Державне бюро розслідувань оголосило двом топ-менеджерам збанкрутілого банку «Фінанси та кредит» про підозру в розтраті 2,5 млрд грн фінустанови. На причетність до злочину перевіряють також народного депутата Костянтина Жеваго, повідомляє НБРУ.

«Маємо черговий успішний кейс. Одразу скажу – провадження резонансне. Сьогодні оголосили про підозру двом топ-менеджерам банку „Фінанси та кредит“. Вони, за попередньою версією слідства, перебуваючи у змові із іншими посадовими особами банку, розтратили 2,5 мільярда гривень банку. Також на причетність до злочинної схеми перевіряємо народного депутата України», — написала заступник голови Державного бюро розслідувань Ольга Варченко у Facebook.

За словами Варченко, під час досудового розслідування встановлено, що офшорна компанія у період 2007—2014 років відкрила кредитні лінії в іноземних банках. Згодом між фінустановами (банком «Фінанси та кредит» та іноземними банками) було укладено договори застави на суму понад 113 мільйонів доларів, яким український банк поручався за офшорну компанію власними коштами, що були розміщені на кореспондентських рахунках в іноземних банках-кредиторах.

Далі, у 2015 році, за невиконання зобов’язань офшорною компанією за кредитними договорами іноземні банки стягують з рахунків банку «Фінанси та кредит» саме ті 113 мільйонів доларів. Заставу іноземні банки списали одразу після того, як банк «Фінанси та кредит» було оголошено неплатоспроможним.

Розміщення коштів банку «Фінанси та Кредит» на кореспондентських рахунках в банках-нерезидентах впливало на ліквідність банку, що зрештою позначилося на його платоспроможності.

Як повідомляє Варченко, матеріали, зібранні слідством, дають підставу вважати що екс-заступник голови правління банку, начальник одного із управлінь фінустанови та інші топ-менеджери причетні до організації злочинної схеми з розтрати грошей банку.

Екс-заступнику голови правління інкримінують фіктивне підприємництво та розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, начальнику управління – тільки розтрату.

Що було раніше: про підозру також було повідомлено п’ятьом топ-посадовцям банку, двоє з яких зараз оголошено у міжнародний розшук.

Крім цього, одному із екс-заступників голови правління «Фінанси та кредит» у липні цього року обрали запобіжний захід – тримання під вартою на 2 місяці з можливістю вийти під заставу в розмірі 232 мільйони гривень.

Раніше банком «Фінанси та кредит» володів відомий олігарх і нардеп Костянтин Жеваго.

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у матеріалі ЕП Як одним підписом зруйнувати справу проти Бахматюка на 1,2 мільярда.

У лютому 2019 року генпрокурор Юрій Луценко змінив підслідність справи і передав її слідчим поліції та підопічним прокурорам.

Про це свідчить відповідь НАБУ на запит авторів.

У корупційному злочині щодо втрати 1,2 млрд грн підозрюють першого заступника голови Нацбанку. За законом, розслідування корупції стосовно чиновників такого рівня — виняткова підслідність НАБУ.

У бюро вважають, що Луценко порушив статтю 216 КПК щодо підслідності і статтю 36 КПК, яка забороняє передавати підслідні НАБУ справи іншим правоохоронцям.

Голова ДАБІ Олексій Кудрявцев і мер Ірпеня Володимир Карплюк

Володимир Карплюк розробив «інноваційну» схему для співпраці забудовників із «міською» інспекцією

Кандидат в народні депутати Карплюк заробив не менше $1 млн. на дозволах на незаконне будівництво?

За останні роки в Ірпені, що під Києвом, було зведено щонайменше 1 млн квадратних метрів нового житла. Абсолютна більшість – із порушенням закону. Адже як відомо, в цьому місті формально майже немає будівельних фірм: як правило, усі багатоповерхівки – це «приватна житлова забудова із присадибною ділянкою», яку зводять фізособи. На схемі чудово наживаються контролери, а також ті, хто відкриває їм «доступ» до корупційної годівниці.

Схема на один долар

Ірпінь завжди славився впровадженням передових технологій та інновацій у питаннях державного управління. Приміром, в 2016 році, коли Державна архітектурно-будівельна інспекція передавала свої повноваження на місця, Ірпінь був першим містом в Київській області, яке взяло на себе такі повноваження, відкривши низку посад інспекторів, підпорядкованих міській раді.

Одночасно сталась і інша «передова» подія, невидима сторонньому оку. В Ірпінській міській раді, очолюваній на той час нинішнім кандидатом в народні депутати від 95-го округу Володимиром Карплюком, з’явилась «інноваційна» схема для співпраці забудовників із «міською» інспекцією.

