У той час, як половина України навесні задихалася від лісових пожеж, Київ накривало піщаними бурями, а весь світ зупинився від не відомого досі вірусу, українських корупціонерів від влади проблеми з екологією і медициною не хвилювали взагалі. Замість того, щоб терміново ініціювати законопроєкти про поліпшення якості повітря, води, ґрунтів, або кинути всі сили на порятунок людей від коронавірусу, вони пішли прямо протилежним шляхом. Найбрудніше повітря у світі, яким у квітні кілька днів дихала столиця України, може виявитися всього лише квіточками у порівнянні з екологічною катастрофою, на порозі якої стоїть Україна. Журналісти видання «Багнет» в матеріалі «Транспортний картель» розповіли, хто саме готує українцям неприємний «екологічний сюрприз».

Як зазначає видання, одним з найнебезпечніших для майбутнього країни є законопроєкт №1182-1-д "Про внутрішній водний транспорт". Одним з його ініціаторів став голова транспортного комітету Ради Юрій Кісєль («Слуга народу»). 24 квітня 2020 року на позачерговому засіданні парламенту законопроєкт вже був прийнятий в першому читанні.

Можливо, Кісєль наївно розраховує, що після закінчення депутатської кар'єри йому вдасться виїхати жити за кордон. Але що він залишить тут решті українців? Знищену екологію річок, розкрадені надра, контрабандні схеми і вбиту річкову логістику. Одним з небагатьох, хто відкрито говорить про небезпеку законопроєкту Кісєля, став Герой України Олексій Вадатурський - засновник найбільшого сільськогосподарського підприємства «Нібулон», один з найбільших платників податків і приклад побудови соціально відповідального бізнесу, — пишуть автори матеріалу.

У своєму пості Вадатурський попереджає: документ, по-перше, «знищить український прапор на українських річках» разом з вітчизняним суднобудуванням. А по-друге, містить цілу низку інших ризиків: 1. Знищення екології українських річок через наданої можливості скидати в річки суднові стічні води прямо на ходу. 2. Дозвіл самовільно проводити днопоглиблювальні роботи будь-якими суб'єктами без будь-яких екологічних дозволів. 3. Узаконення розкрадання надр. Наприклад, надаючи можливість будь-якому суб'єкту господарювання вільно продавати вибраний з дна річок пісок. 4. Узаконення схем контрабанди пального іноземним флотом (без сплати податків і мит).

У відповідь Вадатурському, провідному українському інвестору, народні депутати Микола Тищенко та Ігор Негулевський записали глузливе відео. Зрештою Миколі Тищенку, власнику незаконно працюючого під час карантину ресторану, вже можна і не дивуватися.

Але, на думку журналістів «Багнета», залишається питання: як можна настільки швидкими темпами проштовхнути у Раді небезпечний для країни законопроєкт? Як можна не прислухатися до думки найбільшого вітчизняного платника податків і навіть насміхатися над ним? Для цього треба ближче придивитися до ініціатора законопроєкту – депутата Юрію Кісєлю і людей, з якими він пов'язаний.

Звідки ноги ростуть?

Поки країна сидить на карантині, корупціонери і не збираються зменшувати апетити. Швидше навпаки — уми співгромадян зайняті виживанням в умовах пандемії, а для них настав найбільш хлібний час. Особливо проявляють активність учасники «транспортного картелю» у владі, в який входять фігуранти, що займають ключові для галузі пости.

Чому така гучна назву — «картель»,задаються питанням автори статті? Справа на їхню думку в тому, що могутність колумбійських і мексиканських наркобаронів ґрунтувалася на корумпованих чиновниках і силовиках не менше, ніж на озброєних до зубів приватних арміях. Сила ж українського «транспортного картелю» в тому, що він сам по собі і є влада. І кожен у цьому корупційному ансамблі грає свою важливу партію.

