Днями в Рубіжному партія «Опозиційна платформа – За життя» презентувала список своїх кандидатів по мажоритарних округах в Луганській області.

Кандидатів представив співголова партії Юрій Бойко. Списки варті того, щоби більш уважно проаналізувати запропоновані кандидатури і зрозуміти загальні тенденції не тільки в окремій партії, але й в українській політиці взагалі.

Кандидатом по 105-му мажоритарному округу йде Сергій Медведчук, президент ТОВ «Керамбуд». З 1998 по 2006 роки він депутат Львівської обласної ради. Примітно, що Сергій Медведчук – молодший брат Віктора Медведчука – голови політради партії «Опозиційна платформа – За життя».

Кандидатом по 113-му округу став Володимир Струк. Струк позиціонує себе, як юрист і голова наглядової ради ТОВ «ПІНТА Кремінський пивоварний завод». З 2006 року Струк – голова селища Ювілейне в Луганську. З листопада 2012 року – народний депутат Верховної Ради України VII скликання, обраний по 104-му виборчому округу.

До речі, під час передвиборчих парламентських перегонів у 2012 році Струк запросив в Луганськ російську групу «Бутирка». Під час концерту соліст групи Володимир Ждаміров (вражений гостинністю Стука і сп'янілий від подиху весни) заявив, що у разі обрання «Струк і його пацани повирішують всі питання».

У буремному 2014 році Струк і його пацани підтвердили своє реноме і наочно продемонстрували свої організаційні здібності, фактично очоливши проросійські виступи в Луганську. У 2014 році Струк був один з тих, хто створив так званий «загін самооборони». Кістяк незаконного збройного формування – колишні воїни-афганці.

9 травня 2014 року Струк запросив бійців «загону самооборони» для забезпечення громадської охорони під час святкових заходів до Дня Перемоги. «Завдяки народному депутату створено загін самооброни. Все у нас добре. Не треба нас лякати. Це наша Батьківщина, і ми будемо її захищати», – розповідає ватажок «загону самооборони».

На грудях «захисника» красномовно майорить колорадська стрічка. Тому питання, від кого буде захищати моїх краян цей персонаж, виглядає досить риторично.

Не риторичними виглядають на відео обійми народного, на той момент, депутата України Струка з ватажком «загону самооборони».

Утім, Струк вирішив, що одних дружніх обіймів замало. Пацани можуть не зрозуміти, тому вирішив доповнити картину яскравою промовою.

Якщо це буде необхідно, ми захистимо своє місто, свою Луганщину. Не дай Господь тільки нога ступить на землю нашого Донбасу, вони негайно будуть знищені, – сказав він.

Негайно знищені, тільки нога ступить на землю Луганщини...

Досить красномовно. Шкода, що спеціальні служби України так і не спромоглися дати оцінку заявам і, головне, діям Стука щодо створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань. Виявляється, що справа розслідується з 2014 року, але підозру Струку за цей час так і не вручили.

Є цій справі один цікавий момент. Навіть не момент. Персонаж. Цей цікавий персонаж – Олег Анатолійович Козловський. З березня 2015 по квітень 2018 року Козловський – начальник Управління СБУ в Луганській області. З вересня 2018-го очолює Департамент оперативної підтримки Національної поліції при Міністерстві внутрішніх справ України.

Три роки перебування на посаді начальника Управління СБУ в Луганській області не вистачило Козловському щоби оперативно підтримати і вручити підозру Струку за фактом створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань.

«Права Справа» виправить цю прикру помилку співробітників спеціальних служб і доведе справу до логічного, законного, судового вироку людині, яка під співи «Бутирки» привела на мою землю озброєних послідовників «русского мира» .

А поки СБУ робить вигляд, що не бачить Струка, останній, за інформацією ЗМІ, підкуповує виборців окулярами.

Далі буде...

Дмитро Снєгирьов, ГІ « Права Справа», Національне бюро розслідувань України

У залі Верховної Ради сталася суперечка між головою фракції «Опозиційний блок» Юрієм Бойко та депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Сергієм Лещенком через «вишки Бойка»

Це сталося під час обговорення подання щодо притягнення до кримінальної відповідальності нардепа Євгена Бакуліна, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Так у парламенті кілька разів було озвучено питання чи планує Генпрокурор Юрій Луценко у подальшому подати до Ради подання на зняття недоторканності ще і з Бойка.

Генпрокурор заявив, що поки не планує звертатися до парламенту щодо нього, оскільки не має достатньої кількості доказів щодо участі нардепа у корупційних схемах, у тому числі так званих «вишок Бойка».

В свою чергу голова фракції Опоблоку заявив, що він жодного разу не виправдовувався, коли «у пресі почалася брудна кампанія» проти нього.

«Я давав необхідні пояснення прокуратурі. Я знаю, хто був замовником тих брудних матеріалів, знаю журналістів, які були найняті для цієї роботи, і навіть знаю,  скільки їм було проплачено», — сказав Бойко.

«Також знаю журналіста, який нещодавно збирався стати моральним авторитетом у країні, а потім сам опинився фігурантом кримінального провадження і не зміг дати пояснення, де він взяв гроші на купівлю квартири», — додав він.

Після нього до трибуни парламенту вийшов Серій Лещенко, який заявив, що довго чекав, доки питання «вишок Бойка» буде звучати у Раді.

«Дякую Генпрокурору, що він довів цю справу до проміжного фіналу. Але, пане прокуроре, тут нема головного фігуранта. На 48 сторінці подання вказується, що чверть грошей, які були вкрадені, отримала донька Бакуліна. У мене питання: а ким був Бакулін, щоб Янукович з ним поділився чвертю вкрадених грошей?», — сказав Лещенко.

За його словами, Бакуліна привезли до Києва і «посадили у відповідне крісло підписувати папери» і він був ніхто для того, щоб отримати 25 мільйонів доларів на рахунок своєї доньки.

«Бакулін ці гроші віддав для іншого фігуранта, який нещодавно, буквально кілька хвилин тому, стояв на цій трибуні. Тому що саме цей фігурант, як керівник пана Бакуліна, мав всі повноваження для того аби зупинити або пришвидшити купівлю цих бурових установок», — заявив нардеп.