Суть її полягала в тому, що кожен забудовник повинен був сплачувати за отримання дозвільних документів від 4 до 5 доларів в обмін на лояльність і відсутність немотивованих перевірок. Схему вигадали і запровадили сам Володимир Карплюк і його добрий товариш – директор департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) у Київській області Олександр Миколайович Коломієць. «За ідею» і доступ контролерів до «жирного» міста, де багатоповерхівки зводять сотнями, Карплюк отримував «роялті» в сумі 1 долар хабаря за кожен квадратний метр. За що серед забудовників отримав кличку «Вова-долар».

Втіленням мрій і побажань Карплюка і Коломійця на місці займається «ручний» начальник міської інспекції держархбудконтролю Ярослав Комишан.

Маючи покровителів серед правоохоронних органів, прямі домовленості про «кришу» із народним депутатом, головою фракції «Воля народу» Ярославом Москаленком, численні корупційні зв’язки у Київській обласній раді і обласній державній адміністрації, Карплюк отримав зі схеми одразу кілька вигод.

По-перше, фінансова. Схема працює з 2016 року, відтоді в Ірпені зведено щонайменше 1 млн кв. м житла, відтак Карплюк тільки на видачі незаконних дозволів мав би заробити не менше $1 млн. тільки відкатів від архбудконтролю.

По-друге, він отримав прямий важіль впливу на забудовників, які не хотіли миритися із порядками і розкладами в українському Чикаго, як його колись охрестив Генеральний прокурор Юрій Луценко.

По-третє, сам Карплюк і підконтрольні йому забудовники отримали фактичний імунітет від перевірок, які на них постійно намагаються «натравити» громадські активісти.

«Благодатна» афера

Одним із яскравих прикладів того, до чого призводило тотальне «обілечування» забудовників і повна відсутність контролю за їхньою діяльністю з боку інспекторів – підлеглих Олександра Коломійця – стала афера із відомим в Ірпені кварталом «Благодатний». Його починав будувати ще колишній секретар Ірпінської міської ради Ігор Вишняков, який згодом втік із родиною до Іспанії, полишивши інвесторів перед «розбитим коритом» — недобудованими каркасами житлових комплексів без жодних перспектив на завершення.

Олександр Коломієць фігурує в кримінальному провадженні №12018110040001851, як особа, яка своїми діями фактично сприяла власникам ТОВ «Благодатний» (ЄДРПОУ 39923304) в продажі «віртуальних» квартир в десятку житлових будинків на вулицях Суворова і Лермонтова в Ірпені. Провадження розслідується за ознаками вчинення особливо тяжкого майнового кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 України (шахрайство в особливо великих розмірах, покарання – до 12 років в’язниці із конфіскацією майна).

В межах цього провадження слідчі Нацполіції встановили, що Коломієць та його підлеглі, попри нявні порушення вимог містобудівного законодавства (будівництво багатоквартирного будинку планувалося за межами м.Ірпеня через відсутність затверджених на той момент меж міста) і вимог ДБН (свідомого заниження замовниками будівництва категорії складності об’єкта), видали посадовим особам ТОВ «Благодатний» дозволи на будівництво в м.Ірпені об'єктів ІІІ категорії складності (№КС 083153361148 від 02.12.2015, №КС083160140523 від 14.01.2016, №КС 083160570559 від 26.02.2016), хоча з самого початку достовірно знали про те, що на сайті продажу квартир в ЖК «Суворова» повідомлялося про будівництво 15-ти поверхового житлового багатоквартирного будинку. Це ж стосувалось і інших будинків комплексу.

Коломієць як голова ДАБІ мав негайно скасувати реєстрацію декларацій на «Благодатний», а в подальшому і взагалі повинен був зупинити незаконне (самочинне) будівництво. Натомість цього не було зроблено.

За оперативною інформацією джерел в правоохоронних органах, Олександр Коломієць протягом 2015—2017 рр. на систематичній основі, щоквартально отримував від посадових осіб ТОВ «Благодатне» грошові кошти (їх розмір коливається від $5 до $20 за кв. метр збудованого житла) за невтручання його діяльність, а також за позитивне вирішення питань про видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів із неправильним визначенням класу складності.

На сьогоднішній день Коломієць, з невідомих причин, зміг уникнути кримінальної відповідальності за вчинений корупційний злочин та продовжує працювати на обійманій посаді голови департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) у Київській області.

Разом із Володимиром Карплюком він через вибудовану мережу посередників тісно співпрацює із великими забудовниками Ірпеня, отримуючи від них хабарі за погодження містобудівної документації, яка не відповідає вимогам чинного законодавства.

