Як основний фігурант «чорної каси» Партії регіонів Євген Геллер почувається за нової влади.

У правоохоронців після Майдану не виникло питань до так званого «касира» регіоналів Євгена Геллера, голови бюджетного комітету Верховної Ради за часів Януковича. Чи виникне тепер – після публікації так званої «чорної бухгалтерії» Партії регіонів, де прізвище Геллер Є.Б. миготить частіше від інших? Враховуючи, що на день народження Геллера, свідками якого «Схеми» випадково стали, приходять такі поважні гості, як, наприклад, голова адміністрації президента Порошенка Борис Ложкін. Про це у розслідуванні програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший».

10 грудня 2008 року. Донецьк. Новорічний корпоратив футбольного клубу «Шахтар». Тоді за одним столом зібрались олігархи Рінат Ахметов та Вадим Новинський, а також регіонали Віталій Журавський, власник шахт Юхим Звягільський, Борис Колесніков та Євген Геллер. Їхній політичний лідер Віктор Янукович поки на чолі опозиції – а за два роки спільними зусиллями стане президентом.

12 травня 2016 року. Ресторан «Липський особняк». Тут відзначає день народження народний депутат Євген Геллер. Привітати іменинника приїхало багато відомих політиків та бізнесменів. Першим ресторан залишає голова адміністрації президента Порошенка – Борис Ложкін.

Далі йде із застілля співголова групи «Відродження» – Віталій Хомутинник. Бачимо парламентарів від групи «Відродження» Віталія Барвіненка та Василя Гуляєва.

Ось приїхав колишній народний депутат від БЮТ, латифундист Богдан Губський.

Поспішає на свято депутат, хрещений батько Тендерної палати Антон Яценко.

Згодом гості починають розходитись. Свято залишає позафракційний депутат Константиновський, народні депутати від Блоку Петра Порошенка Артур Палатний, Валерій Іщенко, депутати з «Відродження» Олег Кулинич, Антон Кіссе та Олександр Біловол.

Тим часом у вікнах ресторану помічаємо олігарха Коломойського та самого іменинника Євгена Геллера.

Залишаючи ресторан, парасолькою від камери закривається депутат з «Відродження» Андрій Шипко.

Також охоронці ховають за парасолькою і депутата від «Опозиційного блоку» Андрія Кисельова.

Більш говірким виявився депутат «Відродження» Ігор Шкіря «День народження у колеги», – пояснює він.

Та колишній регіонал, до цього б'ютівець, а нині також депутат «Відродження» Валерій Писаренко: «Приїхали друга привітати».

Ближче до ночі на свято повернувся Віталій Хомутинник.

Був на святі у депутата Геллера і вкрай непублічний співвласник групи «Приват» олігарх Геннадій Боголюбов.

Відомий донецький банкір – Сергій Дядечко.

А також екс-губернатор Одеської області Ігор Палиця.

Найдовше з-поміж усіх гостей залишились олігарх Ігор Коломойський та один із головних спонсорів «Опозиційного блоку» олігарх і депутат Вадим Новинський.

Ми запитали у депутата Геллера, що йому подарували впливові гості: «Я по-перше, гостей люблю просто так, тому, чесно кажучи, я навіть не знаю, що подарували».

Як тільки була опублікована «чорна бухгалтерія», «Схеми» запитали у депутата Геллера, чи отримував він гроші, зазначені у документах. «Списки, я вважаю, – інсинуація», – відповів він.

Якщо вірити опублікованим документам, то у 2012 році, у той час, коли Геллер Євген Борисович обіймає посаду голови бюджетного комітету, в оприлюднених документах Геллер з такими ж ініціалами отримує: 400 доларів на переліт, 160 тисяч доларів з позначкою «депутати в коаліцію», 395 тисяч доларів з позначкою «Наша Україна», 500 тисяч доларів із позначкою «ЦВК», 4,9 тисячі доларів із позначкою «аванс п\о», майже мільйон доларів із нерозбірливим призначенням, ще два аванси п\о і два повернення, 70 тисяч доларів з позначкою «Заневський А.П.» (саме таке прізвище мав начальник охорони президента Януковича). Найбільша сума – 1 мільйон 420 тисяч доларів з позначкою «Апостол (Коаліція)».