«Ви стверджуєте, що нема подання на Бойка. А я знаю, що слідчим ГПУ Адріаном Лупу, ще в 2015 році було подання, зроблене на пана Шокіна щодо участі Бойка в аферах Курченка по скрапленому газу», — сказав Лещенко.

Він додав, що Шокін не вніс це подання  до парламенту, але пізніше воно було передане Луценку, коли він став генпрокурором.

«Слідчий довів, що він був членом організації Курченка у справі „Вишок Бойка“ і сприяв викраденню цих грошей. Але ви стверджуєте, що подання нема. Хоча я вам віддав його у залі парламенту. Якщо ви не можете довести участь Бойка у справах з Бакуліним, внесіть подання по скрапленому газу», — зазначив Лещенко.

Також він подякував журналістам, які у своєму  розслідуванні викрили корупційну схему щодо «вишок Бойка».

В свою чергу Луценко підтвердив, що саме завдяки журналістському розслідуванню вдалося зупинити подальше розкрадання державних коштів та провести слідство у цій справі.

Але зазначив, що питання подання щодо притягнення до кримінальної відповідальності Бойка є неправдою.

«Щодо Лещенка, який вручав мені папірці, схожі на подання, я отримав офіційну відповідь від керівника відділу спецрозслідувань Горбатюка, де повідомлялося, що такого подання не було. Його просто не існує», — сказав Генпрокурор.

Також Луценко додав, що не може опиратися на журналістські твердження і здогадки щодо того, що не Бакулін отримав 25 мільйонів доларів, а саме Бойко, оскільки це не доведено.

Він рекомендував «не опиратися на емоції, а тільки на факти».

Раніше генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Україна має намір продати дві так звані «вишки Бойка» — бурові установки для видобутку нафти і газу на чорноморському шельфі, — які були заарештовані в 2015 році.

Також, за його словами, ГПУ на даному етапі слідства не має доказів причетності лідера фракції «Опозиційний блок» Юрія Бойко в корупційній схемі, пов'язаній з покупкою двох самопідйомних бурових установок.

Як відомо, У 2014 році Росія захопила обидві установки, коли був анексований Крим. При цьому вони залишалися на Одеському родовищі, яке знаходиться набагато ближче до материкової частини України, ніж до півострова.

У грудні 2015 року РФ відвела «вишки Бойка» ближче до окупованого Криму.

23 грудня 2015 року Печерський суд Києва задовольнив клопотання ГПУ про арешт «вишок Бойка» — бурових установок на чорноморському шельфі, за які сім років тому Україна переплатила 400 млн доларів.

У січні 2017 року український суд заарештував захоплені Росією бурові установки.

У травні 2017 року Генпрокуратура заявила, що слідством не встановлено фактів підписання від імені Бойка документів щодо проведення закупівель так званих «вишок Бойка».

1 лютого 2018 року Луценко повідомив, що колишньому главі Національного банку Сергію Арбузову ооглошено нову підозру «за фактом співучасті взаволодінні коштами ДАТ» Чорноморнафтогаз «в сумі 3,2 млрд грн при покупці двох самопідйомних бурових установок В312 і В319».

Руководитель Консалтинговой группы А-95 Сергей Куюн раскрыл подоплеку происходящего сегодня на “Лубныгаз”, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

“Шо ж це робиться, бабоньки! Сумлінних гонгонгських інвесторів луплять!..

В 2012 году “Лубныгаз” непонятным образом перекочевала под управление (Константина) Бородина — многолетнего помощника Юрия Бойко. Осведомленные люди обращают внимание, что произошло это после того, как Бородин на стороне обвинения дал показания в Печерском суде против Юлии Тимошенко...

Так шо мне больше всего странно, что штурмуют “инвесторов” “ляшковцы”, а не “тимошенковцы”, которые даже внесли тогда Бородина в свой “люстрационный” список.

Говорят и о том, что тариф на транспортировку у “Лубныгаза” самый высокий в стране... Врут мабуть...”

Генпрокурор Юрій Луценко має намір восени внести подання на зняття недоторканності з депутата Верховної Ради в справі про закупівлю бурових установок за завищеними цінами.

Про це він заявив у інтерв'ю «5 каналу», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Генпрокурор зазначив, що колишній заступник голови Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», син депутата Ради від групи "Партія «Відродження» Володимира Кацуби Олександр дав свідчення проти членів організованої групи, що заволоділа держкоштами в особливо великих розмірах при закупівлі 2 плавучих бурових установок у 2011 році.

«Ми зараз провадимо слідство згідно із цими показаннями щодо діючого народного депутата. Коли ця справа буде завершена, я піду (з поданням про зняття недоторканності) у Верховну Раду. Я думаю, що це буде восени», — сказав Луценко.

Прізвище депутата Ради генпрокурор назвати відмовився.

Раніше Генпрокуратура заявила, що слідство не встановило причетності співголови фракції «Опозиційний блок» у Верховній Раді Юрія Бойка до закупівлі в 2011 році за завищеними цінами плавучих бурових установок для державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз».

Народні депутати масово користуються приватними літаками, які здебільшого зареєстровані на офшорні компанії. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та каналу «UA:Перший», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Так, журналісти з’ясували, що колишній голова адміністрації президента Віктора Януковича та його сестра, депутати з «Опозиційного блоку» Сергій та Юлія Льовочкіни постійно літають одним і тим самим літаком Bombardier Challenger 850. Його вартість складає близько 40 мільйонів доларів, а година оренди такого літака обійдеться близько 7 тисяч євро.

Літак із державним знаком UR-ICD вдалося знайти в реєстрі цивільних повітряних суден України. Згідно з даними реєстру, цей літак отримав реєстраційне посвідчення 5 місяців тому – 6 квітня 2016 року. Власником вказано офшорну компанію з Британських Віргінських островів Eola Assets Limited.

У деклараціях Сергія та Юлії Льовочкіних літака немає, натомість у декларації Сергія Льовочкіна є дані про сплату у 2015 році майже двох мільйонів гривень на авіаційну компанію «Бізнес джет тревел» – це український оператор літака, яким пересуваються Льовочкіни.

