Президенту України
Ющенко Віктору Андрійовичу
Відкритий лист щодо загрози економічній безпеці України в зв’язку з прийняттям змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»
Шановний Вікторе Андрійовичу!
Звертаємось до Вас, як до гаранта Конституції України, у зв`язку з критичною ситуацією у сфері державних закупівель України яка виникла 01.12.06 у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (законопроект №1209-Д від 29.11.06). Цей законопроект створить кризу і може стати загрозою національній економічній безпеці України в разі набуття ним чинності.
На даний час і без цих змін до Закону дестабілізована система державних закупівель України шляхом децентралізації функцій управління даною сферою із залученням «псевдо-громадського контролю» призводить не тільки до перевитрат державних коштів, а і фактично унеможливлює оголошення процедури торгів замовниками через «монополістську блокаду» створену Тендерною палатою України. Питання дедалі набуває більшого резонансу і у ділових колах України, і серед державних установ і організацій, а також за межами нашої держави.
У Верховній Раді України було зареєстровано більш ніж 30 законопроектів якими пропонувалось внести зміни до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Тому згідно Розпорядження Голови Верховної Ради України №866 від 29.09.2006 року було створено робочу групу для підготовки єдиного узгодженого законопроекту про внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», а також інших пов`язаних законодавчих актів, на базі пропозицій та законопроектів, що надходять від суб`єктів законодавчої ініціативи.
12.10.2006 року ця робоча група збиралася на засідання (перше і останнє), засідання було закрите і проводилось без протоколу. На засідання не допускалися ЗМІ і представники громадськості, навіть ті особи, присутність яких була погоджена з О. Морозом. З’явився цей законопроект 01.12.2006 року і в той же день був поданий на розгляд у Верховну Раду України. Вносив законопроект 1209-д народний депутат України Цушко В.П., він же і доповідав про цей Закон. Коли пан Цушко вносив вказаний законопроект на розгляд, вже депутати проголосували за звільнення міністра МВС Луценка і про призначення пана Цушка міністром МВС. Законопроект було розглянуто у першому і другому читанні 01.12.2006 року, без оцінки фахівців і юридичного департаменту Верховної Ради. Чи могли всі народні депутати ознайомитися з законопроектом 1209-д, отриманим у сесійній залі, виникають великі сумніви. Чи можна без обговорення законопроекту його приймати, чи не є це порушенням регламенту Верховної Ради України? Чи дає це підстави для роздумів щодо тіньових домовленостей серед «зацікавлених» депутатів при прийнятті такого законопроекту? Чи приклад прийняття попередніх трьох законів, якими було внесено зміни до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», не показав, що після їх прийняття криза у сфері державних закупівель тільки поглиблювалася?
І який ми можемо зробити висновок з підсумків голосування у 362 голоси депутатів за законопроект 1209-д? ( Частково дає відповідь Закон України « Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»
Стаття 9. Оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій
Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта. Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.
Стаття 11. Перегляд регуляторних актів Перегляд регуляторного акта здійснюється:
на підставі аналізу звіту про відстеження результативності цього регуляторного акта;
в інших випадках, передбачених Конституцією (Стаття 42. Кожен має право на пiдприємницьку дiяльнiсть, яка не заборонена законом.
Держава забезпечує захист конкуренцiї у пiдприємницькiй дiяльностi. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомiрне обмеження конкуренцiї та недобросовiсна конкуренцiя) та іншими законодавчими актами України.
У разі наявності підстав, визначених у частині першій цієї статті, регуляторний орган, який прийняв відповідний акт, а увипадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, — інший орган може приймати рішення про зупинення дії регуляторного акта, визнання його неконституційним, про скасування чи про необхідність залишення цього регуляторного акта без змін або про необхідність його перегляду)
На підставі вище наведеного будь-який законопроект можна приймати Верховній Раді лише через місяць після його оприлюднення.
Закон прийнятий також з порушенням Статті 2 Закону про закупівлю, у якій передбачено, що Зміни до закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року.
Також зміни суперечать статті 27 Бюджетного кодексу України, за якою закони України, які впливають на формування доходної та /або видаткової частини бюджету, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому.
