Печерський районний суд Києва звільнив від кримінальної відповідальності колишнього голову Державного управління справами Ігоря Тарасюка й зняв арешт із його майна.

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України з посиланням на ухвалу суду від 22 грудня 2017 року.

Зазначається, що відповідне клопотання надійшло в суд 1 серпня. Причина — закінчення строків.

У судовому засіданні прокурор і захисник підсудного підтримали це клопотання.

Тарасюк заявив суду, що він не заперечує фактичні дані скоєння злочину, у якому він підозрюється.

Екс-голова Держуправління справами підозрювався в тому, що в 2006—2007 роках сприяв Вікторові Януковичу і його оточенню в заволодінні комплексом відпочинку «Пуща-Водица» урочища «Межигір'я» загальною вартістю 506 млн гривень.

У рішенні суду зазначено, що Тарасюк не був обізнаний зі схемою заволодіння держвласності й не мав на меті заподіяння збитку державним інтересам.

2 березня 2017 року йому було повідомлено про підозру по ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ними шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах) Кримінального кодексу.

Але потім прокуратура змінила підозру на ч. 2 ст. 367 (службова недбалість), оскільки не побачила наміру в діях голови Деждуправління справами.

Строк притягнення до відповідальності за цим обвинуваченням становить 5 років, і, відповідно, минув в 2012 році.

Суд задовольнив клопотання, звільнив Тарасюка від кримінальної відповідальності й закрив кримінальне провадження.

Також суд зняв арешт із його майна, а саме з домоволодіння й 4 автомобілів, у тому числі Bentley Brooklands і Porshe 911 Turbo S.

Крім того, суд зняв арешт із пістолета Glock 19, пристрою, візуально схожого на спеціальні технічні засоби для відстеження спецсигналів Protect 1203, 4 золотих злитків, металевої шаблі й 2 ножів.

Як повідомлялося, 2 березня прокуратура повідомила про підозру екс-керівнику Державного управління справами Ігорю Тарасюку.

Екс-керівник ДУС фігурував як підозрюваний у кримінальному провадженні за фактами створення і діяльності злочинної організації та заволодінням у її складі державним майном — комплексом відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір’я», загальною вартістю 540 млн. грн.

ГПУ просила суд арештувати Тарасюка, але той відпустив підозрюваного під заставу у 6,4 млн гривень.

Генеральна прокуратура та САП продемонстрували відео-докази зловживання службовим становищем та вимагання народного депутата з фракції БПП Борислава Розенблата.

Фільм показували під час засідання регламентного комітету, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зокрема з фільму видно, як агент НАБУ «Катерина» декілька разів зустрічалася з депутатом Розенблатом починаючи з грудня 2016 року по червень 2017 року в різних ресторанах Києва.

На цих зустрічах депутат розповідав про можливість впливати на рішення Житомирської обласної ради, суди, прокуратуру та посадових осіб в Держгеокадастрі.

«Мені треба хоча б 16,5 і 85 тисяч — це десь 20-ка доларів. Там не все просто», — говорив він на зустрічі 14 грудня 2016 року.

На зустрічі 4 квітня 2017 грудня Розенблат зізнається у можливості підкупу судів та прокуратури у Житомирі.

«За допомогою твоїх грошей я вирішу питання з прокуратурою і судом. Сьогодні документи передали в суд. Є звернення громадської організації. Ще 6 грудня Житомирська облрада подасть в суд, ми їх прижмемо», — говорив нардеп.

В різні періоди агент передавала йому 6 тисяч доларів, 10 тисяч доларів, 20 тисяч доларів. Ці гроші він не брав у власні руки, натомість просив виходити з його охоронцями, щоб вони перераховували кошти.

«Катя, мені негайно потрібні 30 тисяч доларів», — звертався нардеп до агента «Катерини» 24 квітня, на що вона сказала, що в неї є лише 6 тисяч доларів.

«Як, так мало?», — здивувався Розенблат.

Під час окремих зустрічей народний депутат пропонував агенту НАБУ закуповувати для її фірми нелегальний бурштин під виглядом польського бурштину.

Крім того він пропонував їй зареєструвати офшорну фірму в Арабських Еміратах.

«Треба десь 200 тисяч доларів, грубо кажучи 250… Все залежить від того, скільки гектарів ми купимо. 20 тисяч — це облрада, купимо пару голосів. Десь 50 тисяч — це Геокадастр», — говорив Розенблат на зустрічі 8 червня.

Антикорупційні органи заявили, що Розенблат і депутат з фракції «Народний фронт» Максим Поляков вимагали хабар від компанії-нерезидента за видобуток бурштину в Україні.