Комусь такі порівняння можуть видатись надмірними. Адже українські корупціонери не ліквідують неугодних за допомогою найманих убивць «сікаріос», не підривають торгові центри і літаки, і не перевозять кокаїн підводними човнами. Але важко навіть підрахувати сумарний збиток від них для воюючої країни, в умовах згубного для економіки локдауна. Поки Україна перебуває у точці «ідеального шторму», будь-яке корупційне навантаження для економіки вкрай болюче. Балансуючи над прірвою, можна впасти від найменшого дотику. Але цих людей такі матерії не цікавлять.

Головними стовпами згаданого «транспортного картелю», пишуть журналісти, можна назвати двох людей. Перший — Юрій Кісєль, депутат від «Слуги народу», голова Комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури. Так, ця людина,швидше за все, має дуже віддалений стосунок до транспортної галузі.

«Другий концесіонер — міністр інфраструктури Владислав Криклій. Молодий, але вже досить досвідчений і прославився своїми талантами у схематозі. Два „дони“ транспортного картелю у міцній зв'язці успішно розкрадають транспортну галузь, розставивши на посади потрібних людей, які слухняно виконують роль гвинтиків корупційного механізму. До речі, обидва на початку роботи нинішнього скликання розглядалися на посаду голови транспортного комітету парламенту. Але, очевидно, вирішили розподілити сфери обов'язків. Криклій відправився на посаду глави Мінінфраструктури, Кісєль — у профільний комітет», — зазначає видання.

Глава Комітету кумівства і кришування

Публічної інформації, зазначає «Багнет», про Юрія Кісєля небагато. Раніше він очолював будівельну компанію «Біант» з Кривого Рогу. Працював начальником виробничих цехів у виробничому об'єднанні «Кривбасбудіндустрія», яке було переформатоване у ТОВ «Растро», де обіймав посаду директора. У 2018 році заснував і очолив ТОВ «Растро КР». Обидві компанії працювали з бюджетними грошима і виконували роботи для міських комунальних підприємств.

За даними публічної декларації, Юрій Кісєль далеко не бідна людина (земля, будинок і квартири, мільйони гривень, сотні тисяч доларів і євро на рахунках і готівкою, значний автопарк будівельної техніки, записаний на дружину), але все одно не гребував брати матеріальну допомогу в розмірі 100 і 3000 гривень від департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міськради. Від звички постійно годуватися з державних коштів Кісєль не відмовився і після обрання до парламенту. У грудні 2019 року криворізький сайт «0564.uа», помітив, що всі шість криворізьких депутатів-мільйонерів, в тому числі і Юрій Кісєль, отримали бюджетну компенсацію за проживання у столиці.

Як би там не було, Кісєль досить впливовий персонаж. Зокрема, його призначили неофіційними куратором, тобто «смотрящим» по місцевих виборах у Дніпропетровській області. Він буде займатися вирішенням усіх питань, пов'язаних з місцевими виборами, в тому числі підбирати кандидатів і відповідати за остаточний результат.

Про те, як Юрій Кісєль будує свої взаємини на місцевому рівні, країна дізналася вже давно. У вересні 2019 року, нагадують автори матеріалу, виплив назовні гучний скандал, які в медіа нарекли «Криворіжгейтом». Тоді Юрій Кісєль разом з однопартійцями з Дніпропетровщини Володимиром Захарченком, Владленом Неклюдовим, Оленою Криворучкіною, В'ячеславом Медяником і Юрієм Корявченковим зустрічалися з претендентом на посаду голови криворізької поліції в одному з місцевих ресторанів. Їх розмова з шефом дніпропетровської поліції Володимиром Огурченком і претендентом на посаду головного поліцейського Кривого Рогу (тоді ще не призначеним) Сергієм Лукашовим крутилась довкола зовсім не державних справ. А довкола цілком прагматичних шкурних питань, які цікавили новоспечених «слуг народу». Про що вся країна дізналася з опублікованої у соцмережах аудіорозмови. Контроль діяльності міської поліції, можливість викупу місцевого телеканалу, комерційна вигода від збору металобрухту і кришування азартних ігор — ось що цікавило народних обранців, серед яких був Юрій Кісєль. Особливо жваво обговорювалися можливості корупційних взаємин з металургійним гігантом «Криворіжсталлю».