Чи можемо ми вступити до СОТ з таким законом про державні закупівлі, який прийняли народні депутати 01.12.2006 року? Більше питань і таємниць, ніж відповідей. Пропонуємо розглянути наслідки прийняття законопроекту 1209-д для економіки та суспільства в цілому. Чи дійсно оновлений закон у сфері державних закупівель допоможе викорінити корупцію, чи стане Україна країною з ринковими відносинами, або це штучно створена диктатура громадської організації?
За підсумками 9 місяців 2006 року в порівнянні з 9 місяцями 2005 року відбулося збільшення проведення відкритих торгів на 51% за рахунок державних, казенних, комунальних підприємств та товариств, державна частка в яких більше 50 відсотків та становить у 2006 році 56304074,9 тис. грн., що на 32133629,9 тис. грн. більше, ніж у 2005 році. Але в той же час чисельність учасників торгів зменшилася практично до мінімальної відмітки, тобто до 2,08 учасників на одні торги в 2006 році, замість 3,68 учасника на одні торги в 2005 році. Дані цифри свідчать про зниження конкуренції на ринку державних закупівель. Ці нескладні підрахунки зроблені на підставі звітів за відповідні періоди державного органа статистики.
Тепер аналізуємо ті наслідки змін до Закону, які можуть набрати чинності, якщо Президент не скористається правом вето чи не направить цей закон до Коституційного Суду України:
1. Згідно статті 3 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (надалі — Закон про закупівлю), державний нагляд, контроль та координацію у сфері закупівель покладено на Верховну Раду України та інші органи державної влади. Покладання вказаних функцій на Верховну Раду України суперечить статті 85 Конституції України, згідно якої до повноважень Верховної Ради України не належать здійснення державного нагляду, контролю та координації у сфері державних закупівель.
Зазначена норма статті 3 Закону про закупівлі також суперечить статті 113 Конституції України, за якою підзвітним і підконтрольним парламенту є Кабінет Міністрів, а не центральні органи виконавчої влади. Також порушуються вимоги статей 6 і 19 Конституції України, які зобов’язують органи державної, в тому числі законодавчої, влади здійснювати свої повноваження у встановлених Основним Законом України межах, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Зі світової практики виконання функцій нагляду, контролю та координації у сфері державних закупівель здійснює Уряд.
2. Згідно статті 3-3 Закону про закупівлю з метою забезпечення прозорості та відкритості державних закупівель діє Міжвідомча комісія з питань державних закупівель (далі — Комісія). Зазначена комісія одержала повноваження, які у світовій практиці властиві органам виконавчої влади.
3. Слід зазначити недосконалість та суперечливість окремих норм Закону про закупівлю стосовно покладання функцій громадського контролю у сфері державних закупівель на Тендерну палату України.
Відповідно до статті 17-2 Закону про закупівлю Тендерна палата України є неприбутковою спілкою громадських організацій, яка діє згідно з чинним законодавством України. У зв’язку з цим, діяльність Тендерної палати України регулюється базовим для таких юридичних осіб Законом України «Про об’єднання громадян».
Відповідно до вимог статті 12-1 Закону України «Про об’єднання громадян», назва об’єднання громадян повинна складатися з двох частин — загальної та індивідуальної. Загальна назва (партія, рух, конгрес, союз, спілка, об’єднання, фонд, тощо) може бути однаковою у різних об’єднаннях громадян. Індивідуальна назва об’єднання громадян є обов’язковою і повинна бути суттєво відмінною від індивідуальних назв зареєстрованих в установленому порядку об’єднань громадян з такою ж загальною назвою.
Таким чином, стаття 17-2 Закону про закупівлю визначає спілку громадських організацій без зазначення повної назви, що є прямим порушенням обов’язкових умов для об’єднання громадян.
Крім того, викликає занепокоєння те, що спілці громадських організацій надані не властиві громадським організаціям адміністративні владні функції, що ставить Тендерну палату України у виключне становище та суперечить базовим принципам права щодо функціонування цілісності державної влади.
Тендерна палата України отримала право на розгляд скарг учасників торгів та фактично безконтрольну підготовку висновків стосовно можливості застосування неконкурентних процедур закупівель (закупівлі у одного учасника та торги з обмеженою участю), які не мають юридичної сили, що, в свою чергу, створює можливості для суб’єктивного тлумачення та порушення норм законодавства у сфері державних закупівель.
