Суд відмовив у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро, який вимагав обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ексвласника ВіЕйБІ банку Олега Бахматюка, якого підозрюють, зокрема, у протиправному заволодіння стабкредиту НБУ розміром 1,2 мільярда гривень.

Про це йдеться в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 15 квітня 2020 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Ухвала може бути оскаржена в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Бахматюк, здійснюючи з 4 по 13 жовтня 2014 року контроль та керівництво діяльністю ПАТ «ВіЕйБі Банк» і ТОВ «Станіславська торгова компанія» у змові з посадовцями НБУ протиправно отримав стабкредит НБУ на 1,2 млрд грн з передачею завідомо неліквідного забезпечення, унаслідок чого державі в особі НБУ завдано відповідної шкоди, йдеться в матеріалах суду.

Крім того, Бахматюк підозрюється в тому, що здійснюючи у період з 3 жовтня по 21 листопада 2014 року фактичний контроль та керівництво діяльністю ПАТ «ВіЕйБі Банк», ПАТ "КБ «Фінансова Ініціатива», ТОВ «Птахофабрика Київська», ПрАТ «Агрофірма Березанська птахофабрика»,ТОВ «Карпатська нафтова компанія», за попередньою змовою з керівництвом ВіЕйБі Банку, організував здійснення фінансових операцій з незаконно отриманими грошовими коштами стабкредиту НБУ з метою маскування джерела їх походження та місцезнаходження на 247,944 млн грн.

Нещодавно, у НБУ заявили, що підконтрольне Олегу Бахматюку підприємство «Київська птахофабрика» навмисно перешкоджає стягненню заставного майна, кошти від продажу якого мають піти на погашення боргу банку «Фінансова ініціатива» за кредитом рефінансування на 2,1 млрд грн.

22 листопада колишній власник VAB Банка і фігурант «справи банкірів» Олег Бахматюк був оголошений у розшук.

Національне антикорупційне бюро повідомило фактичному власнику Олегу Бахматюку та ексголові правління ПАТ «ВіЕйБі Банк» Денису Мальцеву про підозру у заволодінні 1,2 млрд гривень стабілізаційного кредиту, наданого Нацбанком.

11 листопада НАБУ заявило про затримання 7 осіб за підозрою у заволодінні 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту, наданого Національним банком у 2014 році ПАТ «ВіЕйБі Банк». 

Йдеться про колишніх та чинних посадовців Національного банку, «ВіЕйБі Банк» та приватних компаній, пов’язаних із кінцевими бенефіціарами «ВіЕйБі Банку».

Як стало відомо, НАБУ затримало екс-заступника голови Національного банку Олександра Писарука.

Причина — можливі зловживання у справі щодо збанкрутілого банку Олега Бахматюка.  

Олександр Писарук в 2014—2015 роках працював першим заступником глави Національного банку і відповідав за банківський нагляд. Тоді НБУ очолювала Валерія Гонтарєва.

У жовтні 2014 року Нацбанк виділив ВіЕйБі Банку стабілізаційний кредит на суму 1,2 млрд грн. 

В листопаді 2014 року Нацбанк визнав банк неплатоспроможним і ввів тимчасову адміністрацію.

Справу Бахматюка НАБУ почало розслідувати в жовтні 2016 року. Детективів зацікавив факт виділення Нацбанком стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення банку.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор Юрій Луценко вирішив віддати справу в поліцію. Сто томів кримінальної справи щодо зловживань у «ВіЕйБі банку» зберігалися поліцією у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

«Роттердамська» формула «порошенківців» зробила енергетичне вугілля для українців найдорожчим у світі, повідомляє Національне бюро розслідувань України. Вартість вугілля «роттердамською формулою» закладена у тарифи на електроенергію для населення.

Визначена державою ціна енергетичного вугілля є найвищою в світі. Відповідні дані першим оприлюднив екс-член НКРЕКП Андрій Герус.

У перерахунку на калорійність вугілля 6000 ккал/кг паливо по так званій «роттердамській» формулі коштує $63 за тонну. Тоді як до введення цієї формули  його вартість становила близько $44.

Стара ціна знаходилась на рівні цін у інших країнах-експортерах вугілля – Росії ($42 на Балтику), Польщі ($42), Колумбії ($44). У імпортуючій Туреччині вартість палива є більшою – $50, однак все рівно нижчою від нової ціни для України.