«І все це прикриваючись ім'ям мегапопулярного президента Зеленського. Тобто вже тоді Юрій Кісєль явно не приховував, що в парламент пішов не за славою реформатора і державника. Сам Кісєль факт переговорів не заперечував, хоча від намірів підім'яти під себе місцеві грошові потоки всіляко заперечував», — зазанчається у статті.

Міністр-"схемщик"

«Важливою ланкою „транспортного картелю“ є людина, яка, власне кажучи, і відповідає за інфраструктуру всієї країни. Це глава профільного міністерства Владислав Криклій. За даними нардепа Дубінського, саме він є ініціатором та куратором побудови численних корупційних схем у Міністерстві інфраструктури. За короткий час він встиг підім'яти під себе всі підконтрольні Мінінфраструктури напрямки, привівши до держструктури „справжніх професіоналів“ державної корупції, про яких трохи пізніше. До того, як Криклій став депутатом, а потім був призначений міністром інфраструктури, він керував Головним сервісним центром МВС України. Де, очевидно, отримав багато практичних знань, які почав втілювати в життя вже на новій посаді. На публіці — молодий державний менеджер і „нове обличчя“, в реальному житті — мільйонер у 33 роки, який заробив далеко не на стартапах, а на типовій державній корупції», — зазначають автори матеріала.

«Чим відзначився Криклій на посаді міністра, яку він зберіг навіть після відставки Кабміну Гончарука? Для початку, кадровою чехардою в „Укрзалізниці“. Колишній глава правління УЗ Євген Кравцов був звільнений ще в кінці січня 2020 року. Його замінили тимчасовим керівником Желько Марчеком. Навіть для тимчасового Марчек протримався недовго — 15 квітня і він був звільнений з формулюванням „не виправдав довіри“. „Укрзалізниця“ отримала нового ставленика Криклія — Івана Юрика, який у ранзі в.о. повинен керувати держпідприємством як мінімум до кінця карантину і оголошення нового конкурсу на посаду», -пишуть журналісти. — Щоб зрозуміти все лицемірство підходів Криклія до справ «Укрзалізниці», слід процитувати його ж слова. Наприклад, у контексті високих зарплат членів Наглядової ради УЗ. Згідно з фінансовим звітом Укрзалізниці, середньомісячна зарплата члена Наглядової ради в 2019 році становила 588 тисяч гривень на місяць. Криклій з цього приводу сказав: «Мені за це болить не менше, ніж тим, хто задає це питання. У мене як міністра, наприклад, набагато більше відповідальності, ризиків і навантаження на роботі, а заробітна плата в 10 разів менша. Члени Наглядової ради самі зараз приймають рішення і готові зменшити свої заробітні плати. Це правильний крок назустріч викликам, які маємо зараз».

У той же час, нагадує видання, саме Криклій призначив 24-річну Валерію Шкаброву, яка тільки за два роки до призначення закінчила університет, членом Наглядової ради «Укрзалізниці». Із зарплатою 160 тисяч в місяць.

«Невідомо, яку перспективу побачив в юній дівчині міністр, але головне, що ніякого конкурсу вона не проходила. Принаймні, офіційно. Може, це і є той самий „правильний крок назустріч викликам“, про який говорив сам Криклій?», — зазначає видання.