Журналісти «Схем» запитали у депутата Геллера, чи справжні опубліковані документи: «Я вважаю, що ні. Просто в мене запитання: чому вони спливли через два роки чи через два з половиною роки?»

А ось що він відповів на запитання про існування партійної каси: «Що таке партійна каса? Були внески, які вносили депутати, вносили якісь підприємці, скоріше за все. Але це відображено у балансі, тому що після кожних виборів у ЦВК здавався баланс, скільки грошей витрачалось на кампанію. Я не знаю, хто контролював».

От тільки на сайті Центральної виборчої комісії і сьогодні можна знайти фінансові звіти партій за той 2012 рік. У них Геллер Євген Борисович ставить підпис саме у ролі розпорядника коштів виборчого фонду Партії регіонів.

Розпорядник коштів Партії регіонів після тих виборів став фактично розпорядником бюджету цілої країни – очолив бюджетний комітет Верховної Ради. Депутат Геллер переконує, що його обирала фракція без впливу Януковича.

Одночасно з державною та партійною посадами Євген Геллер – ще й успішний власник бізнесу, який почався з обробки металобрухту, а переріс у багатопрофільну компанію з центром у Донецьку. З приходом Януковича до влади бізнес Геллера – компанія «ТПК Укрсплав» почала активно вигравати державні контракти. І за два роки отримала з бюджету країни 60 мільйонів гривень.

Донецька компанія продовжила перемагати на тендерах і за нової влади, і навіть після початку війни на Донбасі.

Маючи юридичну адресу на окупованій території, фірма Геллера «ТПК Укрсплав» взяла держзамовлень на постачання газу в Маріуполі вже на 8 мільйонів гривень, у тому числі й у 2016 році.

Депутат Геллер так пояснює донецьку реєстрацію компанії: «Я власник акції, але я нею не займаюсь давно. До того ж, вона розташована на території, яка тимчасово не підконтрольна Україні, проте ми сплачуємо податки в Україні. Але в чому проблема? В тому, що ми не можемо поміняти юридичну адресу, тому що компанія займається, в тому числі, кольоровими металами, а це ліцензія. І ліцензію дають на адресу, де містяться виробничі потужності. Тому тут є певні незручності, але однак ми абсолютно українська компанія».

При цьому головний податківець країни Роман Насіров переконує, що компанія, зареєстрована на окупованій території, не може бути українською: «На сьогоднішній день це не може бути українським суб’єктом, зареєстрованим на окупованій території. Ми не можемо навіть собі уявити, щоб якась українська компанія зараз зареєструвалася на окупованій території».

Уже на початку 2016 року «ТПК Укрсплав», юридична адреса якої в Донецьку, виграла тендер на більш як 3 мільйони гривень.

Депутат Геллер переконує, що компанія не має податкової заборгованості: «Ну, я  думаю, що не має. Я не веду господарську діяльність, але мені чомусь здається, що ні».

Маючи бізнес на окупованій території, депутат Євген Геллер живе під Києвом у елітному поселенні Козин.

У розпорядника каси Партії регіонів та українського держбюджету за часів Януковича після Революції гідності становище на політичному небосхилі не особливо погіршилось.

На запити «Схем» до СБУ, ГПУ та МВС із питанням, чи фігурує Євген Борисович Геллер у якихось кримінальних провадженнях, редакція не отримала жодної ствердної відповіді.

Чи виникнуть до Геллера питання у правоохоронців після публікації так званої «чорної каси» Партії регіонів? До НАБУ з цими матеріалами – тільки у ще більшому об’ємі – звернувся колишній перший заступник голови СБУ Віктор Трепак. Депутат Геллер переконує, що з НАБУ до нього поки що не звертались, але він готовий співпрацювати.

12 травня, у день свого народження, Євген Геллер, як і вся депутатська група «Відродження», проголосував за призначення на посаду Генерального прокурора України президентської кандидатури – Юрія Луценка. «Схеми» запитали у депутата, чому він вирішив голосувати саме так.

«Ми зустрілися з Юрієм Віталійовичем. І він нас переконав. Він сказав, що нікому ніяких преференцій не буде. Якщо винен, буде сидіти. Не винен –не буде».

Михайло Ткач, Радіо Свобода, Національне бюро розслідувань України

Об этом на своей странице в Фэйсбук пишет Yaroslav Yurchyshyn.

