Національне бюро розслідувань України.

У 2014—2015 роках Міноборони замовило Київському бронетанковому заводу ремонт і техобслуговування спецмашин.

Завод нібито придбав запчастини для ремонту на 5,3 мільйона гривень у фірми-посередника, ата нібито їх закупила у двох інших посередників «Интер Сталь ЛТД» і «Оптимумспецдеталь». Остання замовила запчастини у фірми «Промомаркетгруп», яка зрештою виявилася фіктивною.

У грудні 2015 року Військова прокуратура Київського гарнізону почала розслідувати історію цієї закупівлі – керівництво бронетанкового заводу підозрювали у розкраданні державних коштів.

Але єдиний вирок у цій історії – штраф за фіктивне підприємництво – отримала формальна власниця «Промомаркетгруп» Олена Сірик.

Непрацююча жінка з маленького села на Київщині визнала, що фірму зареєструвала за гроші і жодних договорів на постачання запчастин не підписувала.

А присвоєння бюджетних коштів на бронетанковому заводі слідчі так і не дослідили.

У 2017 році історію цієї закупівлі взялася розслідувати Головна військова прокуратура.

Слідчі з'ясували, що крім фіктивної «Промомаркетгруп», «Оптимумспецдеталь» оформлювала закупівлю в «Наполі груп» та «Мідленд інвест», а також знайшли і допитали власника «Оптимумспецдеталі» Володимира Волохача.

На допиті Волохач визнав, що фірму зареєстрували для заволодіння державними грошима.

Слідство встановило, що компанії з цієї групи «постачали» деталі й на інші підприємства «Укроборонпрому». І домоглося в суді дозволу на вилучення у концерну документів щодо закупівель.

Однак ухвалу з дозволом на обшук Укроборонпрому вилучили із судового реєстру. Після цього жодних слідів подальшого розслідування у реєстрі немає, так само як і вироків учасникам схеми.

Окрім прокурорських справ, фірми-учасники описаної схеми також фігурують у численних розслідуваннях податківців щодо конвертаційних центрів.

Слідчі дійшли висновку, що фірми фіктивні, але вироки за цими справами відсутні.

Поки тривали розслідування, «Оптимумспецдеталь», попри те що її номінальний власник вже підтвердив фіктивність компанії – отримала ще 93 мільйони гривень з оборонних підприємств. В 2015—2017 роках Київський бронетанковий завод перерахував фірмі 12 мільйонів гривень, Житомирський – 49 мільйонів і Харківський – 32 мільйони гривень.

Окрім того, послугами "Оптимумспецдеталі" користувався приватний Завод «Кузня на Рибальському», кінцевими бенефіціарами якого є президент Петро Порошенко і його соратник, партнер та друг – народний депутат від БПП Ігор Кононенко.

«Кузня на Рибальському» перерахувавши на «прокладку» понад 7 мільйонів гривень.

«Наші гроші з Денисом Бігусом» припускають, що прокуратура так і не довела свої розслідування до кінця, тому , що учасники описаної схеми пов’язані з колишнім і нинішнім керівництвом «Укроборонпрому» і главою держави.

Відзначається, що директор «Оптимумспецдеталі» Володимир Волохач є екс-співробітником наближеної до керівництва оборонних заводів компанії з «групи прокладок» – «Интер Сталь».

«Интер Сталі» Андрія Рогози Київський бронетанковий без укладання контрактів перерахував 12 мільйонів 3 роки тому, а дружина директора КБТЗ Вадима Шкавра товаришує з дружиною Рогози.

Крім того, Рогоза пов'язаний з представником заводу Порошенка Віталієм Жуковим.

В «Укроборонпром» 23-річний Віталій Жуков потрапив у 2012 році. Одразу на посаду помічника гендиректора концерну. Тоді ж увійшов до Наглядової ради великого військового заводу «Меридіан».

