Справа Фірташівського «Запорізького титано-магнієвого комбінату» (ЗТМК) тягнеться в судах уже 1,5 роки і є чудовим прикладом того, як у цій країні хоронять кримінальні справи навіть із залізобетонною доказовою базою.

Цього тижня у Запоріжжі відбудуться декілька судових засідань у справі «фірташівського» директора ЗТМК Володимира Сивака. Ми вже неодноразово писали про затягування справи прокурорами САП та її перекидання із суду в суд.

Але те, що відбувається в суді зараз, можна навіть без юридичної освіти пояснити дитині одним словом – «бєспрєдєл».

Отже, НАБУ звинувачує директора «ЗТМК» Сивака у розтраті майже 500 мільйонів гривень, які мали бути витрачені на модернізацію підприємства, а пішли – «на користь третіх осіб».

Одним з головних доказів того, що гроші були витрачені не на ЗТМК, а перераховані іншим особам, є банківська виписка. І тут проблема – Спеціалізована антикорупційна прокуратура не надає банківські виписки по рахунку ТОВ «ЗТМК» у Надра банку, що підтверджують виведення Сиваком 492 мільйонів гривень, призначених на модернізацію підприємства.

Без цього доказу визнати винним директора «ЗТМК» у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину та конфіскувати його майно буде неможливо.

Судити людину за виведення коштів без доказів їх перерахунку – це те ж саме, що й судити наркоторгівця, не маючи основного доказу – наркотиків. Якщо антикорупційна прокуратура не надасть цього ключового доказу – це свідчитиме «злиття» справи. Фактично тоді судити менеджера Фірташа не буде за що.

Річ у тому, що у 2015 році, коли справу розслідувала ще поліція – ці банківські виписки були вилучені з порушенням термінів. Саме тому суд не взяв цей наданий прокурорами доказ до уваги. Слідчі поліції мали отримати виписки до моменту закінчення строку дії ухвали суду – до 23 листопада 2015 року, оскільки судова ухвала, що надавала дозвіл на отримання цих документів, була винесена 23 жовтня 2015 року і діяла один місяць. Слідчі ж поліції чи то випадково, чи навмисне – взяли в банку документи пізніше. І тепер вони через порушення процедури суд визнав ці докази недопустимими.

Тим не менше, відповідно до закону, цю проблему може виправити прокурор САП. Сам прокурор у ході судового розгляду може повторно затребувати виписки по цьому рахунку. Але Ольга Ярова, яка веде справу не поспішає в цьому. На останні судові засідання, які мали відбуватися 3 дні підряд (5, 6 та 7 березня), щоб пришвидшити розгляд справи вона приїхала не підготовлена. І це не жарт. Вона попросила суд перенести розгляд справи в суді, щоб показати якісь додаткові докази стороні захисту, які 1,5 роки розгляду справи їм так і не передавала. І це в той час коли адвокати були готові до суду.

Станом на сьогодні прокурори САП так і не попросили суд повторно витребувати ці банківські виписки.

Нагадаю, що «ЗТМК» володіють держава через Фонд Держмайна (51%) і Фірташ через кіпрську компанію «Tolexis Trading Ltd» (49%). Фірташ отримав свою частку комбінату тому, що обіцяв вкласти у розвиток унікального комбінату понад $110 млн. Інвестиції та модернізація були в основі договору про заснування. Однак Фірташ поставив на чолі підприємства своє керівництво, і більшість з грошей пішли не на модернізацію, а в оффшори.

Скандальну справу щодо «ЗТМК» розпочала поліція ще у 2015 році, а потім передала її в НАБУ.

Після того як НАБУ завершило досудове розслідування, САП усупереч закону скерував справу до Печерського суду. Останній через 8 місяців сказав, що справа не є у його підслідності і відмовився її вести. Про що ми публічно попереджали САП.

Згодом справу передали до Заводського районного суду Запоріжжя. Перше підготовче засідання відбулось лише у листопаді 2017 року. Увесь цей час Сивак і далі керував держпідприємством, бо навіть не відсторонений від посади, а Фірташ продовжував збагачуватися на комбінаті.

Затягування розгляду кримінальної справи зіграло на користь компанії Фірташа, яка є співвласником «ЗТМК». З листопада 2016 господарський суд розглядає справу за позовом ТОВ «ЗТМК» до «Tolexis Trading Ltd» щодо виконання умов заснування підприємства та все ж таки модернізації виробництва підприємства.

Натомість адвокати газового олігарха намагаються довести, що ніякої розтрати не було і Фірташ виконав перед державою всі умови, на яких купував частку комбінату. А отже, є його законним і добросовісним співвласником. Розгляд справи зупинили до травня 2018.