Інший народний депутат, лідер депутатської групи «Відродження» Віталій Хомутиннік і його колега Валерій Писаренко у компанії російського підприємця Павла Фукса потрапили у камеру журналістів на виході з віп-терміналу аеропорту «Київ». Вони прибули на літаку Gulfstream G280 з бортовим номером VP-CVH.  Коштує такий літак близько 25 мільйонів доларів.

Цікаво, що раніше журналісти видання «Новое время» повідомляли, що літак Хомутинніка зареєстрований на офшор із Кайманових островів.

Родину народного депутата від «Блоку Петра Порошенка» Сергія Тригубенка та сім’ю бізнесмена Ігоря Сала помітили у літаку Gulfstream G200 Galaxy, що 31 липня 206 року прибув до Києва з Італії.

«Економічна правда» повідомляла, нібито структури з орбіти Ігоря Сала мали інтерес у вугільному бізнесі на Сході України. Інше видання – «Наші Гроші» – публікувало розслідування про те, що народний депутат Тригубенко курує вугільну галузь нібито під наглядом першого заступника голови фракції БПП Ігоря Кононенка.

Згідно з декларацією за минулий рік, депутат Трегубенко заробив майже 75 тисяч гривень. Члени його родини – мільйон.

«Схеми» знайшли українську авіакомпанію, яка здає в аренду саме цей літак, яким літав депутат. Середня вартість такого перельоту становить близько 20 тисяч євро, а це півмільйона гривень.

Як з’ясувалося, цим же літаком пізніше з Харкова у Київ летіли народні депутати від «Опозиційного блоку» Юрій Бойко та Юлій Іоффе.

У компанії, яка здає в аренду цей літак, повідомили, що переліт Харків–Київ коштує 8,5 тисячі євро.

Бойко, Іоффе та Трегубенко не єдині народні обранці, які використовують один і той самий літак. Так, наприклад, двічі вдалося зафіксувати приліт саме на цьому чартері народного депутата від «Блоку Петра Порошенка» Гліба Загорія.

Після першого прильоту Загорій сів за кермо «Мерседеса», якого немає в його декларації. Коли Загорій прилетів вдруге,то знову сів за кермо «Мерседеса», але вже іншого. Однак і другої автівки не виявилося в його офіційній декларації.

Народний депутат Олександр Герега з дружиною Галиною, співвласники мережі гіпермаркетів «Епіцентр», користуються літаком Gulfstream G550. Цей літак зареєстрований на австрійську авіакомпанію.

Найдорожчим літаком Falcon 900, вартість якого сягає 50 мільйонів доларів, користуються депутат від «Опозиційного блоку» Нестор Шуфрич та колишній голова адміністрації президента Кучми і кум президента Росії Путіна Віктор Медведчук.

Знімальна група програми тричі стала свідком прильоту в аеропорт «Київ» народного депутата від «Опозиційного блоку» Вадима Новинського. Усі три рази депутат-мільйонер прилітав на різних літаках.

Використовує чартери і близький соратник президента, народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка» Ігор Кононенко. Він пояснив, що оплачує чартери із власного рахунку.

Літаком Gulfstream G200, зареєстрованим на австрійську авіакомпанію MJet GmbH, користується народний депутат від «Народного фронту» Андрій Іванчук.

На ринку авіаперевезень кілька компаній пропонують переліт Ніцца–Київ на літаку Gulfstream G-200 – у середньому за 20 тисяч євро, це близько 600 тисяч гривень.

Водночас, згідно з декларацією за 2015 рік, народний депутат Андрій Іванчук заробив 891 тисячу 518 гривень. Отже, вартість оренди літака перевищує половину його офіційно задекларованого річного доходу.

У справі «вишок Бойка» проти екс-міністра палива і енергетики в уряді Азарова Юрія Бойка немає конкретних доказів.

Про це на каналі «24» розповів генпрокурор Юрій Луценко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

ГПУ дуже цікавиться подробицями життя голови фракції «Опоблок» Юрія Бойка. Але представлення у Верховну Раду щодо його притягнення до відповідальності за перевищення службових повноважень немає, – заявив він.

Він повідомив, що на його офіційний запит до начальника департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергія Горбатюка про те, в якому стані справа по «вишкам Бойка», чи була розроблена підозра до нього і чи існує на даний момент, отримав відповідь: ніколи не розроблялася. Причина – недостатньо фактів.

Якщо я діятиму, як Янукович – цього хочу посадити, то це завершиться плачевно. І не тільки для Бойка. Ми працюємо над вивченням всієї діяльності Бойка, – зауважив він.

За словами генпрокурора, проблема в тому, що треба провести експертизу, аби дізнатися реальну вартість вишок, адже за них заплатили великі гроші. ГПУ не може це зробити – вишки знаходяться на окупованій території Криму.

Є інший шлях – розкрити офшори і встановити, що частину коштів від продажу Бойко залишив собі або пов’язаних з ним людей.

Один з фігурантів справи – екс-заступник голови НАК «Нафтогаз-Україна» Олександр Кацуба затриманий, який може щось повідомити в цій справі, відмовляється співпрацювати зі слідством. При цьому, зауважив Луценко, що більше складається враження, що це «вишки Кацуби».

Державна компанія «Чорноморнафтогаз» у 2011 році придбала дві самопідіймальні бурові установки по 400 мільйонів доларів за кожну. За даними журналістів, підставні британська та латвійська фірми, що виграли тендери на поставку вишок, завищили їхню реальну вартість на 150 та 180 мільйонів доларів. Вишки були продані тоді, коли Бойко був міністром палива і енергетики і курував НАК «Нафтогаз-Україна».

На уровне президента Украины Петрa Пoрошенко и Дмитрия Фиртaша существует мaсштабный сговор. Он был зафиксирoван в Вене в мaрте 2014 года, когда был подaн так назывaемый Венский пaкт. Об этом в эфире телекaнала заявил народный депутат Сергей Лещенко, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

«Виталий Кличко не пошел на выборы президента, Фирташ гарантировал, что Кличко не пойдет, и вся политическая группировка получила гарантии своего политического долголетия и непреследования со стороны новых властей. Юрий Бойко же неоднократно помогал власти в их „деликатных“ вопросах, что касается, например, недостачи голосов для принятия решений в парламенте», — рассказал Лещенко.