Наприкінці 2014 року Жуков був партнером Рогози у торгівельній компанії «Белторг Україна ЛТД».

Про тісні зв'язки Рогози і Жукова свідчить і спільне кримінальне провадження. У лютому цього року Рогозі повідомили підозру у шахрайстві, але обшуки у пошуках грошей, телефонів та документів по цій справі слідчі проводили вдома у Жукова.

Жуков продовжує займатись оборонними справами – нині представляє порошенківський завод «Кузня на Рибальському».

«Нашим Грошам» вдалося зафіксувати зустріч Жукова із керівником оборонпромівського підприємства у Харкові Олексієм Бабічем. Бабіч раніше керував «Житомирським бронетанковим заводом» і перерахував «Оптимумспецдеталі» 49 мільйонів гривень.

Олексій Бабіч до переходу в оборонну сферу займався продажем труб. Він – брат заступника керівника апарату Укроборонпрому Андрія Бабича. Останній, лікар за освітою, раніше мав автомобільний бізнес в Херсоні, а в концерн прийшов разом з нинішнім гендиректором Романом Романовим.

Романов також родом з Херсону, керував передвиборчою кампанією Петра Порошенка та був дилером порошенківського «Богдана» в Херсонській області.

Романов та Бабичі, разом із давнім партнером Президента Олегом Гладковським, входять у нову команду керівників оборонної галузі. Усі вони отримали свої посади після приходу до влади Петра Порошенка.

Начальник Генштабу Віктор Муженко заблокував ініціативу депутатів від Народного фронту Сергія Пашинського та Івана Вінника про передачу залишку боєприпасів зі складів у Чуднові у Житомирській області корпорації «Таско», яка займається, зокрема, утилізацією і перепродажем військової продукції. Натомість Головнокомандуючий ЗСУ має намір задіяти цей склад для потреб війська, оскільки, через недавні вибухи, буде реалізовуватись стратегія створення ряду дрібніших баз, замість кількох величезних.

Про це на своїй Фейсбук-сторінці заявив волонтер та військовий експерт Роман Донік, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Він повідомив, що нардеп Іван Винник сьогодні 2 жовтня 2017 року має намір відвідати базу боєприпасів у Чуднові на Житомирщині та пояснив мету візиту: «Нещодавно, чарівним чином, з подачі комітету ВР, очолюваного Пашинським, з’явилася геніальна думка по розформуванню цього складу і передачі його компанії «Таско». Із залишками боєприпасів, які збиралися списати, ну, типу, щоб не витрачатися на логістику».

Далі експерт коротко розповів про компанію «Таско» та її зв’язок з названими нардепами: «Є у нас така собі компанія «Таско», яка займається переобладнанням і перепродажем боєприпасів. Продають переобладнані боєприпаси як нам, так і за кордон. Керує виходець з УОП (Укроборонпром – ред.), якийсь Павлюков. За компанією стоїть Сергій Пашинський та Іван Вінник. Вони лобіюють її інтереси і прикривають її діяльність».

Але, як пояснює Роман Донік, у «підприємливих» депутатів виникла проблема через те, що це рішення повинно було пройти узгодження в Генштабі.

Далі волонтер пояснив, що чітка позиція начальника Генштабу ламає «схеми» депутатів, тому вони й прагнуть позбутися Віктора Муженка: «Вінник оббиває пороги командування намагаючись «повирішувати» передачу. Але все вперлося в рішення Муженко. Звичайно, для Вінника, Пашинського і Ко кращий спосіб вирішити такі складності (як теперішня, так і наступні) шляхом зміни НГШ. Ці хлопці «підсіли на оборонку» і знімають в неї вершки три роки».

Нагадаємо, у результаті нещодавньої перевірки Держаудит служби у підприємствах Укроборонпрому було виявлено масштабні зловживання, зокрема і у, лобійованій Пашинським і Ко, фірмі: «ДП «Таско-експорт» взагалі витратило понад 533 млн гривень за відсутності фінпланів», – пише «Економічна правда».