Враховуючи юридичний статус Тендерної палати України, яка як спілка громадських організацій не уповноважена на виконання функцій держави, зазначена організація не несе відповідальності за корупційні діяння, визначені Законом України «Про боротьбу з корупцією».
Крім того, надання Тендерній палаті України повноважень приймати обов’язкові для виконання рішення у сфері державних закупівель, не відповідає чинній правовій базі та не узгоджується з міжнародною практикою.
4. Законом визначено обов’язкове внесення учасниками процедур закупівлі тендерного забезпечення (стаття 23 Закону про закупівлі). Зазначена норма Закону зумовлює значне скорочення конкуренції, а в окремих випадках – фактично унеможливлює проведення конкурентної процедури закупівлі, оскільки оформлення тендерного забезпечення відволікає із господарського обороту учасників значні фінансові ресурси. Вважаємо недоцільним застосування цієї норми як обов’язкової.
5. Законом та іншими нормативно — правовими документами в цій сфері чітко не визначено механізму закупівлі товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевих бюджетів. Крім того, відсутня процедура міжвідомчої координації державних закупівель на рівні місцевих бюджетів. Вищезазначене ускладнює проведення державних закупівель на місцевому рівні.
6. На сьогоднішній день існує проблема фіктивних тендерів і тендерів за завищеними цінами, монополістичної змови учасників, просування на ринок тільки «своїх» фірм, фіктивних фірм, так зване «кумівство», процвітає система «відкатів». Ця проблема з прийняттям змін до закону тільки поглиблюється. Створення списків Учасників, неналежних учасників торгів, непрозоре застосування цих списків зменшує економічну конкуренцію. Існуючі «відкати» при погодженні окремих процедур закупівлі в Міжвідомчій комісії і ТПУ залишаються, замовникам в іншому випадку не погоджують процедури закупівель.
Той, хто пропонує змішати всі процедури закупівель в одну, не розуміє взагалі різниці між ними та особливості закупівель по кожній. Не можна після розкриття пропозицій, вже фактично визначившись з сумою закупівлі, домовлятися, це є змовою. Існує процедура “Редукціон”, і її можна застосовувати, за бажанням замовника, у відповідності до чинного Закону. Можна розширити діючі процедури, наприклад, проведенням аукціону, електронного аукціону або редукціону. З цього приводу існує міжнародна практика.
Але те, що пропонують розробники: змішати процедури і домовлятися після розкриття пропозицій, це в жодному разі не аукціон
(редукціон), це узаконена корупційна схема. Наприклад, коли після розкриття всі учасники відмовляються знижати ціни, і залишається тільки одна фірма з ціною, яка перевищує ринкові ціни в декілька разів, а фірми, які відмовляються, не тільки не втрачають тендерне забезпечення, а ще отримують «подяку» від переможця. З цього прикладу можна зробити висновок, що розроблена ще одна корупційна, кримінальна схема, яка послугує для «роздербанення», розкрадання державного і місцевого бюджетів.
7. Щодо збільшення учасників до трьох (!), а чому не до п’яти, а може, десяти? Як свідчить статистика, за дев’ять місяців 2006 року фактична середня кількість учасників на одні торги становить лише 2,08. Наскільки збільшення учасників на папері допоможе замовникам торгів, які по декілька разів проводять торги і не можуть провести через відсутність принаймні двох учасників? Статистична звітність свідчить про це, на цій підставі не відбулося в 2006 році 16% торгів.
Збільшення мінімальної кількості учасників на законодавчому рівні може бути вигідно тільки тим підприємцям, які заробляють на розміщенні інформації в Інтернеті і друкованих виданнях, а також супроводжують торги як експерти, консультанти. З інформації Голови КРУ П. Андрєєва збитки для бюджету за такі не потрібні послуги складають 5% річного бюджету, що становить 1,7 млрд. гривень (!).
8. Законопроектом впроваджується, механізм боротьби з «родинними» фірмами-учасниками торгів, які, з метою створити фіктивну конкуренцію, а як наслідок, фіктивні торги, подають різні за ціною тендерні пропозиції для формального дотримання процедури торгів.
Так, зазначена проблема дійсно існує, але чи можна пускати «лисицю в курятник»?
