Запрет на публикацию информации об экс-депутате Верховной рады Украины Николае Мартыненко возмутил общественность. Решение Печерского суда Киева собираются обжаловать.Общественная организация «Центр противодействия коррупции» (ЦПК) возмущена решением Печерского райсуда Киева от 11 декабря 2018 года об удалении с их сайта любых упоминаний об экс-депутате Верховной рады Украины Николае Мартыненко. Он еще в прошлом году выдвинул иск против ЦПК, обвиняя антикоррупционеров в «незаконном использовании его имени в контексте расследований уголовных преступлений и коррупционных сделок», в которых его вина или участие еще не установлены судом. Общественные активисты намерены обжаловать судебное решение, которое считают наступлением на свободу слова и информации.

Следствие в Украине и Швейцарии

Досье на Мартыненко было опубликовано в открытом Реестре национальных общественных деятелей. ЦПК помогает банкам идентифицировать публичных лиц среди своих клиентов. Реестр содержит более 30 000 документально подтвержденных записей, в частности, об украинских политиках, руководителях прокуратуры, председателях и судьях Конституционного, Верховного и апелляционных судов, а также главных силовиках. По мнению экс-главы парламентского комитета по топливно-энергетическому комплексу, ядерной политике и ядерной безопасности Мартыненко, это досье «порочит его деловую репутацию».

Информагентство «Интерфакс-Украина» напоминает, что Мартыненко инкриминируют завладение средствами государственной компании «Энергоатом» во время заключения и выполнения контрактов по поставке оборудования от чешской фирмы, а также в завладении средствами государственного предприятия «Восточный горно-обогатительный комбинат» в Желтых Водах в сумме более 17 000 000 долларов США через австрийскую компанию-посредника.

В ноябре 2015 года Мартыненко заявил о сложении депутатских полномочий в связи с коррупционным скандалом, а в декабре того же года парламент утвердил это своим постановлением. Против Мартыненко возбуждены уголовные производства не только в Украине, но и в Швейцарии. Подозрительные сделки экс-депутата Верховной рады расследуют детективы Национального антикоррупционного бюро Украины.

Тревожный прецедент

Решение суда создает прецедент подавать аналогичные иски и против журналистов, освещающих то или иное судебное заседание по уголовным делам в отношении Мартыненко, или любого другого чиновника, считает исполнительный директор ЦПК Дарья Каленюк. Адвокат ЦПК Алексей Бойко отметил, что согласно законам Украины, можно свободно использовать и распространять публичную информацию со ссылкой на источник, как это делают антикоррупционные общественные активисты. «Решение суда по делу „Мартыненко против ЦПК“ является наступлением на свободу слова», — написал на своей странице в Facebook глава этой организации Виталий Шабунин. Он добавил, что это решение планируют обжаловать.

Председатель правления представительства международной антикоррупционной организации Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин также назвал судебное решение в пользу Мартыненко незаконным. Он напомнил, что Конституционный суд Украины постановил: любое публичное лицо во власти должно открывать информацию о своих доходах. «Это наступление на свободу слова, наступление на свободу информации, а не защита частной информации, как пытается доказать Мартыненко», — сказал DW Юрчишин.

В то же время он считает судебный запрет обнародования досье на чиновника частным случаем, а не тенденцией. В отличие от него председатель правления общественной организации «Интерньюз-Украина» Константин Квурт уверен, что статистика покушений власти на ограничение информации и свободы слова свидетельствует об обратном. «Так называемый истеблишмент почувствовал, что Революция достоинства не завершена, люстрация не завершена, что можно и дальше тестировать терпение общества. С другой стороны, общество тоже устало от борьбы с ветряными мельницами. Эта ситуация опасна для страны», — сказал DW медиа-эксперт.

Александр Савицкий, DW.com

У вересні поточного року Transparency International (TI) презентував дослідження про наявність конфлікту інтересів у народних депутатів України, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про реакцію компетентних органів, парламентаріїв і Регламентного Комітету ВР у коментарі журналістам розповів виконавчий директор TI Ярослав Юрчишин.

Це дослідження готувалося за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID. Але в середовищі українського істеблішменту, схоже, зробили вигляд, що його і зовсім не було.

«Наше дослідження було розіслано всім депутатам. Була презентація в кризовому центрі, куди також були запрошені депутати. На жаль, на саму презентацію з депутатів прийшов тільки Сергій Лещенко. Реакція депутатів була різною, але з тих, які згадані не в позитиві, реакції не було ніякої. Звіт також було відправлено до Регламентного Комітету ВР, який за своїм складом і повноваженнями відповідальний за дотримання законності депутатами, але він ніяк не відреагував», — зазначив Юрчишин.

Він також зазначив, що той конфлікт інтересів, який цілком ймовірно є у народного обранця Віталія Хомутинніка — це компетенція Національного агентства по запобіганню корупції.

Йдеться про суміщення депутатської діяльності з лобіюванням бізнес-інтересів компанії «Кернел», де Хомутиннік має вагому частку.