«Їх вже зарєеструвалося 58 з 239 депутатів, які 16 січня 2014 року наплювали на закони і спровокували кровопролиття. 14 з них йде по списку КПУ, 44 зареєструвалися на мажоритарних округах (один, правда, відкликав заяву).

1. Мартиняк Сергій 20 округ (Горохівський, Локачинський, Луцький, Рожищенський, Турійський райони Волиньскої області)
2. Циркін Ігор 25 округ (частина Амур-Нижньодніпровського району , Красногвардійський район міста Дніпропетровська)
3. Мартовецький Артур 36 округ (міста Павлоград, Першотравенськ, Тернівка, Павлоградський район Дніпропетровської області)
4. Байсаров Леонід 50 округ (міста Димитров, Добропілля, Красноармійськ, Добропільський район Донецької області)
5. Риженков Олександр 60 округ (Волноваський, Володарський, Новоазовський, Першотравневий, Тельманівський райони Донецької області)
6. Пехов Володимир 64 округ місто Коростень, Коростенський, Лугинський, Овруцький, Олевський райони Житомирської області)
7. Віталій Журавський 66 округ місто Малин, Брусилівський, Володарсько-Волинський, Коростишівський, Малинський, Народицький, Радомишльський, Черняхівський райони Житомирської області). Саме його сміттєвим баком переконували проголосувати за люстрацію. Допомогло.
8. Розвадовський Віктор 67 округ (частина Богунського району міста Житомира, Житомирський, Любарський, Романівський, Чуднівський райони Житомирської області)
9. Ковач Василь 68 округ (міста Ужгород, Чоп, Ужгородський район Закарпатської області)
10. Ланьо Михайло 70 округ (Великоберезнянський, Воловецький, Міжгірський, Перечинський, Свалявський райони, частина Мукачівського району Закарпатської області)
11. Богуслаєв Вячеслав 77 округ (місто Запоріжжя, Шевченківський район, частина Жовтневого району)
12. Пономарьов Олександр 78 округ (місто Бердянськ з населеними пунктами Бердянської міської ради, Бердянський, Куйбишевський, Розівський, Чернігівський райони Запорізької області).
13. Бандуров Володимир 79 округ (місто Енергодар, Василівський, Великобілозерський, Кам’янсько-Дніпровський райони, частина Оріхівського району Запорізької області)
14. Балицький Євген 80 округ (місто Мелітополь, Мелітопольський район Запорізької області)
15. Дудка Олександр 82 округ (Гуляйпільський, Вільнянський, Запорізький, Новомиколаївський, Пологівський райони, частина Оріхівського району Запорізької області).
16. Віталій Грушевський 101 округ (Гайворонський, Голованівський, Маловисківський, Новоархангельський, Новомиргородський, Ульяновський райони Кіровоградської області). Пригадуєте фігаро, який на майдані то виходив то заходив у ПР? Отце воно.
17. Валерій Мошенський 114 округ (Біловодський, Марківський, Міловський, Новопсковський, Слов’яносербський, Станично-Луганський райони) Також веде по округу сина Сергія, а по 108 округу брата Сергія.
18. Ільюк Артем 128 округ (Ленінський, Корабельний райони міста Миколаєва)
19. Жук Микола 129 округ (Центральний район, Жовтневий район міста Миколаєва)
20. Гержов Юрій 131 округ (міста Вознесенськ, Южноукраїнськ, Березанський, Веселинівський, Вознесенський, Доманівський, Єланецький райони Миколаївської області)
21. Ківалов Сергій 135 округ (Приморський район міста Одеси). Невтопимий Підрахуй. Одесо, не підведи.
22. Клімов Леонід 137 округ (місто Котовськ, Балтський, Кодимський, Котовський, Красноокнянський, Савранський райони Одеської області)
23. Фурсін Іван 138 округ (Ананьївський, Березівський, Іванівський, Любашівський, Миколаївський, Ширяївський райони, частина Комінтернівського району Одеської області)
24. Віталій Барвіненко 141 округ (місто Білгород-Дністровський, Білгород-Дністровський, Татарбунарський райони, частина Кілійського району Одеської області)
25. Кіссе Антон 142 округ (Арцизький, Саратський, Тарутинський райони, частина Болградського, частина Кілійського районів Одеської області)
26. Пилипенко Володимир 148 округ (місто Лубни, Великобагачанський, Оржицький, Семенівський, Хорольський райони, частина Лубенського району Полтавської області)
27. Молоток Ігор 160 округ (міста Конотоп, Шостка, частина Конотопського, частина Кролевецького, частина Шосткінського районів Сумської області)
28. Писаренко Валерій 168 округ (Дзержинський район міста Харкова). Один з найближчих соратників ґвалтівника судової системи і не тільки Портнова.
29. Святаш Дмитро 170 округ (частина Московського району міста Харкова)
30. Мисик Володимир 172 округ (частина Московського, частина Орджонікідзевського, районів міста Харкова)
31. Денисенко Анатолій 173 округ (Червонозаводський район, частина Комінтернівського району міста Харкова)
32. Фельдман Олександр 174 округ (Жовтневий, Ленінський райони міста Харкова)
33. Кацуба Володимир 175 округ (місто Люботин, Дергачівський район, частина Харківського району Харківської області)
34. Остапчук Віктор 177 округ (міста Ізюм, Куп’янськ, Борівський, Ізюмський, Куп’янський, Шевченківський райони Харківської області)
35. Дмитрук Микола 184 округ (місто Нова Каховка з населеними пунктами Новокаховської міської ради, Бериславський, Великолепетиський, Великоолександрівський, Високопільський, Горностаївський, Нововоронцовський райони Херсонської області)
36. Лабазюк Сергій 188 округ (частина міста Хмельницького, Волочиський, Хмельницький райони)
37. Бондар Віктор 191 округ (місто Старокостянтинів, Віньковецький, Деражнянський, Летичівський, Старокостянтинівський, Старосинявський райони Хмельницької області)
38. Тимошенко Віктор 198 округ (місто Сміла, Кам’янський, Смілянський райони, частина Черкаського району Черкаської області)
39. Ничипоренко Валентин 199 округ (місто Ватутіне, Жашківський, Звенигородський, Маньківський райони, частина Лисянського, частина Тальнівського районів Черкаської області)
40. Яценко Антон 200 округ (місто Умань, Монастирищенський, Уманський, Христинівський райони, частина Тальнівського району Черкаської області). Хресний батько „тендерної мафії“, у 2012 році фальсифікував вибори, залучаючи мережу „Посольства Божого“.
41. Семенюк Артем 204 округ (місто Новодністровськ, Заставнівський, Кельменецький, Сокирянський, Хотинський район Чернівецької області)
42. Рибаков Ігор 207 округ (місто Новгород-Сіверський, Городнянський, Коропський, Корюківський, Новгород-Сіверський, Семенівський, Сосницький, Щорський райони Чернігівської області)
43. Рудьковський Микола 210 округ (місто Прилуки, Бобровицький, Козелецький, Прилуцький райони Чернігівської області).

