Национальное антикоррупционное бюро сообщило о подозрении шести чиновникам Нацбанка и представителю компании-оценщика по делу о завладением средствами стабилизационного кредита на сумму 1,2 млрд грн, передает БанкИск.

Так, круг подозреваемых возрос до 17 человек, пишет пресс-служба НАБУ. 24 мая под процессуальным руководством САП о подозрении сообщили (должности указаны на момент возможного совершения преступления):

— заместителю начальника ГУ НБУ по Киеву и Киевской области;

— начальнику одного из управлений ГУ НБУ по Киеву и Киевской области;

— начальнику одного из отделов ГУ НБУ по Киеву и Киевской области;

— директору юридического департамента Национального банка Украины;

— главному экономисту отдела надзора за деятельностью банков департамента пруденциального надзора Генерального департамента банковского надзора НБУ;

— директору департамента пруденциального надзора Генерального департамента банковского надзора НБУ;

— заместителю директора ООО (компании, которая готовила рецензию на оценку имущества банка).

Экс-владельца банка Олега Бахматюка подозревают в завладении 49 млн долларов (1,2 млрд грн) стабилизационного кредита, выданного VAB банку. По данным следствия, Бахматюк в октябре 2014 года получил стабкредит от Национального банка с предоставлением заведомо неликвидного обеспечения.

В ноябре 2019 года НАБУ и САП сообщили о подозрении 10 лицам, среди которых — первый заместитель председателя НБУ и бенефициарный владелец «ВиЭйБи Банка». Бахматюка тогда же объявили в розыск.

Также экс-владельца подозревают в том, что он совместно с менеджментом VAB-банка организовал финансовые операции с незаконно полученными стабкредитом, направленные на маскировку источника их происхождения и их местонахождения.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду звернулася до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з питання відповідальності адвокатів сестри олігарха Наталії Василюк, які не з'являються на судове засідання з обрання заочного запобіжного заходу.

Таке рішення 15 квітня 2021 року ухвалила колегія суддів АП ВАКС, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів», – ідеться в рішенні.

Зокрема, судді встановили, що четверо адвокатів Василюк без поважних причин не з'явилися на судові засідання 18 лютого, 24 березня і 15 квітня. Тому колегія визнали причини їхньої неявки неповажними і підняла питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів.

Як відомо, 22 жовтня 2019 року Василюк рейсом Київ-Відень покинула Україну. Вже 13 листопада того ж року їй заочно повідомили про підозру. У зв'язку з численними не явками до НАБУ для вручення особисто підозри її оголосили у розшук, у тому числі в міжнародний шляхом винесення постанови і направлення документу до виконання в Інтерпол. Василюк також намагалися заочно заарештувати, але ще 15 квітня 2020 року ВАКС відмовив. Наразі САП оскаржує відмову в апеляційній палаті суду.

Нагадаємо, слідство з'ясувало, що в жовтні 2014 року ВіЕйБі банк, віднесений до категорії проблемних банків, звернувся до НБУ з клопотанням надати йому стабілізаційний кредит під заставу нерухомого майна. Хоча ВіЕйБі банк не подав всіх необхідних для цього документів (як програму фінансового оздоровлення банку, спрямовану на вирішення впродовж терміну користування стабілізаційним кредитом проблем ліквідності, поліпшення структури активів, дохідності, рентабельності тощо), правління Нацбанку, всупереч вимогам законодавства, надало позитивну відповідь.

При цьому вартість нерухомості, переданої в заставу НБУ, завищили майже в 25 разів шляхом складення підроблених звітів про оцінку. Експертиза під час досудового розслідування встановила, що реальна вартість заставленої нерухомості становить 72,62 млн грн попри 1,8 млрд грн, заявлених ВіЕйБі банком. Тим не менше, знаючи про завищену вартість заставного майна та відсутність усіх необхідних документів, службові особи НБУ надали 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту ВіЕйБі банку. Це на додачу до раніше вже отриманих від Нацбанку та неповернутих 3 млрд грн кредитів.

За 40 днів по тому, у листопаді 2014 року, НБУ визнав ВіЕйБі банк неплатоспроможним. Стабілізаційний кредит у 1,2 млрд грн, отриманий від НБУ терміном на два роки, ВіЕйБі банк не повернув.

У НАБУ відповіли на позицію Офісу генпрокурора щодо причин відмови погодження екстрадиції ексвласника "ВіЕйБі Банку" Олега Бахматюка, розцінивши дії «окремих осіб в ОГП як спробу саботувати розслідування особливого тяжкого злочину», повідомляє 40ka.info.

Про це йдеться у позиції бюро, опублікованій на Facebook-сторінці.

«Днями Офіс генерального прокурора пояснив, чому відмовляється погоджувати екстрадицію колишнього власника „ВіЕйБі Банку“, якого НАБУ та САП підозрюють в заволодінні 1,2 млрд грн кредиту, наданого Нацбанком. Ключовий аргумент — НАБУ нібито порушило норми національного та міжнародного законодавства у процесі розслідування.

Це не відповідає дійсності. Ми розцінюємо такі дії окремих осіб в ОГП як спробу саботувати розслідування особливого тяжкого злочину», — підкреслили в НАБУ.

У відомстві зазначили, що двічі звертались до Офісу генпрокурора із клопотанням про екстрадицію ексвласника «ВіЕйБі Банку» та двічі «від ОГП отримали відмову з грубим порушенням строків».

«Перший пакет документів НАБУ скерувало до ОГП 18.06.2020. Попри те, що закон відводить 5 днів на ухвалення рішення, про нього ми дізналися лише за місяць потому.

Причина відмови — формальна: є рішення Печерського суду райсуду Києва, яким скасовано постанову про відновлення розслідування у справі „ВіЕйБі Банку“. При цьому ОГП достеменно відомо, що ухвала винесена з порушенням підсудності і на момент відповіді перебувала на розгляді в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, яка згодом її скасувала. Однак, крім цієї формальної причини, у відмові жодних зауважень по суті наданих документів немає», — заявили в НАБУ.