З конвертцентру — на відповідальну посаду

«Новим учасником „транспортного картелю“, а точніше підручним головних дійових осіб, став ще один криворізький „цінний кадр“ з непростою долею — Олексій Осман, якого називають людиною Юрія Кісєля. Нещодавно він отримав важливу і, безумовно, „хлібну“ посаду директора філії УЗ „Центр управління промисловістю“. Раніше Осман працював на керівних посадах у комунальних підприємствах „Кріворожспецтранс“, „Кривбассвітло“, „Кривбаспромводопостачання“. За часів президентства Януковича також обіймав посаду заступника голови Центрально-Міського району Кривого Рогу — до 2014 року. І навіть очолював районну організацію Партії Регіонів», — йдеться в статті.

Генеральну прокуратуру Юрія Луценка не зацікавила зустріч нардепа Ігоря  Кононенка із екс-міністром екології часів Януковича Миколою Злочевським, справи проти екс-міністра регіонала закриті.

Такий висновок можна зробити з відповіді Генпрокуратури на запит видання «Українська правда», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Відомості, вказані  у запиті, щодо можливої зустрічі народного депутата Ігоря Кононенка в ресторані у Відні із колишнім міністром екології З. (Злочевським — УП) не стосувалися предмету розслідування кримінального правопорушення, вчиненого З., відповідно в рамках кримінальних проваджень не досліджувалися», — зазначили у відповіді на запит.

Жодної інформації про те, чи взагалі відома їм суть розмови , а відтак чи допитували співробітники ГПУ Кононенка після цієї зустрічі у відповіді не вказано.

Водночас у ГПУ  повідомили, що розслідування по епізодах, у яких проходять компанії Злочевського,  припинено.

Справу розслідував департамент з особливо важливих справ у сфері економіки, який називають департаментом Кононенка-Грановського.

Згідно з відповіддю, досудове розслідування від 6 серпня 2014 року здійснювалося за підозрою Злочевському у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст 368-2 КК (незаконне збагачення особи, що має відповідальне службове становище) за підозрою головного бухгалтера ТОВ «Еско-Північ» в ухилянні від сплати податків та подальшому відмиванні коштів.

«За результатами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні за підозрою Злочевського не встановлено порушень податкового законодавства з питань повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб Злочевським за відповідний період, що підтверджується проведеними позаплановими документальними перевірка державної податкової інспекції в Шевченківському районі ГУ ДФС Києва», — сказано в повідомленні.

У відповіді зазначається, що ці висновки підтверджуються рішенням Центрального кримінального суду Великобританії від 21 січня 2015 року та висновками експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від  6 лютого 2015 року.

Тому 1 листопада 2016 року прокурор у провадженні виніс постанову про закриття кримінального провадження в частині про незаконне збагачення щодо Злочевського, та щодо ухиляння від податків та відмивання коштів.

У відповіді також зазначається, що головний бухгалтер «Еско-північ» В. занизила податок на прибуток на суму 33 099 840 гривень. «Під час досудового розслідування завдані збитки у кримінальному провадженні товариством відшкодовано у повному обсязі», — зазначено у відповіді. У документі зазначається, що ці кошти були перераховані в бюджет, а разом  з ними і 15 549 920 гривень штрафу. Після цього прокуратура через суд звільнила бухгалтера від кримінальної відповідальності.

Щодо групи компаній Burisma Holdings, де Злочевський є кінцевим бенефіціаром, то у відповіді на запит зазначається, що до суду скеровані клопотання про звільнення  від кримінальної відповідальності щодо службових осіб цих компаній. Причиною такого рішення стало «повне відшкодування завданих збитків».

«Загалом сума сплати до держбюджету склала 180 млн гривень», — зазначили у відповіді.

Водночас перед новим роком один з учасників ринку повідомив, що компанія Злочевського «Еско-Північ» перепродає газ за заниженими цінами.

Як відомо, Микола Злочевський є власником Burisma Holdings. Компанія була заснована 2002 року, до її складу входять чотири операційні компанії, що займаються розробкою родовищ і видобутком вуглеводнів — енергосервісна компанія «Еско-Північ», «Парі», «Перша українська газонафтова компанія» та «Алдеа».