По его словaм, в 2014 году была организовaнна афера со сжиженным газом, когда Курченко, соратник Януковича, газ, который должен был идти на нужды населения, продавал коммерческим предприятиям, чем нанес большие убытки государственным предприятиям, которые измеряются миллиардами гривен.

«По этому уголовному делу Юрий Бойко был в качестве „почти готового“ подозреваемого», — добавил Лещенко.

Он сообщил, что летом 2015 года следователи Генеральной прокуратуры, в чaстности, Адриaн Лупу готовили предстaвление в пaрламент на зaдержание и арест Бойкo по делу сжиженного гaза Курченко. Однако вместо того чтобы это представление подписaть и напрaвить в Верховную Рaду для выполнения, тогдaшний генпрокурор Виктор Шокин его зaблокировал, «спрятал в сейф в Генерaльной прокуратуре и не дал ему дальнейшего развития».

«Юрий Луценко, новый генпрокурор, это дело точно так же не продвигает. Более того, он передал это производство из Главного следственного управления в военную прокуратуру, господину Матиосу (Анатолий Матиос — главный военный прокурор Украины с 27 августа 2014, заместитель генерального прокурора Украины). Матиос, который вообще не имеет никакого отношения к этой сфере деятельности, его сфера — это военные преступления, вместо того чтобы заниматься своими прямыми обязанностями, он якобы расследует дело сжиженного газа Курченко», — отметил Лещенко.

Он рaссказал, что по этому делу был зaдержан млaдший из братьев Кацуб. Он рaнее был зaместителем главы прaвления компании «Нафтогаз Украины» и принимал непосредственное учaстие в афере Курченко со сжиженным гaзом. Его стaрший брат, который также занимал эту должность и бежaл за грaницу, сейчас прячется от следствия.

По информации Лещенко, плaн заключaлся в том, что братья Кацубы соглaсятся с тем, что нaнесли ущерб бюджету и соглaсятся компенсировать чaсть этих убытков в госбюджет согласно соглaшению со следствием. Также часть денег должнa быть уплаченa в качестве взятки отвeтственным сотрудникам ГПУ.

«Главное условие братьев Кацуб — разоблачительные показания, которые они дадут, они скажут, что Бойко непричастен к афере Курченко со сжиженным газом и главную ответственность возложат на Сергея Арбузова и Сергея Курченко. Таким образом они выведут Юрия Бойко «из-под удара», — подчеркнул нардеп.

Самая большая интрига текущего момента это не протухшая «черная книга ПР» и не оффшорный скандал, а… истинная роль Виктора Медведчука. Странно, согласитесь, выглядит, когда все гораздо меньшие по калибру ватники уже давно сидят или получили по морде, а Медведчук, у которого из всей «армии» лишь дура Шилова и старик Нимченко в резерве, ни разу не был ушиблен, вызван на допрос или засвечен в компроматах? А все потому, что его очень удобно предъявлять, если возникает вопрос «а правда, Петр Алексеевич, вы так часто ездите в Марбельи, потому что там вилла Путина по соседству и удобно вести тайные переговоры?».

Интерес к Медведчуку после Евромайдана находился в фоновом режиме и стал формализоваться только в последнее время, после стремительного обмена Савченко на ГРУшников. О котором не знали даже их адвокаты, зато кум Путина выполнил роль публичной отмазки, постановочно отсидев за кремлевским столом.

Нездоровый интерес почувствовали и в АП. И тут же организовали на пресс-конференции правильный вопрос, что делает Медведчук в контактной группе в Минске? На который президент дал заранее срежиссированный ответ: мол, исполнят исключительно одну функцию – освобождение украинских заложников в России и на оккупированных территориях.

Под это дело Порошенко дальше ввернул признание, что Медведчук «дважды координировал отдельные действия с российской стороной». Но «решение принималось во время моего телефонного разговора с Путиным». И добавил, что возвращение Савченко он трижды обсудил по телефону с Путиным, а сам обмен переносили 5 раз.

Сейчас, когда я пишу этот текст, контентщики Банковой внимательно отслеживают реакцию медиа-пространства на слова Пороха о контактах с хуйлом во имя благой цели — спасения украинских граждан. Если прививка не вызовет рецидива, то можно при любом несанкционированном выбросе информации о переговорах президента страны-агрессора и президента страны, чья территория частично оккупирована, ссылаться на гуманитарную необходимость. Или выставлять вперед Медвечука как официальный мост в Мордор.

И тут надо сразу избавиться от целого ряда заблуждений. Например, что Медведчук имеет прямой выход на Путина и как-то на него влияет. В реальности Путин имеет прямой выход на Медведчука, когда он ему нужен для своих целей.

Второй миф, будто Кремль протежировал кума на премьера при Януковиче. На самом деле он исполнял роль раздражителя: именно Янукович, а не рядовой избиратель был целевой аудиторией многочисленный билбордов «Украинского выбора», которые развесил политтехнолог Грановский за деньги, выделенные Медведчуку Глазьевым и Никепеловым из представительских расходов «Роснефти».

Дело в том, что после избрания в феврале 2010 года завгар Витя думал, что российские партнеры его обцелуют и был готов служить им верой и правдой. Но вместо поцелуев, новоизбранного президента Украины просто отымели на Харьковских соглашениях: реальной скидки цены на газ не дали, цена для Украины осталась выше, чем для большинства стран Европы.

Федорович затаил обиду. И приступил к шантажу Москвы якобы евроинтеграцией. Так он выбивал справедливую цена на газ, а Москва в свою очередь не была уверена в том, блефует Хам или не блефует.

Поэтому, весной 2012 году, когда переговорный процесс с Европой, вышел на практическую стадию, из ничего родилось Всеукраинское общественное движение «Украинский выбор». Общественная организация с двумя сопредседателями: экс-глава АП Кучмы — Виктор Медведчук и бывший член Конституционного суда Василий Нимченко (денщик широкого профиля).

