Національне агентство з питань запобігання корупції виявило низку недостовірних даних під час повних перевірок декларацій голови Верховної Ради Андрія Парубія, заступника голови ВР Оксани Сироїд, міністра Кабміну Олександра Саєнка, міністра освіти Лілії Гриневич та інших.

Про це йдеться у відповіді НАЗК на запит «Української правди», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Відзначається, що Парубій у декларації за 2015 рік вказав недостовірні відомості про дохід його дружини, а в декларації за 2017 рік не вказав відомості про нерухоме майно, право користування на яке належить його доньці.

При цьому зазначається, що «недостовірні відомості, зазначені у деклараціях,  відрізняються в достовірних на суму меншу 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб».

«Ознак правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 172-6 (подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи) КУпАП та ст. 366 (службове підроблення) ККУ, не виявлено», — йдеться у відповіді НАЗК.

Під час перевірки декларацій Сироїд за 2015 та 2017 роки з'ясувалося, що вона вказала недостовірні відомості про вартість транспортного засобу, який належить їй на праві власності, а в декларації за 2016 рік Сироїд зазначила недостовірні відомості про  вартість транспортного засобу, а також про залишок коштів на рахунку у банку та не зазначила відомості про правочини, на підставі яких набуто право власності на житловий будинок та шість земельних ділянок.

Підкреслюється, що Сироїд вказала неправдиві відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що містить ознаки адміністративного правопорушення.

Наразі НАЗК здійснює збір доказів, «на підставі яких буде встановлена наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».

Після цього складуть протокол про адмінпорушення, який після затвердження на засіданні  НАЗК направлять до суду.

Саєнко у декларації за 2017 рік зазначив недостовірні відомості про площу нерухомого майна, яке належить йому на праві спільної власності.

Однак ознак порушень за ч. 4 ст. 172-6 (подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи) КУпАП та ст. 366 (службове підроблення) ККУ у декларації Саєнка не виявлено.

Гриневич у декларації за 2017 рік зазначила неправдиві відомості про дохід чоловіка.

Але у зв’язку з тим, що недостовірні відомості зазначені у декларації відрізняються від достовірних на суму меншу 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, то ознак  правопорушень за ч. 4 ст. 172-6 (подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи) КУпАП та ст. 366 (службове підроблення) ККУ у декларації Гриневич не виявили.

Суддя Вищого господарського суду Ірина Кондратова у декларації за 2015 рік зазначила недостовірні відомості про право користування дітьми житлом; про місцезнаходження та дату набуття у власність садового будинку; транспортний засіб, що належить на праві власності члену сім'ї судді; про емітента цінних паперів, які належать Кондратовій на праві власності та дохід, отриманий членом родини судді у вигляді пенсії.

Під час повної перевірки декларації начальника відділу Управління карного розшуку ГУНП у Києві Михайла Швалюка за 2016 рік, з'ясувалося, що він вказав недостовірні відомості про: нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, наявність прав власності на транспортний засіб, дохід отриманий від розміщення грошових коштів на банківських рахунках, готівкові кошти, які йому належать, та про правочин, який спричинив видатки.

«Суб’єкт декларування подав недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. В діях суб’єкта декларування вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого статтею 366 ККУ. Крім іншого, наявні ознаки можливого незаконного збагачення», — йдеться у відповіді НАЗК.

Підкреслюється, що рішення про результати повної перевірки декларації Швалюка направлять до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.