Більше всього про корупцію в цій сфері говорить СГО Тендерна палата України, але на чисельних конференціях і в статтях в друкованих виданнях, листах до правоохоронних органів говориться про саму ТПУ. Де існують сімейні стосунки між засновниками чисельних консалтингових структур, ТОВ “Європейське консалтингове агентство”, власника сайту www.zakupivli.com (приклад — родини Яценко і Врублевських).
Враховуючи тотальну комерціалізацію та «кумівство» у сфері державних закупівель, непогано було б прийняти відповідне положення до закону про державні закупівлі про афілійовані особи серед консалтингових структур та засновників громадських організацій, які заснували Тендерну палату України.
9. Щодо реєстру учасників виникає логічне питання: яка установа буде вести цей реєстр? Уявіть розмір зловживань посадовими особами цієї організації! ЖАХ. Корупція зацвіте червоним маком на тілі держави. З’явиться законний важіль усунення конкурентів «за додаткову оплату», тобто за «відкат».
Коли більшість учасників автоматично заноситься в, так званий, «чорний список» недобросовісних учасників, і не може брати участь в інших тендерах, чи це не жахливо? Як можна автоматично попасти .в чорний список , тобто зваженої політики в цьому напрямку не буде, і як відмитися від цього бруду, який з вини «автомата» буде начеплено на порядну фірму? Як позбавитися переслідування цього «автомата» і не бути розстріляним про всякий випадок за компанію та з контрольним пострілом у вухо для вірності? Скільки ж буде коштувати, наприклад, щоб «автомат» влучив випадково в конкурента? Та як швидко конкурент зможе «піднятися з колін», якщо «відмитися» від чорного списку не передбачено законом? Таким чином отримано дієвий механізм боротьби з конкуренцією. Що з цього приводу зможе зробити Антимонопольний комітет?
10. Закон про державні закупівлі в новій редакції жодним чином не впливає на вирішення проблем замовників торгів, в випадках коли деякі учасники, вказують найкращі умови в тендерних пропозиціях, в результаті чого укладають договір, потім цей договір не виконують, а замовник виявляється біля «розбитого корита», тому що на новий тендер бракує часу. Тому введення Реєстру недобросовісних учасників торгів лише обмежить конкуренцію і переведе можливість участі у торгах в «ручний» режим. Для учасників-переможців, які не виконують умови договору й не бажають нормально працювати, передбачено законодавчо, що замовник торгів повинен вимагати тендерне забезпечення та забезпечення виконання договору, але консалтингові підприємства (консультанти торгів) надають поруки, векселі, за якими замовники в разі неналежного виконання не отримають ніколи ці кошти і не перерахують до відповідного бюджету.
Існують чисельні замовники, які укладають договори і потім не сплачують жодної копійки не «своїм» фірмам. Нехай гроші пропадуть, але не достануться нікому – це їх логіка – ось така боротьба за «відкат».
11. 3 метою стимулювання роботи постачальників, які працюють доброякісно і мають гарну репутацію, вводиться Реєстр учасників — переможців процедур закупівель. До цього Реєстру буде включатися інформація про учасників — переможців торгів, які якісно та сумлінно виконують узяті за договором зобов`язання. Слід зазначити, що це загальносвітова практика, відома ще з дореволюційних часів, — поняття «поставка для королівського двору», що говорить про високу якість продукції. Так, це не поганий почин, але треба спитати, а судді хто? Родина вищезгаданих осіб і народні депутати, які сумлінно наглядають за родинним бізнесом? Невже в Україні хочуть змінити державний устрій та виконувати «поставки до Королівського двору»?
12. Запропонована норма Закону, за якою при виявленні грубих порушень ініціюється виключення осіб зі складу тендерного комітету, порушує законодавство про працю та Конституцію України. Зараз люди працюють в тендерних комітетах на громадських засадах в примусово-добровільному порядку, і для них це лише зайвий «головний біль». Цікаво, а як же бути тим підприємствам, де загальна кількість працюючих менше п’яти осіб? Як на такому підприємстві створити тендерний комітет? Ці загадки законотворець не розгадав, а треба б було. Тож, наказувати треба, але повинен бути чітко відпрацьований та законодавчо закріплений механізм, який на сьогоднішній день відсутній.
