Апеляційний суд Києва відмовив Генпрокуратурі у дозволі на затримання колишнього першого заступника голови Верховної Ради комуніста Ігоря Калєтніка.

Про це йдеться в ухвалі суду від 19 лютого 2018 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

З 2 грудня 2014 року постановою слідчого Калєтніка оголошено в розшук.

При цьому повідомлення про підозру Калєтніку погодили 19 червня 2015 року, а направили за адресою його місця реєстрації лише 23 червня 2015 року.

Водночас, згідно з листом Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю від 4 липня 2016 року Калєтнік ще 27 жовтня 2014 року вилетів до Російської Федерації та у міжнародний розшук не оголошений.

1 грудня 2017 року прокурор ГПУ звернувся до Печерського райсуду Києва з клопотанням про надання дозволу на затримання Калєтніка. Слідчий суддя у цьому відмовив. А ГПУ подала на це рішення апеляцію.

Апеляційний суд погодився зі слідчим суддею, що прокурор не надав даних про отримання Калєтніком письмового повідомлення про підозру, у спосіб, визначений КПК України, а відтак у Калєтніка відсутній статус підозрюваного.

Раніше повідомлялося, що колишній перший віце-спікер Верховної Ради Ігор Калєтнік оформив на свого 92-річного дідуся Василя Киргана ділянку площею 15 га, що знаходиться у лісі в м. Буча на Київщині.

17 жовтня 2014 року Ірпінський міськсуд Київської області витребував цю землю на користь держави.

Апеляційний суд Київської області 6 лютого 2015 року залишив рішення Ірпінського міськсуду без змін.

У липні 2016 року Калєтнік програв «Бучанське Межигір’я» у Вищому суді.

СБУ оголосила в розшук колишнього міського голову Києва Леоніда Черновецького. Екс-очільник столиці знаходиться у розшуку, як особа, яка переховується від органів прокуратури.

Таку інформацію опубліковано на офіційному сайті Міністерства внутрішніх справ в розділі про розшукуваних осіб, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Відповідно до даних МВС,  Черновецькому інкриміновано ст. 364, ч. 2 ККУ (зловживання владою або службовим становищем). Якщо в справі буде отримано судовий вирок, колишнього київського мера може бути  позбавлено волі на термін від 5 до 8 років.

Раніше ГПУ повідомила про підозру екс-меру Києва Черновецькому. Екс-очільника Києва звинуватили в незаконному вилученні і передачі особливо цінних земель в оренду. Як відомо, вказані землі було передано в оренду для здійснення незаконного будівництва, й як наслідок, на місці було знищено об’єкти археологічної спадщини.

Cлідчі Генеральної прокуратури України отримали дозвіл суду на затримання колишнього мера Києва Леоніда Черновецького . В ГПУ повідомили, що дозвіл на затримання Черновецького отримано із врахованням того, що підозрюваний ухиляється від слідства та його точне місцезнаходження не відоме.

У свою чергу Леонід Черновецький звинуватив в усьому своїх  колишніх колег  – голову Київської МДА Попова та секретаря Київради Герегу. Черновецький заявив, що на час підписання  рішення про передачу в оренду земель мерією вже керував Олександр Попов, а засідання Ради вела секретар Київради Галина

Шевченківський районний суд Києва відпустив з-під домашнього арешту і скасував відсторонення від посади голови Рахункової палати Романа Магути, обвинуваченого у зловживанні владою.

Про це йдеться в ухвалі Апеляційного суду Києва, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Згідно з ним, 9 червня 2017 року суд провів підготовче засідання по справі Магути і призначив його до розгляду по суті.

«Цим же визначенням змінено на час судового розгляду дію застосованої до обвинуваченого запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання і скасовано відсторонення Магути з посади голови Рахункової палати України», — сказано в рішенні.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура висловила незадоволення цим рішенням суду і 19 червня подала 2 апеляційні скарги.

САП попросив продовжити домашній арешт Магути і відсторонення його від посади.

Проте Апеляційний суд відмовився розглядати скарги САП, зазначивши, що ці рішення судді, прийняті під час підготовчого засідання, не підлягають апеляційному оскарженню.

