Через десять дней – четвертая годовщина расстрелов на Майдане. Сейчас я и мои ассистенты внимательно следим за расследованием одного из убийств той зимы, и нам стали известны шокирующие факты. Как оказалось, на Майдане были люди, знавшие о готовящихся расстрелах 20 февраля 2014 года. А непосредственный организатор одного из убийств был партнером бывшего Генпрокурора и другом действующего губернатора.

Речь идет о Юрие Крысине – непосредственном организаторе группы лиц, которая убила журналиста газеты «Вести» Вячеслава Веремия. В марте 2014 года Крысину предъявили подозрение в умышленном убийстве. 19 июня 2014 года Генеральным прокурором Украины назначен Виталий Ярема, и уже через пять дней, 24 июня 2014 года производство по статье об умышленном убийстве в отношении Красина было...закрыто. Еще через два дня – 26 июня 2014 года – действяи Крысина переквалифицировали в хулиганство.

Так, меньше чем за три месяца Юрий Крысин превратился из убийцы в хулигана. Сейчас он на свободе – суд отпустил организатора титушек под домашний арест. Для понимания, надо отметить, что ранее Крысин уже обвинялся в убийстве своего охранника, разбойном грабеже заправки и попытках влиять на показания следователей.

ТЕПЕРЬ САМОЕ ВАЖНОЕ

До Майдана Юрий Крысин работал директором фирмы «Пятый регион», сотрудники которого привлекались к охране «Авант-Банка» – банка, который напрямую аффилирован с бывшим Генеральным прокурором Украины Виталием ЯРЕМЫ. Тем самым, через пять дней после назначения которого Крысину поменяли подозрение с убийства на хулиганство. Во времена работы Яремы Генпрокурором ведомство активно переводило свои зарплатные проекты именно в «Авант-Банк» и даже рассматривался вопрос размещения в этом банке счетов Генпрокуратуры. До 2012 года сын Виталия Яремы работал помощником председателя правления банка.

Но и это не все. Председателем правления «Авант-Банка» на тот момент работал нынешний губернатор Николаевской области и бывший народный депутат фракции БПП Алексей САВЧЕНКО.

Помимо этого в свое время вице-президентом «Авант-Банка» работал нынешний глава УДО и бывший-министр обороны Украины Валерий ГЕЛЕТЕЙ.

1 МАРТА ЭТОГО ГОДА ПО ДЕЛУ ЮРИЯ КРЫСИНА СОСТОИТСЯ ЗАСЕАДНИЕ АПЕЛЛЯЦИОННОГО СУДА, и чем больше людей увидит этот пост, тем больше шансов добиться справедливости в одном конкретном эпизоде.

ВЫДЕРЖКИ ИЗ МАТЕРИАЛОВ УГОЛОВНОГО ПРОИЗВОДСТВА

«Юрій Крисін повідомив суду, що у нього було своє охоронне агентство, і він мав багато знайомих. 17 лютого 2014 року йому зателефонував знайомий просив знайти 200-300 людей для охорони громадського порядку в урядовому кварталі, але він знайшов лише близько 15 осіб.

18 лютого 2014 року приблизно о 22 год. 00 хв. вони разом з Юрієм Крисіним зібралися біля пам'ятника Богдана Хмельницького на Софійській площі в м.Києві, де обвинувачений отримав від невстановленої особи дерев'яну біту для застосування її відносно мирних протестувальників, які будуть йти з боку Михайлівської площі в м.Києві в бік Львівської площі м.Києва.

Близько 23 год.57 хв. до перехрестя вулиць Володимирської та Великої Житомирської під'їхав та зупинився автомобіль „Шкода Октавія“ із якого здійснював відеозапис на телефон кореспондент газети „Вести“ В'ячеслав Веремій. Бажаючи не дати зафіксувати їх протиправні дії, невстановлені особи вирішили зупинити автомобіль та безпричинно заподіяти тілесні ушкодження особам, що перебували в автомобілі аби останні не могли зафіксувати їх дії.

При цьому, обвинувачений Юрій Крисін разом з іншими особами наніс множинні удари дерев'яним кийком (битою) В'ячеславу Веремію по тулубу та ногах. Від заподіяних Юрієм Крисіним ударів В'ячеслав Веремій впав на проїжджу частину. Коли він підвівся і спробував втекти від нападників. Побачивши це, один з членів групи Крисіна здійснила постріл у Веремія, від якого він втратив свідомість. Пізніше В'ячеслав Веремій був доставлений до лікарні швидкої медичної допомоги, де від отриманого вогнепального поранення помер.

Юрій Крисін свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю».

Мустафа Найем, народний депутат України, Національне бюро розслідувань України

Після того як табір викупили землю було оформлено в оренду під «обслуговування дитячого оздоровчого табору», у 2008 році розпочалося будівництво, в результаті, збудували житловий комплекс для «мажорних» чиновників. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

На землі у елітному поселенні під Києвом Конча-Заспі, яка передбачалася для державного дитячого табору, побудували житло для начальника Управління держохорони та колишнього міністра оборони Валерія Гелетея, дочки екс-прокурора Києва Анатолія Мельника, нардепа Сергія Лабазюка, дружини колишнього очільника Головного слідчого управління МВС Василя Фаринника та інших можновладців і їхніх родичів.

На початку 2000-х років на цьому місці був дитячий оздоровчий табір заводу ВАТ «Київгума». Завод табір продав, новий власником стало підприємство з аналогічною до заводу назвою — ЗАТ «Київгума», співзасновником та першим директором якого був такий собі Сергій Шевченко. Тепер же та ділянка на офіційному сайті характеризується як «Апартаменти в сосновому лісі» або "Житло класу «Бізнес Плюс».