Крім того, незрозумілі рішення прокурорів САП призвели до того, що директор ДП «ЗТМК» Володимиру Королькову, у змові з яким Сивак виводив гроші, вдалося втекти з України до Кіпру.

Схоже, що справу Сивака планують так само по тихому злити. І якщо цього тижня прокурори САП не вживатимуть заходів для надання одного з ключових доказів – ніхто так і не понесе відповідальність за виведені 500 мільйонів на модернізацію комбінату.

Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції, Національне бюро розслідувань України

Збитки, завдані Приватбанку внаслідок шахрайських дій на користь екс-акціонерів, сягають 5,5 мільярда доларів, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у офіційному прес-релізі НБУ.

Такого висновку дійшли детективи приватного агентства Kroll після forensic-аудиту банку, який охоплював 10 років діяльності банку.

Ключові результати розслідування представлені тезами, що підтверджують висновки про шахрайство.

Як повідомляє прес-служба, кредитні кошти були використані для придбання активів та фінансування бізнесу в Україні та за кордоном на користь екс-акціонерів та груп афілійованих з ними осіб.

Механізми, які використовувалися для маскування джерел та реального призначення кредитів, мають характерні риси скоординованої схеми відмивання грошових коштів.

На думку аудиторів, численні ознаки свідчать про спроби приховати справжнє призначення коштів від регуляторів та інших стейкхолдерів.

Центральним елементом організованої махінації з кредитним портфелем та виведенням коштів була тіньова банківська структура всередині ПАТ «Приватбанк».

Ця секретна структура забезпечувала проведення платежів та сприяла руху коштів за сотнями кредитних договорів на мільярди доларів США в інтересах осіб, пов'язаних з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб.

До цієї тіньової банківської структури були залучені сотні працівників «Приватбанку».

Тіньова банківська структура управляла корпоративним кредитним портфелем пов'язаних осіб.

Під її контролем надавалися нові кредити, які зазвичай використовувались для погашення основної суми та відсотків за існуючими кредитами пов'язаних осіб (циклічне перекредитування).

Банк залучав кошти українських та закордонних вкладників для підтримки схеми циклічного перекредитування.

«Приватбанк» неодноразово надавав неправдиву інформацію щодо свого фінансового стану, що могло бути досягнуто через систематичну фальсифікацію фінансової звітності колишнім менеджментом банку.

До націоналізації у грудні 2016 року понад 95% корпоративного кредитного портфеля було надано сторонам, пов'язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб.

Наприкінці 2016 року 75% кредитного портфеля було консолідовано у кредити 36 позичальникам, пов'язаним з колишніми акціонерами.

Більшість із них не погашаються та є простроченими, що призвело до збитків банку щонайменше в 5,5 млрд доларів.

Повідомляється, що розслідування Kroll відповідає зобов'язанням України перед МВФ, передбачених у Меморандумі, «проведення економічного розслідування операцій ПАТ „Приватбанк“ для визначення, чи мали місце правопорушення або погана банківська практика у період до його націоналізації».

Компанія Kroll заснована у 1972 році, штаб-квартира розташована у Нью-Йорку.

Раніше Солом'янський районний суд міста Києва за позовом Ігоря Коломойського заборонив компаніям, які вели розслідування виведення коштів з Приватбанку перед націоналізацією, здійснювати будь-яку діяльність, що стосується розслідування можливих шахрайських схем Приватбанку.

Проте 3 січня Солом'янський райсуд Києва розблокував проведення розслідування, у відповідь на що Коломойський подав апеляцію.

4 січня було прийнято рішення про заборону юристам Приватбанку судитися з Ігорем Коломойским в українських та закордонних судах.

15 січня стало відомо, що цю забезпечувальну міру скасували.

Як повідомлялося, 19 грудня 2017 року Високий Суд Англії видав наказ про всесвітній арешт активів Коломойського і Боголюбова, а також шести компаній, які, ймовірно, їм належать або ними контролюються.

Раніше Приватбанк звернувся до лондонського суду з метою повернути виведені кошти і погасити невиконані зобов'язання банку щодо рефінансування.

Банк звернувся до Високого суду з проханням на період розгляду справи, до винесення рішення, накласти арешт на майно, яке належить колишнім власникам банку, в розмірі 3 млрд доларів.

Відповідний перелік активів було надано суддям в рамках слухань про прийняття рішень щодо забезпечувальних заходів.

Нагадаємо, 21 грудня 2016 року Приватбанк перейшов у державну власність.

Наразі проходять близько чотирьох сотень українських судів, що стосуються націоналізації банку.

Власники євробондів Приватбанку зажадали дострокового погашення паперів на 335 млн доларів, брати Суркіси довели в суді, що ні вони, ні їхні численні родичі не є пов'язаними з Приватбанком особами.