У бюро додали, що після того, як колегія суддів Апеляційної палати ВАКС 29.07.2020 скасувала рішення слідчого судді Печерського райсуду, який фактично зобов’язав генпрокурора закрити «справу ВіЕйБі Банку», 14.08.2020 знову надіслали ОГП той самий пакет документів для початку екстрадиції.

«Цього разу відмову від ОГП доводиться чекати вже три місяці. Однак, аргументація вже інша.

По-перше, департамент міжнародного правового співробітництва ОГП піддав сумніву чинне рішення суду, що взагалі не є компетенцією ОГП. Йдеться про ухвалу Апеляційної палати ВАКС від 28.05.2020, якою ексвласнику „ВіЕйБі Банку“ обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (наявність рішення суду про тримання особи під вартою є обов’язковою вимогою до запиту про екстрадицію).

Ця ухвала ніким не оскаржувалася і є чинною до цього часу. Фактично, ми є свідками вибіркової оцінки з боку ОГП рішень суду: одні (рішення Печерського суду) — виконує безапеляційно, а іншими (Апеляційної палати ВАКС) — просто нехтує», — підкреслюють в НАБУ.

Там також додають, що згаданий департамент надав власну оцінку законності процесуальних дій детективів у кримінальному провадженні.

«Хоча, за законом, це — компетенція прокурорів САП та ВАКС і вони визнали дії детективів законними. Однак, в ОГП зважили по-іншому й, у підсумку, відмовили НАБУ в екстрадиції особи, підозрюваній у вчиненні особливо тяжкого злочину.

НАБУ категорично не погоджується з таким діями департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП, у зв’язку з чим 08.12.2020 скерувало дисциплінарну скаргу на дії його керівника», — наголосили у відомстві.

У НАБУ переконані, що наразі наявні всі законні підстави для початку екстрадиції в Україну колишнього власника «ВіЕйБі Банку».

Раніше в Офісі генпрокурора у відповідь на запит «Радіо Свобода» пояснили відмову НАБУ в підписанні клопотання про екстрадицію з Австрії в Україну Бахматюка наявністю «процесуальних порушень».

Офіс Генерального прокурора відмовився підписувати запит до Австрії щодо екстрадиції колишнього власника VAB Банку і власника агрохолдингу Укрлендфармінг Олега Бахматюка.

Згідно з документом, ОГП відмовився санкціонувати екстрадицію Бахматюка через «відсутність достатніх підстав» для запиту.

Бахматюка підозрюють у заволодінні 49 млн доларів (1,2 млрд грн) стабілізаційного кредиту, виданого VAB банку. За даними слідства, Бахматюк в жовтні 2014 року отримав стабкредит від Національного банку з наданням завідомо неліквідного забезпечення.

Також Бахматюка підозрюють, в тому, що він спільно з менеджментом VAB-банку організував фінансові операції з незаконно отриманими стабкредитом, спрямовані на маскування джерела їх походження та їх місцезнаходження.

28 травня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відправила Бахматюка під варту заочно, тим самим дозволивши Інтерполу почати його розшук,

У листопаді 2019 року Бахматюка оголосили в розшук.

Директор НАБУ Артем Сытник заявил в интервью “24 каналу”, что бюро движется к объявлению подозрений в деле Приватбанка, сообщает 40ka.info.

Отвечая на реплику, что он сам в марте говорил, что дело находится на финальном этапе и вопрос “Почему Коломойскому до сих пор не вручили подозрение?”, Сытник пояснил, что НАБУ движется к объявлению определенных подозрений в этом деле.

“Я сказал, что в этом деле есть существенный прогресс. Он, прежде всего, выражался в том, что на то время генпрокурор Руслан Рябошапка эти дела передал в НАБУ. У нас была часть дела, а часть — расследовалась Офисом генпрокурора. Тогда приняли решение, что эти дела будут все в НАБУ, их передали.

Сытник отметил, что одна из статей, которая расследуется в рамках дела Приватбанка — хищение чужого имущества в особо крупных размерах, предусматривает наказание до 12 лет лишения свободы.

Отвечая на вопрос о заказчиках и организаторах кампании по его увольнению, директор НАБУ назвал имена экс-владельца ВиЭйБи банка Олега Бахматюка и олигарха, бывшего владельца “Приватбанка” Игоря Коломойского.

“Во-первых, сам господин Бахматюк не скрывает того, что он очень недоволен расследованиями НАБУ. Если коротко, то суть этого дела — хищение государственных средств в сумме 1 миллиард 200 миллионов гривен. Но почему господин Бахматюк выбирает способ определенных заказных акций и прочего, чем возврат этих средств в бюджет.

Другая сторона в том, что как раз это лицо организует митинги и медийную кампанию, и в этом поддерживает другой олигарх —  это господин Коломойский.

У нас есть 2 основных производства. Дело “Укрнафты” — там уже установлено, что сумма ущерба более 10 миллиардов гривен, а также уже подготовлены проекты подозрений, которые сейчас на стадии согласования в антикоррупционной прокуратуре.

Дело “Приватбанка”, в котором убытки государству составляют более 100 миллиардов гривен.

Это 2 дела, которые действительно побуждают очередного олигарха присоединяться к компании тех людей, которые хотят увольнения директора НАБУ”.

Сытник также отметил, что Коломойский “не основной, а один из заказчиков этой кампании”.

Cестру аграрного олігарха Олега Бахматюка, колишню голову наглядової ради ВіЕйБі банку Наталю Василюк заочно не заарештували, оскільки слідство в її справі зупинене і її не розшукує Інтерпол.

Про це йдеться у мотивувальній частині рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду Володимира Воронька від 15 квітня 2020 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Детектив у клопотанні вказував, що Василюк 22 жовтня рейсом Київ-Відень покинула Україну. Вже 13 листопада їй заочно повідомили про підозру. У зв'язку з численними не явками до НАБУ для вручення особисто підозри підозрювану оголосили у розшук, у тому числі в міжнародний шляхом винесення постанови і направлення її до виконання в Інтерпол. У зв'язку з ухиленням від слідства детектив звернувся до суду з клопотанням про заочний арешт сестри Бахматюка.