В цивілізованих країнах при скасуванні торгів існує можливість повернути кошти за участь у торгах, тобто ті витрати, які поніс учасник в зв’язку з участю у торгах. У нас на сьогодні в Законі чітко прописано, що витрати, пов’язані з участю у торгах, поверненню не підлягають. Це порушення прав учасників відшкодовувати свої збитки у відповідності до чинного законодавства України.
13. Зараз виконання договорів відслідковують КРУ, Рахункова палата, ВБЕЗ, СБУ, Антимонопольний комітет, Прокуратура і будь-які особи в будь-який час. Така кількість контролюючих органів створює умови для зловживань (корупції), бо кожному контролеру треба платити, правий ти чи не правий, ти все одно винен, бо існує план з перевірок. Тому, чим більше перевіряють, тим більше зловживань. Інакше кажучи, де гроші взяти на перевірку держслужбовцю. У європейських країнах і в рекомендаціях типового закону ЮНСІТРАЛ існує така теза, що контролерів має бути невелика кількість, але працювати вони повинні ефективно.
14. Наступне на що хотілося б звернути увагу — це процедура запиту цінових котирувань. Згідно статистичних даних, у 2005 році було проведено 37448 запитів, у 2006 році — 42260 запитів. Слід зазначити, що кількість учасників, які подали тендерні пропозиції для участі в торгах, складає у 2005 році – 123937 та 122408 у 2006 році відповідно. Цифри вказують, що конкуренція при проведенні запиту цінових пропозицій (котирувань) суттєво знизилась, у 2005 році подавали цінових пропозицій на один запит цінових пропозицій 3,31 учасник, а у 2006 році — 2,90. Враховуючи, що в загальну річну суму коштів, запланованих замовниками для закупівлі товарів, робіт і послуг додались кошти державних, казенних, комунальних підприємств та товариств, де державна частка перевищує 50 відсотків тобто загальна сума значно збільшилась (на 32133629,9 тис. грн.), а кількість запитів в порівнянні з 2005 роком зменшилась.
Назва процедури торгів Всього проведено процедур закупівель по відношенню до кількості учасників
за 2005 рік за 2006 рік
1 2 3
Запит цінових пропозицій (котирувань) 3,31 2,90

15. Певні проблеми з визначенням учасника при проведенні процедури запита цінових котирувань існують. Ці проблеми існують із можливості замовника надсилати запити вже тим фірмам, які мають певний досвід на ринку постачання товарів і послуг. Але деякі Замовники зловживають цим правом, знаходять «свою» фірму, що їм обіцяє «відкат», і пропонують, аби та знайшла ще дві фірми, які поставлять більш високі ціни. Чи подолається ця проблема тими заходами, які запроваджуються у новому законі? Дуже сумнівно, оскільки безкоштовним є «тільки сир в мишоловці». Виходячи з аналогії, якщо розміщення в Інтернеті необхідних документів для проведення процедури коштувало раніше 300 грн., то розміщення в приватних журналах коштуватиме не менше, а ще в додаток буде надаватися консультант, який забере собі певну суму, не меншу ніж «відкат» . То чи є для держави різниця, які видатки ввійдуть до собівартісті товарів і послуг: відкат чи плата за не потрібний консалтинг?
16. Так само пропонується, щоб мінімальна кількість учасників, при якій цінові котирування будуть визнані такими, що відбулися, була збільшена з двох до трьох.
Ця процедура існує у всіх цивілізованих країнах. Хочемо зауважити, що і зараз будь-який учасник може взяти участь у запиті цінових пропозицій (котирувань), бо у відповідності до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», замовники зобов’язані запити оприлюднювати в мережі Інтернет. Але інформаційна система в мережі Інтернет за даними ТПУ обмежена єдиним сайтом, який не надає вільного доступу всім бажаючим ознайомитись з інформацією щодо державних закупівель та не відповідає чинному законодавству України. Ось де причина поганої конкуренції.
Нерозуміння важливості цієї процедури для країни можна пов’язати тільки з тим, що «родина» і депутати не можуть контролювати цю процедуру з Києва. Бо вона виявилася найбільше захищеної від тіньових зазіхань «Інтернет — шахраїв» з їх консалтинговими і друкованими засобами. Отримуючи декілька десятків мільйонів гривень на тиждень, завжди є бажання збільшити доходність свого бізнесу. Ще одне питання робочій групі: які саме друковані видання будуть оприлюднювати оголошення щодо запиту цінових пропозицій (котирувань), та ще й безкоштовно? Жоден господарюючий суб’єкт цього робити не буде. Приклад: друковане видання оприлюднює оголошення щодо запиту цінових пропозицій, хто доведе, що це не реклама? А податок будь люб’язний сплати. Отже, висновок — більшого абсурду не змогли придумати.
