Віктор Шокін оберігає від неприємних новин лідера фракції «Опозиційний блок» Юрія Бойка. А в найближчому оточенні чинного генпрокурора перебуває людина, яка мала оберігати Бойка від корупції, коли вони разом працювали в органах влади часів Віктора Януковича.

У липні 2015 року, як повідомляють мої джерела, слідчі Генпрокуратури підготували текст подання до Верховної Ради про надання згоди на зняття недоторканості, затримання та арешт Юрія Бойка. Епізод стосується афери зі скрапленим газом Сергія Курченка, де слідчі прямо називають Бойка «учасником злочинної організації». Подання з усією викладкою дій екс-міністра було передано генпрокурору Шокіну для підписання та направлення до Верховної Ради. Однак уже три місяці документ лежить без руху, а Бойко почувається безкарним.

Річ у тім, що однією з найдовіреніших осіб Шокіна в генпрокуратурі є такий собі Василь Драган. Він обіймає посаду з цікавою назвою – «старший помічник генерального прокурора з особливих доручень». На день Конституції 2015 року Драган в числі інших близьких соратників Шокіна – Столярчука та Севрука – отримав від президента Порошенка заохочення – підвищення до радника юстиції третього рангу.

Драган іде з чинним генпрокурором по життю. Коли Шокін в часи Яреми працював його заступником, Драган обіймав біля нього посаду «старшого помічника заступника генерального прокурора». В 2005 році Драган працював у головному слідчому управлінні Генпрокуратури, куратором якого тоді був Шокін. А ще раніше, в 1990-их, Драган розслідував справу проти Ігоря Діденка, яка лягла в основу німецької справи та призвела до його виправдання та виплати компенсації.

Цікавий інший нюанс. В часи Януковича, з 18 серпня 2010 року по 22 квітня 2013 року Драган працював під керівництвом міністра палива та енергетики Юрія Бойка. Посада Драгана називалася... «завідувач Сектору запобігання та виявлення корупції». Показово, що в часи, коли Драган мав боротися з крадіями у Міненерго, там відбулася найбільша афера останньої п'ятилітки під назвою «Вишкі Бойка», які були придбані в ризьких бомжів за завищеною вдвічі ціною.

Але, окрім «Вишок Бойка», антикорупційний комісар Міненерго не зреагував на іншу аферу, яка зараз лягла в основу кримінальної справи проти Бойка – афери, на підставі якої слідчі Генпрокуратури підготували для Шокіна подання в парламент, так досі туди і не відіслане.

Про що ідеться?

Ідеться про схему Курченка з реалізації скрапленого газу, який за заниженими цінами викуповувався начебто для потреб населення, але насправді продавався за ринковою вартістю комерційним підприємствам.

Для цих потреб Курченко створив «злочинну організацію», як це кваліфікували слідчі. Туди увійшов і Бойко, що працював при Януковичі спочатку міністром енергетики з 11 березня 2010 по 24 грудня 2012, а від цієї дати та аж до падіння режиму, до 27 лютого 2014 був на посаді віце-прем'єра з питань енергетики.

«Перебуваючи на посаді міністра палива та енергетики, а в подальшому віце-прем'єр-міністра, Бойко всупереч інтересам держави використав надані йому повноваження та, ставши учасником підконтрольної Курченку злочинної організації, (...) вчинив умисний злочин проти власності», – ідеться у поданні, заблокованому Шокіним.

Згідно з матеріалами справи, Курченко створив 12 фіктивних підприємств, «аби шляхом підробки документів надати видимість законності діяльності на ринку скрапленого газу». Ось перелік цих компаній: Черкаси-Газснаб, Кримбутангаз, Київоблпропангаз, Луганськпропангаз, Луганськснабгаз, Укрхарківгазпостачання-2009, Донецьк-Побутскрапгаз, Модус-Вівенді, Чернівці-СПБТ, Запорожгаз-2000, Харків-СПБТ, Харківспецгазснаб.

Для того, щоб заволодіти скрапленим газом, Курченко разом з Бойком завищували обсяги потреб населення в цьому паливі. Підприємства Курченка не продавали газ населенню і навіть не мали цього на меті. Згідно з розробленим злочинним планом, було передбачено складання довідок про обсяг та напрями реалізації газу «із внесенням до них завідомо недостовірних відомостей».

Втілювати свою схему Курченко почав іще в 2009 році, про що у березні 2010 стало відомо Бойку, який був тоді заступником голови енергетичного комітету Верховної Ради. 9 березня 2010, за два дні до призначення міністром, Бойко навіть направив депутатське звернення до Генпрокуратури про перевірку підприємств Курченка.

