В принципі неважко було спрогнозувати, що відповіді на рішення позачергової сесії обласної ради, яка зробила спробу розблокування штучно створеної ідеологами чинної системи держзакупівель в країні кризової ситуації, довго чекати не доведеться. Так і сталося. Вже минулої суботи інтернет-сайт Міжвідомчої комісії з питань держзакупівель оприлюднив чергове рішення цієї структури. Стосується воно якраз рішення Івано-Франківської облради.

Як вважають у Комісії, прийняте на позачерговій, ХIX, сесії Івано-Франківської обласної ради рішення про тимчасову організацію процедур закупівель за державні кошти виходить за межі повноважень органу місцевого самоврядування. Характерним є такий пасаж із рішення Комісії: «Сам факт прийняття Івано-Франківської обласної ради Рішення про тимчасову організацію процедур закупівель за державні кошти свідчить про прояви корупційних діянь з боку посадових осіб Івано-Франківською обласною радою (орфографія оригіналу. — О. П.) та зловживання владою або службовим становищем».

Далі Комісія посилається на своє попереднє рішення, яким начебто полегшила процедуру закупівель товарів і послуг соціальної спрямованості. Як завжди, каже не всю правду. Бо насправді спрощено процедуру погодження закупівлі в одного учасника, однак це зовсім не означає, що учасникові не потрібно вносити сумнівні платежі на користь різноманітних «консультантів». А отже, не вирішено питання по суті.

Відтак Комісія вважає, що рішення Івано-Франківської облради від 28.02.2008 року про тимчасову організацію процедур закупівель за державні кошти є таким, що «суперечить нормам Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» і таким, що не підлягає виконанню». А на голови депутатів, що «розперезалися», закликає всі «громи та блискавки» у вигляді СБУ, ГПУ, МВС, ГоловКРУ, Держказначейства і... Тендерної палати України.

Конфлікт законів чи інтересів?

Для того, щоб проаналізувати, чи мала підстави обласна рада на згадане рішення своєї позачергової сесії, необхідно звернутись до українського законодавства. Нагадаємо, що голова облради Ігор Олійник та голова ОДА Микола Палійчук аргументували необхідність цього рішення неможливістю виконати закони про освіту та охорону здоров’я.

Скажімо, стаття 53 Конституції України проголошує, що кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою. А «держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної освіти, вищої освіти в державних і комунальних вищих навчальних закладах». У рішенні Конституційного Суду з приводу офіційного тлумачення цієї статті від 4 березня 2004 року йдеться про те, що «безоплатність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає можливість здобуття освіти у державних і комунальних навчальних закладах без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги визначених законодавством рівня, змісту, обсягу». Як роз’яснив КС, «витрати на забезпечення навчально-виховного процесу у державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах здійснюються на нормативній основі за рахунок коштів відповідних бюджетів у повному обсязі». А стаття 25 згаданого закону про освіту передбачає, що «організація та відповідальність за харчування у державних навчальних закладах покладаються на місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування». І жодного слова про Тендерну палату та її «консультантів», котрі також хочуть поживитись за рахунок харчування дітей у школах.

Конституція України передбачає, що «охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування» (стаття 49). У своєму тлумаченні цієї статті Конституційний Суд пояснює, що цю норму треба розуміти так: «у державних та комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги» (Рішення КСУ від 29 травня 2002 року). Уже із згаданих норм законів та їх офіційних тлумачень випливає, що і харчувати дітей у школах потрібно, і забезпечувати необхідний рівень медичної допомоги, а відповідають за реалізацію цих прав громадян на території області в першу чергу органи місцевого самоврядування та місцеві виконавчі структури.

Стаття 144 Конституції України каже: органи місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими для виконання на відповідній території. Про те ж саме говорить і Європейська хартія місцевого самоврядування: «...місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування у межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення».

Якщо ж у когось виникають сумніви щодо того чи іншого рішення облради, скажімо, в тієї ж Міжвідомчої комісії, то не зайвим буде нагадати, що Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» чітко вказує: ...акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними у судовому порядку (стаття 59, частина 10). і аж ніяк не рішенням тієї чи іншої комісії.

Все, що зроблено, — на користь громаді Безумовно, порушуючи таку серйозну проблему, ми не могли обминути увагою й Івано-Франківську обласну раду. Саме до її голови — Ігоря Олійника ми й звернулись з проханням прокоментувати ситуацію, яка виникла після прийняття неоднозначного рішення облради, яке, як він вважає, прийнято лише на користь місцевої громади.