Адвокати Василюк заперечували проти задоволення клопотання. Вони вказували, що підозра не вручена у встановленому законом порядку. До того ж, захисники повідомили, що їхня клієнтка не від кого не ховається і постійно проживає у Відні, Австрія, про що відомо детективам.

Суддя встановив, що підозра Василюк обґрунтована. Водночас, він не погодився, що її вже оголошено в міжнародний розшук, оскільки Інтерпол не ухвалював відповідного рішення. До того ж, суддя вказав, що, за інформацією адвокатів, сестра Бахматюка постійно проживає у Відні, що стверджується витягом з Центрального реєстру осіб за місцем проживання, виданим Федеральним міністерством внутрішніх справ Австрії та може вказувати на легальне перебування в країні.

Крім того, 2 січня НАБУ і САП направили до Австрії запит про міжнародну правову допомогу з метою встановлення чи спростування факту проживання Василюк у Відні. Відповіді на вказаний запит матеріали провадження не містять, що позбавляє суд можливості зробити однозначні висновки щодо правових підстав її перебування за кордоном. Зокрема, у разі підтвердження законності перебування та постійного проживання Василюк в Австрії, при здійсненні викликів та направлення повідомлень йому підлягатимуть застосуванню інші положення КПК, аніж під час невстановлення її місця перебування. Суддя також додав, що слідство у справі Василюк було зупинене у зв'язку з розшуком останньої і для розгляду цього клопотання його ніхто не поновлював.

Нагадаємо, слідство з'ясувало, що в жовтні 2014 року ВіЕйБі банк, віднесений до категорії проблемних банків, звернувся до НБУ з клопотанням надати йому стабілізаційний кредит під заставу нерухомого майна. Хоча ВіЕйБі банк не подав всіх необхідних для цього документів (як програму фінансового оздоровлення банку, спрямовану на вирішення впродовж терміну користування стабілізаційним кредитом проблем ліквідності, поліпшення структури активів, дохідності, рентабельності тощо), правління Нацбанку, всупереч вимогам законодавства, надало позитивну відповідь.

При цьому вартість нерухомості, переданої в заставу НБУ, завищили майже в 25 разів шляхом складення підроблених звітів про оцінку. Експертиза під час досудового розслідування встановила, що реальна вартість заставленої нерухомості становить 72,62 млн грн попри 1,8 млрд грн, заявлених ВіЕйБі банком. Тим не менше, знаючи про завищену вартість заставного майна та відсутність усіх необхідних документів, службові особи НБУ надали 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту ВіЕйБі банку. Це на додачу до раніше вже отриманих від Нацбанку та не повернутих 3 млрд грн кредитів.

За 40 днів по тому, у листопаді 2014 року, НБУ визнав ВіЕйБі банк неплатоспроможним. Стабілізаційний кредит у 1,2 млрд грн, отриманий від НБУ терміном на два роки, ВіЕйБі банк не повернув.

Державне бюро розслідувань оголосило двом топ-менеджерам збанкрутілого банку «Фінанси та кредит» про підозру в розтраті 2,5 млрд грн фінустанови. На причетність до злочину перевіряють також народного депутата Костянтина Жеваго, повідомляє НБРУ.

«Маємо черговий успішний кейс. Одразу скажу – провадження резонансне. Сьогодні оголосили про підозру двом топ-менеджерам банку „Фінанси та кредит“. Вони, за попередньою версією слідства, перебуваючи у змові із іншими посадовими особами банку, розтратили 2,5 мільярда гривень банку. Також на причетність до злочинної схеми перевіряємо народного депутата України», — написала заступник голови Державного бюро розслідувань Ольга Варченко у Facebook.

За словами Варченко, під час досудового розслідування встановлено, що офшорна компанія у період 2007—2014 років відкрила кредитні лінії в іноземних банках. Згодом між фінустановами (банком «Фінанси та кредит» та іноземними банками) було укладено договори застави на суму понад 113 мільйонів доларів, яким український банк поручався за офшорну компанію власними коштами, що були розміщені на кореспондентських рахунках в іноземних банках-кредиторах.

Далі, у 2015 році, за невиконання зобов’язань офшорною компанією за кредитними договорами іноземні банки стягують з рахунків банку «Фінанси та кредит» саме ті 113 мільйонів доларів. Заставу іноземні банки списали одразу після того, як банк «Фінанси та кредит» було оголошено неплатоспроможним.

Розміщення коштів банку «Фінанси та Кредит» на кореспондентських рахунках в банках-нерезидентах впливало на ліквідність банку, що зрештою позначилося на його платоспроможності.

Як повідомляє Варченко, матеріали, зібранні слідством, дають підставу вважати що екс-заступник голови правління банку, начальник одного із управлінь фінустанови та інші топ-менеджери причетні до організації злочинної схеми з розтрати грошей банку.

Екс-заступнику голови правління інкримінують фіктивне підприємництво та розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, начальнику управління – тільки розтрату.

Що було раніше: про підозру також було повідомлено п’ятьом топ-посадовцям банку, двоє з яких зараз оголошено у міжнародний розшук.

Крім цього, одному із екс-заступників голови правління «Фінанси та кредит» у липні цього року обрали запобіжний захід – тримання під вартою на 2 місяці з можливістю вийти під заставу в розмірі 232 мільйони гривень.

Раніше банком «Фінанси та кредит» володів відомий олігарх і нардеп Костянтин Жеваго.

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у матеріалі ЕП Як одним підписом зруйнувати справу проти Бахматюка на 1,2 мільярда.

У лютому 2019 року генпрокурор Юрій Луценко змінив підслідність справи і передав її слідчим поліції та підопічним прокурорам.

Про це свідчить відповідь НАБУ на запит авторів.

У корупційному злочині щодо втрати 1,2 млрд грн підозрюють першого заступника голови Нацбанку. За законом, розслідування корупції стосовно чиновників такого рівня — виняткова підслідність НАБУ.

У бюро вважають, що Луценко порушив статтю 216 КПК щодо підслідності і статтю 36 КПК, яка забороняє передавати підслідні НАБУ справи іншим правоохоронцям.

Набирает обороты расследование относительно сотен миллионов долларов, выведенных из украинских банков через Австрию в оффшоры. В деле уже 30 подозреваемых. Об этом Национальное бюро расследований Украины узнало из сообщения Антикоррупционной прокуратуры Австрии.