Сліди красивого життя

Участь у корупційних схемах Карплюка, звісно ж, знаходить відображення і в деклараціях Коломійця. Але частину набутого за незаконно отримані кошти майна він також ховає у нетрях сімейних зв’язків. Зарплата у службовця відносно скромна – відповідно до декларації, в 2018 році він заробив трохи більше як 400 тис. грн. або еквівалент $1,2 тис. на місяць. Утім за цей рік Коломійцеві вдалось обзавестись квартирою у с. Чубинське (частково записана на сина від колишньої коханки, а тепер цивільної дружини Віти Клименко, яка також колись працювала в департаменті ДАБІ) площею 75,6 кв м. Доходи чиновника в 2017 році були ще скромнішими. Однак це не завадило йому купити і записати на батька, екс-співробітника ДО Північне Київське територіальне управління національної гвардії (військова частина: ВЧ 3001), будинок площею 165 кв. м, в якому нині насправді проживає сам Коломієць із новою родиною.

Загалом за період з 2014 по 2019 рр. Олександр Коломієць набув у власність і записав на різноманітних родичів понад десяток об’єктів нерухомості. Зокрема, зокрема, 8 земельних ділянок, 4 житлових будинки і 1 квартиру. Найімовірніше, що з огляду на низькі офіційні доходи, всі ці активи було набуто у корупційний спосіб – у тому числі, через схему Володимира Карплюка.

Наприклад, крім будинка в Хотові, на батька Коломійця записано ще й земельну ділянку у цьому ж селі, а також ділянку в с. Старе разом із житловим будинком (придбані в 2016 році). Мати Коломійця також за документами володіє землею в Старому (з 2016 року). Колишня дружина Оксана отримала в спадок після розлучення квартиру на понад 100 кв. м. на вул. Срібнокільській в Києві (придбано в 2016 році, уже після розлучення, але для Коломійця це нічого не значить: спільну доньку вона також народила вже після розлучення).

На батька цивільної дружини (колишньої коханки) Коломійця Віти Клименко оформлено півбудинку в с. Безуглівка (куплено наприкінці 2018 року) разом із земельною ділянкою. А її мати оформила на себе будинок на 197 кв м в селі Велика Олександрівка у 2015 році. Також Коломієць оформлював будинки і землю на старшого брата і на його колишню дружину.

Крім того, Коломієць також не вказав в жодній декларації, що окрім стареньких Мітсубісі Паджеро Спорт 2000-го і Тойоти Камрі 2007 років – він також разом зі старшим братом Валерієм Коломійцем користується автомобілем марки Land Rover Defender 2007 року випуску, який обслуговує в Київському центрі «Сервіс Ленд Ровер Клуб». Цей автомобіль зареєстровано на Бугая Володимира Івановича, ймовірно, ще одного родича Коломійця із с. Старе Бориспільського району, звідки той родом.

Варто також зазначити, що Олександр Коломієць не вказав у своїх деклараціях факт арешту 17.05.2010 всього його майна з боку ВДВС Бориспільського МР УЮ на користь ЗАТ «ОТП Банк» в рамках забезпечення позову банку щодо повернення кредитних коштів в сумі 167 417,11 грн. Вказана інформація міститься в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна Міністерства юстиції України.

Однак в Національному агентстві із запобігання корупції про це дізналися із подивом і, за нашою інформацією, готують відповідні протоколи.

Нагадаємо, що подання недостовірної інформації в декларації – це до двох років тюрми. Соратників Володимира Карплюка, схоже, це не сильно турбує, як і причетність до інших кримінальних схем. Втім, якщо сам Карплюк ще має мінімальний шанс сховатися від кримінального переслідування у Верховній Раді, то на його оточення і «підкришних» недоторканність не розповсюджується.

Сергій Федорчук, Національне бюро розслідувань України

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор.

Посада генерального прокурора передбачає надзвичайно серйозні повноваження. Лише один підпис може або дати зелене світло покаранню, або мати катастрофічні наслідки і коштувати державі 1,2 млрд грн.

Генпрокурор Юрій Луценко, схоже, обрав останній варіант, змінивши підслідність у справі про розкрадання кредиту Нацбанку представниками «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка.

Йдеться про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) стосовно державної підтримки комерційних банків після Революції гідності. Тоді гроші платників податків виділялися фінансовим установам для їх підтримки, аби вони не банкрутували і не втрачали кошти вкладників.

Одним з таких отримувачів допомоги був «ВіЕйБі банк», яким тоді володів один з найбільших латифундистів країни Олег Бахматюк. Однак ці гроші пішли не на підтримку установи. За даними НАБУ, кошти просто виводилися з неї через різні схеми, а звичайні вкладники банку не могли забрати свої вклади.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ передати справу їм. В ГПУ кажуть, що у них для цього були законні підстави.

У той же час поліція, яка уже розслідувала зловживання у «ВіЕйБі банку», частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор.

Посада генерального прокурора передбачає надзвичайно серйозні повноваження. Лише один підпис може або дати зелене світло покаранню, або мати катастрофічні наслідки і коштувати державі 1,2 млрд грн.

Генпрокурор Юрій Луценко, схоже, обрав останній варіант, змінивши підслідність у справі про розкрадання кредиту Нацбанку представниками «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка.

