Как незаметно провести в украинский парламент врага Америки, сливавшего компромат на Трампа в 2014-м? Да так технично, чтобы адвокат Трампа Джулиани только рот открыл от изумления?

Секрет этой спецоперации известен Сергею Лещенко, который баллотируется по округу №220 на Подоле в Киеве. Но, к сожалению, Сергей о нем из скромности не расскажет. Как известно, настоящие герои никогда не говорят о своих подвигах. Так что повесть о ненастоящем человеке, поддержке Константиновского, доверии Богдана и Зе-креативе придется публиковать нам.

Последнее интервью Лещенко РБК-Украина для многих стало загадкой. В нем патриот и антикоррупционер выступил за «предоставление оккупированным территориям права говорить на русском». Заявил, что не видит «проблемы в том, что Коломойский с Зеленским будут общаться просто как люди». Ласково погладил Богдана, заявив, что глава Офиса президента «точно не хочет быть чьей-то марионеткой», а «Зеленскому комфортно, чтобы рядом находился глава администрации, который может вносить ясность в вопросы, которые Зеленскому непонятны». И, наконец, поддержал Портнова, назвав его сегодняшнюю деятельность «полезной для будущего Украины».

На первый взгляд непонятно, зачем Лещенко, который идет как самовыдвиженец по округу в Киеве, а не, скажем, в Донецкой или Луганской области, транслировать прокремлевскую повестку команды Зеленского, да еще и публично обнимать юриста Януковича Портнова? Вроде как в Киеве не пишут на заборах «ДНР» и «Федорыч, вернись!».

Не менее удивителен и другой факт. В своей кампании на округе Лещенко копирует агитационную символику (цвета, шрифты, слоганы и т.д.) «Слуги народа». Однако никаких официальных претензий от партии президента к Лещенко нет. Более того, на этом округе «Слуга народа» выдвигает зашкваренную чиновницу Анну Бондарь, доверенное лицо не только Вавриша, но и застройщика Войцеховского, крышевательницу МАФов, откатов и земельных схем. О деятельности которой сегодня активно и массированно напоминают СМИ.

И вот эта самая Бондарь подает в ЦИК жалобу о противоправности размещения на билбордах Сергея Лещенко лозунга «Настоящий слуга народа». И, о чудо, подконтрольный Офису президента ЦИК отсылает Бондарь в сад к Вавришу. Прямым текстом говоря, что такой человек, как Сергей Лещенко, имеет полное право называть себя «настоящим слугой народа» на билбордах, имитирующих билборды партии президента.

Параллельно находятся, как выразился Лещенко, «понятные представители бизнеса», которые делают «скромные взносы» на его кампанию. Отважные люди, которые готовы повоевать с официальным кандидатом от «Слуги» и поддержать бедного честного антикоррупционера. Вложить в него деньги, ожидая от него взамен только служение отчизне.

Что все это означает? А означает это то, что настоящий, а не формальный кандидат от «Слуги народа» на округе №220 – это Сергей Лещенко, а не Анна Бондарь. Которая выступает удобным коррупционным фоном для честного журналиста и депутата.

Когда-то, еще каких-нибудь пять, а тем более десять лет назад сотни тысяч читателей «Украинской правды» уважали и ценили Сергея Лещенко. Шли годы, и число доверяющих Лещенко людей стремительно сокращалось, как шагреневая кожа. Пока, наконец, их не осталось совсем-совсем мало.

Но дело тут не в количестве, а в качестве тех, кто ценит Сергея Лещенко за его талант. Среди них – действующий депутат по округу №220 и просто авторитетный человек Вячеслав Константиновский и глава ОПУ Андрей Богдан. Это и есть «понятные представители бизнеса», которые куют победу Лещенко.

Немного истории отношений этого любовного треугольника. Лещенко, Константиновский и Богдан давно и хорошо знают друг друга. В 2015—2016 годах они были участниками другой, куда более масштабной спецоперации – задержания «бриллиантовых прокуроров» и смещения с должности генпрокурора Шокина.

Напомним, что по официальной версии хорошие прокуроры Касько и Сакварелидзе задержали плохих прокуроров Корнийца и Шапакина за то, что те вымогали деньги у социально ответственного депутата Константиновского, намывавшего песок на Днепре под Киевом в промышленных масштабах. Ушлые грантоеды и еврооптимисты во главе с Лещенко представили конфликт двух прокурорских крыш в песочной теме как битву вселенского добра со злом, а Касько превратили в былинного героя прокурорского эпоса.