Летом 2012-го Путин и Янукович окончательно не сошлись характерами в Крыму. И в тот же вечер, для Хамы был организован концерт — посещение Путиным виллы Медведчука. Вспомним эти кадры http://argumentua.com/novosti/posle-pustoi-vstrechi-s-prezidentom-yanukovichem-putin-pil-shampanskoe-na-roskoshnoi-dache-m.

Хуйло приперся в 12 часов ночи, бабе— цветы, дитю — медведь, уселся за стол, хихикал и обнимался с кумом, и все это под телесъемку Life.news, которая «случайно» попала в Интернет. В Украине тотчас пополз слух, что Путин навязывает Медведчука в премьеры. На самом деле это была раскрутка “Украинского выбора” как откровенно пророссийского движения, которое критикует Виктора Януковича за нежелание вступать в Таможенный союз и требует выполнить предвыборное обещание – предоставить русскому языку статус второго государственного.

Но в Кремле переоценили и Медведчука, и пророссийскость восточных регионов. Раскрошив бюджет, из “Украинского выбора” ушел Грановский — позднее он вынырнул у Фирташа. Затем сбежали почти все, кого Медведчук набрал в первые «жирные» месяцы существования проекта.

К началу лета 2013 года Соглашение с ЕС находилось на финишной стадии согласования. В июле 2013 года Путин попытался послать еще одну сигнальную ракету Януковичу: «Украинский выбор» провел в Киеве конференцию «Православно-славянские ценности — основа цивилизационного выбора Украины», на которой выступил … внезапно появившийся в зале без охраны президент Российской Федерации.

Но радары Партии регионов не распознали сигнал. И в августе 2013 года началась пресловутая торговая война – блокада украинских товаров российской таможней, которая продолжалась до осени 2013 года. А 18 сентября 2013 Кабмин единогласно одобрил Соглашение с ЕС.

После этого в переговоры вступил лично Янукович при посредничестве Юрия Бойко. В ноябре 2013-го они выдавили из Путина уступки и кредит в обмен на отказ подписывать Соглашение с ЕС в Вильнюсе. Это была последняя добыча Хама на президентском посту.

Начался Евромайдан. К Медведчуку в декабре 2013 года под ворота особняка приехал Автомайдан. «Им хочется воевать? Я воевать умею», — написал Виктор Медведчук у себя на странице в Facebook https://www.facebook.com/viktor.medvedchuk/posts/432356590224483. И больше о нем не слышали несколько следующих месяцев.

Он снова возник на первых переговорах с террористами в Донецке в июне 2014 года. Мероприятие называлось «трехсторонняя встреча по реализации мирного плана президента Петра Порошенко». Помимо Медведчука, в ней участвовали Леонид Кучма, Нестор Шуфрич, специальный представитель действующего председателя ОБСЕ Хайди Тальявини, посол РФ в Украине Михаил Зурабов, так называемый премьер-министр “ДНР” Александр Бородай и руководитель движения “Юго-Восток” Олег Царев. Захарченко тогда еще не было в проекте — Донецком правил российский пиарщик Бородай, купивший на гонорары от своего «премьерства» две пиццерии в Москве.

Что характерно: БиБиСи, ссылаясь на отчет ОБСЕ, называла Медведчука представителем террористов. Ссылку на сообщение можно увидеть здесь http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2014/06/140624_dk_osce_medvedchuk_representative.shtml.

Смена роли Медведчука с представителя боевиков на представителя президента Украины происходила синхронно с нарастанием у Порошенко панического страха за свой рейтинг. Первые месяцы своего президентства Петя почти не скрывал, что часто общается с Путиным. Как на международных встречах (лето 2014-го — в Довиле, во Франции, осенью — в Милане), так и по телефону.

Организатором общения, чаще всего, выступал Борис Ложкин. Сам Ложкин неоднократно встречался с Сурковым в аэропортах Борисполь и Жуляны – в VIP-зонах. На некоторые встречи напрашивался Игорь Кононенко, который пытался перехватить переговорную инициативу на себя.
Порошенко, вопреки многочисленным слухам, Суркова не принимал, поскольку был убежден в причастности того, к публикации статьи в «Комсомолке» о судимости своего отца http://www.kp.ru/daily/26237.4/3119237/ . Статья «Отца президента Украины Петра Порошенко на нары … привела водка» появилась в российской прессе вскоре после того, как в Украине опубликовали информацию, что Сурков причастен к расстрелам на Майдане. Т.е., это была «ответка».

Еще в сентябре 2014 года, уже после Иловайска, Порошенко использовал «звонок недругу» как часть пиара. Многие уже забыли официальные новости об этом. Освежаем память http://joinfo.ua/politic/1000951_Prezident-Poroshenko-Mariupole-pogovoril-Putinim.html «Президент Украины Петр Порошенко во время своей рабочей поездки в город Мариуполь провел телефонные переговоры с президентом Российской Федерации Владимиром Путиным. Об этом указано на сайте официального интернет-представительства президента Украины. Данную информацию также сообщил и официальный представитель главы государства Святослав Цеголко. В пресс-службе Кремля также подтвердили эту информацию.

В ходе переговоров стороны обсудили взаимные действия для поддержки режима прекращения огня на востоке Украины . Помимо этого президенты пришли к договоренности о необходимости мониторинга ситуации на Донбассе со стороны представителей ОБСЕ.

Также поднимался вопрос касательно доставки гуманитарной помощи жителям Донецкой и Луганской области. Также Путин и Порошенко обсудили возможные последствия и результаты для Таможенного Союза после подписания Украиной Соглашения об ассоциации с Европейским Союзом.
Стороны пришли к договоренности о дальнейшем продолжении переговоров. Режим прекращения огня на Донбассе продолжается. 09.09.2014».

Последний раз Петр признался, что имеет контакт с Владимиром раз в две недели в январе 2015 года в интервью Wall Street Journal (читаем тут https://news.mail.ru/politics/20796793/ ). «Территориальная целостность моей страны является абсолютным приоритетом для меня, как и мир, но в то же время, я понимаю, что не существует военного решения этого конфликта», — заявил Порошенко в интервью американскому Wall Street Journal.