Але щойно Бойко став членом уряду, він увійшов у змову з Курченком. «Протягом першого півріччя 2010 року Курченко підбурив на участь у злочинній організації тодішнього міністра енергетики Юрія Бойка та першого заступника директора ДП „Газ України“ Оксану Масс, які при очевидній нелогічності значного збільшення обсягів продажу скрапленого газу для потреб населення в семи областях (Харківської, Донецької, Київської, Луганської, Черкаської, Чернігівської та Запорізької) визнавали такі завищені обсяги достовірними».

За даними слідства, у деяких періодах обсяги потреб населення в скрапленому газі завищувалися в 25-30 разів, на що Бойко, який мав досвід роботи у цій сфері, без будь-якої перевірки закривав очі.

Ці обсяги газу викуповувалися Курченком на аукціонах за низькими цінами начебто для потреб населення.

«Бойку було відомо про суть вчинюваного злочину, визначено його роль в злочинній діяльності. Так, Бойко мав не тільки бездіяти як міністр, а забезпечувати вчинення злочину по лінії Міненерго та дочірніх підприємств», – ідеться у поданні слідчих до Шокіна, яке було покладено під сукно. Зокрема, Бойко не направляв до податкової подання на перевірку покупців скрапленого газу.

У 2011 році в ситуацію втрутився перший віце-прем'єр Андрій Клюєв, який представляв інше угрупування у владі Януковича. 30 серпня 2011 року провів селекторну нараду та доручив Міненерго у одноденний строк надати інформацію в розрізі регіонів щодо обсягів продажу скрапленого газу на аукціонах для потреб населення. Вказане доручення не було виконано. Більше того, Бойко навіть не втомлював себе підписанням відповідей на питання Клюєва. 1 вересня його заступник Макуха повідомив, що контроль над цільовим використанням скрапленого газу здійснює податкова – хоча це суперечить постанові уряду від 2000 року.

Після цього Клюєв доручив Бойку та начальнику податкової Захарченку в одноденний строк надати Кабміну інформацію щодо обсягів продажу скрапленого газу для населення. Листом від 13 вересня 2011 знову Макуха сказав, що вся інформація була в попередньому листі, що не відповідало дійсності.

Клюєв тоді доручив під особисту відповідальність Бойка надати уряду вичерпну інформацію з цих питань та внести в податкову подання щодо перевірки цільового використання скрапленого газу, призначеного для населення. Бойко зробив це 22 вересня – він вніс до податкової подання щодо підприємств, які продавали менше третини (!) всього скрапленого газу. І жодна з фірм, перевірку яких ініціював Бойко, не належали Курченку.

Паралельно Бойко в порушення Регламенту уряду вніс на розгляд Кабміну проект постанови щодо біржових аукціонів з продажу скрапленого газу, який прем'єр Азаров прийняв без належного обговорення, а потім підписав як постанову уряду N1064. «Таким чином, Бойко забезпечив послаблення контролю за цільовим використанням скрапленого газу», – ідеться у поданні до Шокіна від слідчих.

Бойко і далі продовжував прикривати схему Курченка, який викуповував величезні обсяги газу начебто для населення за ціною, що складала лише 20 відсотків від ринкової. Незаконно придбаний на спецаукціонах скраплений газ 12 компаній Курченка продали комерційним підприємствам.

"Внаслідок спільних злочинних дій Бойка та членів злочинної організації Курченка вчинено незаконне заволодіння майном Укргазвидобування та Укрнафта – видобутим ними скрапленим газом за заниженими цінами, різниця яких з реальною ринковою вартістю відповідних обсягів склала 5,784 мільярда гривень (понад 700 мільйонів доларів) ", – ідеться у документі, який так і не подав Шокін до парламенту.

В цій кримінальній справі винесено повідомлення про підозру Курченку та одному з його підлеглих на прізвище Сало, а також заступникам губернаторів Харківської області Дулубу, Черкаської області Рябцеву, Київської області Максименку. Бойко на виклики слідчого не являвся до прокуратури, що стало підставою вимагати для нього тримання під вартою.

«У матеріалах провадження є достатні докази для підозри Бойка за статтями участь в злочинній організації та заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах (частина 1 статті 255, частина 5 статті 191) – до 12 років з конфіскацією майна, а тому до нього може бути застосовано арешт», – сказано в поданні, яке Шокін приховав у прокуратурі.

Зрештою, повністю готовий документ, який би дозволив зняти з Бойка недоторканість та арештувати, десь загубився на найвищих поверхах на Різницькій. Саботаж та покривання Бойка стало для мене останньою краплею. Довіру до Шокіна як генерального прокурора втрачено, тому я поставив підпис під постановою про його відставку. Сподіваюсь, це звільнення, яке має відбутися якнайшвидше, відкриє дорогу для розслідувань без озирання на прізвища та політичну доцільність, як проти соратників Януковича, так і корупціонерів з числа нинішньої влади.

Сергій Лещенко, Національне бюро розслідувань України