Главной причиной включения могучей информационной артиллерии с разгоном волн зрады и перемоги в СМИ, митингами, депутатскими обращениями и сбором подписей была большая игра по смещению генпрокурора Шокина. В этой игре совпали интересы бывшего вице-президента США Байдена, которого раздражало расследование ГПУ по «Burisma» Злочевского, где с 2014 года трудился сын Байдена Хантер. И Коломойского, против которого в марте 2015 года ГПУ возобновила расследование уголовного дела относительно покушения на жизнь адвоката Сергея Карпенко. В этой игре Лещенко играл роль одного из главных бомбардировщиков со стороны демократов, Касько и Константиновского, и добросовестно утюжил Шокина и его окружение. Чем нельзя было в очередной раз не восхититься, помня, что всего за пять месяцев до этого Сергей голосовал за назначение Шокина генпрокурором.

Предполагалось, что следующим генеральным прокурором должен был стать Виталий Касько. По удивительному совпадению, одногруппник и друг Андрея Богдана. Который в 2005-м устроил Касько в уже легендарную юридическую фирму «Пукшин и партнеры», где также трудился и Андрей Портнов. Забавно, что именно в каденцию Касько на посту заместителя генпрокурора ЕС снял санкции с Портнова. «Нам просто не дали документов, чтобы мы продолжали поддерживать вопрос санкций», — объяснил тогда Касько халатность своих подчиненных из следственного управления.

В июле 2015-го, после задержания «бриллиантовых прокуроров» СМИ засняли переписку в смартфоне экс-менеджера предприятий Коломойского депутата Дубинина с Геннадием Корбаном о сборе подписей за отставку Шокина. В переписке говорилось, что «план молодых реформаторов работает» и «Виталик будет в пятницу у Шустера». Молодой реформатор Виталик в пятницу действительно был у Шустера, но план удался только наполовину – Шокина сняли, а вот Виталик остался не у дел.

Более того, мстительными конкурентами против Касько было открыто дело по приватизации им двух служебных квартир в Печерском районе – однокомнатной и трехкомнатной, куда честный прокурор поступательно прописывал все свое семейство. После возбуждения дела по квартирам Касько уволился из ГПУ. Но дело сразу не прекратили, и защищать честного прокурора на митинг под стены ГПУ пришли честные люди: Виталий Шабунин, Сергей Лещенко и Вячеслав Константиновский (который на митинге стоял непосредственно за спиной Касько). А адвокатом Касько был – правильно, нынешний глава Офиса президента Андрей Богдан. Ну а Лещенко в рамках дополнительного пакета услуг писал посты с леденящими душу названиями вроде «Охота на Касько».

Что же касается Богдана, то с ним Лещенко знаком более 10 лет, еще со времен, когда тот работал заместителем министра юстиции в 2007—2010 годах. А позже, начиная с 2015 года вместе с Богданом Лещенко обслуживал финансистов Севы Могилевича братьев Сегалей в их конфликте с группой Фирташа за соевую фабрику в Новой Каховке. Богдан вел дела братьев в судах и обеспечивал коммуникацию с прокуратурой. А Лещенко писал запросы в СБУ, требуя разрешить въезд в Украину Илье Сегалю, судьбой которого был трагически обеспокоен трудовой коллектив соевой фабрики.

Кстати, в своем последнем интервью Богдан не опровергает сотрудничество с Лещенко по делу Сегалей, подтверждает более чем 10-летнее знакомство с ним и заявляет о полезности Сергея Анатольевича для Зе-команды.

«В список нельзя, в депутаты нельзя, даже Лещенко, который нам помогал, да, нельзя. «Есть правило, и его нельзя нарушать», — говорит человек, карьера которого состоялась благодаря умению обходить правила.
Еще более откровенен Лещенко, который просит считать его ̶к̶о̶м̶м̶у̶н̶и̶с̶т̶о̶м̶ членом фракции Зеленского в случае избрания в парламент.

«Я не бегал перед выборами, не искал, куда себя пристроить. Я себя ассоциировал с Зеленским во время выборов, был в какой-то мере причастен к его победе, и свое будущее связывал с ним. И продолжаю связывать.

Если я стану депутатом, я буду подавать заявление на вхождение во фракцию "Слуги народа», — произносит Лещенко клятву Зе-верности, немного удивительную для человека, которого официально не взяли ни в список, ни на мажоритарку. Откуда такая преданность у профессионального предателя, использовавшего всех своих политических союзников как одноразовые тапочки?

В общем, мы таки имеем большие шансы увидеть в новой Раде Лещенко. Деньги от «понятных бизнесменов», негласная поддержка главы Офиса президента, использование символики «Слуги народа» и зашкваренные конкуренты – таков рецепт от шеф-повара Богдана – как незаметно для Джулиани завести в парламент врага Америки и, обойдя правила собственной партии, включить его затем во фракцию.