Йдеться про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) стосовно державної підтримки комерційних банків після Революції гідності. Тоді гроші платників податків виділялися фінансовим установам для їх підтримки, аби вони не банкрутували і не втрачали кошти вкладників.

Одним з таких отримувачів допомоги був «ВіЕйБі банк», яким тоді володів один з найбільших латифундистів країни Олег Бахматюк. Однак ці гроші пішли не на підтримку установи. За даними НАБУ, кошти просто виводилися з неї через різні схеми, а звичайні вкладники банку не могли забрати свої вклади.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ передати справу їм. В ГПУ кажуть, що у них для цього були законні підстави.

У той же час поліція, яка уже розслідувала зловживання у «ВіЕйБі банку», частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

Кредит без гарантій

Справу Бахматюка НАБУ почало розслідувати в жовтні 2016 року. Детективів зацікавив факт виділення Нацбанком у жовтні 2014 року 1,2 млрд грн ПАТ «ВіЕйБі банк» як стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення банку.

Гарантією повернення кредиту повинні були стати активи банку — комерційна нерухомість у Києві та Харкові, а також майно власників установи. Однак детективи НАБУ встановили, що в банку підробили висновки про вартість майна, яким забезпечувався кредит, зазначивши завищені цифри. Про це, зокрема, стало відомо з ухвали Солом'янського суду.

Як зазначається в ухвалі, банк також не надав НБУ програму фінансового оздоровлення — чіткий детальний план використання кредиту для подальшої роботи установи. Без цієї програми Нацбанк взагалі не мав права надавати позику.

Якщо провести паралель із звичайними позичальниками, то виглядає так, ніби банк дав величезний кредит людині без довідки про доходи, яка як гарантію подала кімнату в гуртожитку,  оціненою чомусь у мільйон доларів.

Як вивели гроші

З іншої судової ухвали випливає, що детективи встановили, у який спосіб грооші виводились з банку. Зокрема, їх виводили трьома шляхами.

Спочатку у банку несподівано згадали, що мають борг перед кіпрською фірмою. Одразу після отримання кредиту регулятора банк переказав 45 млн дол (680 млн грн) на рахунки компанії Quickom Limited. Куратор від Нацбанку, який контролював усі фінансові операції «ВіЕйБі банку», цього «не помітив».

Як виявилося, Quickom Limited була не звичайним «позичальником», а контролювалася самим Бахматюком. Тобто «борг» сплатили самі собі. Через цю компанію Бахматюк володів й іншим банком — «Фінансова ініціатива». Обидві установи Нацбанк визнав неплатоспроможними у 2014—2015 роках.

Згодом «ВіЕйБі банк» повернув 380 млн грн депозитів Тростянецькому м'ясокомбінату і фірмі «Свiтанок», які контролював Бахматюк. Однак тоді діяла заборона НБУ на дострокове повернення депозитів пов'язаним компаніям.

Решту грошей вивели через зняття готівки. Звичайні ж вкладники не могли забрати свої гроші. Вони отримували по 1 тис грн на день через касу банку.

Як «подарувати» 1,2 мільярда

У лютому 2019 року генпрокурор змінив підслідність справи і передав її слідчим поліції та підопічним прокурорам.

Про це також свідчить відповідь НАБУ на запит авторів, в якому відомство пояснює, чому відповідна справа не могла бути передана.

Як стало відомо, у корупційному злочині щодо втрати 1,2 млрд грн підозрюють першого заступника голови Нацбанку. За законом, розслідування корупції стосовно чиновників такого рівня — виняткова підслідність НАБУ.

«Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування злочинів..., якщо злочин вчинено головою Національного банку, його першим заступником та заступником, або розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму», — наголошується у відповіді НАБУ.

У ході розслідування детективи та прокурори САП з'ясували, що схожі справи розслідує поліція. Вони не раз зверталися до цього відомства, щоб забрати документи і скасувати постанови про закриття цих справ.

НАБУ та САП ці справи були необхідні, перш за все, для аналізу доказів. Антикорупційні органи також хотіли запобігти тому, щоб фігуранти не могли використовувати закриття справ у поліції для прикриття у справі НАБУ. Фігуранти могли б посилатися на поліцію, яка не знайшла складу злочину.

Однак генпрокурор віддав справу поліції. Він використав свої повноваження про вирішення спорів про підслідність, хоча ніякого спору у цьому випадку не було, вважають в НАБУ.

Отже, вважають в бюро, Луценко порушив статтю 216 КПК щодо підслідності і статтю 36 КПК, яка забороняє передавати підслідні НАБУ справи іншим правоохоронцям.

Проте, в Генпрокуратурі іншої думки.

У відповідь на запит ЕП у відомстві зазначили, що «притягнення особи до кримінальної відповідальності починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення».