Після викупу табору понад 9 гектарів рекреаційної землі під ним перебували в комунальній власності, Шевченко орендував ту ділянку з метою побудови оздоровчого дитячого табору сімейного типу. Згодом було затверджено план. У 2008 році розпочалися будівельні роботи, однак, в результаті, вийшов не табір, а комплекс із півсотні приватних будинків, розповідає журналістка Леся Іванова у сюжеті для програми антикорупційних розслідувань «Наші гроші».

Володимир Прокопів – донедавна голова Земельної комісії, а нині секретар Київради – пояснює: «Київська міська рада давала дозвіл, приймала рішення надати ділянку з цільовим призначенням „для експлуатації та обслуговування дитячого табору“. Згідно з державним земельним кадастром – це землі рекреації, і будувати там житлові будинки аж ніяк не можна.  Якщо там мають бути житлові будинки, то цільове призначення має бути „для будівництва та експлуатації житлового будинку і господарських споруд“. Це кардинально різні речі – між землями рекреації і землями громадської забудови».

Сам Шевченко порушень зі свого боку не бачить. Тим більше, якщо вся забудова пройшла з дозволу вищих інстанцій. Власниками апартаментів виявились люди не з бідних.

Один  з перших будинків на в’їзді належить колишньому міністру оборони, а нині очільнику Управління держохорони (УДО) Валерію Гелетею. За словами забудовника, Гелетей захотів тут оселитись вже після затвердження плану містечка. Вільних місць не лишалось, тож довелося залізти на територію лісопарку «Конча-Заспа».

Згідно із судовим реєстром право власності на цей будинок Гелетей посвідчував через судовий позов аж 2012 р., коли вже не був на державній службі, а працював віце-президентом «Авант-Банку», пов’язаного з колишнім генпрокурором Віталієм Яремою.

Матеріали справи показують, що будинок було зведено набагато раніше, коли Гелетей ще був на держслужбі. В судовому рішенні також фігурує сума інвестицій, необхідних для реалізації проекту – 3,90 млн грн. Та в забудовника грошей не знайшлось, й очільник УДО  будував маєток за свої. Будівництво було завершено у серпні 2009, майже за місяць після того, як Гелетея звільнили з УДО. При цьому, до того моменту Гелетей усе життя був на держслужбі та ні він сам, ні його дружина, ні двоє його синів бізнесу не мали.  Ще одна цікава деталь: згідно з матеріалами суду, БТІ виготовило техпаспорт на нежитловий будинок. Житловим він став уже після вказаного судового рішення.

Сам Валерій Гелетей відмовився спілкуватися з журналістами.

Єдиний на території будинок із приватним озером по договору дарування від жовтня 2013 р. записаний на Дар’ю Черновську, дочку екс-прокурора Києва Анатолія Мельника, який  все життя служив у прокуратурах. Утім, коментувати походження майна Дар’я Черновська у «Французському містечку» відмовилась.

Будинок на 593 квадрати належить судді Вищого господарського суду Ірині Кондратовій. Її батько Дмитро Притика 15 років очолював той же Вищий госпсуд.  Кондратова розповідає, що будинок придбала за кошти від продажу частки в бізнесі, котрий мала ще до того, як стала суддею. Тож до фінансування питань немає. Також правник запевняє: буцім, не знала, що за документами її будинок – дитячий оздоровчий комплекс.

«Частину документів ми не бачили. Частину показували – частину не показували, казали одне, вийшло по-іншому», – сказала суддя. Себе Кондратова у цій історії називає скоріше потерпілою і розповідає, що навіть добудовувати довелось власними силами.

У будинку площею 650 квадратних метрів планує оселитися нардеп Сергій Лабазюк. Маєток він придбав у 2014 р., вказавши у декларації навіть ціну покупки – 2,3 мільйони гривень. І зазначив, що це житловий будинок. Хоча по документах тут – «житловий корпус в оздоровчому комплексі». І нічого незаконного в цьому нардеп не бачить: «Ні, мене не здивувало таке призначення, тому що на території нашої держави є дуже багато різних форм власності. Тому, коли я купував нерухомість, я перед тим проконсультувався, і ця нерухомість є цілком законною», ­– стверджує нардеп Лабазюк.

Нерухомість у «Французькому містечку» також мають: Неля Трунова, дружина колишнього заступника Анатолія Мельника по прокуратурі м.Києва, пізніше Дніпровського екологічного прокурора та прокурора Одеської області, Галина Фаринник – дружина колишнього очільника Головного слідчого управління МВС  Василя Фаринника, Олена Шелудченко й Ольга Троян – відповідно дружина й дочка екс-глави НАК «Нафтогаз» Володимира Шелудченка,  Олег Рафальський – син Олега Рафальського, екс-заступника глави адміністрації президена Сергія Льовочкіна.

Водночас невідомою залишається доля частини землі під комплексом, яка досі належить місту. Ліквідатор «Київгуми» просуває в Київраді проект, згідно з яким вид використання земельної ділянки має бути змінений і на ній мають дозволити будівництво, експлуатацію та обслуговування таких об’єктів рекреаційного призначення як «дачі». Усе робиться пост-фактум, адже тут усе вже давно збудовано житло. Саму ж цільну земельну ділянку пропонують розкроїти на низку маленьких, ділянки під будинками передати у власність мешканців містечка, решту лишити в оренді "Київгуми. Безоплатно приватизувати хочуть 1,75 гектара.

Сьогодні ринкова вартість сотки землі в Конча-Заспі – понад 200 тисяч грн. Тобто у разі приватизації Київ подарує мешканцям «Французького містечка» земельний актив на суму близько 36 мільйонів гривень.