Чергові 100 днів минули.

Чесно кажучи, незрозуміло, навіщо ці терміни і «дедлайни».

Яка різниця — сто днів, півроку чи рік? Уже очевидно, що минуло «досхочу» часу.

Війна, агресор, вибори, борги, спустошені резерви — причин достатньо.

«Спічрайтери» міністрів можуть навести ще багато аргументів на користь несприятливого фону.

Утім, є речі, які могли бути змінені і за таких умов. І не скажеш, що вони не пріоритетні. Візьмемо лише один сектор — аграрний.

Він завжди був одним з основних джерел корупційних потоків.

Це було і за часів Віктора Януковича з його грубими методами, і за часів його попередників, і за часів попередників попередників. Тут завжди менше питань і менше галасу — і з боку ЗМІ, і з боку громадськості. Це ж не «Вишки Бойка».

Хоча державний аграрний сектор — це просто неосяжне поле для вимивання коштів. Лише декілька прикладів.

По-перше, чверть державних підприємств працює в аграрній промисловості.

По-друге, на неї припадає половина прострочених кредитів перед державним бюджетом, що були видані з державними гарантіями. Це близько 1 млрд дол.

По-третє, тут діє державна монополія на виробництво спирту.

По-четверте, в управлінні держави близько 10 млн га земель, що дорівнює площі всієї Болгарії.

Тепер зупинимося на кількох напрямках, які вимагають негайного втручання. Тут досі нічого не змінилося.

1. Державні землі.

Чотири з п'яти найбільших зафіксованих правоохоронцями хабарів стосуються земельних відносин. У державній власності в Україні перебуває понад 10 млн га земель. З них лише 2,6 млн га офіційно надається в оренду.

Часто землі використовуються без дозволів. Також формально земля передається в оренду за хабарі в розмірі 150-350 дол за га. Розпорядження усіма державними землями зосереджене в руках Держземагентства.

Законодавство дозволяє відомству передавати землі в оренду без жодного конкурсу, наприклад, для ведення особистого селянського господарства, фермерства чи садівництва. Мало того, законодавство також дозволяє передавати державні сільськогосподарські землі у власність безкоштовно.

2. Землі Національної академії аграрних наук.

Близько 400 тис га знаходиться у розпорядженні понад ста підприємств академії. Жодної наукової діяльності на них не ведеться. Землі просто неофіційно здаються в оренду.

За словами аграрного міністра Олексія Павленка, з 1 млн га землі у Національній академії аграрних наук залишилося лише 360 тис га.

Разом з тим, НААН отримує з держбюджету понад 500 млн грн дотацій на різні наукові праці сумнівної користі. Доброзичливість платників податків не знає меж.

3. Державна спеціалізована установа Аграрний фонд та ПАТ «Аграрний фонд».

Так, в Україні діють дві такі установи. Діяльність першої як державної спеціалізованої установи передбачена законом «Про державну підтримку сільського господарства».

Коли створювали ПАТ «Аграрний фонд», планували змінити закон, але не змінили. Тобто ПАТ здійснює «інтервенції» на товарному ринку абсолютно незаконно.

Ще одне важливе питання — зникнення майже 2 млрд грн, наданих ПАТ «Аграрний фонд» як рефінансування через ОВДП у січні-лютому 2014 року. Ці кошти «застрягли» на рахунках Брокбізнесбанку. Тобто зникли.

Брокером в операціях з цінними паперами було ТОВ «Інвестиційний капітал Україна» — компанія, у якій працювала голова НБУ Валерія Гонтарєва. У залученні цієї фірми як брокера не було сенсу, адже Брокбізнесбанк мав брокерську ліцензію. Куди ділись 2 млрд грн, і навіщо там знадобилася фірма Гонтарєвої — велике питання.

4. Державна продовольчо-зернова корпорація.

Разом з Аграрним фондом та «Укрспиртом» ця установа посідає чільне місце у корупційному «хіт-параді» країни.

ДПЗКУ намагається виконати контракт на 1,5 млрд дол з постачання зерна в Китай. Більша частина з цих коштів лежить на депозиті в Укрексімбанку. Неофіційно трейдери стверджують, що керівництво ДПЗКУ зловживає виконанням контракту. Зокрема, викликають питання ціни, за якими купується зерно для Китаю.

Смішно, але ДПЗКУ — єдиний збитковий трейдер в Україні: 840 млн грн збитків за дев'ять місяців 2014 року.

5. Державні підприємства в підпорядкуванні Мінагрополітики.

Є 176 працюючих підприємств. Ще стільки ж може бути у різних агропромислових служб.

П'ять підприємств за дев'ять місяців 2014 року спромоглися отримати 1,3 млрд грн збитків. Серед них 100 млн грн збитків отримала ДАК «Хліб України». Вона давно перебуває у процесі санації, але чомусь продовжує працювати.

Невже тому, що на цих ділянках нічого за рік не змінилося, винні лише попередники Янукович і К°?

Дмитро Дєнков, Національне бюро розслідувань України