«Готування пред’явити підозри» не є  в розумінні КПК України стадією, яка свідчить про те, що особи, які вчинили злочин, достеменно відомі та їм повідомлено про підозру", — зазначають в ГПУ.

Крім цього, у відомстві наголошують, що інформація про «встановлений збиток у 1,2 мільярда» залишається не підтвердженою.

«Виходячи із запиту, 1,2 млрд є сумою „виділення Національним банком стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення“, що, вочевидь, не може вважатися сумою збитку за умови повернення кредиту», — стверджують в Генпрокуратурі.

З повною відповіддю Генпрокуратури можна ознайомитися тут.

Як топлять кримінальну справу

Серед потенційних підозрюваних у справі — колишній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук, який виконував обов'язки голови в період відпустки Валерії Гонтаревої, сам власник банку Олег Бахматюк та його менеджмент.

Передавання справи в поліцію означає, що фігуранти ніколи не отримають підозр. Річ у тім, що підопічні Арсена Авакова відмовилася від усіх претензій до банку Бахматюка.

Головне слідче управління та слідчі київських підрозділів поліції раніше розслідували чотири справи щодо «ВіЕйБі банку». Усі ці справи закрили. При цьому під час розслідування слідчі поліції вилучили в банках важливі докази, наприклад, оригінали кредитних справ.

Далі ще цікавіше: ці докази згнили у підвалі підприємства, що проводить експертизи, через затоплення. Хоча відповідно до внутрішньої інструкції, усі матеріали кримінальних справ після їх закриття повинні зберігатися у спеціальних приміщеннях без доступу сторонніх осіб.

Схоже, поліція порушила справи лише для того, аби зібрати та поховати докази.

Тепер і справою НАБУ, ймовірно, займуться ті ж слідчі та прокурори, які потопили частину доказів. Не виключено, що за таких умов зібрані НАБУ і САП докази також можуть зникнути. Тоді держава остаточно втратить шанс покарати відповідальних і повернути хоча б частину вкраденого.

Проте, це лише один приклад вартістю 1,2 млрд грн. Скільки ще таких справ знищено, залишається тільки здогадуватися.

Олена Щербан, Андрій Савін, Центр протидії корупції, Економічна правда, Національне бюро розслідувань України

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у матеріалі ЕП Як одним підписом зруйнувати справу проти Бахматюка на 1,2 мільярда.

У лютому 2019 року генпрокурор Юрій Луценко змінив підслідність справи і передав її слідчим поліції та підопічним прокурорам.

Про це свідчить відповідь НАБУ на запит авторів.

У корупційному злочині щодо втрати 1,2 млрд грн підозрюють першого заступника голови Нацбанку. За законом, розслідування корупції стосовно чиновників такого рівня — виняткова підслідність НАБУ.

У бюро вважають, що Луценко порушив статтю 216 КПК щодо підслідності і статтю 36 КПК, яка забороняє передавати підслідні НАБУ справи іншим правоохоронцям.

Проте, в Генпрокуратурі іншої думки.

У відповідь на запит ЕП у відомстві зазначили, що «притягнення особи до кримінальної відповідальності починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення».

У відомстві наголошують, що інформація про «встановлений збиток у 1,2 мільярда» залишається не підтвердженою.

Серед потенційних підозрюваних у справі — колишній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук, який виконував обов'язки голови в період відпустки Валерії Гонтаревої, сам власник банку Олег Бахматюк та його менеджмент.

Передавання справи в поліцію означає, що фігуранти ніколи не отримають підозр. Річ у тім, що підопічні Арсена Авакова відмовилася від усіх претензій до банку Бахматюка.

Головне слідче управління та слідчі київських підрозділів поліції раніше розслідували чотири справи щодо «ВіЕйБі банку». Усі ці справи закрили. При цьому під час розслідування слідчі поліції вилучили в банках важливі докази, наприклад, оригінали кредитних справ.

Далі ще цікавіше: ці докази згнили у підвалі підприємства, що проводить експертизи, через затоплення. Хоча відповідно до внутрішньої інструкції, усі матеріали кримінальних справ після їх закриття повинні зберігатися у спеціальних приміщеннях без доступу сторонніх осіб.

У суді засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України генерал-полковник Андрій Головач захищає свою честь, гідність та ділову репутацію.

Перший заступник голови Державної податкової служби України-начальник податкової міліції України (2010—2014 роки) генерал-полковник Андрій Головач разом зі своїм сином Олександром подали до суду на журналістів-розслідувачів та ведучого Дениса Бігуса.

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України з посиланням на дані сайту «Судова влада України».

Предметом позову є захист честі, гідності та ділової репутації. 27 лютого 2019 року автоматизований розподіл визначив головуючою у справі суддю Шевченківського районного суду Києва Олену Кондратенко.