РБК-Украина Сергій Лещенко Віталій Касько Офіс Президента УкраїниВолодимир Зеленський НАБУ Генеральна прокуратура України Центр Протидії Корупції Слуга Народа Андрей Богдан

Сергей Федорчук, Национальное бюро расследований Украины

В штабе кандидата в президенты Украины Владимира Зеленского скрывают сотрудничество с адвокатом олигарха Игоря Коломойского, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

В бизнес-центре «Парковый» во время первого тура выборов 31 марта журналисты зафиксировали Андрея Богдана с бейджем телеканала «1+1», говорится в расследовании программы «Наши деньги».

Журналисты-расследователи заявляют, что юрист Андрей Богдан, который представляет интересы олигарха Игоря Коломойского, также был замечен в теневом штабе кандидата в президенты Владимира Зеленского.

В частности они заметили там автомобиль, записанный на близкого соратника Коломойского Тимура Миндича, хотя пользуется им Зеленский. На этом же авто шоумен приезжал сдавать анализы. К этому же офису приезжал и внедорожник спикера компании Зеленского Дмитрия Разумкова. Кроме того, регулярно появляется там адвокат Андрей Богдан.

По данным расследователей, Андрей Богдан, который в 2014 году получил должность советника тогда главы Днепропетровской ОГА Коломойского, системно летает к украинскому олигарху за границу.

Журналисты-расследователи считают, что Богдан «присматривает» за Зеленским от имени Коломойского.

«Наши деньги» выяснили, что Богдан регулярно (практически каждую неделю) летал предположительно на встречи с Коломойским — в Женеву и Тель-Авив. Журналисты отметили, что в декабре 2018 года в Тель-Авив вместе с Богданом летал и Зеленский с командой «95-го квартала». Они пробыли в Израиле четыре дня, а после их возвращения в Украину стартовала кампания Зеленского как кандидата в президенты.

«Роль Богдана в решении вопросов для Коломойского значительная, в частности, он доверенный специалист по разрешению уголовных производств олигарха... Сейчас важно, что этот человек сидит в штабе Зеленского, и настоящие проблемы начинаются тогда, когда спросить у штаба Зеленского, что там Богдан делает», — говорится в сюжете.

На вопрос журналистов о роли Богдана в штабе Зеленского заявили, что адвокат Коломойского является «другом, который забег поддержать шоумена». Однако именно Андрей Богдан представлял команду кандидата в президенты на встрече с главой НАБУ Артемом Сытником 3 апреля.

По информации пресс-секретаря НАБУ, Сытник и Богдан встречались, чтобы обсудить антикоррупционную стратегию кандидата Зеленского. Модерировал эту встречу глава общественной организации «Центр противодействия коррупции» Виталий Шабунин. По его словам, ни одно уголовное производство во время встречи не обсуждалось.

Журналисты отметили, что Зеленский пока не входит в круг интересов НАБУ, но при этом Бюро расследует три больших дела, имеющие непосредственное отношение к Коломойскому — по «Нафтогазу», ПриватБанку и МАУ.

Ранее Коломойский говорил, что Украина «нуждается в миллионах Зеленских» и назвал его 100% евреем. Он также отмечал, что выдвижение Зеленского на президентские выборы «не является местью Порошенко за национализацию ПриватБанка».

Бизнесмен также отрицает, что спонсирует Зеленского.

Запрет на публикацию информации об экс-депутате Верховной рады Украины Николае Мартыненко возмутил общественность. Решение Печерского суда Киева собираются обжаловать.Общественная организация «Центр противодействия коррупции» (ЦПК) возмущена решением Печерского райсуда Киева от 11 декабря 2018 года об удалении с их сайта любых упоминаний об экс-депутате Верховной рады Украины Николае Мартыненко. Он еще в прошлом году выдвинул иск против ЦПК, обвиняя антикоррупционеров в «незаконном использовании его имени в контексте расследований уголовных преступлений и коррупционных сделок», в которых его вина или участие еще не установлены судом. Общественные активисты намерены обжаловать судебное решение, которое считают наступлением на свободу слова и информации.

Следствие в Украине и Швейцарии

Досье на Мартыненко было опубликовано в открытом Реестре национальных общественных деятелей. ЦПК помогает банкам идентифицировать публичных лиц среди своих клиентов. Реестр содержит более 30 000 документально подтвержденных записей, в частности, об украинских политиках, руководителях прокуратуры, председателях и судьях Конституционного, Верховного и апелляционных судов, а также главных силовиках. По мнению экс-главы парламентского комитета по топливно-энергетическому комплексу, ядерной политике и ядерной безопасности Мартыненко, это досье «порочит его деловую репутацию».