Нова формула була введена НКРЕКП наприкінці квітня 2016 року. Тепер теплоелектростанції закладають у тариф ціну вугілля по наступній формулі – його вартість у порту Роттердам (нині близько $46) плюс доставка з Нідерландів до України (близько $15), нібито наша країна його імпортує зі світового ринку.

Водночас міністр енергетики Ігор Насалик повідомив про остаточну відмову України від закупівлі південно-африканського вугілля за світовими цінами на користь постачальників з Росії та окупованого терористами Донбасу. Це вугілля ввозиться до України за коротким маршрутом і введення до формули транспортного плеча до Нідерландів є штучним елементом для підвищення ціни вугілля, а відтак і електроенергії, яка виробляється з подорожчавшого вугілля.

Найбільшими виробниками «вугільної» електроенергії є ДТЕК Ріната Ахметова, державне «Центренерго» та «Донбасенерго» Гуменюка-Януковича. Вони отримають від підвищення ціни вугілля додаткові 10 млрд грн., які їм заплатять споживачі електроенергії по підвищеному тарифу.

Нагадаємо, після введення в дію «роттердамської» формули єврооблігації ДТЕК подорожчали на 40%. Коли вони були дешевими їх скупкою займалась компанія ICU. На чиї гроші проводилась скупка – наразі невідомо.

Співвласником ICU є нещодавно звільнений з посади міністра енергетики Володимир Демчишин. У цій же компанії раніше працював Дмитро Вовк, нинішний очільник НКРЕКП.
Раніше співвласником ICU також була Валерія Гонтарєва, яка стала головою Нацбанку за подання президента Петра Порошенка.

Глава НБУ Валерія Гонтарєва, можливо, сприяла виведенню 160 млн євро з «Промінвестбанку», що належить російській держкорпорації ВЕБ на чолі з Дмитром Медведєвим, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це у «Фейсбуці» написав журналіст Олександр Дубінський.

«Скандал, який легко може затьмарити історію співпраці Гонтаревої з ВТБ.

Цілком можливо, Гонтарєва сприяла виведенню 160 млн євро з Промінвестбанку, що належить російській держкорпорації ВЕБ на чолі з Дмитром Медведєвим», — пише журналіст.

За його словами, ці гроші пішли на виплату боргів Клюєвих.

«Я тримаю в руках листування, в якій фігурують прізвища людей, що збігаються з прізвищами топ-менеджерів Нацбанку.

У цьому листуванні вони обговорюють залишок гарантій Промінвестбанку на 160 млн євро, виданих компаніям Клюєвих „Солар“ під контракт на закупівлю обладнання у китайській корпорації CNBME.

Відправник з прізвищем Ольги Шаповал з управління кураторів банків НБУ призводить довідку, з якої випливає, що „сонячний“ бізнес Клюєвих був перереєстрований в Криму за російськими законами в липні 2015 року.

Не дивлячись на це, Промінвестбанк погашає від свого імені гарантії, видані Клюєвими корпорації CNBME. Що насправді є виведенням капіталу з українського банку перед його банкрутством (!). В НБУ підозрюють, що Клюєви закривають цей борг російському держбанку на території Росії, а гроші ВЕБовці платять з України — так як не мають наміру зберегти тут банк.

Що цікаво, в довідці сказано, що ПІБ маніпулює звітністю і не показує в ній заборгованість „Соларов“, а також приховує від НБУ клюєвський борг в розмірі 87 млн ​​євро (2.7 млрд грн).

Після уточнюючих питань відправника з прізвищем (екс-) першого заступника голови НБУ Писарука, відправник з прізвищем директор департаменту банківського нагляду Рожкової повідомляє, що компанії Клюєвих — виявляється- не може заплатити Промінвестбанку, так як знаходяться під санкціями.

Після чого слідує — як я це зрозумів — формальний дозвіл від імені відправника з прізвищем Гонтарєва випустити з України в оплату рахунків Клюєвих майже 160 млн євро (4.8 млрд грн), „тому що раз бізнес працює треба платити“», — додає журналіст.

«Китайці сказали, що бізнес працює, це не Кримський актив Солара і може виплачувати їм невеликі суми по реструктуризації. Думаю, що якщо бізнес працює, то він повинен платити за боргами і постачальникам і банкам не залежить від санкцій на акціонера».

«Нагадаю, після цих подій НБУ вже двічі рефінансував Промінвестбанк на 400 млн грн (загальний борг перед НБУ 2.7 млрд грн). А росіяни днями заявили, що мають намір від ПІБ позбутися, який відчуває гострі проблеми з ліквідністю», — підсумовує він.