Нагадаємо, що наприкінці січня поточного року журналісти програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» зробили сюжет про головного податкового міліціонера часів президента Януковича Андрія Головача. Зазначалося, що в справі про розкрадання 3 млрд грн. бюджетних коштів Головач відбувся умовним терміном та зберіг численні активи.

За даними розслідувачів, у родини екс-податківця лишилося 13 будинків під Києвом у елітному котеджному містечку «Сонячна долина». З них 11 записані на свата Головача, пенсіонера Валентина Шкільова, ще по одному – на дружину та сина. Приблизна вартість цих нерухомих інвестицій – $15 млн, або 420 млн грн.

Також на сина Головача Олександра записано по третині в столичних ресторанах «Tiesto Grill» та «Vodka Grill».

Як відомо, у серпні 2016 року правоохоронці затримали колишнього першого заступника голови Державної податкової служби генерал-полковника Андрія Головача за підозрою в незаконному відшкодуванні податку на додану вартість на 3 млрд грн. Під час обшуків у помешканнях підозрюваного топ-посадовця було знайдено бюст колишнього президента Віктора Януковича.

Однак у лютому 2017 року Головач пішов на угоду зі слідством і заплатив в бюджет 130 млн грн. За рішенням суду Андрія Головача було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України і призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік.

25 січня 2018 року Обухівський районний суд Київської області погасив судимість.

«Головач був керівником податкової міліції довгий час, в СІЗО він провів десь з півроку… Він дав викривальні покази… розписав схеми та дієвих осіб мафіозного утворення», — прокоментував генпрокурор Юрій Луценко.

Как выяснили журналисты 40ka.info, в четверг, 7 февраля 2019 года, она грязно выругалась с парламентской трибуны.

Выйдя выступать с законопроектом о переименовании Днепропетровской области, она перепутала бумаги, после чего начала рассказывать парламентариям о запрете российских наблюдателей на президентских выборах в Украине.

Спикер Андрей Парубий подсказал ей, что она ошиблась, на что Ирина Луценко отреагировала весьма эмоционально, сказав в микрофон: «Бляяяха!»

После этого она тут же несколько раз извинилась.

Генпрокурор Юрий Луценко заявил, что, по его мнению, аудиофиксация разговоров в кабинете тогдашнего президента Украины Леонида Кучмы была «операцией ФСБ против украинского президента», который заявил о своем курсе в сторону Европы. Об этом Луценко сказал в интервью Дмитрию Гордону, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Луценко заявил, что не существует доказательств того, что лично Кучма давал указание убить журналиста Георгия Гонгадзе.

«У меня нет сейчас юридических доказательств того, что лично Кучма давал команду на уничтожение Гонгадзе. К сожалению, майор Мельниченко до сих пор не сдал оригинальные записи и записывающие устройства, и сам не сотрудничает со следствием. Без этого юридическое решение судьбы Кучмы невозможно», — сказал Луценко.

При этом генпрокурор заявил, что считает Кучму виновным в том, что он "создал атмосферу, при которой неудовольствие президентом улавливалось окружением и принимало характер «кто быстрее уничтожит врага».

Луценко также считает, что «порыв участников акции „Украина без Кучмы“ сломить диктатуру был использован Москвой».

«Пленки Мельниченко – это операция ФСБ против украинского президента, который посмел заявить о несмелом, но четком, движении в НАТО», — сказал генпрокурор.

По словам Луценко, Мельниченко в конце 2004 года через руководство ФСБ передавал СБУ, «чтобы конкретные два человека от Кучмы  — Пинчук или Бакай – прибыли к нему на переговоры о продаже пленок».

«Бакай поехал и через несколько поездок вручил Мельниченко и Ляшкевичу 2 млн долл. После этого ФСБ в официальном порядке присылает пленки в СБУ. Выводы, мне кажется очевидны», — сказал генпрокурор.

По мнению Луценко, ФСБ использовала Мельниченко «вслепую».
Юрий Луценко более 10 лет является представителем так называемой «Лужниковской группы» в Украине и фактически покрывает бизнес российского олигарха Александра Бабакова. Об этом ранее писал на своей странице в «Фейсбуке» журналист Владимир Бойко.

Он подчеркнул, что об отношениях между Юрием Луценко и Александром Бабаковым писал достаточно – особенно «после того, как Луценко, став второй раз министром внутренних дел, пытался незаконно задержать и депортировать с Украины российского беженца Михаила Гангана».

По его словам, лучшим свидетельством особых отношений Юрия Луценко с «Лужниковским» формированием являются часы стоимостью 15 тысяч евро, с которыми он так любил красоваться на митингах.

Таких часов было выпущено только 300 штук к 300-летию Петербурга и предназначались они для российской государственной элиты.

Верховна Рада відмовилася надати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата від групи «Воля народу» Станіслава Березкіна.