Информагентство «Интерфакс-Украина» напоминает, что Мартыненко инкриминируют завладение средствами государственной компании «Энергоатом» во время заключения и выполнения контрактов по поставке оборудования от чешской фирмы, а также в завладении средствами государственного предприятия «Восточный горно-обогатительный комбинат» в Желтых Водах в сумме более 17 000 000 долларов США через австрийскую компанию-посредника.

В ноябре 2015 года Мартыненко заявил о сложении депутатских полномочий в связи с коррупционным скандалом, а в декабре того же года парламент утвердил это своим постановлением. Против Мартыненко возбуждены уголовные производства не только в Украине, но и в Швейцарии. Подозрительные сделки экс-депутата Верховной рады расследуют детективы Национального антикоррупционного бюро Украины.

Тревожный прецедент

Решение суда создает прецедент подавать аналогичные иски и против журналистов, освещающих то или иное судебное заседание по уголовным делам в отношении Мартыненко, или любого другого чиновника, считает исполнительный директор ЦПК Дарья Каленюк. Адвокат ЦПК Алексей Бойко отметил, что согласно законам Украины, можно свободно использовать и распространять публичную информацию со ссылкой на источник, как это делают антикоррупционные общественные активисты. «Решение суда по делу „Мартыненко против ЦПК“ является наступлением на свободу слова», — написал на своей странице в Facebook глава этой организации Виталий Шабунин. Он добавил, что это решение планируют обжаловать.

Председатель правления представительства международной антикоррупционной организации Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин также назвал судебное решение в пользу Мартыненко незаконным. Он напомнил, что Конституционный суд Украины постановил: любое публичное лицо во власти должно открывать информацию о своих доходах. «Это наступление на свободу слова, наступление на свободу информации, а не защита частной информации, как пытается доказать Мартыненко», — сказал DW Юрчишин.

В то же время он считает судебный запрет обнародования досье на чиновника частным случаем, а не тенденцией. В отличие от него председатель правления общественной организации «Интерньюз-Украина» Константин Квурт уверен, что статистика покушений власти на ограничение информации и свободы слова свидетельствует об обратном. «Так называемый истеблишмент почувствовал, что Революция достоинства не завершена, люстрация не завершена, что можно и дальше тестировать терпение общества. С другой стороны, общество тоже устало от борьбы с ветряными мельницами. Эта ситуация опасна для страны», — сказал DW медиа-эксперт.

Александр Савицкий, DW.com

САП на чолі із Назаром Холодницьким гальмує судовий розгляд справи щодо «Запорізького титано-магнієвого комбінату» (ЗТМК), повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це у своєму блозі на «Українській правді» пише голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Він нагадав, що в середині грудня Холодницький у фейсбук погрожував оточенню Фірташа забрати його запорізький завод. Однак подальші дії САП, як пише Шабунін, вказують на протилежне.

Так, 16 грудня 2017 року прокурори САП понесли в суд позов за підписом Холодницького , однак "без кватнції про сплату судового збору, що є обов'язковим документом.

Суд, звичайно, відмовляє в розгляді позову саме з цієї підстави (ухвала).

5 січня прокурори САП повертаються до суду вже з квитанцією про сплату збору, але – не з оригіналом, а – з копією, хоча законодавство вимагає оригінал (ст.2.п.2.21).

І знову суд повертає позов керівника САП через невиконання вимог процесуального закону (ухвала).

«Ця клоунада продовжуються в інтерв'ю Назара Івановича-недівки Українській Правді, де він або брєдіт, або – бреше», — пише Шабунін.

Шабунін закликає Холодницького звільнити прокурорів. «Назаре Івановичу! Якщо це не корупція, і неправильне подання документів не було влаштоване навмисно, то публічно звільняйте своїх прокурорів, які не доклали до вашого позову квитанцію про сплату судового збору, тобто, двічі халатно та непрофесійно виконали і ваші вказівки, і свої службові обов'язки», — написав Шабунін.

Однак Шабунін сумнівається, що це не корупція. За його словами, «такі гойдалки із судовим збором – елегантна схема „подоїти клієнта“ – коли прокурор ще не домовився про відступні і тому розпочав судовий процес, але може його швидко припинити через формальні підстави, якщо порозуміння з клієнтом прийде».

Печерський райсуд Києва зобов’язав Генеральну прокуратуру відкрити кримінальне провадження відносно директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника, якого підозрюють у корупції, повідомляє sprotiv.org.

Як написав журналіст Володимир Бойко у Facebook, на своєму засіданні 24 червня 2016 року суд задовольнив скаргу нардепа Ігоря Луценка на ГПУ, яка раніше відмовилась реєструвати заяву про корупційні дії Ситника в інтересах «приватних підприємців Віталія Шабуніна та Дмитра Шерембея».