Антикоррупционная прокуратура Австрии расследует уголовное дело по подозрению в отмывании денег через Meinl Bank с 2016 года. Речь идет о частном австрийский банке среднего размера, который специализируется, в основном, на управлении активами и фондовом менеджменте.

За несколько лет следствия дело приняло немалые масштабы. “Следствие ведется против 30 физических лиц и одного объединения”, – сообщили Deutsche Welle в прокуратуре. Имена подозреваемых в ведомстве не называют, однако известно, что среди них есть граждане Украины.

В уголовном производстве говорится об исчезновении денег с корреспондентских счетов украинских банков в Австрии. По данным Фонда гарантирования вкладов, с корреспондентских счетов в Meinl Bank было незаконно выведено 385 млн долларов и 75 млн евро. Эти деньги были направлены по указанию владельцев или топ-менеджмента банков-банкротов в оффшоры в 2014—2015 годах – как правило, в последний момент перед введением в проблемные банки временной администрации. Таким образом были украдены деньги украинских вкладчиков, большинство которых после банкротства банков остались ни с чем.

По информации украинского Фонда гарантирования вкладов, в частности, через Meinl Bank вывели 38 млн долларов с “Южкомбанка”, 40 млн из “Терра Банка”, 39,5 млн долларов с “ВиЭйБи Банка” (связан с Олегом Бахматюком – прим.НБРУ), 62 миллиона евро из “Городского коммерческого банка” и 44 миллиона долларов из банка “Киевская Русь”.

Схема вывода денег проста: банк в Австрии по указанию владельца украинского банка выдает кредиты подконтрольным украинским оффшорнымх компаниям. Порукой этих кредитов становятся средства на корреспондентских счетах украинского банка в иностранном банке, что дает кредит – например, Meinl Bank. В конце концов, кредит не возвращается и “гарантийные” средства с корсчета перечисляются другой оффшорной компании в счет погашения займа. Такого рода операции на банковском жаргоне называются “операции back-to-back”. Они сами по себе не являются незаконными, однако часто их используют для отмывания средств.

Как сообщили DW в Фонде гарантирования вкладов, в течение 2014—2015 годов с помощью такой «схемы» из украинских банков было выведено всего 846 млн долларов и 75 млн евро. Списание денег таким образом накануне введения временной администрации использовали владельцы 14 украинских банков. Кроме Австрии, расследование по подозрению в отмывании денег украинскими банками осуществляются и в Лихтенштейне, подтвердил DW генеральный прокурор этой страны.

Деньги выводились, по данным Фонда гарантирования вкладов, через Bank Frick and Co. В частности, 25 млн из банка “Национальный кредит”, 59 млн долларов из банка “Финансы и Кредит” и 115 млн с “Дельта Банка” Николая Лагуна. Банк Лагуна провел в общей сложности более масштабные сделки с использованием корреспондентских счетов по схеме back-to-back. Кром, денег, выведенных из Лихтенштейна, из “Дельта Банка” был выведен 99 млн через австрийский Meinl Bank и почти 184 миллиона долларов через East-West United S.A в Люксембурге.

Набирает обороты расследование относительно сотен миллионов долларов, выведенных из украинских банков через Австрию в оффшоры. В деле уже 30 подозреваемых. Об этом Национальное бюро расследований Украины узнало из сообщения Антикоррупционной прокуратуры Австрии.

Антикоррупционная прокуратура Австрии расследует уголовное дело по подозрению в отмывании денег через Meinl Bank с 2016 года. Речь идет о частном австрийский банке среднего размера, который специализируется, в основном, на управлении активами и фондовом менеджменте.

За несколько лет следствия дело приняло немалые масштабы. “Следствие ведется против 30 физических лиц и одного объединения”, – сообщили Deutsche Welle в прокуратуре. Имена подозреваемых в ведомстве не называют, однако известно, что среди них есть граждане Украины.

В уголовном производстве говорится об исчезновении денег с корреспондентских счетов украинских банков в Австрии. По данным Фонда гарантирования вкладов, с корреспондентских счетов в Meinl Bank было незаконно выведено 385 млн долларов и 75 млн евро. Эти деньги были направлены по указанию владельцев или топ-менеджмента банков-банкротов в оффшоры в 2014—2015 годах – как правило, в последний момент перед введением в проблемные банки временной администрации. Таким образом были украдены деньги украинских вкладчиков, большинство которых после банкротства банков остались ни с чем.

По информации украинского Фонда гарантирования вкладов, в частности, через Meinl Bank вывели 38 млн долларов с “Южкомбанка”, 40 млн из “Терра Банка”, 39,5 млн долларов с “ВиЭйБи Банка” (связан с Олегом Бахматюком – прим.НБРУ), 62 миллиона евро из “Городского коммерческого банка” и 44 миллиона долларов из банка “Киевская Русь”.

Схема вывода денег проста: банк в Австрии по указанию владельца украинского банка выдает кредиты подконтрольным украинским оффшорнымх компаниям. Порукой этих кредитов становятся средства на корреспондентских счетах украинского банка в иностранном банке, что дает кредит – например, Meinl Bank. В конце концов, кредит не возвращается и “гарантийные” средства с корсчета перечисляются другой оффшорной компании в счет погашения займа. Такого рода операции на банковском жаргоне называются “операции back-to-back”. Они сами по себе не являются незаконными, однако часто их используют для отмывания средств.

Как сообщили DW в Фонде гарантирования вкладов, в течение 2014—2015 годов с помощью такой «схемы» из украинских банков было выведено всего 846 млн долларов и 75 млн евро. Списание денег таким образом накануне введения временной администрации использовали владельцы 14 украинских банков. Кроме Австрии, расследование по подозрению в отмывании денег украинскими банками осуществляются и в Лихтенштейне, подтвердил DW генеральный прокурор этой страны.