17. Нібито непогане положення зі «спеціальним каталогом учасників торгів», який буде постійно публікуватися в електронному й паперовому вигляді. Такий Каталог дасть можливість замовникам визначити, наскільки та чи інша фірма може брати участь у тендері, виключить можливість для зловживань. Зловживання з’являться в іншому місті, той хто буде включати або не включати підприємства у спеціальний каталог, матиме не контрольовані і не обмежені права. Хочемо спитати, а судді хто? ТПУ вже веде перелік друкованих засобів інформації без всякої відповідальності за неправдиву або некоректну інформацію, при чому неможливо у судовому порядку оскаржити дії цієї громадської організації. Корумпованість і неспроможність суддів вирішити питання порушення закону веде до страшенних зловживань та безкарності. А це – до шалених прибутків зацікавлених осіб та збитків державного і місцевих бюджетів.
18. Коли вже у нас почнуть шукати, тих хто завдав шкоду державі? Багато політиків зараз порівнюють Україну з Італією: очищення суспільства піде тільки тоді, як почнуть вбивати суддів. Згодні, можна завжди знайти корупціонерів в тендерному комітеті. Методику збитків треба шукати, але чи можна це довірити ТПУ? Ті методики і звіти, які розробляла ТПУ, м’яко кажучи, викривляли дійсність і ґрунтувалися на невідомих експертних висновках, які не витримували жодної перевірки. Порушення закону ТПУ розглядала на свій розсуд: якщо ти свій, то ти все робиш правильно. Так може краще пошукати зловживання в ТПУ і в її Наглядовій раді?
19. Найбільші зловживання у сфері державних закупівель були зафіксовані у 2005 році у Антимонопольного комітету України, а з 17 березня 2006 року ця структура стала уповноваженим державним органом у сфері державних закупівель. Не маючи фахівців і фінансування, комітет майже півроку приймав розпорядження (досить прості документи для фахівця), а весь цей час творився безлад у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти. Таким чином, майже 70 млрд. опинилися в руках не досвідчених та не обізнаних осіб у сфері державних закупівель.
20. Щодо комісії. Вся Україна пересвідчилась у «фаховій» роботі Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України (Надалі СКК), коли вона розглядала скарги ТОВ «Європейське консалтингове агентство», Асоціації підприємців та промисловців, постачальників товарів, робіт і послуг для державних потреб та надавала рішення, в яких зобов’язувала замовників розміщувати інформацію щодо державних закупівель на сайті ТОВ «Європейське консалтингове агентство». Оскаржувались закупівлі, які були проведені ще у 2005 році. А комісія виносила рішення в порушення 58 статті Конституції України, користуючись своїм становищем, тільки заради наживи вищевказаного товариства.
21. Залишається проблема проведення процедури «закупівлі у одного учасника». Незважаючи на те, що дозвіл на проведення процедури крім антимонопольного комітету (з висновком Комісії) видає ТПУ, прозорою цю процедуру назвати неможливо. Для підрахування кількості процедур треба складати погодження (АМКУ) і висновки (ТПУ), і тільки після цього можна проводити порівняння з минулими статистичними даними. Той, хто проводив погодження і висновки, може точно сказати, які суми хабарів відвезені до Києва.
Також можна відповісти на питання, що роблять депутати в ТПУ і чиї інтереси вони «кришують». Зараз немає прозорості при наданні погоджень Антимонопольним комітетом України та висновків Тендерної палати України. Все проходить кулуарно, не прозоро. За статистичними даними, у 2005 році за процедурою закупівлі у одного учасника було витрачено 2359395,1 тис. грн., а у 2006 році 5616188,1 тис. грн. Тож, шановні члени робочої групи, не за кількістю процедур потрібно рахувати, а за сумою витрачених коштів.