Зазначається, що громадські активісти приховали важливі відомості, балотуючись у 2015 році до Ради громадського контролю при НАБУ.

«Шабунін приховав у декларації про доходи земельну ділянку, яку він придбав у 2014 році на кошти, отримані від посольства Нідерландів на, начебто, „боротьбу з корупцією“. А Шерембей приховав свою основну професію „домушника“ та не зазначив, на яких посадах він працював у виправних колоніях, коли відбував покарання за скоєні ним квартирні крадіжки», — написав Бойко.

Він також зауважив, що Ситник був зобов’язаний достроково припинити повноваження вказаних осіб та ще чотирьох членів Ради, однак не зробив цього навіть після вимоги низки нардепів. Натомість директор НАБУ прибрав декларації Шабуніна та Шерембея з сайту бюро.

Раніше интернет-портал «Ракурс» опублікував у своєму матеріалі текст заяви Ігоря Луценка у ГПУ. У ній нардеп повідомив про те, що директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник покриває членів Ради громадського контролю при НАБУ — приватного підприємця Віталія Шабуніна та тричі судимого приватного підприємця Дмитра Шерембея, які приховали важливі відомості про себе, балотуючись до Ради НАБУ. Однак однофамілець Ігоря Луценка — генпрокурор Юрій Луценко заборонив підлеглим вносити в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань заяву нардепа. Після чого той звернувся до суду.

В справах Клюєвих помічений і слід Порошенка, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Бізнес братів Андрія і Сергія Клюєвих продовжує добре працювати, незважаючи на гучні банкрутства компаній, які їм належать, свідчить розслідування видання «Новое время».

Куплений ними у Фонду держмайна Завод напівпровідників в Запоріжжі, де вони збиралися робити кремнієві сонячні батареї, має величезні борги і знаходиться в стадії ліквідації — налагодити його роботу брати не зуміли. У лютому 2016 року компанія Клюєвих Activ Solar звернулася в австрійський суд, щоб той визнав її банкрутом. Це банкрутство стало в Австрії найбільшим в цьому році: суд задовольнив прохання, борги компанії складають 503,4 млн євро, а активи оцінені всього в 18,7 млн євро, кредиторам пообіцяли відшкодувати протягом двох років лише 20% від суми боргу.

Вищеописані банкрутства не означають, що Клюєви втратили величезні кошти. Навпаки, вони вивели з непотрібних компаній майже всі активи. І їх спільником у цій справі став державний Укрексімбанк.

У березні 2009 року клюєвський завод напівпровідників отримав в цьому закладі дві грандіозних позики: одну на суму 1,5 млрд грн і другу на 230 млн євро. Банк прокредитував підприємство радянського зразка, абсолютно не зніяковівши, що двома роками раніше ФДМ продав його всього за 220,9 млн грн.

Укрексім не висловлював занепокоєння з цього приводу, адже старший Клюєв незабаром з депутата перетворився у першого віце-прем'єра.

В результаті на сьогоднішній день Укрексімбанк має претензії до заводу напівпровідників на 5,1 млрд грн. Це десята частина всього кредитного портфеля банку.

Відшкодувати втрату фінустанові навряд чи вдасться. Кредит забезпечений «продукцією майбутніх періодів», тобто сонячними панелями, які завод планував виробити в 2011—2018 роки.

Якби банк був активнішим, він міг би розраховувати на повернення навіть більшої суми — 13 млрд грн, при цьому вимагати борги не з заводу, який не в змозі щось виплачувати, а з його власника — Activ Solar. Ця компанія володіла сонячними станціями в Україні. Частина з них залишилася в Криму, але ті, що розташовані в Одеській і Миколаївській областях, згенерували в 2015 м 2,9 млрд грн доходу, з яких близько 2,5 млрд грн — чистий прибуток. Такий бізнес міг би компенсувати всі втрати держави, пов'язані з заводом напівпровідників. Але банк не робить в цьому напрямку нічого.

Справу Укрексіму і запорізького заводу розглядає суд. Банк заявляє, що його задовольнить і малоліквідне майно підприємства. Якщо суд погодиться, фінустанова стане «забезпеченим майном кредитором». За законом такий позикодавець не бере участь в раді кредиторів, контрольованій сьогодні Клюєвими через Activ Solar: брати прагнуть довести до банкрутства завод, щоб пропали його борги.

Інвентаризація показала, що «майно», яким готовий задовольнитися держбанк, здебільшого не існує.

«Банк веде себе (у суді) дуже пасивно», — говорить Євген Кириченко, арбітражний керуючий, якого суд призначив розпоряджатися майном заводу. Представники Укрексіму, мовляв, зі всім погоджуються, не заявляють протестів.