Майже в кожній області є свій „кривавий гречкосій“. Завдання як для волинян, так і для полтавчан, харків'ян, тощо не покрити себе ганьбою, не повестися на заплямовані гроші та продукти — собі ж дорожче.

Будьмо пильними і не допускаймо їх до влади, бо так кровопролиття та знущання над народом не зупиниться ніколи», — призывает Yaroslav Yurchyshyn.

Оцените самоуверенность этих народных избранников: еще в прошлом году они подписали соглашение о сотрудничестве по 64-му и 66-му избирательным округам до 2017 года. Может, и шли бы товарищи «регионалы» к успеху, если бы не Майдан, бегство Януковича и политическое банкротство партии регионов. Сейчас же в моде самоотречение от «регионального» прошлого в надежде на короткую память избирателя. Виталия Журавского это не спасло — кадры с нардепом, выброшенным в мусорный бак, не видел разве что человек бесконечно далекий от нынешних украинских реалий. Теперь осталось дождаться, когда Журавского, его коллегу Пехова прочих «регионалов» выкинут на свалку истории.

Штык ПР, спонсор Антимайдана

Что же известно о «скромном» компаньоне Журавского? Владимир Пехов сейчас баллотируется в ВР по мажоритарному округу № 64 в Житомирской области, где выиграл выборы в 2012 году с перевесом всего в 4 000 голосов у коммуниста Николая Тимошенко. Что показательно, родился Пехов в Алчевске Луганской области, но, как видим, предпочитает пудрить мозги избирателям вдалеке от родного Донбасса. Между прочим, Пехов — член партии регионов с 2006 года, а в 2010 году и вовсе был доверенным лицом кандидата в президенты Виктора Януковича.