Крім того Геннадій Боголюбов вимагав в уряду України компенсувати йому втрату частки в «Приваті», а Ігор Коломойський у суді оскаржив визнання банку неплатоспроможним і саму націоналізацію.

Національна поліція розкрила «масштабну фінансову аферу»: українські банки вивели понад 400 млрд. гривень з вітчизняного фінансового ринку через австрійський банк.

Десятки мільярдів з них вже втрачені для держави.

Астрономічні суми фігурують у кримінальному провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України, матеріали якого частково оприлюднені у Єдиному реєстрі судових рішень. З них випливає, що протягом 2011 – 2015 років українські банки вивели з України понад 400 млрд. гривень за допомогою представників австрійського Meinl Bank AG.  Кошти, за даними слідства, власники банків розміщували на кореспондентських рахунках австрійської фінустанови для подальшої легалізації в країнах ЄС.

Через «масштабну фінансову аферу», як її вже охрестили в Національній поліції, не сплачувались податки, а вітчизняні банки, що зазнали банкротства, перекладали збитки на Фонд гарантування вкладів фізосіб.

До списку спустошених фінансових установ, що переводили значні суми на кореспондентські рахунки Meinl Bank AG поліція включила: банк «Таврика» (переведено 26 млн. доларів); «Південкомбанк» (448,54 млн. грн. та 38 млн. доларів); «Автокразбанк» (106 млн. грн.); «Міський комерційний банк» (59 млн. євро); «Фінростбанк» (72 млн. грн.); «Терра Банк» (40,4 млн. доларів); «Дельта Банк» (87,3 млн. доларів); «Київська Русь» (50 млн. доларів; «Вернум Банк» (7 млн. євро) та інші, включно з банками «Кредит Дніпро», «КБ «Хрещатик», «Актив-Банк».

Лише за підрахунками Фонду гарантування вкладів фізосіб та Національної поліції, сума неповернених коштів з кореспондентських рахунків Meinl Bank AG склала майже 750 млн. доларів та близько 60 млн. євро.

Проте, загальні втрати можуть бути значно більшими, оскільки фінансові оборудки українських банків з використанням австрійських рахунків вивчає не лише Національна поліція. Наприклад, Генеральна прокуратура окремо досліджує розміщення банком «Фінанси і кредит» 100 млн доларів в Meinl Bank AG. А відповідно до судової суперечки, яку розглядав Вищий адмінсуд України, в цій же віденській фінустанові лежало близько 60 млн євро «Міського комерційного банку». У свою чергу, тимчасове керівництво «Інтеграл-банку» нещодавно написало заяву в поліцію про те, що колишній менеджмент здійснив розтрату на 500 млн. гривень на користь ТОВ «Енран-КМ», ТОВ «Енран груп», ПАТ «ІФК «АРТ Капітал» та згадуваного вже Meinl Bank AG.

Схема виведення та привласнення коштів українських вкладників через віденський Meinl Bank AG працювала так: банки укладали із австрійською установою договори відповідального зберігання та забезпечення, надаючи у заставу всі суми на коррахунках, включно з відсотками та подальшими надходженнями. Застава слугувала забезпеченням кредитів, які Meinl Bank AG укладав із третіми особами офшорами, що були пов'язані із власниками українських банківських установ. Серед них: Melfa Group LTD (Беліз), Tandice Limited, Tosalan Trading Limited, Agalusko Investment Limited, Winten Trading LTD (Кіпр), Silisten Trading Limited, Nasterno Commercial Limited та інші.

Згодом, після невиконання позичальниками своїх зобов'язань Meinl Bank AG через суд списував кошти на свою користь.

Так, наприклад, відбулось  з активами банку «Київська Русь», діяльність якого наразі вивчає не лише поліція, а і Служба безпеки України. Кілька років тому топ-менеджмент цього банку розмістив 44 млн. доларів на коррахунках у Meinl Bank AG. У червні 2015 року (за місяць до прийняття рішення НБУ про ліквідацію банку «Київська Русь») кошти були списані віденською фінустанову. Як з`ясувалось, ці гроші виступали заставою під кредит, який третя сторона – кіпрська фірма Tandice limited – не повернула австрійцям. За даними СБУ, засновником та бенефіціаром Tandice limited є акціонер та колишній голова правління ПАТ «Банк «Київська Русь» Володимир Братко.

Таким чином, «кінцевою метою (таких) дій керівництва банківських установ було одержання неправомірної вигоди для власників офшорних компаній, які отримавши кредитні кошти від Meinl Bank AG, не виконали свої кредитні зобов'язання», сказано в матеріалах слідства. А борги позичальників погасили українські банківські установи за рахунок коштів їх клієнтів. Ці фінансові оборудки, впевненні представники правоохоронних органів, стали одним із основних факторів, які призвели до визнання перелічених банків неплатоспроможними.