Також слід відзначити, що проти начальника Генштабу Віктора Муженко розгорнули кампанію й інші високопосадовці від Народного фронту. Так, наближені до керівника МВС Арсена Авакова депутати і радники Антон Геращенко та Зорян Шкіряк вимагали його відставки після пожеж на складах у Балаклії та Калинівці.

У той час, коли пенсіонерка зі сльозами на очах передає у зону АТО хоч декілька гривень, війна робить багатшими  високопосадовців, які курують військовий напрям.

Першого заступника секретаря РНБО, голову Міжвідомчої комісії з військово-технічної співпраці та експортного контролю озброєння в Україні Олега Гладковського спіймали на цікавих операціях.  Підконтрольні йому фірми за бюджетні гроші купили одна в одної 4 позашляховики, а корупційна різниця потрапила на офшор чиновника.

Щодо схеми з позашляховиками, то її оприлюднив розслідувач Олександр Дубинський, який знайшов документи відповідної угоди. Нам він розповів докладніше про цю історію.

— За яким механізмом працює ця схема?

— Маю документи стосовно того, що державне підприємство “СпецТехноЕкспорт” (структура “Укроборонпрому”)  купило в кіпрської офшорної компанії “HUDC Holding Limited” 4 вживані броньовані позашляховики марки “Toyota Land Cruiser GXP V8” 2011 року випуску. За умовами договору, державне підприємство заплатило з бюджету 107 тисяч доларів за кожен із автомобілів.

У відповіді на наш запит стосовно тендера й вартості, голова “СпецТехноЕкспорт” пан Барбул відповів, що ця закупівля потрапляє під дію закону “Про державну таємницю”. Відтак закон про публічні закупівлі на неї не поширюється, а тому тендер проводити не треба. Також пан Барбул переконував, що ціну вибрали мінімальну.

Разом із тим, до моїх рук потрапив інший контракт. Виявляється, такі ж самісінькі автомобілі, куплені в тієї ж офшорки на два місяці раніше іншим покупцем — ТОВ “Дозор Авто”, коштували по 93 тисячі доларів кожен, а не по 107 тисяч. Отже, можемо зробити висновок, що на закупівлі чотирьох позашляховиків бюджет втратив 56 тисяч доларів.

Де фізично є ці автівки — теж державна таємниця. За інформацією з моїх джерел, ці автомобілі не були розмитнені та їх не поставили на облік в органах МВС.

— Який стосунок до цієї закупівлі за завищеною ціною має Олег Гладковський?

— Олег Гладковський — бізнесмен, який має декілька фірм. До призначення в РНБО Олег Свинарчук-Гладковський був власником, зокрема, згаданої фірми “Дозор Авто”, а її директором був Владислав Бельбас. Та коли Свинарчук отримав посаду в РНБО, пан Бельбас став виконувачем обов'язків директора “СпецТехно Експорт”.

Саме пан Бельбас підписав контракт з боку ДП “СпецТехноЕкспорт” — після тижня перебування на цій посаді. До цього пан Бельбас був директором ТОВ “Дозор Авто” — нагадаю, саме тієї фірми, яка закуповувала значно дешевші позашляховики в офшорної компанії “HUDC Holding Limited”.

Крім того, ми отримали ще один документ, який підтверджує, що кінцевим бенефіціаром кіпрського офшору “HUDC Holding Limited” є не хто інший, а власною персоною Олег Гладковський. Разом із тим, в декларації про доходи Гладковського ні за 2015 рік, ні за 2016 рік такої компанії немає. Це, ймовірно, і дозволяє використовувати її для тіньових схем на бюджетних грошах. Цьому сприяє і гриф секретності на оборонні закупки.

Тобто виходить, одна фірма Гладковського постачає іншій його фірмі автомобілі за нижчою ціною, а ось державній компанії, очолюваній його ж людиною, продає ту саму продукцію за значно вищою ціною.