Отвечая на вопрос представителя WSJ о том, общается ли он с Владимиром Путиным по поводу ситуации на Украине, Петр Порошенко сказал, что общается с российским президентом «минимум раз в две недели», и что диалог между политиками «абсолютно необходим».

Но после Дебальцево и Минска-2, рейтинг Порошенко упал настолько, что пиарщики просто запретили ему говорить о контактах с Путиным. И теперь каждая утечка информации на эту тему вызывала у президента дрожь. И чем больше была дрожь, тем чаще светился Медведчук в качестве шпионского моста, на котором меняют пленных. И все увереннее чувствовал себя в этом амплуа.

Соответственно, не имея реальной защиты ни в парламенте (из его людей только один Нимченко — депутат от «Оппоблока»), ни в прокуратуре, ни банально силовой, он не боялся проводить сходки своего «Украинского выбора» и примкнувшего к нему движения «Анти-война» Вики Шиловой. Одну такую сходку очень нежно разогнал «Правый сектор» под Львовом на базе отдыха «Чарівні озера», которую построил брат Медведчука Сергей для львовской налоговой. Опять же — разогнали так, что никого даже не толкнули. Не говоря уже, чтобы кнутом по заднице (информация здесь http://antikor.com.ua/articles/97211-ljudi_medvedchuka_pid_ljvovom_zbirajutjsja_na_konferentsiju?search=%EC%E5%E4%E2%E5%E4%F7%F3%EA).

Звездный час Медведчука настал весной этого года, когда на фоне катастрофического падения рейтинга БПП активизировался договорной процесс по Савченко и в рамках Минска (под давлением Меркель и Олланда). В апреле внезапно появляется информация, что российские туристы (заметим — российские!) в марте 2016 года заметили президента Украины Петра Порошенко в аптеке испанского города Марбелья и сфотографировли его в белом «Порше». Эту информацию публикуют почти все СМИ http://apostrophe.com.ua/news/politics/2016-04-15/poroshenko-yakobyi-zasvetilsya-na-otdyihe-v-ispanii-opublikovanyi-foto/55854.

А незадолго до этого в британской «Дэйли Мэйл» появляется другая статья с фотографиями… роскошной виллы Путина, которая тоже находится в Марбельи. «Общая площадь поместья — 18 тысяч квадратных метров, оно расположено в 400 метрах над уровнем моря и в 8 милях от местных пляжей. На прилегающих к особняку террасах разбит виноградник, следить за которым поручено известному виноделу Петеру Сиссеку, а в подвалах дома установлены особые бочки из французского дуба для выдерживания вина».

http://www.dailymail.co.uk/news/article-2902496/Russian-president-Putin-plants-vineyard-Spanish-mansion-produce-one-world-s-expensive-wines.html.

Что любопытно — в марте исполнилась очередная годовщина президентства Путина: во время этой даты он якобы предпочитает ненадолго удаляться из Кремля, чтобы спастись от изобилия поздравлений.

А теперь вспоминаем, что сказал Путин, сидя за столом с родственниками погибших журналистов и Медведчуком — что просьба о помиловании была написана «более чем два месяца назад, а точнее 23 марта». Разумеется, после встречи вдовы и сестры с Виктором Медведчуком, а никак не «российских туристов» с президентом Порошенко в Испании.

Не случайно, наученный горьким опытом, Порошенко начал официально рапортовать, когда он едет в Испанию и даже сообщал, каким рейсом летит http://kp.ua/politics/538297-poroshenko-provel-maiskye-praznyky-na-svoei-vylle-v-yspanyy . Так была дана утечка, что он провел на вилле в Марбельи майские праздники.

Кстати, Кононенко в интервью Наталье Влащенко тоже признался, что на майские был в Испании (ответ тут http://112.ua/interview/dosrochnyh-vyborov-tochno-ne-budet-v-etom-godu-314280.html). Вместе они там были. Мед-пиво пили? Интересно с кем? И связано ли это с обменом Савченко на ГРУшников в годовщину президентства Порошенко, и спешного вызова Медведчука в Москву для «фотосессии»?

Вообще, никто не задумывался о том, почему Порошенко боится информации о контактах с Путиным так же, как оффшорного скандала? Если речь только об обмене заложников, то чего напрягаться? Или речь идет не о заложниках-людях, а о заложниках-капиталах? Российских капиталах, которые кое-кто желает аккуратно забрать или сохранить, и за ценой не постоит.

Очень хорошо укладывается в версию о коммерческой сути тайных переговоров Банковой и Кремля статья о том, что при возможном участии Медведчука переоформляются АЗС «Роснефти». Статью можно прочитать здесь http://www.facenews.ua/articles/2016/305457/.

Тогда выходит, что бывший партнеры по СДПУ(о) Порошенко и Медведчук — теперь делят бизнес по выпуску активов страны-агрессора. Потому как выпускать бизнес может оказаться гораздо выгоднее, чем привлекать иностранные инвестиции.

Тогда выходит, что Медведчук — это шпионский мост в Мордор, на котором не меняют пленных, но и пропускают эшелоны с деньгами по принципу «вход — рубль, выход — 10».

Туко Саламанка, для Национального бюро расследований Украины

Подання до Верховної Ради на притягнення до відповідальності і арешт лідера фракції Опоблоку Юрія Бойка вже рік лежить у генпрокурора.

Про це заявив народний депутат від БПП Сергій Лещенко в ефірі ток-шоу «Шустер live», повідомляє sprotiv.org.

"Чесні слідчі в часи Шокіна зробили проект документа про надання згоди на затримання та арешт депутата Бойка Юрія Анатолійовича, лідера фракції «Опозиційний блок», — сказав він, показавши документ.

За словами нардепа, слідчі зробили його «за епізодом скрапленого газу і Курченка».

«Шокін взяв цей документ, подякував, потис руку і сховав у свій сейф. І це подання вже рік лежить у сейфі генерального прокурора. Справа розслідувана, але вона блокується за вказівкою президента Порошенка», — заявив Лещенко.

Лещенко зазначив, що направив новому генпрокурору Юрію Луценку депутатське звернення, до якого долучив цей документ. Нардеп вважає, що те, чи внесе Луценко це подання у Верховну Раду стане для нього «справжнім іспитом» на посаді генпрокурора.