Варто зазначити, що для виведення коштів з України вказаним австрійським банком користувалися не лише банкіри, а й державні компанії. Так, відповідно до розслідування, яке здійснює Національне антикорупційне бюро, протягом листопада 2014 – грудня 2015 року держпідприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» перевів на рахунки фірми Steuermann Investitions- und Handelsgesellschaft mbH в банку Meinl Bank AG 72 млн доларів. Ці кошти – оплата за закупівлю уранового оксидного концентрату. Детективи НАБУ підозрюють, що держпідприємство переплатило постачальнику не менше 20 млн. доларів.

В тому ж банку відкриті рахунки ще одного скандально відомого підприємства – Bollwerk Finanzierungs- und Industriemanagement AG. За даними НАБУ, топ-менеджмент ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» в 2015 році продавав цій австрійській фірмі майже всю титанову сировину, яка вироблялась на державному підприємстві. При цьому вартість  товару була на 15-55% нижче від світових середньоринкових цін. Загальна сума поставки склала майже 700 млн гривень, а втрати держави перевищують 100 млн гривень.

Як повідомляла Deutsche Welle, правоохоронні органи Австрії зафіксували рекордну кількість заяв від фінустанов про підозру у відмиванні грошей, які стосуються громадян України. Так, протягом минулого року австрійські банки заявили правоохоронним органам про ймовірне відмивання грошей 197 українцями. У порівнянні з 2014 роком, ця цифра зросла в чотири рази.

Федір Орищук, Національне бюро розслідувань України

Ігор Каноненко

Колишній голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко звинуватив так званого «смотрящего» БПП Ігоря Кононенка у фінансових оборудках з виведенням коштів за кордон.

Про це Наливайченко заявив на брифінгу в Києві, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Він також продемонстрував документи, які начебто підтверджують переведення коштів на рахунки офшорних компаній на Вірджинських островах, які координує «Укрпромінвест».

Зокрема, Наливайченко повідомив про два факти перерахування грошей в офшори: один транш у розмірі $300 тис. був перерахований у травні 2014 року, ще один у розмірі $200 тис.  — у серпні 2015 року.

«Гроші направлялись в той офшор, яким керує та сама олігархічна група і той самий „смотрящий“ в парламенті», — сказав Наливайченко.

«Видно з цих документів, що схема типова. Що це отримані злочинним шляхом кошти народних депутатів. Сховані в офшорах кошти переводять в австрійські банки, а далі всі хабарі, в тому числі за призначення керівника харківської податкової — 2 млн доларів -  перераховують у латвійський банк. З латвійського банку (переводять) — в австрійський, а з австрійського — в офшор», — розкрив схему колишній глава СБУ.

Він повідомив, що вже направив відповідні запити в Австрію.

«ФБР не дадуть вам життя, не дадуть втікти з країни одному з організаторів оборудки», — попередив Наливайченко.

При цьому він додав, що для виведення грошей «олігархічна група» використовувала свій сервер.

Концерн «Укрпромінвест» асоціюється з ім'ям президента України Петра Порошенка.

«Укрпромінвест» є засновником більше двох десятків ТОВів, ВАТів, корпорацій, спільних підприємств, філій. Ось, лише неповний список цих підприємств: «Агрофірма „Крижопіль“», «Вінницька Цукерка», «Футбольний клуб „Вінниця“», Телерадіокомпанія «Експрес-інформ», ВАТ «Молочноконсервний комбінат», ВАТ «Луцький автомобільний завод», корпорація «Автосервіс — Україна», комерційний банк «Мрія» і т. д.

«Корпорація „Рошен“» (до липня 2002 носила назву ДП «„Укрпромінвест“ — Кондитер») об'єднує Київську (ЗАТ «Київська кондитерська фабрика ім. К. Маркса»), Вінницьку, Кременчуцьку і Маріупольську кондитерські фабрики, а також мережу філій, магазинів оптової та роздрібної торгівлі кондитерської продукції. Крім того, концерн контролює Дніпровський крохмале-патоковий комбінат — найпотужніший у всьому колишньому СРСР, кілька цукрових і молочно — консервних заводів, два комбінати хлібопродуктів, Радомишльський пивоварний завод, Пєсковський завод скловиробів, Липецьку кондитерську фабрику «Ликонф» (Росія).

Свого часу очолюваний Порошенком «Укрпромінвест» придбав великий пакет акцій Верхньодніпровського крохмале-патокового комбінату, монополіста у своїй галузі.