Таке рішення було прийняте на засіданні парламенту 20 листопада 2018 року, повідомляє 40ka.info.

Подання на притягнення Березкіна до відповідальності озвучив генпрокурор Юрій Луценко. Він розповів, що САП підозрює Березкіна у справі про розкрадання в «Ощадбанку».

За словами генпрокурора, холдинг нардепа заволодів 20 мільйонами доларів.

Березкін порівняв подання на себе з «поганим детективним романом, де є домисли, але немає фактів» і заявив, що НАБУ говорить неправду про привласнення ним коштів.

Після обговорення спікер ВР Андрій Парубій оголосив, що ставитиме на голосування три питання окремо – про зняття недоторканості, про згоду на затримання і згоду на арешт.

Однак перше питання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності набрало лише 160 голосів.

Відповідно інші питання уже не ставили на голосування.

«Повідомляю генерального прокурора, що його подання не було підтримане в залі Верховної Ради», — сказав Парубій.

Нагадаємо, у кінці 2016 року повідомлялося, що державний «Ощадбанк» відсудив у співвласників агрохолдингу «Креатив» Юрія Давидова та Максима Березкіна, 200 мільйонів доларів. Всього Березкін і Давидов винні «Ощадбанку» 300 мільйонів доларів за фіктивними кредитами.

7 листопада генпрокурор подав до ВР подання про притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та обрання запобіжного заходу у вигляді арешту нардепа Станіслава Березкіна.

У справі про привласнення коштів «Ощаду» правоохоронці затримували сина Березкіна Максима. Проте згодом суд відпустив його під заставу у 5 мільйонів гривень.

Загалом у справі затримано 10 осіб, яким повідомлено про підозру та обрано запобіжні заходи. Всі вони вийшли під заставу.

Слідство вважає, що упродовж вересня 2013 – січня 2014 року бенефіціари «Креативу» у змові зі службовцями АТ «Ощадбанк», ТОВ «ЗМЖ», працівниками ПАТ «Креатив Груп» і ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство» заволоділи 20 мільйонами доларів.

Банк уклав з «Креативом» договір на 20 мільйонів доларів кредиту, хоча наявне забезпечення дозволяло видати кредит на 7 мільйонів.

Березкін із сином були засновниками холдингу «Креатив».

Нардепа підозрюють у вчинені злочинів передбачених ч.3 ст.27 (види співучасників), ч.5 ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч.3 ст.209 (легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом) та ч.1 ст.366 (службове підроблення) КК України.

Зокрема, за ч.3 ст.27 ККУ Березкін виступає організатором злочину.

19 листопада регламентний комітет Ради дозволив зняти недоторканність з Березкіна.

СОТНИ МИЛЛИАРДОВ ГРИВЕН, украденные из банков – никогда не вернуть.

ОЛИГАРХОВ, которые украли эти сотни миллиардов, невозможно привлечь к ответственности.

Не существует юридического механизма.

Мы прекрасно понимаем, что это был ИХ БАНК. Временная администрация выявляет, что СОТНИ МИЛЛИАРДОВ были выведены на ИХ ФИРМЫ. Подает заявление в полицию, в СБУ, в Генпрокуратуру. И что?

Ничего. Невозможно.

В марте 2015 года Валерия Гонтарева солгала. Она пообещала, что Николай Лагун и Дмитрий Фирташ подпадают под действие закона об ответственности владельцев банков. Так вот – это НЕПРАВДА.

http://finance.liga.net/.../firtash-i-lagun-popadayut-pod-zak...

Кто же ответит за то, что ИЗ БАНКОВ УКРАЛИ СОТНИ МИЛЛИАРДОВ?

Как ни странно, это будут обычные банковские клерки: председатели правления и зампреды, начальники департаментов и отделов, даже кассиры. Это они подписывали. Это они своим именем визировали договоры и акты. Это к ним имеют вопросы следователи.

Но даже их почти невозможно привлечь к ответственности.

С одной стороны, в МВД/СБУ/ГПУ есть СОТНИ ЗАЯВЛЕНИЙ С ДОКАЗАТЕЛЬСТВАМИ. Их подали сотрудники Фонда гарантирования вкладов и ликвидаторы банков. По каждому – расследуй и сади. А еще лучше – требуй от менеджеров дать свидетельства против владельцев: Лагуна, Жеваго, Бахматюка и прочих.

Но! С другой стороны, чтобы засудить банкиров, следователям нужен факт! Факт – это фиксация убытков. Фиксация убытков – это твердо оценить, сколько же денег пропало из банка.

Определить это можно только если принято окончательное решение о полной ликвидации банка. То есть, когда ликвидатор полностью продаст все, что можно продать в банке: здания, столы, принтеры, кредиты, залоги. А то, что нельзя продать – уже спишет на убытки. И в своем окончательном заявлении напишет: «ИТОГО УБЫТОК 16 МИЛЛИАРДОВ 180 МИЛЛИОНОВ 2101 ГРИВНА».