Деньги выводились, по данным Фонда гарантирования вкладов, через Bank Frick and Co. В частности, 25 млн из банка “Национальный кредит”, 59 млн долларов из банка “Финансы и Кредит” и 115 млн с “Дельта Банка” Николая Лагуна. Банк Лагуна провел в общей сложности более масштабные сделки с использованием корреспондентских счетов по схеме back-to-back. Кром, денег, выведенных из Лихтенштейна, из “Дельта Банка” был выведен 99 млн через австрийский Meinl Bank и почти 184 миллиона долларов через East-West United S.A в Люксембурге.

Владелец агрохолдинга «Укрлендфарминг» Олег Бахматюк, банковская деятельность которого обошлась вкладчикам и налогоплательщикам в более чем 10 млрд грн (и это только по одному эпизоду), очевидно, уверовал, что ему окончательно удалось выйти сухим из воды.

Покупая правосудие

22 мая 2019 года Фонд гарантирования вкладов физлиц (ФГВФЛ) наконец-то начал процедуру ликвидации банка «Финансовая инициатива» Олега Бахматюка, владельца агрохолдингов «Авангард» и «Укрлендфарминг» (Ukrlandfarming). Процедура эта должна была стартовать еще года три-четыре назад, но одаренный хуцпой Олег Бахматюк прибегнул к услугам циничной Фемиды в лице судьи Хозяйственного суда Киева Любомира Головатюка. 15 октября 2015 года этот вредитель в мантии удовлетворил адвокатов (очень вероятно, что небескорыстно), запретив ФГВФЛ вносить предложение в Национальный банк и принимать решение о ликвидации ПАО «КБ «Финансовая инициатива». Таким образом лишив Нацбанк и Фонд гарантирования вкладов физической возможности гасить долги «Фининициативы» перед кредиторами и вкладчиками. А их лэндлорд Олег Бахматюк, до сих пор считающийся одним и крупнейших производителей куриных яиц в Восточной Европе, «кинул» на вполне астрономическую сумму.

Выгода агробарона от вердикта Головатюка более чем очевидна: решение судьи блокировало возможность изъятия и продажи с молотка заложенных в «Финансовой инициативе» активов Бахматюка, которые этот недоолигарх если не уводил постепенно «налево», то продолжал спокойно эксплуатировать, извлекая прибыль себе на карман.

Однако 15 мая 2019 года Северный апелляционный хозяйственный суд наконец-то поставил в затянувшейся тяжбе точку, отменив решение Головатюка. Уже на следующий день Нацбанк и Фонд гарантирования вкладов начали готовить процедуру похорон банка Бахматюка.

Олег Бахматюк на эту новость отреагировал традиционно бурно, нагло и цинично. Он устами своей пресс-службы на голубом глазу заявил, что «Национальный банк в очередной раз пошел на нарушение действующего законодательства, начав ликвидацию банка «Финансовая инициатива», несмотря на решение Окружного административного суда Киева по делу 826/11415/16, вступившее в законную силу после его пересмотра Шестым апелляционным административным судом 17 апреля 2019. Таким образом, Национальный банк Украины в лице своего правления пошел на грубое нарушение действующего законодательства».

То есть, Олег Бахматюк и его свита привычно жонглируют судебными решениями, выставляя на первый план принятые в пользу этого «комбинатора», и умалчивая о вердиктах, фиксирующих, мягко говоря, неправоту яичного магната. Естественно, ни сам Олег Бахматюк, ни его адвокаты и «пиарщики» никогда не станут упоминать об одном очень неудобном для Олега Романовича нюансе. Дело в том, что судья Любомир Головатюк, вынесший решение в пользу Бахматюка (которое адвокатам агробарона удалось отстоять в Окружном административном и Шестом апелляционных судах, но в высшей инстанции не «выгорело»), еще в 2017 году был задержан при получении взятки в $16 тыс. и сейчас находится под следствием.

Кстати сказать, до Бахматюка среди «клиентов» Головатюка, этого торговца правосудием, был сам Виктор Янукович, которому Любомир Головатюк вместе с такими же крысами в мантии помог «отжать» у государства «Межигорье».

В контексте приведенных фактов у любого может появиться подозрение, что Олег Бахматюк добивается от судей нужных ему решений с помощью свободно конвертируемых доводов. Один из эпизодов бурных отношений агробарона с представителями правосудия вообще лёг в основу уголовного производства Национального антикоррупционного бюро (подробно об этом немного ниже).

Однако Олег Бахматюк, как каждый наделенный хуцпой аферист, идет в ва-банк (не путать с одноименным банком, который агробарон тоже довел «до ручки»). Он уже договорился до того, что Нацбанк (по словам Олега Романовича), нанес украинской экономике не меньший вред, чем страна-агрессор. Причем, этот тезис он повторил на конференции «Game of Thrones: Final Season?», на которой он «тусил» с топ-разорителем банков и обладателем мега-хуцпы Игорем Коломойским. Эти двое по понятным причинам стали лютейшими врагами экс-главы НБУ Валерии Гонтаревой (входящий в орбиту влияния Бахматюка нардеп Вадим Денисенко недавно пообещал инициировать уголовное производство относительно Гонтаревой), и чуть ли не единым фронтом выступают против оказавшегося несговорчивым нового руководства финрегулятора, заставляя его заметно нервничать. Очевидно, что агробарон не прочь объединить с покровителем преЗЕдента усилия по расшатыванию Нацбанка с целью поучаствовать в гешефте.

Но вернемся к банку «Финансовая инициатива» и связанным с ним чудным историям.

Криминальная инициатива

«Финансовой инициативой» Олег Бахматюк обзавелся приблизительно в начале 2005 года. С самого начала банк был, как говорят в профессиональных кругах, «кэптивным», то есть карманным – обслуживал сугубо компании яичного магната и, иногда, его партнеров. Но деньги в нем прокручивались очень большие – к 2015 году «Финансовая инициатива» занимал 16 место по размеру активов – 19,2 млрд грн (правда, в последствии оказалось, что эти активы сильно раздуты).