Схвильовані занадто активною позицією самого Кириченка представники Activ Solar хочуть замінити його іншим арбітражником.

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін вважає, що в цій справі Укрексім діє заодно з Activ Solar. Мовляв, з подачі президента Петра Порошенка екс-генпрокурор Віктор Шокін випустив з країни молодшого Клюєва — Сергія. Експерт називає це частиною послідовної політики президента щодо братів.

«Було б дивно, випустивши Клюєва, потім намагатися отримати його гроші на користь держави», — каже Шабунін.

Поведінка влади щодо майна Клюєвих бентежила і Павла Жебрівського, коли він у першій половині 2015 року працював головою антикорупційного управління Генпрокуратури. Але після президент призначив його військовим губернатором Донеччини, і з тих пір ГПУ активами Клюєвих активно не цікавиться.

З Укрексімом Порошенко пов'язаний досить тісно. У серпні 2014 го він лобіював призначення на пост голови банку Олександра Гриценка і ввів в наглядову раду фінустанови Ігоря Мазепу, гендиректора інвесткомпанії Concorde Capital і радника голови адміністрації президента Бориса Ложкіна. Незабаром після цих кадрових перестановок держбанк пролонгував до 2024 року борг 388 млн грн корпорації Богдан, яка раніше належала Порошенку.

В наглядовій раді банку вже три роки немає представників Верховної ради — внесення кандидатур, за словами депутатів, блокує нардеп Ігор Кононенко, близький соратник президента.

У прес-службі Укрексімбанку відмовилися коментувати цю справу. Мовчить і Дмитро Лановий, директор фінустанови по роботі з проблемними активами.

Колишній держчиновник і член Партії регіонів уникнув суду за кричущим звинуваченнями в корупції у зв'язку зі скандальними «вишками Бойка» і спокійнісінько живе в елітному маєтку під Києвом.

Хто допоміг йому в цьому?

Він спокійно живе в маєтку під Києвом, у закритому кооперативі. Протягом тижня без усіляких проблем їздить на роботу до Верховної Ради на особистому Mercedes, який цілком відповідає його статусу лідера третьої за величиною парламентської фракції Опозиційного блоку (ОБ).

Ця людина — Юрій Бойко. Він не намагається втекти з країни, що не побоюється арешту й оточений повагою колег. «Юра буде останнім, щодо кого порушать кримінальну справу»,— так, за словами політтехнолога Тараса Березовця, кажуть про Бойка його соратники.

Між тим цей політик — один з ключових діячів епохи Віктора Януковича, якого звинувачують у причетності до корупції в розмірі $400 млн. Саме стільки 2011 року держкомпанія Чорноморнафтогаз, якою опікувався Бойко, який на той момент обіймав посаду міністра палива та вугільної промисловості, переплатила за дві морські бурові установки. За кожну держбюджет виділив по $400 млн невідомим компаніям-посередникам, переплативши вдвічі. Власником однієї з цих фірм виявився латвійський бомж-алкоголік. «Класична корупційна схема»,— наполягали тоді представники Дзеркала тижня, видання, що розкопало цю аферу. Ту саму фразу повторювали й опозиціонери, які докоряли Януковичу тим, що Генпрокуратура цією сумнівною оборудкою так і не зацікавилася.

Тепер вчорашня опозиція має весь обсяг влади в країні, а Бойко опинився в ролі політичного опонента влади. Але ані справа про скандальні вишки, ані нові звинувачення в співучасті в незаконній схемі продажу скрапленого газу, реалізованій 2010‑го «младомільярдером» Сергієм Курченком за участю Бойка і його підлеглих, не зробили з колишнього міністра обвинуваченого в судах щодо корупції.

Генпрокуратура мляво розслідує обидві справи. Експерти впевнені: безпеку високопосадовцю забезпечує влада, яка послідовно дотримується нейтралітету. Таким само чином вони поводяться щодо друзів і партнерів Бойка — мільярдера Дмитра Фірташа і Сергія Льовочкіна, заступника голови фракції Опоблоку.

«Переконаний: без домовленостей із Банковою лідер ОБ не почувався б настільки безкарним»,— каже Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції.

Бойко не лише уникає суду, але і залишається значущою фігурою в газовій галузі, контролюючи один із важливих активів — компанію Київгаз. Його зять Сергій Горовий вже шостий рік працює головою правління Київгазу, який частково перебуває в муніципальній власності.

Найщасливіший

Два роки після Майдану, протягом яких країна пройшла крізь глобальні потрясіння, а політична еліта — крізь струс, зокрема втечу з країни ключових чиновників і частковий арешт їх активів, Бойко пережив без особливої напруги. Він ще не оприлюднив декларацію за 2015 рік, проте, з огляду на дані за 2014‑й, його справи йшли непогано.