Колишній держчиновник і член Партії регіонів уникнув суду за кричущим звинуваченнями в корупції у зв'язку зі скандальними «вишками Бойка» і спокійнісінько живе в елітному маєтку під Києвом.

Хто допоміг йому в цьому?

Він спокійно живе в маєтку під Києвом, у закритому кооперативі. Протягом тижня без усіляких проблем їздить на роботу до Верховної Ради на особистому Mercedes, який цілком відповідає його статусу лідера третьої за величиною парламентської фракції Опозиційного блоку (ОБ).

Ця людина — Юрій Бойко. Він не намагається втекти з країни, що не побоюється арешту й оточений повагою колег. «Юра буде останнім, щодо кого порушать кримінальну справу»,— так, за словами політтехнолога Тараса Березовця, кажуть про Бойка його соратники.

Між тим цей політик — один з ключових діячів епохи Віктора Януковича, якого звинувачують у причетності до корупції в розмірі $400 млн. Саме стільки 2011 року держкомпанія Чорноморнафтогаз, якою опікувався Бойко, який на той момент обіймав посаду міністра палива та вугільної промисловості, переплатила за дві морські бурові установки. За кожну держбюджет виділив по $400 млн невідомим компаніям-посередникам, переплативши вдвічі. Власником однієї з цих фірм виявився латвійський бомж-алкоголік. «Класична корупційна схема»,— наполягали тоді представники Дзеркала тижня, видання, що розкопало цю аферу. Ту саму фразу повторювали й опозиціонери, які докоряли Януковичу тим, що Генпрокуратура цією сумнівною оборудкою так і не зацікавилася.

Тепер вчорашня опозиція має весь обсяг влади в країні, а Бойко опинився в ролі політичного опонента влади. Але ані справа про скандальні вишки, ані нові звинувачення в співучасті в незаконній схемі продажу скрапленого газу, реалізованій 2010‑го «младомільярдером» Сергієм Курченком за участю Бойка і його підлеглих, не зробили з колишнього міністра обвинуваченого в судах щодо корупції.

Генпрокуратура мляво розслідує обидві справи. Експерти впевнені: безпеку високопосадовцю забезпечує влада, яка послідовно дотримується нейтралітету. Таким само чином вони поводяться щодо друзів і партнерів Бойка — мільярдера Дмитра Фірташа і Сергія Льовочкіна, заступника голови фракції Опоблоку.

«Переконаний: без домовленостей із Банковою лідер ОБ не почувався б настільки безкарним»,— каже Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції.

Бойко не лише уникає суду, але і залишається значущою фігурою в газовій галузі, контролюючи один із важливих активів — компанію Київгаз. Його зять Сергій Горовий вже шостий рік працює головою правління Київгазу, який частково перебуває в муніципальній власності.

Найщасливіший

Два роки після Майдану, протягом яких країна пройшла крізь глобальні потрясіння, а політична еліта — крізь струс, зокрема втечу з країни ключових чиновників і частковий арешт їх активів, Бойко пережив без особливої напруги. Він ще не оприлюднив декларацію за 2015 рік, проте, з огляду на дані за 2014‑й, його справи йшли непогано.

У власності політика і його рідних опинилися чотири ділянки землі площею від 600 соток до 2 га, два житлових будинки — один з них на 450 кв. м. За інформацією ЗМІ, сім'я Бойка живе в елітному кооперативі Лісовий в селі Іванковичі, що за 15 км від Києва. Крім того, його родина задекларувала понад 9 млн грн річного доходу. А на рахунках подружжя Бойків зберігається 27,5 млн грн. І це лише видима частина: як кажуть експерти, навряд чи екс-чиновник розкрив усю свою власність у декларації.

Бойко не просто заможно живе за містом і працює у Верховній Раді — фортуна в буквальному сенсі не втомлюється йому посміхатися.

Навесні 2014 року українська Генпрокуратура підготувала для ЄС санкційний список з 22 осіб, що входять у близьке оточення Януковича. Прізвище Бойка там відсутнє. Так само, як і прізвища його друзів і партнерів — Фірташа, Льовочкіна, а також колишнього керівника НАК Нафтогаз України Євгена Бакуліна. Тобто до санкційного списку не потрапив жоден з членів так званої групи Росукренерго (РУЕ), названої на честь газотрейдера-посередника, на якій Фірташ збагатився.

Люди з РУЕ уникли санкцій завдяки Олегу Махніцькому, першому постмайданному генпрокурору та члену ВО Свобода, вважає Сергій Лещенко, депутат від Блоку Петра Порошенка (БПП). За його версією, Махніцький не вніс до списків представників РУЕ через те, що залежав від іншого свободівця Ігоря Кривецького на прізвисько Пупс, колишнього партнера Фірташа.

Генпрокуратура і в інших випадках була поблажливою до Бойка. У лютому минулого року до Остапа Семерака, народного депутата фракції Народного фронту, звернулися співробітники прокуратури. Вони розплутували справу про закупівлю вишок Бойка — цією саом темою цікавився і сам Семерак.

За Януковича ГПУ ця справа не зацікавила, але після Євромайдану, у квітні 2014‑го, вона взялася за нього ґрунтовно, порушивши справу за фактом того, що службові особи Міненерго в змові з представниками НАК Нафтогаз і Чорноморнафтогазу вкрали у держави $400 млн, сплачених за вишки.

І хоч Бойко не підписував тендерну документацію і контракти на придбання вишок, але, як людина, що опікувалася Нафтогазом і Чорноморнафтогазом, не міг не знати про деталі цієї афери, переконаний Семерак.

Слідчі прийшли до депутата, за його словами, по допомогу. Мовляв, готували постанову про арешт Бойка, але лідер Опоблоку розпочав переговори з кимось із представників влади, намагаючись уникнути цього. Щоб екс-чиновник все ж відчув на зап'ястях наручники, працівники ГПУ попросили депутата вжити контрзаходів. Семерак проанонсував арешт Бойка. Але в результаті ГПУ навіть не передала в Раду клопотання про зняття недоторканності з очільника Опоблоку. Причини такої поведінки Генпрокуратури Семерак не знає.

