Колишній заступник секретаря Ради нацбезпеки і оборони і бізнес-партнер президента Олег Гладковський особисто щонайменше один раз отримував «відкат» з розкрадання в оборонному комплексі.

Про це йдеться в розслідуванні «Bihus.info», повідомляє 40ka.info.

За даними журналістів, наприкінці 2016 – на початку 2017 років «Укроборонпром» закупив російські деталі для літаків АН-26, переплативши у 5 разів. Вони коштували Україні 14,38 млн грн, хоча з Москви вилітали за 2,3 мільйони.

При цьому 80% авансу розділили між собою ймовірні учасники схеми.

Як свідчить їхнє листування, 30 тисяч доларів отримав Олег Гладковський, 10 тисяч – нинішній директор «Укроборонпрому» Павло Букін.

Ще 46,6 тисяч – забрали на двох безпосередні організатори постачання Ігор Гладковський (син екс-заступника секретаря РНБО) та його бізнес-партнер Віталій Жуков.

На той момент Букін очолював «Укрспецекспорт», який займався закупівлею деталей. Чиновник нібито особисто замовляв товар у Гладковського-молодшого та його партнерів.

Журналісти стверджують, що чистий прибуток від тієї угоди сягав 300 тисяч доларів.

У розслідуванні також йдеться, що Гладковському-старшому відраховували частку не лише зі згаданої закупівлі.

Журналісти анонсували ще одну частину розслідування, яке стосується розкрадання оборонної сфери та ролі в ній правоохоронних органів.

Син заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олега Гладковського Ігор був безпосереднім учасником мільйонних схем з розкрадання в оборонному комплексі.

Про це йдеться у розслідуванні «Bihus.info».

За інформацією журналістів, Гладковський-молодший, якому на той момент було 22 роки, разом із партнерами організував приблизно у 2015 році постачання контрабандних російських деталей для військової техніки.

При цьому, державні оборонні підприємства переплачували за товар у 2-4 рази, купуючи його у фірм-прокладок. Керівництво концерну «Укроборонпром» знало про шахрайські оборудки і давало на них згоду.

Саму схему розслідувачі вже описували півтора роки тому.

Вони стверджують, що восени 2018 року отримали анонімний лист із архівом листувань фігурантів афери. Перевірка журналістів показала, що наведені у переписках факти відповідають встановленим раніше. Отже, надісланий архів, скоріше за все, є автентичним.

Бізнесом на державних закупівлях, крім вже згаданого Ігоря Гладковського, займався також його друг Віталій Жуков, який «оформлює документи, заносить відкати». Він працював в «Укроборонпромі», звідки звільнився у 2014 році, перейшовши у приватний сектор.

Третій організатор схеми – Андрій Рогоза. Його автори розслідування називають «спеціалістом з контрабанди», стверджуючи, що чоловік «ще до народження тріо з Жуковим і Гладковським, заробляв на сумнівних оборонних контрактах».

Як свідчить оприлюднене листування, Гладковський-молодший займався вирішенням питання найвищого рівня, узгоджуючи договори, зокрема, через свого батька. Гладковський-старший, крім посади в РНБО, також має бізнес-відносини з президентом Петром Порошенком.

Жуков і Рогоза займались так званою «поточною чорною роботою» – безпосередньою організацією поставок, домовленностями із постачальниками і переказом коштів.

У спілкуванні з керівниками держпідприємств і постачальниками підприємці прямо кажуть про контрабанду з Росії і обговорюють перерахування коштів.

Між собою чоловіки домовлялись, наприклад, про те, які питання Гладковському-молодшому потрібно вирішити через свого батька чи через керівників заводів.

Йдеться у переписці і про суми доходів.

Загалом журналісти встановили щонайменше 250 мільйонів гривень, зароблених через 3 основні фірми-прокладки. Такою фірмою виступала навіть «Кузня на Рибальському», яка тоді належала Порошенку.

Водночас, у листуваннях Рогоза згадує 500 мільйонів, тож розслідувачі припускають, що справжній заробіток від схеми був значно більшим.

Документи із заводів свідчать, що деякі деталі, поставлені фірмами Гладковського-Жукова-Рогози, були поганої якості і не відповідали вимогам.

Крім того, у 2016 році бізнесмени, ймовірно, перепродавали запчастини, які вже належали українській армії і мали бути утилізовані.

Гроші чоловіки відмивали і переводили в готівку через конвертаційні центри. У листуваннях вони обговорювали відсотки, які отримували такі центри, і суми, які передавали буквально в пакетах.

Державні заводи, які закуповували контрабандні запчастини, імітували проведення чесного конкурсу, розглядаючи як учасників лише компанії-прокладки Гладковського-Жукова-Рогози.

Журналісти анонсували ще дві частини розслідування, яке стосується розкрадання оборонної сфери.

Державний концерн «Укроборонпром», який очолюють наближені до президента менеджери, перераховує десятки мільйонів бюджетних коштів на фіктивні фірми.

Про це йдеться в розслідуванні програми "Наші Гроші з Денисом Бігусом", повідомляє Національне бюро розслідувань України.

У 2014—2015 роках Міноборони замовило Київському бронетанковому заводу ремонт і техобслуговування спецмашин.