Банк в основном раздавал кредиты юрлицам, входящим в бизнес-империю Олега Бахматюка (то есть, бенефициару банка), но избегал кредитовать простых граждан. Если последним он ссудил «аж» 2 млн грн, то «конторам» своего основного акционера одолжил где-то 15,6 млрд грн. Причем, банк Бахматюка усиленно «пылесосил» деньги у населения, заманивая его депозитными программами под нереальные проценты (в конце концов в «Фининициативе» «зависло» порядка 5,2 млрд грн вкладов физлиц). При этом Олег Бахматюк, пользуясь щедростью Нацбанка, активно привлекал в свой банк государственное рефинансирование, которое почти моментально «сливал» в подконтрольные ему «прожекты».

Когда в 2015 году Нацбанк понял, что Олег Бахматюк, как и большинство других «комбинаторов» на финансовом рынке, тупо перекачивает чужие деньги себе в карман, и финрегулятор прекратил эту безумную «вечеринку», выяснилось, что в государственной казне придется искать 3,7 млрд «лишних» гривен лишь на компенсацию вкладов 59 тыс. клиентов разоренного Бахматюком банка. А о 7,1 млрд грн, которые НБУ потратил на поддержку ликвидности «Финансовой инициативы» Бахматюка, вообще можно забыть –раздутые активы банка на данный момент на самом деле почти ничего не стоят. В итоге яичный магнат пробил брешь в бюджете государства (и его граждан) в размере 10,8 млрд. грн.

После того, как власти «обломали» Олегу Романовичу этот гешефт, случилось много чего. Например, появились новые модные прогрессивные антикоррупционные органы, которые тут же принялись оправдывать свое существование, охотясь на большую рыбу. Естественно, они не могли пройти мимо тушки такого откормленного толстолобика, как Олег Бахматюк.

Возможно, если бы Олег Бахматюк в «Финансовой инициативе» ограничился перекачиванием денег вкладчиков и государственного рефинансирования себе в карман, он давно бы «соскочил с темы», как говорится, без лишнего шума и пыли (как уже поступили многие его коллеги-комбинаторы). Но если у тебя есть свой банк, зачем платить «откаты» владельцу чужого с «отмывания» денег, добытых благодаря уклонению от уплаты налогов? В общем, к Олегу Романовичу стало принюхиваться НАБУ.

«Разбор полетов» Бахматюка в этом банке натолкнул подчиненных Артема Сытника на вполне обоснованное подозрение, что агрохолдинг «Авангард» (Avangard), также принадлежащий Олегу Бахматюку, уклонился от уплаты налогов как минимум на 770 млн грн, причем ключевым звеном в схеме состояла именно «Финансовая инициатива». Было возбуждено уголовное производство, детективы Антикоррупционного бюро помчались в суды за санкциями на обыски, выемки и тому подобное. Их работа оказалась бы совсем рутинной, если бы не тесные и очень небескорыстные отношения Олега Романовича со слугами Фемиды, о которых мы упоминали выше.

Судебные «крысы»

Итак, когда детективы НАБУ принялись расследовать отмывание денег Бахматюком в «Финансовой инициативе», адвокаты героя нашего повествования пошли проторенным путем – они стали «заносить» работникам судов. Последние, в свою очередь, в качестве ответной благодарности «стучали» юристам агробарона об санкциях, запрашиваемых антикоррупционерами. В результате чего детективы, получив на руки санкцию на обыск, прибыв на место следственных действий не находили ничего полезного для расследования, а Олег Бахматюк на публике бубнил, что ни в чём не виноват, что его по надуманным мотивам преследует карательная антикоррупционная машина.

Секрет этого «фокуса» в НАБУ довольно быстро разгадали и принялись за его непосредственных исполнителей.

Как писало интернет-издание «Слово и дело», Национальное антикоррупционное бюро вышло на след работника суда, который «сливал» информацию о предстоящих обысках на предприятиях «одного аграрного олигарха». Этим работником оказалась помощница судьи Соломенского районного суда города Киева Сергея Агафонова Инна Паламарчук. А владельцем упомянутых вскользь предприятий – Олег Бахматюк.

В материалах дела говорится, что к Паламарчук обратился работающий на Бахматюка адвокат Юрий Сивовна по поводу передачи ему некоторых постановлений по упомянутому выше делу НАБУ. Юриста, прежде всего, интересовали решения по поводу обысков на предприятиях Бахматюка, но Паламарчук поначалу отказала «законнику» (ведь её шеф непосредственно не занимался этим делом).

Сивовна, согласно материам дела, продолжал попытки завладеть указанными решениями и таки «уболтал» Паламарчук скопировать их, используя её логин и пароль доступа к закрытому судебному реестру. Паламарчук «мониторила» ходатайства НАБУ по делу Бахматюка, «Авангарда» и «Финансовой инициативы», незамедлительно «сливая» адвокату агробарона всю интересующую его тайну следствия.

Издание отмечает, что в ноябре 2016 года НАБУ подало 16 ходатайств о временном доступе к вещам и документам, которые хранятся в главных управлениях статистики в Хмельницкой и Херсонской областях. В тот же день Паламарчук позвонила Сивовне и сообщила о ходатайствах и их количестве. В свою очередь Сивовна передал эту информацию руководителю адвокатской фирмы «Правочин», обслуживавшей Бахматюка, Александру Онищенко. После этого Паламарчук по просьбе «законников» Олега Романовича, используя логин и пароль секретаря райсуда, добыла распечатки необходимых судебных решений.

Следствие установило, что руководитель «Правочина» передавал всю информацию бывшему главе наблюдательного совета ПАО «Авангард», бенефициаром которого является наш «герой» Олег Бахматюк. Такая схема использовалась еще несколько раз, пока НАБУ не заподозрило неладное, и не начало пропускать свои ходатайства не через Соломянский райсуд Киева, а Галицкий районный суд Львова.

Паламарчук задержали 24 мая 2017 года после передачи Сивовне очередных распечаток, а ее сообщника-адвоката – только в конце сентября 2017 года. Во время дачи показаний Паламарчук отметила, что к совершению указанных преступных деяний ее склонил Сивовна. Упоминаний фамилии Бахматюка фигуранты, естественно, избегали. Хотя очевидно, что в этой схеме по подкупу работников суда Олег Бахматюк был главным заинтересованным лицом.