Раніше повідомлялося, що народного депутата від БПП Ігоря Кононенка помітили в ресторані в Відні в компанії Злочевського.

Як відомо, 13 вересня 2016 року Печерський райсуд зобов'язав Генпрокуратуру прийняти рішення про припинення розшуку Злочевського.Зокрема, адвокат колишнього міністра просив суд зобов'язати слідчих протягом 48 годин прийняти рішення про припинення розшуку його підзахисного.

Захист екс-міністра стверджував, що Злочевський оголошений в розшук незаконно і всі процесуальні терміни розслідування проти нього закінчилися.

Суддя Світлана Шапутько частково задовольнила клопотання захисту і зобов'язала Генпрокуратуру встановити розумний строк для прийняття слідчим законного і неупередженого рішення про відновлення досудового розслідування, а також рішення про припинення розшуку Злочевського.

Пізніше з сайту МВС була знята інформаційно-статистична картка про розшук Злочевського в зв'язку з відповідним запитом від ГПУ.

Генпрокуратура оголосила у розшук Злочевського в січні 2015 року.

Від імені офшорної компанії на Британських Віргінських Островах група Raiffeisen видавала мільйонні кредити підприємствам, які знаходяться в сфері впливу Порошенка, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

В Австрії з'явився компромат на президента України Петра Порошенка і Raiffeisen Zentralbank.

Підприємства Президента України є клієнтами  австрійського банку, але їх співпраця зовсім не така, як у багатьох тисяч інших клієнтів Raiffeisen.

Австрійський тижневик Falter опублікував статтю, у якій досліджуються ділові взаємини між Порошенком і Raiffeisen Zentralbank Австрія.

Серед даних компанії Mossack Fonseca, журналісти австрійського тижневика звернули увагу на ряд транзакцій.

Від імені офшорної компанії на Британських Віргінських Островах група Raiffeisen видавала мільйонні кредити підприємствам, які знаходяться в сфері впливу Порошенка.

Керівник відділу економічної злочинності в Федеральному управлінні кримінальної поліції Австрії Рудольф Унтеркефлер прямо назвав кредитні угоди офшорних компаній на користь третіх сторін достовірним доказом відмивання коштів.

«З економічної точки зору, вони не мають сенсу, але сприяють відмиванню грошей», — цитує Falter слова посадовця.

Ділові відносини між Raiffeisen і фірмами з офшорними адресами починаються в 2002 році. Юристи Mossack Fonseca реєструють в той час підприємство під назвою Linquist Services Limited на Британських Віргінських островах.

Власники підприємства не розголошувалися, а офіційними директорами призначалися підставні особи. У Raiffeisen Zentralbank Австрія офшорна компанія Linquist відкрила ряд банківських рахунків.

За наявними документами юридичної компанії Mossack Fonseca австрійські журналісти простежили схему, за якою протягом більш ніж десяти років мільйони перетікали з Карибського басейну до Європи, а також України.

Зокрема, Raiffeisen, від імені компанії Linquist і ряду інших офшорних фірм, видавав кредити різним підприємствам, серед яких активно фігурували фірми, що належать Порошенку — Roshen і «Укрпромінвест».

Наприклад, відповідно до угоди від 23 грудня 2010 року між компанією Linquist і Райффайзен Інтернаціональ Банк (RBI) була досягнута домовленість про кредит на суму не менше $ 115 млн для кондитерської компанії Roshen в Києві. Рахунки компанії Linquist, на яких завжди знаходилося чимало коштів, служили забезпеченням подібних кредитів.

«Чому підприємства українського Президента не захотіли отримувати кредити безпосередньо, а тільки в обхід через Raiffeisen?», — дивуються австрійські журналісти, і тут же на нього відповідають: такого роду схеми переслідують, як правило, одну мету — приховати справжнє походження коштів.