Завод нібито придбав запчастини для ремонту на 5,3 мільйона гривень у фірми-посередника, ата нібито їх закупила у двох інших посередників «Интер Сталь ЛТД» і «Оптимумспецдеталь». Остання замовила запчастини у фірми «Промомаркетгруп», яка зрештою виявилася фіктивною.

У грудні 2015 року Військова прокуратура Київського гарнізону почала розслідувати історію цієї закупівлі – керівництво бронетанкового заводу підозрювали у розкраданні державних коштів.

Але єдиний вирок у цій історії – штраф за фіктивне підприємництво – отримала формальна власниця «Промомаркетгруп» Олена Сірик.

Непрацююча жінка з маленького села на Київщині визнала, що фірму зареєструвала за гроші і жодних договорів на постачання запчастин не підписувала.

А присвоєння бюджетних коштів на бронетанковому заводі слідчі так і не дослідили.

У 2017 році історію цієї закупівлі взялася розслідувати Головна військова прокуратура.

Слідчі з'ясували, що крім фіктивної «Промомаркетгруп», «Оптимумспецдеталь» оформлювала закупівлю в «Наполі груп» та «Мідленд інвест», а також знайшли і допитали власника «Оптимумспецдеталі» Володимира Волохача.

На допиті Волохач визнав, що фірму зареєстрували для заволодіння державними грошима.

Слідство встановило, що компанії з цієї групи «постачали» деталі й на інші підприємства «Укроборонпрому». І домоглося в суді дозволу на вилучення у концерну документів щодо закупівель.

Однак ухвалу з дозволом на обшук Укроборонпрому вилучили із судового реєстру. Після цього жодних слідів подальшого розслідування у реєстрі немає, так само як і вироків учасникам схеми.

Окрім прокурорських справ, фірми-учасники описаної схеми також фігурують у численних розслідуваннях податківців щодо конвертаційних центрів.

Слідчі дійшли висновку, що фірми фіктивні, але вироки за цими справами відсутні.

Поки тривали розслідування, «Оптимумспецдеталь», попри те що її номінальний власник вже підтвердив фіктивність компанії – отримала ще 93 мільйони гривень з оборонних підприємств. В 2015—2017 роках Київський бронетанковий завод перерахував фірмі 12 мільйонів гривень, Житомирський – 49 мільйонів і Харківський – 32 мільйони гривень.

Окрім того, послугами "Оптимумспецдеталі" користувався приватний Завод «Кузня на Рибальському», кінцевими бенефіціарами якого є президент Петро Порошенко і його соратник, партнер та друг – народний депутат від БПП Ігор Кононенко.

«Кузня на Рибальському» перерахувавши на «прокладку» понад 7 мільйонів гривень.

«Наші гроші з Денисом Бігусом» припускають, що прокуратура так і не довела свої розслідування до кінця, тому , що учасники описаної схеми пов’язані з колишнім і нинішнім керівництвом «Укроборонпрому» і главою держави.

Відзначається, що директор «Оптимумспецдеталі» Володимир Волохач є екс-співробітником наближеної до керівництва оборонних заводів компанії з «групи прокладок» – «Интер Сталь».

«Интер Сталі» Андрія Рогози Київський бронетанковий без укладання контрактів перерахував 12 мільйонів 3 роки тому, а дружина директора КБТЗ Вадима Шкавра товаришує з дружиною Рогози.

Крім того, Рогоза пов'язаний з представником заводу Порошенка Віталієм Жуковим.

В «Укроборонпром» 23-річний Віталій Жуков потрапив у 2012 році. Одразу на посаду помічника гендиректора концерну. Тоді ж увійшов до Наглядової ради великого військового заводу «Меридіан».

Наприкінці 2014 року Жуков був партнером Рогози у торгівельній компанії «Белторг Україна ЛТД».

Про тісні зв'язки Рогози і Жукова свідчить і спільне кримінальне провадження. У лютому цього року Рогозі повідомили підозру у шахрайстві, але обшуки у пошуках грошей, телефонів та документів по цій справі слідчі проводили вдома у Жукова.

Жуков продовжує займатись оборонними справами – нині представляє порошенківський завод «Кузня на Рибальському».

«Нашим Грошам» вдалося зафіксувати зустріч Жукова із керівником оборонпромівського підприємства у Харкові Олексієм Бабічем. Бабіч раніше керував «Житомирським бронетанковим заводом» і перерахував «Оптимумспецдеталі» 49 мільйонів гривень.

Олексій Бабіч до переходу в оборонну сферу займався продажем труб. Він – брат заступника керівника апарату Укроборонпрому Андрія Бабича. Останній, лікар за освітою, раніше мав автомобільний бізнес в Херсоні, а в концерн прийшов разом з нинішнім гендиректором Романом Романовим.

Романов також родом з Херсону, керував передвиборчою кампанією Петра Порошенка та був дилером порошенківського «Богдана» в Херсонській області.

Романов та Бабичі, разом із давнім партнером Президента Олегом Гладковським, входять у нову команду керівників оборонної галузі. Усі вони отримали свої посади після приходу до влади Петра Порошенка.