Згідно з інформацією від інсайдерів, нагляд НБУ виявив масштабні операції з передачі прав вимоги за валютними ОВДП офшорним компаніям, брокером у яких виступила компанія «Інвестиційний капітал Україна» (ICU). Запитання у перевіряючих викликав розподіл комісійних між держбанком і приватною компанією, що отримала від операцій левову частку прибутку.

В Ощадбанку підтвердили факт проведеної Нацбанком перевірки. «НБУ справді проводив у банку перевірку виконання вимог законодавства (в т.ч. фінмоніторингу) при операціях з валютними облігаціями для населення на пред'явника. Однак коментувати її результати банк не може у зв'язку з вимогами закону «Про банки» в плані збереження банківської таємниці», – повідомили Forbes у прес-службі Ощадбанку.

Тим часом, джерела Forbes у банку стверджують, що перевірка проводилася для аналізу фінансового стану банку після відставки попереднього керівництва (з березня 2011 по березень 2014 Ощадбанк очолював Сергій Подрєзов). У рамках проведеного співробітниками департаменту банківського нагляду НБУ аналізу документів з'ясувалося, що впродовж 2012—2013 років держбанк активно продавав валютні облігації внутрішньої позики для населення з допомогою брокера «Інвестиційний капітал Україна», співвласником якого на той момент була нинішня очільниця НБУ Валерія Гонтарева.

Операції, за даними Forbes, здійснювалися за дорученням низки фізосіб, в інтересах яких брокер купував у Ощадбанку валютні ОВДП. Усього за даними джерел, за допомогою ICU в інтересах офшорних компаній транзитом через рахунки фізосіб було здійснено угод з валютними ОВДП на суму трохи менше $300 млн (загалом валютних ОВДП було продано на суму близько $1 млрд). Права вимоги за цими паперами були передані офшорним компаніям у різних юрисдикціях.

У даний момент рух коштів на рахунках цих компаній в Ощадбанку заморожено у зв'язку з підозрами, що дані кошти належать низці утікачів українських чиновників, які використовували валютні облігації для легалізації своїх коштів. «По суті, було виявлено геніальну схему: вкрадені з бюджету гроші вклали у валютні облігації уряду, ставка за якими дорівнювала близько 15% річних, – каже співрозмовник Forbes в НБУ. – Допомагала виводити ці кошти за кордон компанія «Інвестиційний капітал Україна».

При цьому і в Ощадбанку, і в НБУ запевняють, що претензій до брокера, який належав Валерії Гонтаревій, не мають. «Вони діяли в рамках законодавства», – каже один із перевіряючих. Однак є запитання до розподілу комісійних при проведені операції.

Так, за результатами перевірки виявлено, що Ощадбанк на операціях з ОВДП заробив близько 130 000 гривень. Тоді як угоди з інвестування коштів в облігації українського уряду брокери проводять в середньому за ставкою 0,5-1,5% від суми інвестицій. Тобто компанія Гонтаревої на цій угоді могла заробити в рази більше – $1,5-4,5 млн.

При цьому реальний розмір комісійних ICU для перевіряючих залишився невідомим. «Це приватна компанія, і ми не можемо її перевірити – формально порушення закону немає. Справа в тому, що кошти офшорних компаній заморожено згідно зі зверненням української влади, яка вказала на підозри у можливому зв'язку цих компаній з чиновниками Кабміну Азарова. Стосовно ICU такі підозри не висувались», – сказав один із ревізорів. Він також повідомив, що перевірка Ощадбанку, яка виявила занижені комісійні, була проведена ще за Степана Кубіва.

Forbes звернувся за коментарями до компанії «Інвестиційний капітал Україна», однак там замість відповіді вважали за краще відписати. «ICU обслуговує велику кількість клієнтів, серед яких юридичні (корпоративні клієнти, страхові компанії, компанії з управління активами – інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди тощо) та фізичні особи, резиденти і нерезиденти. По всіх операціях із цінними паперами ICU подає регулярні звіти регулюючим і контролюючим державним органам, у СРО, на фондові біржі. Угоди з ОВДП відбуваються виключно шляхом безготівкових розрахунків за принципом «поставка проти платежу» через ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках», – повідомив керуючий директор групи ICU Костянтин Стеценко.

Олександр Дубінський, forbes.ua