Опасные попутчики

Отметим, что если дело о «стукачах» в Соломянском райсуде уже успешно расследовано и рассматривается в суде, то дело о «прачечной» в банке «Финансовая инициатива» (№ 52016000000000112) еще до ареста Паламарчук было затребовано у НАБУ Специальной антикоррупционной прокуратурой и отдано в производство Национальной полиции Украины, где пылится в столе одного из следователей. По крайней мере, по данным «Слова и дела», Нацполиция в рамках этого уголовного производства не делала ни одного запроса о доступе к документам и никого не задерживала.

Безразличие полиции к уголовным деяниям яичного магната, по мнению большинства интересующихся этим делом обозревателей, может быть связано с близостью Бахматюка с верхушкой партии «Народный фронт», в которую входит, как известно, министр внутренних дел Арсен Аваков. Такой вывод отчасти подтверждает тот факт, что государственный «Ощадбанк», возглавляемый другим видным «фронтовиком» Андреем Пышным, под видом реструктуризации фактически списал Бахматюку долг в размере 4,4 млрд грн (подробнее читайте в статье «Олег Бахматюк таки «простил» госбанку свой долг в 4,4 млрд грн»).

Сможет ли и дальше Олег Бахматюк выезжать на чистой хуцпе и старых знакомствах с политиками и чиновниками? Это большой вопрос.

Обладающий острым политическим чутьем птицевод Олег Бахматюк еще в прошлом году публично дистанцировался от Петра Порошенко и его политической силы. Но его близость с соратниками Арсения Яценюка теперь может сыграть с ним злую шутку. Хотя Арсен Аваков и заигрывал с протеже олигарха Коломойского, фактически использовав махину МВД для обеспечения победы Владимира Зеленского, «Народный фронт» в целом не сильно обрадовался первым шагам нового «гаранта» и пошел на открытую конфронтацию, обжаловав в Конституционном Суде указ преЗЕдента о роспуске Верховной Рады. Несмотря на то, что у Бахматюка и серого кардинала президента общий враг – Нацбанк и его экс-глава Валерия Гонтарева – яичный магнат на этом фронте Коломойскому скорее случайный попутчик, чем союзник. Тем более, что Олег Бахматюк в борьбе с НБУ и Гонтаревой не может подсобить одиозному олигарху ничем, кроме сотрясания воздуха (упомянутая выше угроза парламентских миньонов агробарона пожаловаться на Гонтареву в НАБУ выглядит совсем не грозной).

«Я как волк. Чтобы добыть пропитание, убиваю слабых и больных», — заявил как-то в интервью влиятельному изданию «Файнэншл Таймс» Игорь Коломойский. Очевидно, что олигарх, исповедующий подобную философию и снова набирающий могущество, будет рассматривать такую слабую фигуру, как Олег Бахматюк, в качестве пешки, которую можно пожертвовать в угоду личным интересам.

Именно «недоолигарх» Олег Бахматюк, а не Ринат Ахметов или Дмитрий Фирташ имеет очевидные шансы пасть жертвой борьбы с украинским олигархатом. Как мы писали ранее, у Национального антикоррупционного бюро недавно случились серьезные подвижки по делу другого лопнувшего банка Олега Бахматюка — «VAB Банка» (ВиЭйБи банк). Детективы подозревают, что должностные лица «ВиЭйБи» допустили растрату рефинансирования Нацбанка в размере 1,2 млрд грн.

Теневому окружению «гаранта» это дело интересно тем, что в случае с «VAB Банком» просматривается, как минимум, преступная халатность бывшего руководства НБУ, не проверившего надлежащим образом реальную стоимость активов, предложенных Бахматюком в качестве залога (а стоили они в разы меньше, чем декларировалось). То есть, тут присутствует реальная возможность, по крайней мере, попробовать засадить в тюрьму ненавистную Бахматюку Валерию Гонтареву. Но Олег Бахматюк рискует оказаться на скамье подсудимых рядом с Гонтаревой.

Сергей Федорчук, Национальное бюро расследований Украины

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор.

Посада генерального прокурора передбачає надзвичайно серйозні повноваження. Лише один підпис може або дати зелене світло покаранню, або мати катастрофічні наслідки і коштувати державі 1,2 млрд грн.

Генпрокурор Юрій Луценко, схоже, обрав останній варіант, змінивши підслідність у справі про розкрадання кредиту Нацбанку представниками «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка.

Йдеться про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) стосовно державної підтримки комерційних банків після Революції гідності. Тоді гроші платників податків виділялися фінансовим установам для їх підтримки, аби вони не банкрутували і не втрачали кошти вкладників.

Одним з таких отримувачів допомоги був «ВіЕйБі банк», яким тоді володів один з найбільших латифундистів країни Олег Бахматюк. Однак ці гроші пішли не на підтримку установи. За даними НАБУ, кошти просто виводилися з неї через різні схеми, а звичайні вкладники банку не могли забрати свої вклади.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ передати справу їм. В ГПУ кажуть, що у них для цього були законні підстави.

У той же час поліція, яка уже розслідувала зловживання у «ВіЕйБі банку», частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор.

Посада генерального прокурора передбачає надзвичайно серйозні повноваження. Лише один підпис може або дати зелене світло покаранню, або мати катастрофічні наслідки і коштувати державі 1,2 млрд грн.

Генпрокурор Юрій Луценко, схоже, обрав останній варіант, змінивши підслідність у справі про розкрадання кредиту Нацбанку представниками «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка.

Йдеться про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) стосовно державної підтримки комерційних банків після Революції гідності. Тоді гроші платників податків виділялися фінансовим установам для їх підтримки, аби вони не банкрутували і не втрачали кошти вкладників.

Одним з таких отримувачів допомоги був «ВіЕйБі банк», яким тоді володів один з найбільших латифундистів країни Олег Бахматюк. Однак ці гроші пішли не на підтримку установи. За даними НАБУ, кошти просто виводилися з неї через різні схеми, а звичайні вкладники банку не могли забрати свої вклади.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ передати справу їм. В ГПУ кажуть, що у них для цього були законні підстави.

У той же час поліція, яка уже розслідувала зловживання у «ВіЕйБі банку», частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

Кредит без гарантій

Справу Бахматюка НАБУ почало розслідувати в жовтні 2016 року. Детективів зацікавив факт виділення Нацбанком у жовтні 2014 року 1,2 млрд грн ПАТ «ВіЕйБі банк» як стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення банку.