Вот эту цифру берет следователь – и предъявляет ее как сумму убытка тому самому:

— кассиру

— начальнику отдела

— директору департамента

— зампреду

— председателю правления.

Тогда можно доказать, что именно действия таких менеджеров привели к убыткам на миллиарды.

А потом – теперь внимание – НЕ САДИТЬ МЕНЕДЖЕРОВ, а предложить им дать ПОКАЗАНИЯ ПРОТИВ ВЛАДЕЛЬЦЕВ БАНКОВ.

Высший пилотаж в наведении порядка – это если:

— менеджмент «Укринбанк» дает показания на Владимира Стельмаха

— менеджмент «Дельта Банка» дает показания на Николая Лагуна

— менеджмент «Финансы и Кредит» дает показания на Константина Жеваго

— менеджмент банка «Украина» дает показания на Виктора Ющенко

— менеджмент «Хрещатика» дает показания на Андрея Иванова и Василия Хмельницкого

— менеджмент VAB Bank дает показания на Олега Бахматюка.

Вот тогда олигархов можно тащить в суд. Им можно описывать миллиардные активы и требовать погасить долги перед людьми, которые по своей наивности держали в банках более 200 тысяч гривен.

И еще. Эти же убытки позволят привлечь к ответственности сотрудников НАДЗОРА НБУ. Потому что деньги из банков украли не только олигархи.

Кража денег из банков – это организованное преступное формирование.

В нем есть организатор – олигарх: Лагун, Бахматюк, Жеваго.

В нем есть исполнители – менеджеры.

В нем есть пособники – сотрудники надзора НБУ. Они стояли на шухере, пока братва высаживала сейф в собственном банке.

А это – прямая дорога за решетку для Стельмаха, Кубива, Гонтаревой, Рожковой и иже с ними.

Как вы думаете, они заинтересованы в таком исходе?

Ответ вы знаете сами.

Что же такое тогда закон «Об ответственности владельцев банков?»

https://censor.net.ua/.../poroshenko_podpisal_zakon_ob_ujesto...

Пока что это пиар-маневр. Чтобы Валерия Гонтарева, Степан Кубив, Петр Порошенко и Юрий Луценко смогли красиво выступить на пресс-конференции. А потом – НИЧЕГО НЕ ДЕЛАТЬ.

Ждать. Пока все забудут, как в Украине украли 500 МИЛЛИАРДОВ ГРИВЕН.

Сергій Лямець, блогер, проект Politicus Vulgaris, антикоррурционный портал «Гривна»

Співробітниця комітету Верховної Ради з питань національної оборони та безпеки Тетяна Блистів поскаржилась на погрози вбивством від керівника комітету нардепа Сергія Пашинського, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Як розповіли «Українській правді» джерела в ГПУ, за її заявою було відкрито провадження.

«Розслідує СБУ», – уточнив співрозмовник у прокуратурі.

Тетяна Блистів очолює секретаріат комітету.

Генпрокурор Юрій Луценко під час брифінгу в понеділок зазначив, що «йдеться про достатньо серйозні звинувачення щодо народного депутата».

«Керівник слідчого управління СБУ прийняв усі матеріали провадження і проведе всі необхідні слідчі дії», – розповів Луценко.

Він запевнив, що «справа на контролі».

«Ми знаємо пана Пашинського, він має достатньо реактивний характер, але в даному випадку, якщо правда те, про що пише заявниця, то це вже не просто емоції», – сказав генпрокурор.

На думку Луценка, до кінця депутатських канікул правоохоронці будуть готові дати відповідь, чи є підстави для зняття недоторканності з Пашинського.

«Проте, мені здається, що він в першу чергу є зацікавленою стороною в співпраці зі слідством», – наголосив очільник ГПУ.

Сам Пашинський в коментарі УП стверджував, що проти Блистів порушена кримінальна справа про шахрайство, службову підробку та зловживання владою. За словами нардепа, він отримав беззаперечні докази правопорушень.

«Я запросив її до себе, щоб вона пояснила мені ситуацію. У відповідь почув купу бруду. І я все-таки порадив їй написати заяву про звільнення», – розповів Пашинський.

Обвинувачення проти себе він вважає «лінією захисту» Блистів, запевняє, що говорив з співробітницею комітету стримано.

«Вона не вказує мотивів (ймовірних погроз – УП)», – наголосив нардеп.

За його словами, якщо інформація про справу проти нього підтвердиться, він звертатиметься до ГПУ щодо неправдивого свідчення.

13 грудня 2017 року Печерський районний суд Києва зобов'язав Генеральну прокуратуру відновити розслідування кримінального провадження про стрільбу народного депутата Сергія Пашинського у В'ячеслава Хімікуса в Київській області.