19 червня НАБУ і САП затримали 3 помічників народних депутатів, охоронця і двох представників громадської організації за підозрою в отриманні 300 тисяч доларів хабара для передачі Розенблату і Полякову.

До Генеральної прокуратури направлено подання на притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів.

Стаття, за якою народного депутата від БПП Борислава Розенблата хочуть притягти до кримінальної відповідальності, передбачає до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна як для особи, що вчинила особливо тяжкий корупційний злочин.

Генпрокурор Юрій Луценко вніс подання до Верховної Ради про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата  від Опоблоку Михайла Добкіна, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це Луценко написав на своїй сторінці у Facebook.

«Вніс подання до ВР про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешту народного депутата М. Добкіна, в діях якого вбачаються ознаки умисної змови групи осіб для зловживання службовим становищем та сприяння шахрайству з метою заволодіння 78 га земельних ділянок м. Харкова нормативною вартістю понад 220 млн грн», — написав Луценко.

Водночас прес-секретар Луценка Лариса Сарган написала про звинувачення Добкіна.

«У результаті протиправних дій М.Добкіна, вчинених ним за попередньою змовою групою осіб, із власності територіальної громади міста Харкова незаконно вибули земельні ділянки загальною площею 61,2144 га, чим територіальній громаді м. Харкова заподіяні збитки у розмірі 178 624 598 грн, що є тяжкими наслідками», — написала вона.

За її словами, Добкін, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, що спричинило тяжкі наслідки, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001 р.).

Вона вказала, що Добкін, діючи умисно, повторно, в інтересах голови ОК «Житлобуд-1», «сприяв останньому в реалізації злочинного умислу щодо заволодіння земельними ділянками на території м. Харкова шляхом обману, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 КК України».

У коментарі УП Сарган розповіла і про другий епізод земельних махінацій, в яких підозрюється Добкін і про які йдеться в поданні генпрокурора.

Мова йде про незаконне вилучення з власності громади Харкова земельних ділянок площею 16,6 га, що заподіяло місту 48,3 мільйони гривень збитків.

За даними ГПУ, цю аферу Добкін здійснив у 2008 році, перебуваючи на посаді мера Харкова.

Раніше, Добкін заявив, що перебуває в Україні, але відмовився «Українській правді» коментувати можливе притягнення до відповідальності.

Пізніше політик дав коментар виданню «Страна.UA», повідомивши, що знав про те, що з нього хочуть зняти недоторканність ще до того, як ця інформація з'явилася в пресі.

16 вересня 2016 році правоохоронці провели одночасні обшуки в міськраді Харкова, а також у помешканнях мера міста Геннадія Кернеса та депутата від «Опозиційного блоку», екс-мера Харкова та екс-губернатора Харківської області Михайла Добкіна.

За словами Луценка, обшуки здійснені в рамках розслідування справи про незаконне виділення 650 гектарів харківської землі владою міста.

28 червня стало відомо, що за результатами нових обшуків у приміщенні Харківської міськради вилучено документи, які містять дані про незаконність виділення земельних ділянок, а також відомості про осіб, причетних до скоєння злочину службовими особами міськради.

Того ж дня Луценко анонсував подання про зняття депутатської недоторканності з народного депутата, не назвавши його імені.

Детективи цікавляться кредитами на 12 млрд гривень, отриманими банками-банкрутами, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Національне антикорупційне бюро з 27 квітня 2016 року розслідує кримінальне провадження про виділення Національним банком 12 млрд гривень рефінансування комерційним банкам, які згодом визнали банкрутами.

Серед них — Південкомбанк (закрито 27 травня 2014 року), «Київська Русь» (19 березня 2015 року), CityCommerce Bank (21 листопада 2014 року), Автокразбанк (30 травня 2014 року), Терра Банк (22 серпня 2014 року), «Дельта» (3 березня 2015 року), «Таврика» (21 грудня 2012 року).

Видання «Наші гроші» виявило у судовому реєстрі інформацію про кримінальне провадження №52016000000000119, розпочате за статтею 191 Кримінального кодексу України — розтрата коштів в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовим становищем.

Слідчі вважають, що у 2014—2015 році посадові особи НБУ незаконно виділили цим банкам рефінансування на суму 12 млрд гривень.

Солом'янський районний суд Києва дозволив детективам НАБУ отримати тимчасовий доступ до документів, пов'язаних з цими грошима.

На початку січня Національний банк на своєму сайті почав публікувати назви банків, які отримують кредити НБУ (на термін понад 30 днів), із зазначенням суми, типу кредиту і типу забезпечення. Цю інформацію оприлюднено в розділі «Інформаційні матеріали».