Гарантією повернення кредиту повинні були стати активи банку — комерційна нерухомість у Києві та Харкові, а також майно власників установи. Однак детективи НАБУ встановили, що в банку підробили висновки про вартість майна, яким забезпечувався кредит, зазначивши завищені цифри. Про це, зокрема, стало відомо з ухвали Солом'янського суду.

Як зазначається в ухвалі, банк також не надав НБУ програму фінансового оздоровлення — чіткий детальний план використання кредиту для подальшої роботи установи. Без цієї програми Нацбанк взагалі не мав права надавати позику.

Якщо провести паралель із звичайними позичальниками, то виглядає так, ніби банк дав величезний кредит людині без довідки про доходи, яка як гарантію подала кімнату в гуртожитку,  оціненою чомусь у мільйон доларів.

Як вивели гроші

З іншої судової ухвали випливає, що детективи встановили, у який спосіб грооші виводились з банку. Зокрема, їх виводили трьома шляхами.

Спочатку у банку несподівано згадали, що мають борг перед кіпрською фірмою. Одразу після отримання кредиту регулятора банк переказав 45 млн дол (680 млн грн) на рахунки компанії Quickom Limited. Куратор від Нацбанку, який контролював усі фінансові операції «ВіЕйБі банку», цього «не помітив».

Як виявилося, Quickom Limited була не звичайним «позичальником», а контролювалася самим Бахматюком. Тобто «борг» сплатили самі собі. Через цю компанію Бахматюк володів й іншим банком — «Фінансова ініціатива». Обидві установи Нацбанк визнав неплатоспроможними у 2014—2015 роках.

Згодом «ВіЕйБі банк» повернув 380 млн грн депозитів Тростянецькому м'ясокомбінату і фірмі «Свiтанок», які контролював Бахматюк. Однак тоді діяла заборона НБУ на дострокове повернення депозитів пов'язаним компаніям.

Решту грошей вивели через зняття готівки. Звичайні ж вкладники не могли забрати свої гроші. Вони отримували по 1 тис грн на день через касу банку.

Як «подарувати» 1,2 мільярда

У лютому 2019 року генпрокурор змінив підслідність справи і передав її слідчим поліції та підопічним прокурорам.

Про це також свідчить відповідь НАБУ на запит авторів, в якому відомство пояснює, чому відповідна справа не могла бути передана.

Як стало відомо, у корупційному злочині щодо втрати 1,2 млрд грн підозрюють першого заступника голови Нацбанку. За законом, розслідування корупції стосовно чиновників такого рівня — виняткова підслідність НАБУ.

«Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування злочинів..., якщо злочин вчинено головою Національного банку, його першим заступником та заступником, або розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму», — наголошується у відповіді НАБУ.

У ході розслідування детективи та прокурори САП з'ясували, що схожі справи розслідує поліція. Вони не раз зверталися до цього відомства, щоб забрати документи і скасувати постанови про закриття цих справ.

НАБУ та САП ці справи були необхідні, перш за все, для аналізу доказів. Антикорупційні органи також хотіли запобігти тому, щоб фігуранти не могли використовувати закриття справ у поліції для прикриття у справі НАБУ. Фігуранти могли б посилатися на поліцію, яка не знайшла складу злочину.

Однак генпрокурор віддав справу поліції. Він використав свої повноваження про вирішення спорів про підслідність, хоча ніякого спору у цьому випадку не було, вважають в НАБУ.

Отже, вважають в бюро, Луценко порушив статтю 216 КПК щодо підслідності і статтю 36 КПК, яка забороняє передавати підслідні НАБУ справи іншим правоохоронцям.

Проте, в Генпрокуратурі іншої думки.

У відповідь на запит ЕП у відомстві зазначили, що «притягнення особи до кримінальної відповідальності починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення».

«Готування пред’явити підозри» не є  в розумінні КПК України стадією, яка свідчить про те, що особи, які вчинили злочин, достеменно відомі та їм повідомлено про підозру", — зазначають в ГПУ.

Крім цього, у відомстві наголошують, що інформація про «встановлений збиток у 1,2 мільярда» залишається не підтвердженою.

«Виходячи із запиту, 1,2 млрд є сумою „виділення Національним банком стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення“, що, вочевидь, не може вважатися сумою збитку за умови повернення кредиту», — стверджують в Генпрокуратурі.

З повною відповіддю Генпрокуратури можна ознайомитися тут.

Як топлять кримінальну справу

Серед потенційних підозрюваних у справі — колишній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук, який виконував обов'язки голови в період відпустки Валерії Гонтаревої, сам власник банку Олег Бахматюк та його менеджмент.

Передавання справи в поліцію означає, що фігуранти ніколи не отримають підозр. Річ у тім, що підопічні Арсена Авакова відмовилася від усіх претензій до банку Бахматюка.

Головне слідче управління та слідчі київських підрозділів поліції раніше розслідували чотири справи щодо «ВіЕйБі банку». Усі ці справи закрили. При цьому під час розслідування слідчі поліції вилучили в банках важливі докази, наприклад, оригінали кредитних справ.

Далі ще цікавіше: ці докази згнили у підвалі підприємства, що проводить експертизи, через затоплення. Хоча відповідно до внутрішньої інструкції, усі матеріали кримінальних справ після їх закриття повинні зберігатися у спеціальних приміщеннях без доступу сторонніх осіб.

Схоже, поліція порушила справи лише для того, аби зібрати та поховати докази.

Тепер і справою НАБУ, ймовірно, займуться ті ж слідчі та прокурори, які потопили частину доказів. Не виключено, що за таких умов зібрані НАБУ і САП докази також можуть зникнути. Тоді держава остаточно втратить шанс покарати відповідальних і повернути хоча б частину вкраденого.

Проте, це лише один приклад вартістю 1,2 млрд грн. Скільки ще таких справ знищено, залишається тільки здогадуватися.

Олена Щербан, Андрій Савін, Центр протидії корупції, Економічна правда, Національне бюро розслідувань України