Пікантності ситуації додає той факт, що Хомутиннік вважається «податковим гуру» і займається в парламенті податковим законодавством, в тому числі поверненням ПДВ, а його компанія «Кернел» тільки за 10 місяців цього року стала лідером серед агрокомпаній, отримавши понад 7 млрд грн того самого повернення ПДВ з бюджету.

«Секрет» успіху компанії може критися в законодавчій нормі щодо двох податкових реєстрах ПДВ, ініційованої Хомутинніком в 2015 році — в рік придбання ним акцій «Кернел».

«У перший реєстр увійдуть претенденти на автоматичне відшкодування (з часткою експорту не менше 40%), у другій — всі інші, які своїх грошей не побачать. Є все-таки непорушні речі в цьому світі, наприклад, вплив Хомутинніка на податкову політику України», — зазначала тоді економічний оглядач Cамаева.

Юрчишин вважає, що цей факт повинні досліджувати в НАЗК.

«Не можна поєднувати функції представника публічної влади з приватними інтересами своїми або свого родича. І тут є певні санкції, аж до кримінальної відповідальності. В цілому конфлікт інтересів у нас в сфері НАЗК. Досліджуючи це голосування (про два реєстри повернення ПДВ), у НАЗК мігло виникнути логічне запитання, так як він і виник у багатьох представників ЗМІ та експертів, про конфлікт інтересів у Хомутинніка. Що робить НАЗК в таких випадках? Відкриває фактичну процедуру визначення конфлікту інтересів. Тобто, опитує колег-депутатів, чи переконував Хомутиннік їх голосувати, чи велися розмови з Мінфіном, бюджетним або податковим комітетами, чи були які-небудь протиправні дії? І якщо Хомутиннік такі розмови вів або навіть стимулював до голосування, то це вже відповідне виробництво», — пояснив Юрчишин.

Про те, що якийсь шантаж мав місце бути, може свідчити інформація аналітичного ресурсу «Слово і Діло». Там зазначено, що 21 грудня 2015 року Хомутиннік заявив, що депутатська група «Відродження» не голосуватиме за запропонований Кабінетом міністрів України проект Податкового кодексу.

Однак, 24 грудня 2015 року Верховна Рада прийняла проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2016 році» №3688. Парламентська депутатська група «Партія» Відродження" підтримала зазначене рішення майже у повному складі.

А вся справа в тому, що як раз в цьому законі №3688 і містилося те, що потрібно було Хомутинніку — два реєстри повернення ПДВ, про які було сказано вище.

Юрчишин впевнений, що зазначені факти можуть лягти в основу заяв не тільки в НАЗК, але і в НАБУ.

«Якщо є докази прямого впливу на це голосування, розмови або ще щось, то можна сміливо писати заяву про злочин і це буде юрисдикція НАБУ», — підкреслив керівник TI.

Юрчишин допустив, що якщо конфлікт інтересів і вплив на голосування буде доведено, Хомутиннік повинен буде повернути в бюджет неправомірно отриману вигоду.

Оба варианта не гарантируют права собственности, что отвечало бы стандартам ЕС, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Об этом в комментарии журналистам рассказал исполнительный директор Transparency International Украина Ярослав Юрчишин, анализируя заявление представительства ЕС о том, что оба законопроекта о спецконфискации не соответствуют международным нормам.

«Спецконфиксация, инициированная Винником и группой Пашинского, носит еще один существенный риск, поскольку не касается понятия презумпции невиновности и дает возможность конфисковывать имущество до решения суда, что вообще не соответствует европейской практике», – констатировал Юрчишин.

По его словам, сейчас достаточно адекватная, по мнению ЕС, процедура спецконфискации есть в пакете законов, необходимых для безвизового режима, но она должна происходить по решению суда. Спецконфискация не позволяет сегодня по факту забрать деньги Януковича, замороженные на счетах НБУ.

«На самом деле, в краткосрочный перспективе оба закона дают ответ на этот вопрос – оперативно получить средства Януковича, но в то же время нет ответа на отдаленную перспективу: будет ли гарантирована Украине возможность отстоять это решение в европейских судах?», – объясняет специалист.

«Опираясь на международное право, такое оперативное, без суда и следствия, возвращение активов можно представить как политическую заангажированность, политическое давление, как выборочное правосудие, и, соответственно, обжаловать это решение на перспективу через несколько лет. В результате потом еще возможны претензии к Украине за такое решение», – уточнил он.

Поэтому, по его убеждению, понимая, что нужны средства на армию, установление справедливости в глазах общественности, так как средства лежат мертвым грузом, не стоит принимать законы, которые содержат высокие риски.

«Необходимо подключиться правоохранительным органам, используя процедуру заочного осуждения, спецконфискацию, которая уже есть, и обеспечить правомерность этих процессов. К концу года даже по действующим процедурам можно иметь положительные результаты по возвращению активов в Бюджет», – проанализировал Ярослав Юрчишин.

Как известно, в апреле законопроект о спецконфискации раскритиковали также в ОБСЕ.