Як відомо, 16 листопада Генпрокурор Юрій Луценко підписав і вручив повідомлення про підозру голові Рахункової палати України Роману Магуті через ймовірні махінації з житлом.

Про це на своїй сторінці у Facebook написала прес-секретар Луценка Лариса Сарган.

За її словами, підозра підписана за статтею 364 Кримінального кодексу (зловживання владою або службовим становищем).

«Член Рахункової палати, маючи приватизоване житло в Києві, звернулася до глави Рахункової палати з проханням надати службове житло в центрі столиці. Закон передбачає надання такого житла, але не його приватизацію», – повідомила вона, додавши, що пізніше чиновник попросив Магуту дозволу приватизувати житло.

«Глава Рахункової палати погодився, після чого в квартирі був прописаний племінник члена Рахункової палати, після чого він квартиру приватизував і передарував члену Рахункової палати», – розповіла Сарган.

«Встановлено, що у грудні 2013 року Рахункова палата купила квартири, серед яких була двокімнатна вартістю 1,39 млн грн по вул. Полтавській,10», – додала вона.

Магута був призначений головою Рахункової палати в квітні 2012 року, до того він працював на посаді першого заступника голови «Ощадбанку».

Після призначення Магути стало відомо, що «Ощадбанку» він отримував зарплату в 240 тисяч гривень на місяць.

26-річна Юлія Марушевська очолила Одеську митницю ДФС у жовтня 2015 року. Пішла з посади у листопаді 2016 року.

ГПУ шукає докази причетності екс-керівника одеської митниці Юлії Марушевської одразу до двох кримінальних епізодів. Попри заяву генпрокурора про її невинуватість.

Із майже двомісячною затримкою у судовому реєстрі розміщено ухвалу, згідно якої Генпрокуратура фактично впевнена: «сумнівні рішення» екс-керівника одеської митниці Юлії Марушевської призвели до бюджетних втрат у 6,92 млн грн. Соратниця Михайла Саакашвілі назвала справу «фейковою».

Судова ухвала, в якій фігурує прізвище Марушевської, була винесена судом наприкінці квітня, вже після того, як генпрокурор Юрій Луценко заявив про відсутність претензій до екс-керівника одеської митниці. З документу видно, що закиди у бік соратниці Михайла Саакашвілі, мала не лише СБУ, як стверджував генпрокурор, а і його підлеглі з ГПУ. Понад те, прокурори намагаються знайти докази винуватості Юлії Марушевської одразу по двом епізодам.

Відповідно до судових матеріалів, Головне слідче управління Генпрокуратури розпочало розслідування 20 грудня 2016  року за фактом отримання неправомірної вигоди та зловживання владою.

Фабула кримінальної справи виглядає так: команда Марушевської з дев`яти осіб одеської митниці «з листопада 2015 року по листопад 2016 року, прикриваючись сумнівними дорученнями начальника Одеської митниці ДФС України (Юлії Марушевської – НБРУ)… створювала умови для оформлення митних декларацій по ввезенню на територію України різних груп товарів по заниженій вартості…». Як вважають слідчі, це призвело до надання клієнтам митниці незаконних переваг у порівнянні з конкурентами та недонадходження до державного бюджету близько 6,92 млн гривень.

Інший епізод цього кримінального провадження: твердження слідчих про те, що низка великих платників податків з Одеської області, які за дорученням Марушевської користувались спрощеною процедурою розмитнення, робили внески до благодійного фонду «На благо Одеси».

Натисніть, щоб збільшити

У коментарі «Главкому» Юлія Марушевська запевнила, що справа – «фейкова» і при потребі готова доводити це в суді. Водночас, за її словами, згадувана вище судова ухвала не призвела до подальших офіційних дій слідства щодо неї, «а послужила лише ще однією спробою публічної дискредитації».