У власності політика і його рідних опинилися чотири ділянки землі площею від 600 соток до 2 га, два житлових будинки — один з них на 450 кв. м. За інформацією ЗМІ, сім'я Бойка живе в елітному кооперативі Лісовий в селі Іванковичі, що за 15 км від Києва. Крім того, його родина задекларувала понад 9 млн грн річного доходу. А на рахунках подружжя Бойків зберігається 27,5 млн грн. І це лише видима частина: як кажуть експерти, навряд чи екс-чиновник розкрив усю свою власність у декларації.

Бойко не просто заможно живе за містом і працює у Верховній Раді — фортуна в буквальному сенсі не втомлюється йому посміхатися.

Навесні 2014 року українська Генпрокуратура підготувала для ЄС санкційний список з 22 осіб, що входять у близьке оточення Януковича. Прізвище Бойка там відсутнє. Так само, як і прізвища його друзів і партнерів — Фірташа, Льовочкіна, а також колишнього керівника НАК Нафтогаз України Євгена Бакуліна. Тобто до санкційного списку не потрапив жоден з членів так званої групи Росукренерго (РУЕ), названої на честь газотрейдера-посередника, на якій Фірташ збагатився.

Люди з РУЕ уникли санкцій завдяки Олегу Махніцькому, першому постмайданному генпрокурору та члену ВО Свобода, вважає Сергій Лещенко, депутат від Блоку Петра Порошенка (БПП). За його версією, Махніцький не вніс до списків представників РУЕ через те, що залежав від іншого свободівця Ігоря Кривецького на прізвисько Пупс, колишнього партнера Фірташа.

Генпрокуратура і в інших випадках була поблажливою до Бойка. У лютому минулого року до Остапа Семерака, народного депутата фракції Народного фронту, звернулися співробітники прокуратури. Вони розплутували справу про закупівлю вишок Бойка — цією саом темою цікавився і сам Семерак.

За Януковича ГПУ ця справа не зацікавила, але після Євромайдану, у квітні 2014‑го, вона взялася за нього ґрунтовно, порушивши справу за фактом того, що службові особи Міненерго в змові з представниками НАК Нафтогаз і Чорноморнафтогазу вкрали у держави $400 млн, сплачених за вишки.

І хоч Бойко не підписував тендерну документацію і контракти на придбання вишок, але, як людина, що опікувалася Нафтогазом і Чорноморнафтогазом, не міг не знати про деталі цієї афери, переконаний Семерак.

Слідчі прийшли до депутата, за його словами, по допомогу. Мовляв, готували постанову про арешт Бойка, але лідер Опоблоку розпочав переговори з кимось із представників влади, намагаючись уникнути цього. Щоб екс-чиновник все ж відчув на зап'ястях наручники, працівники ГПУ попросили депутата вжити контрзаходів. Семерак проанонсував арешт Бойка. Але в результаті ГПУ навіть не передала в Раду клопотання про зняття недоторканності з очільника Опоблоку. Причини такої поведінки Генпрокуратури Семерак не знає.

Сам Бойко завжди заперечував звинувачення у штучному завищенні ціни на бурові, називаючи маржу платою за додаткове устаткування.

Сьогодні обидві установки, що працювали біля Криму, росіяни вкрали. Також в російському полоні несподіваним чином опинилася і частина документації щодо закупівлі цього обладнання.

Колишній керівник Нафтогазу Бакулін, під орудою якого проводився скандальний тендер, лише короткий час навесні 2014‑го провів під арештом і зараз разом з Бойком засідає в парламенті у фракції Опоблоку.

У Генпрокуратурі на запит журналістів відповіли, що слідство за фактом афери все ще ведеться. Зокрема, перевіряють і законність дій нинішнього лідера опозиції. Тривале розслідування у відомстві пояснили тим, що в його межах співробітники прокуратури звертаються із запитами до закордонних органів.

Вибіркове неправосуддя

ГПУ виявилася вкрай милостивою до лідера ОБ і в іншій справі. Лещенко згадує, що ще влітку 2015‑го слідчі прокуратури підготували клопотання про зняття недоторканності й арешт Бойка за його участь в інший афері — схемі реалізації скрапленого газу, створеній Курченком.