Усі ці документи скеровую в НАЗК і НАБУ. У нормальній країні оприлюднені мною документи за одну секунду поклали б край запаморочливій кар’єрі пана Гладковського.

— А в нашій країні це можливо?

— Прочитайте біографію пана Гладковського… ( це давній бізнес-партнер Петра Порошенка. До переходу на державну службу в 2014 році мав прізвище Свинарчук. Курував виборчу президентську кампанію Порошенка в 4 областях. Коли Петро Олексійович став президентом, призначив Свинарчука головою Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю в Україні, — ред.) Знаючи минуле Гладковського-Свинарчука, віри в швидке встановлення справедливості — небагато.

Ірина Лопух, Експрес, Національне бюро розслідувань України

Сын бывшего главы Государственной службы экспортного контроля Юрия Терещенко Александр купил квартиру в Лондоне за 332 тысячи фунтов, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Недвижимость, расположенную недалеко от здания британского парламента, Терещенко-младший приобрел в 19-летнем возрасте.

Деньги на сделку были перечислены через ряд офшорных компаний, говорится в материале Центра по расследованию коррупции и организованной преступности (OCCRP).

Как удалось выяснить журналистам, более 106 тысяч фунтов было перечислено на счет юриста офшорной компании Berly Trade с банковским счетом в латвийском банке ABLV, зарегистрированной на Сейшелах.

Компания Berly Trade была зарегистрирована в июле 2014 года, в сентябре был открыт счет в ABLV. С октября на счету стали появляться деньги. За первые три недели через него провели более 190 тысяч долларов. Кроме денег за квартиру Александра Терещенко Berly Trade сделала восемь переводов на общую сумму около миллиона долларов «за маркетинговые услуги» другой офшорной компании, зарегистрированной на Маршалловых островах со счетом в швейцарском банке Julius Baer, «за маркетинговые услуги».

В последующие месяцы Berly Trade получила и отправила миллионы другим офшорным компаниям, а также фирмам и частным лицам из Туниса, Турции, Венгрии и США.

Юрий Терещенко с марта по июль 2014 года возглавлял госконцерн «Укроборонпром», а с октября 2014 по июнь 2016 года – Государственную службу экспортного контроля.

Кабмин в феврале отстранил Терещенко от исполнения обязанностей главы Госэкспортконтроля после того, как была установлена его причастность к коррупционным действиям. В ходе проведения обыска по месту его жительства была обнаружена часть денежных средств, которые накануне были переданы в качестве взятки его подчиненному — замдиректора департамента государственной экспертизы Госэкспортконтроля Сергею Головатому.

Как писал в статье в ZN.UA Дмитрий Менделеев, правительственная комиссия не нашла подтверждений коррупционных деяний главы Госэкспортконтроля Юрия Терещенко, а Нацгосслужба засекретила материалы расследования.

По его словам, таким образом комиссия проявила беспрецедентную лояльность к коррупционным проявлениям в Госэкспортконтроле после громких скандалов и создала «очистительную грамоту» для главы службы Юрия Терещенко и других должностных лиц.

«Работа комиссии завершилась, как это принято, актом, который обязательно должен войти в историю как пример рождения коррупции от коррупции. Практически каждая страница этого загрифованного от общественности документа вполне может стать предметом для исследования следователями НАБУ», — пишет Менделеев.

Как известно, в Госэкпортконтроле была создана система необоснованной задержки выдачи лицензий на экспорт продукции отечественным предприятиям, при которой, как подозревает следствие, нарушались установленные сроки предоставления ответов с целью получения незаконной выгоды. Таким образом, системная коррупция, выявленная в Госэкспортконтроле, грозит Украине международным скандалом в связи с невыполнением Украиной своих международных обязательств как надежного партнера в военно-техническом сотрудничестве.