Марушевська розповіла, що під час роботи нею, дійсно, були підписані п’ять доручень щодо спрощення процедури розмитнення для різних груп компаній та певних категорій товарів. «Ми не дозволяли підвищувати вартість розмитнення до рівня, вигаданого департаментом тарифів центрального апарату ДФС, який вони малювали зі стелі. – Пояснює Марушевська. – Такий підхід, наприклад, застосовувався для найменш ризикованих груп, товарів із потужних ринків-партнерів України, таких, як США, країни ЄС». Марушевська запевняє, що критерії для формування таких груп товарів та компаній визначали залучені фахові експерти з урахуванням міжнародної практики, завдяки чому спрощена процедура дозволяла компаніям уникати бюрократичного пресингу. Кримінальна справа щодо її команди, за словами Марушевської, є лише спробою правлячої верхівки дискредитувати людей «не з системи».

Нагадаємо, Юлія Марушевська написала заяву про відставку минулого листопада, слідом за іншими представниками команди Саакашвілі в Одеській області. Після цього голова ДФС Роман Насіров (наразі перебуває під слідством за підозрою у причетності до розкрадання на 2 млрд грн) заявив, що фіскальна служба почала розслідування проти Марушевської – мовляв, під її керівництвом відбувалося заниження ціни товарів та інші порушення.

На початку березня співробітники Служби безпеки прийшли з обшуком у квартиру екс-чиновниці, яка на той час перебувала за кордоном. А через два тижні генпрокурор Луценко повідомив про відсутність доказів щодо незаконного розмитнення товарів командою Марушевської. Генпрокурор додав, що слідкує за цією справою. «Якщо вони (СБУ) покажуть факти, незалежно від того, що я з симпатією ставлюся до Марушевської, я підпишу підозру. Але зараз факти Служби безпеки не переконують мене як процесуального керівника», — акцентував керівник наглядового органу.

Свої претензії до колишньої очільниці одеської митниці мало і Національне агентство з питань запобігання корупції. Останнє звинувачувало її у незаконному отриманні премії у розмірі 500 грн з нагоди свята 8 березня. Наприкінці березня Малиновський суд Одеси закрив провадження, оскільки не знайшов правопорушення. Згодом Марушевська повернула державі ці кошти за власним рішенням.

Варто зазначити, що згадуваний вище благодійний фонд «На благо Одеси» фігурує в іншому кримінальному провадженні стосовно колишнього генерального консула Грузії в Одесі Теймураза Нішніанідзе, екс-радника голови Одеської області Михайла Михайла Саакашвілі.

У кримінальному провадженні, яке Генеральна прокуратура розпочала у березні 2016 року, досліджується два факти. Один – щодо привласнення 14 млн грн благодійним фондом «На благо Одеси», нібито, за участю Нішніанідзе у період з серпня 2015 року по лютий 2016 року. Гроші «незаконно» пішли на телевізійну рекламу, ремонт будівлі, де розташована Одеська облдержадміністрація, а також «оплату книги». Інший епізод – заволодіння протягом 2011 — 2013 рр. державними коштами у сумі 19,8 млн. грн, що були виділені на відшкодування ПДВ. До цього злочину, буцімто, також причетний Теймураз Нішніанідзе, який у той період обіймав посаду генконсула Грузії в Одесі.

Відповідно до реєстру юросіб, засновниками БФ «На благо Одеси» є власник будівельної компанії KADORR Group і головний інвестор європейської лікарні швидкої допомоги в Одесі Аднан Ківан (український бізнесмен сирійського походження), співвласник «Банку Восток» Вадим Мороховський, підприємець Віктор Шерман, а також кілька компаній: «Шабо», «ТіС-вугілля» та інші.

Раніше в коментарі Одеському виданню «Думська» Вадим Мороховський повідомляв, що серед проектів благодійного фонду була допомога спецпідрозділу УБОЗ «Сокіл», регіональному управлінню прикордонної та 411-му військовому госпіталю. Допомога отримували також профспілка атестованих працівників органів МВС та організація «Рада громадської безпеки». На гроші фонду закуповувалося спорядження для підшефних військових підрозділів, які виконували завдання в зоні АТО, проходили лікування поранені.

Федір Орищук, Національне бюро розслідувань України