Бойко, на той момент міністр палива і енергетики, і Оксана Масс, перший заступник директора  «Газ України», штучно завищували потребу населення у скрапленому газі в семи областях. Щоб її задовольнити, держава проводила аукціони з продажу додаткових обсягів енергоносія за соціальними цінами, що становлять 20 % від ринкової вартості. Покупцями ставали 12 фіктивних підприємств, створених Курченком. Придбаний таким чином газ перепродувався за комерційними цінами на ринку. «Бойку було відомо про сенс скоєного злочину, була визначена його роль у злочинній організації: він мав не тільки діяти як міністр, але і забезпечувати скоєння злочину за лінією Міненерго та дочірніх підприємств»,— цитує текст клопотання слідчих ГПУ Лещенко.

Але Шокін клопотання не підписав.

ГПУ не цікавиться й іншими темними справами екс-чиновника, яких не бракувало. Російський бізнесмен Костянтин Григоришин нещодавно кинув світло на гігантський масштаб корупції під патронатом міністра Бойка. «Раніше [на держзакупівлі] сиділи люди Юри Бойка, вони казали: помножте ціну на шість, поставте трансформатори, а потім 80 % поверніть нам готівкою»,— розповідав він НБРУ, говорячи про особливості здійснення держзакупівель у часи, коли нинішній головний парламентський опозиціонер був у владі.

Бойко не відповів на запит журналістів про те, чи викликають його до прокуратури, як кого і щодо яких справ.

Весь у газі

Лідер Опоблоку не тільки дешево відбувся за старими справами, але і залишається важливим гравцем на газовому ринку.

Тут його ключовим активом є зять Сергій Горовий, чоловік старшої дочки Ярослави.

2010 року, коли Бойко служив міністром, Горового на позачергових зборах акціонерів Київгазу обрали головою правління. Відтоді зять політика не залишає цей пост, хоча результати його роботи негативні. Нацкомісія з регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) у травні 2015‑го перевірила компанію на предмет дотримання ліцензійних умов. Підсумок — НКРЕКП наклала на Київгаз максимальний штраф у 800 тис. грн.

Але звільнити зятя Бойка Київська міськдержадміністрація (КМДА) не може: за словами Петра Пантелєєва, заступника голови КМДА, це здатна зробити лише наглядова рада. Як стверджує чиновник, міська влада вже попросила компанію призначити загальні збори акціонерів, щоб переобрати раду. І сподіваються, що вони відбудуться до середини весни.

У липні минулого року Київгаз створив дочірнє підприємство КиївГазЕнерджі, якому делегував функції обслуговування споживачів. Директором стала теж не чужа Бойку людина — Владислав Красавін, який на сайті Ради досі значиться помічником на громадських засадах лідера Опоблоку.

Ані Горовий, ані Красавін не відповіли на питання журналістів, чи пов'язані їхні призначення з Бойком.

Горовий для Бойка — не тільки інструмент впливу на Київгаз, але і сімейний роботодавець. Він є співвласником видавничого дому Вавилон, до якого входять модні журнали l'Officiel та Pink. І дві старші дочки лідера ОБ працюють у цих виданнях: Ярослава — креативним директором l'Officiel, а Уляна — шеф-редактором Pink.

Непотоплюваний

Чому ГПУ спускає на гальмах справи, до яких причетний Бойко? Відповідаючи на це запитання, експерти зазначають кілька причин.

Лещенко каже, що у Шокіна є старший помічник — Василь Драган. За часів Януковича він був завідувачем сектора запобігання та виявлення корупції в апараті Міненерговугілля. «Драган був у Бойка головним борцем з корупцією саме тоді, коли купували вишки Бойка»,— пояснює нардеп БПП.

Бойко не захотів коментувати свої зв'язки з Драганом.

Але у ГПУ є і значно вагоміша причина затягувати слідство. І ця причина — найвища влада в особі президента країни. Про те, що без домовленостей з Банковою Бойко не був би такий спокійний за свою свободу, говорить Шабунін. Лідер Опоблоку, на його думку, дуже зручний конкурент для Порошенка на наступних президентських виборах.

Про існування якогось таємного «акта про ненапад», на думку політолога Євгена Магди, свідчить і те, що Опозиційний блок не виконує найважливішої функції — він не опонує главі держави. «ОБ не турбує владу, він шукає можливість з нею домовитися»,— пояснює експерт.

На останній прес-конференції президента журналісти нагадали Порошенку про те, що Шокін не підписує клопотання до парламенту про зняття депутатської недоторканності й арешт Бойка. На що президент відповів, що тепер це робота вже не ГПУ, а нових антикорупційних органів. “І про Бойка, будь ласка, матеріали в Антикорупційне бюро. І справи не будемо вибирати. Бойко, не Бойко — всіх корупціонерів до відповідальності",— театрально заявив засновник Партії регіонів.

У Національному антикорупційному бюро журналістам сказали, що зараз у них немає кримінальних проваджень щодо Бойка.

Христина Бердинських, Національне бюро розслідувань України