Раніше депутат фракції БПП Сергій Лещенко заявив, що глава адміністрації президента Борис Ложкінін фігурує у кримінальному провадженні за статтею «відмивання грошей» у Австрії.

Мова йде про продаж Ложкіним Українського медіа-холдингу в 2013 році структурам Сергія Курченка, коли транзакції проводилися з офшорних фірм на офшорні фірми через рахунки в австрійських банках.

«Сумнівні переклади багатомільйонних сум помітив підрозділ Міністерства внутрішніх справ Австрії, який займається розслідуванням відмивання грошей і контактує з банківськими установами країни. Він написав заяву в спеціальну прокуратуру про те, що є підозра про відмивання грошей стосовно трьох українців», — заявив парламентар.

Сам Борис Ложкін заявив, що правоохоронні органи жодної з країн світу ніколи не зверталися до нього з претензіями.

Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження стосовно колишньої очільниці управління МВС із повернення незаконних активів Олени Тищенко за підозрою в службовому підробленні.

Про це йдеться у відповіді ГПУ на запит нардепа Сергія Лещенка, яку він опублікував у Facebook, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

В травні 2014 року Тищенко була призначена Аваковим головою Міжвідомчої робочої групи з питань антикорупційного законодавства, хоча незадовго до цього вона перебувала у російській в’язниці за підозрою у відмиванні вкрадених коштів казахстанського «БТА Банку».

Вона відсиділа у російському СІЗО три місяці, після чого її відпустили за амністією, проте звинувачення так і не були зняті.

Після цього Тищенко також намагалася виправдати приховування від ЗМІ своєї декларації про доходи.

17 вересня Тищенко звільнили з посади керівника управління МВС із повернення активів.

Австрійська прокуратура проводить слідство стосовно сина колишнього прем'єр-міністра України Миколи Азарова Олексія Азарова.

Про це повідомляє австрійська газета Die Presse.

«Як стало відомо Die Presse із юридичних кіл, прокурор Відня розпочав наприкінці лютого розслідування проти Олексія Азарова», — йдеться в статті «Україна: підозра у відмиванні грошей в Австрії».

«Азаров-молодший, його дружина Лілія, ще один громадянин України, а також податковий консультант Крістоф Г. з австрійського міста Кремса й бізнес-адвокат Фрідріх Б. із Бадена обвинувачуються у відмиванні грошей і порушенні закону ЄС за санкціями», — сказано в матеріалі.

Видання нагадує, що Азарова молодшого внесено до списку осіб, до яких ЄС застосував санкції.

Австрійська прокуратура розпочала слідство після повідомлення одного з австрійських банків про підозру у відмиванні грошей.

«(…) розслідування поширювалося, зокрема, на діяльність фірми Garda Handels — und Beteiligungs GmbH у центрі Відня, яким у минулому керувала дружина Азарова Лілія. Остання працювала галеристкою на вулиці Паркове кільце (Parkring) у Відні й володіла до травня 2014 року часткою у віденському журналі Vienna Deluxe Magazine», — йдеться у в статті.

«Підозрюваний бізнес-адвокат Фрідріх Б. є ключовою фігурою господарської діяльності оточення В.Януковича в Австрії».

«За запитом Die Presse він наголосив, що не порушував припису санкцій ЄС і що йому не відомі злочини, на підставі яких його діяльність могла б вважатися відмиванням грошей. „Незважаючи на європейські політичні цілі я переконаний в австрійському праві та справедливості“, сказав Б.», — зазначає видання.

Як повідомлялося, в лютому австрійські ЗМІ повідомили про розслідування кримінальної справи стосовно екс-голови адміністрації президента України Андрія Клюєва за двома статтями — «відмивання коштів» і «зловживання владою».

Згідно з Кримінальним кодексом Австрії стаття 165 «відмивання коштів» карається позбавленням волі на термін від 1 до 10 років. Стаття 302 «зловживання владою» карається тюремним ув’язненням від 6 місяців до 5 років.