Сам Бойко завжди заперечував звинувачення у штучному завищенні ціни на бурові, називаючи маржу платою за додаткове устаткування.

Сьогодні обидві установки, що працювали біля Криму, росіяни вкрали. Також в російському полоні несподіваним чином опинилася і частина документації щодо закупівлі цього обладнання.

Колишній керівник Нафтогазу Бакулін, під орудою якого проводився скандальний тендер, лише короткий час навесні 2014‑го провів під арештом і зараз разом з Бойком засідає в парламенті у фракції Опоблоку.

У Генпрокуратурі на запит журналістів відповіли, що слідство за фактом афери все ще ведеться. Зокрема, перевіряють і законність дій нинішнього лідера опозиції. Тривале розслідування у відомстві пояснили тим, що в його межах співробітники прокуратури звертаються із запитами до закордонних органів.

Вибіркове неправосуддя

ГПУ виявилася вкрай милостивою до лідера ОБ і в іншій справі. Лещенко згадує, що ще влітку 2015‑го слідчі прокуратури підготували клопотання про зняття недоторканності й арешт Бойка за його участь в інший афері — схемі реалізації скрапленого газу, створеній Курченком.

Бойко, на той момент міністр палива і енергетики, і Оксана Масс, перший заступник директора  «Газ України», штучно завищували потребу населення у скрапленому газі в семи областях. Щоб її задовольнити, держава проводила аукціони з продажу додаткових обсягів енергоносія за соціальними цінами, що становлять 20 % від ринкової вартості. Покупцями ставали 12 фіктивних підприємств, створених Курченком. Придбаний таким чином газ перепродувався за комерційними цінами на ринку. «Бойку було відомо про сенс скоєного злочину, була визначена його роль у злочинній організації: він мав не тільки діяти як міністр, але і забезпечувати скоєння злочину за лінією Міненерго та дочірніх підприємств»,— цитує текст клопотання слідчих ГПУ Лещенко.

Але Шокін клопотання не підписав.

ГПУ не цікавиться й іншими темними справами екс-чиновника, яких не бракувало. Російський бізнесмен Костянтин Григоришин нещодавно кинув світло на гігантський масштаб корупції під патронатом міністра Бойка. «Раніше [на держзакупівлі] сиділи люди Юри Бойка, вони казали: помножте ціну на шість, поставте трансформатори, а потім 80 % поверніть нам готівкою»,— розповідав він НБРУ, говорячи про особливості здійснення держзакупівель у часи, коли нинішній головний парламентський опозиціонер був у владі.

Бойко не відповів на запит журналістів про те, чи викликають його до прокуратури, як кого і щодо яких справ.

Весь у газі

Лідер Опоблоку не тільки дешево відбувся за старими справами, але і залишається важливим гравцем на газовому ринку.

Тут його ключовим активом є зять Сергій Горовий, чоловік старшої дочки Ярослави.

2010 року, коли Бойко служив міністром, Горового на позачергових зборах акціонерів Київгазу обрали головою правління. Відтоді зять політика не залишає цей пост, хоча результати його роботи негативні. Нацкомісія з регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) у травні 2015‑го перевірила компанію на предмет дотримання ліцензійних умов. Підсумок — НКРЕКП наклала на Київгаз максимальний штраф у 800 тис. грн.

Але звільнити зятя Бойка Київська міськдержадміністрація (КМДА) не може: за словами Петра Пантелєєва, заступника голови КМДА, це здатна зробити лише наглядова рада. Як стверджує чиновник, міська влада вже попросила компанію призначити загальні збори акціонерів, щоб переобрати раду. І сподіваються, що вони відбудуться до середини весни.

У липні минулого року Київгаз створив дочірнє підприємство КиївГазЕнерджі, якому делегував функції обслуговування споживачів. Директором стала теж не чужа Бойку людина — Владислав Красавін, який на сайті Ради досі значиться помічником на громадських засадах лідера Опоблоку.

Ані Горовий, ані Красавін не відповіли на питання журналістів, чи пов'язані їхні призначення з Бойком.

Горовий для Бойка — не тільки інструмент впливу на Київгаз, але і сімейний роботодавець. Він є співвласником видавничого дому Вавилон, до якого входять модні журнали l'Officiel та Pink. І дві старші дочки лідера ОБ працюють у цих виданнях: Ярослава — креативним директором l'Officiel, а Уляна — шеф-редактором Pink.

Непотоплюваний

Чому ГПУ спускає на гальмах справи, до яких причетний Бойко? Відповідаючи на це запитання, експерти зазначають кілька причин.

Лещенко каже, що у Шокіна є старший помічник — Василь Драган. За часів Януковича він був завідувачем сектора запобігання та виявлення корупції в апараті Міненерговугілля. «Драган був у Бойка головним борцем з корупцією саме тоді, коли купували вишки Бойка»,— пояснює нардеп БПП.

Бойко не захотів коментувати свої зв'язки з Драганом.

Але у ГПУ є і значно вагоміша причина затягувати слідство. І ця причина — найвища влада в особі президента країни. Про те, що без домовленостей з Банковою Бойко не був би такий спокійний за свою свободу, говорить Шабунін. Лідер Опоблоку, на його думку, дуже зручний конкурент для Порошенка на наступних президентських виборах.

Про існування якогось таємного «акта про ненапад», на думку політолога Євгена Магди, свідчить і те, що Опозиційний блок не виконує найважливішої функції — він не опонує главі держави. «ОБ не турбує владу, він шукає можливість з нею домовитися»,— пояснює експерт.

На останній прес-конференції президента журналісти нагадали Порошенку про те, що Шокін не підписує клопотання до парламенту про зняття депутатської недоторканності й арешт Бойка. На що президент відповів, що тепер це робота вже не ГПУ, а нових антикорупційних органів. “І про Бойка, будь ласка, матеріали в Антикорупційне бюро. І справи не будемо вибирати. Бойко, не Бойко — всіх корупціонерів до відповідальності",— театрально заявив засновник Партії регіонів.

У Національному антикорупційному бюро журналістам сказали, що зараз у них немає кримінальних проваджень щодо Бойка.

Христина Бердинських, Національне бюро розслідувань України