— Обласна рада відповідно до чинного законодавства передала частину своїх повноважень обласній державній адміністрації, — розпочав нашу розмову Ігор Мирославович. — Облдержадміністрація звернулася до ради з тим, що вона не може виконати свої функції і просить прийняти відповідне рішення. Через те, що Верховна Рада не працює, лише з цієї єдиної причини, було прийнято рішення провести позачергову сесію обласної ради. Ми надіємося, до речі, і дотепер, що після початку роботи Верховної Ради буде внесено зміни до закону про державні закупівлі.

Що ж стосується рішення Міжвідомчої комісії з питань держзакупівель (йдеться про рішення 22.02.2008 року щодо закупівлі товарів та послуг соціальної спрямованості), яке я зачитав на сесії, — це питання не належить до її компетенції. Бо це є прерогатива законодавства. Не може Міжвідомча комісія з питань держзакупівель стояти вище від Верховної Ради.

— Якщо я правильно розумію логіку цього рішення, то фактично Міжвідомча комісія дозволила у межах 80 тисяч гривень на соціально значиму продукцію провести процедуру закупівлі в одного учасника без додаткових погоджень з комісією.

— Так, але гроші за це все одно платити треба. Тобто сьогодні стоїть питання, що ніхто не хоче брати участь у тендері. Нехай це буде один учасник, але він все одно не може ці гроші платити. Тобто у нас немає кому брати участь у тендері. Це було заявлено в інформації облдержадміністрації, яку заслухали депутати. І рішення з цього приводу приймали не якісь посадові особи, а приймали його одноголосно депутати обласної ради в кількості 81 чоловіка.

Сьогодні маємо ситуацію, коли, за інформацією голови ОДА, на нинішній день всі школярі харчуються, все оплачено. Якщо говорити, що ми навіть на один день це зробили, — це для добра громади. Своє звернення ми направили всім обласним радам. Я ще не знаю їхньої реакції, але ми надіємося, що коли почне працювати Верховна Рада, — це питання буде порушено і закон буде змінено.

— Ігоре Мирославовичу, погодьтесь, що в цій ситуації є певні сумнівні моменти, коли обласна рада своїм рішенням підмінила рішення, яке мала б приймати Верховна Рада.

— Ми це зробили свідомо, бо що інакше нам сьогодні залишалось робити? Прокурор має внести протест на рішення обласної ради, ми повинні його розглянути. Тобто будемо діяти за законом. Хтось може до суду звернутися — немає проблем. Це і є наша проблема, що не діє Верховна Рада. Але якщо діяти за тим законом немає можливості, бо люди не хочуть брати участь у тих тендерах, як тоді дитину годувати у школі нині? До речі, згідно з європейськими законами ми не мали б відповідати за освіту й охорону здоров’я. Це не справа місцевого самоврядування в Європі, про що я, до речі, говорив на прес-конференції після сесії. Це тільки у нас є такий нонсенс. А ми ще кажемо, що хочемо до Європи.

— Рішення приймає обласна рада, а виконувати його мають конкретні виконавці, яких можуть звинуватити у порушенні закону.

— Після того, як обласна рада прийняла рішення, нехай представники центральних органів влади вживають передбачені законом заходи, прокуратура, суд — нехай діють. Будь ласка.

Я можу повторити інформацію, яку оприлюднив у Секретаріаті Президента: 6,5 мільйона гривень учасники тендерів перерахували в цьому разі структурам Тендерної палати тільки по УКБ облдержадміністрації. Фактично це є десятки мільйонів коштів, які перераховані в Київ невідомо за що. Я вже не кажу про платний дзвінок за консультацію. Це справжній нонсенс у державі. Тут ми ставили перед собою завдання сказати: люди, подумайте, що ви робите.

Мене дуже здивувала в листі від Міжвідомчої комісії фраза про «популізм та політичні спекуляції». Це питання розглядалося в Секретаріаті Президента, на дорадчій раді при Голові Верховної Ради, і всі голови обласних рад, незважаючи на політичні погляди, однаково ставили це питання. На раді міських голів усі говорили про те ж саме, зрештою, ми й записали у своєму зверненні: повернутись до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти» у редакції станом на грудень 2004 року. До того часу, поки не буде вироблено новий закон, який уже має бути європейським.

У нас основне питання стосується саме сільських шкіл. Бо коли ти маєш, скажімо, в Києві фірму з оборотом у 500 мільйонів гривень, то їй заплатити 12 чи 20 тисяч — це дріб’язок. А в селі — все по-іншому. У цьому є значне недоопрацювання закону. До нас звернулася облдержадміністрація з тим, що вона не може вирішити цього питання. Що робити депутатам у такій ситуації? Ми прийняли рішення, хоч і розуміли, і я про це говорив, що це складне питання. Але ми зробили крок, аби загострити це питання. Одночасно ми зробили й те, що нині діти у школах харчуються. Бо немає сьогодні ні в кого жодних аргументів на користь того, щоб на території області не виконувалась Конституція України чи закони про освіту та охорону здоров’я.

ТРК Вежа