Сейчас он рассказывает, что 21 февраля 2014 года (после массовых расстрелов демонстрантов на Институтской) вышел из ПР. История красивая, распространенная, но, мягко говоря, неправдивая. Пехов вышел из фракции ПР в Верховной Раде, но никто не видел его заявления о выходе из партии.

Еще одна веха в карьере Владимира Пехова, о которой избирателям необходимо помнить, — он был одним из тех депутатов, которые голосовали за скандальные законы 16 января, спровоцировавшие начало кровопролития на Майдане. Позднее Владимир Пехов отозвал свой голос, но факт остается фактом.

По информации активистов, размещенной в соцсетях, Пехов активно поддерживал Антимайдан. Так, два автобуса из Коростеня в Мариинский парк отправлялись именно за его счет.

На «секретной» службе в МинАП Присяжнюка

Друзья Владимира Пехова — это отдельная история. Давние соратники Пехова по партии регионов экс-министр агрополитики Николай Присяжнюк и экс-министр энергетики Эдуард Ставицкий сейчас находятся в бегах и разыскиваются Интерполом.

В бытность министром агрополитики Присяжнюк выделил Пехову 5 кабинетов в здании МинАП по адресу ул. Б.Гринченко, 4, из которых официально оплачивался только один. Там располагались штаб и депутатская приемная Пехова вплоть до Майдана. Любитель дорогих лошадей Пехов неофициально возглавлял ГП «Конярство Украины» и отвечал, в частности, за поставку Присяжнюку благородных арабских скакунов, которых экс-министр дарил своему патрону Януковичу для конюшни в Межигорье.

С «Конярством Украины» связана еще одна громкая история, в которой Пехов «засветился» как доверенное лицо Присяжнюка: рейдерский захват «Мирогощанского ипподрома» с участием титушек из Белой Церкви.

Антирейдерский союз предпринимателей Украины обращался по этому поводу, а также по участию Пехова в захвате Коростенского щебзавода в МВД, но официального ответа так и не получил.

По поручению Присяжнюка Пехов принимал участие в инвентаризации земель для передачи в аренду китайцам в самой громкой афере Присяжнюка — «китайском контракте». Напомним, по «китайскому контакту» Государственная продовольственно-зерновая корпорация Украины получала право поставлять 4 млн тонн кукурузы в Китай в обмен на 3 млрд долларов китайского кредита, на которые в Китае же должна была закупаться техника для АПК. Плюс китайские компании должны были на 49 лет получить в аренду земли сельхозназначения в Украине. Контракт так и не был выполнен, поскольку китайцы оказались не готовы к тем суммам откатов, которые назвал им Присяжнюк. В итоге Китай подал иск к Украине в арбитраж Международной Ассоциации торговли зерном и кормами (GAFTA) в Лондоне, который не урегулирован до сих пор.

«Оперативные» доходы в ведомстве Присяжнюка Пехов получал за счет контроля выдачи ветеринарных сертификатов и выплаты дотаций крестьянам за коров. Это направление, не секрет, было в МинАП одним из самых коррумпированных.

Перспективный кандидат?

Кстати, доходы Владимира Пехова — это секрет из серии «остальное додумайте сами». В 2011 году он показал в декларации о доходах нули, а уже в 2013 году его доход составил более 2,23 млн грн. При этом наблюдатели «Опоры» в течение всей предвыборной кампании Пехова в 2012 году фиксировали многочисленные случаи подкупа избирателей, начиная от гречки и заканчивая рентгенаппаратом за 2 млн грн.

В общем, карьера депутата Владимир Пехова типична для многих членов партии регионов. Это и уверенность в собственном благополучном будущем при власти Януковича, и попытки отречься от прошлого после событий Майдана, и поиск финансирования на нынешнюю избирательную кампанию в Москве. Обвиняя нынешнюю власть в разжигании войны на Донбассе, они рвутся в Верховную Раду, чтобы стать там «пятой колонной» Кремля, обеспечивая при этом себе безбедную жизнь за счет бюджета Украины и депутатскую неприкосновенность.

Как уже было сказано выше, другому «регионалу» — Журавскому, это не помогло. «Регионал» Пехов — следующий?

 Регіонал Пехов підкуповує виборців

Леонид Исаков, Национальное бюро расследований Украины