22. Нова редакція закону залишає проблеми з оскарженням закупівель. У цивілізованому світі право на оскарження має тільки учасник. І це право може бути використане тільки в певний проміжок часу. Так що ці вигадки, це не «золота середина», це спроба вкотре захопити контроль за державними закупівлями. І тому ще підтвердження, що права на розгляд скарги позбавляється замовник торгів. Хочемо зауважити, що Тендерний комітет замовника проводить торги, а Замовник розглядає скарги самостійно, це право існує в цивілізованих країнах світу. Також не передбачена присутність учасника при розгляді скарг, що негативно впливає на розгляд скарг і є підставою для зловживань. Неможливо забути рішення Спеціальної контрольної Комісії з питань державних закупівель при Рахункової палаті, яка виносила рішення щодо торгів, які пройшли в 2004 році, 2005 році, чим порушувала ст. 58 Конституції України. Сотні позовних заяв були направлені в суди по всій Україні. Нова редакція закону залишає можливість для зловживань Комісією (Міжвідомчій комісії) бо Законом навіть не передбачено фінансування такої комісії, а виходячи з логіки нашого суспільства, безплатно ніхто не працює, то які ж повинні бути хабарі за розгляд скарги, щоб люди безкоштовно працювали?
23. Зменшення строків проведення торгів зменшує економічну конкуренцію і не дає якісно підготуватися учасникам. Таким чином, ці норми нової редакції тільки погіршать якість проведення торгів.
24. Новою редакцією закону створено механізми впливу на учасників і замовників, які не розрахувалися з міжвідомчою Комісією або ТПУ, це блокування казначейського обслуговування. Казначейство припиняє здійснення оплати за договорами, за фактами, які визнала міжвідомча Комісія. А такі факти можна намалювати безліч, наприклад, тисячі скарг від асоціації або Європейського консалтингового агентства.
25. На сьогодні дії Спеціальної контрольної комісії ганьблять весь процес державних закупівель. Не встановлено жодної відповідальності комісії, відбуваються зловживання повноваженнями, які не підтверджені Мін’юстом (Положення про діяльність комісії не затверджене). Порушення Конституції, нефахова робота — це лише верхівка айсбергу. Зазначаємо, що СКК у відповідності до Закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» не підконтрольна та не підзвітна жодному державному органу (!). Ще більше повноважень у міжвідомчої Комісії і ще більше зловживань.
Так само хотілося б звернути увагу на те, що на Комісію покладається обов`язок розробити та затвердити порядок визначення предмету закупівлі. На нашу думку, визначенням предмету закупівлі повинна займатись виконавча влада або уповноважений орган, а не орган, який нікому не підконтрольний та не підзвітний (хіба не поле для зловживань?).
26. Покращення захисту підприємств громадських організацій інвалідів та кримінальної-виправної системи не передбачено законом. Погіршуються умови роботи вже виходячи з того, що преференцію можуть отримувати не виробники. А це вже підстави для створення фіктивних фірм інвалідів де буде працювати дві особи, директор інвалід і працівник.
Щодо захисту, то про це пишуть вже багато часу, але ні яких дій жоден орган не проводить. Це декларативна частина, яка нічим не підтверджена і в подальшому не буде виконуватися. Бо в чинному законодавстві таких контролерів, включаючи ТПУ і Верховну раду України, дуже багато.
27. Обов’язковість тендерного забезпечення та забезпечення виконання договору не додає прозорості, а збільшує тільки собівартість продукції, послуг і робіт. Замовник повинен самостійно вирішувати чи йому потрібне забезпечення тендерної пропозиції чи забезпечення договору, і в якому обсязі. Наприклад, існуюче забезпечення в 7 млн. грн. (№44 і.б.ТПУ) чи може надати прозорості і конкурентності? А забезпечення договору 21 млн.грн.? Чи зможе підприємство вийняти з обігу таку суму грошей? Скільки відсотків за так зване забезпечення отримають консультанти, гарантійні агентства, банки? А всі ці відсотки будуть закладені учасником до ціни тендерної пропозиції і в майбутньому відшкодовані з державного бюджету. Де раціональність витрачання бюджетних коштів? На жаль, вона відсутня.
28. Редакції видань, що публікують оголошення про торги, стають ще одним контролюючим органом. Їм надається право перевіряти наявність тендерної документації.
Той, хто пропонує цю норму, не розуміє право замовника змінювати тендерну документацію весь час і така можливість у відповідності до Закону припиняється лише за 3 дні до розкриття тендерних пропозицій. Кому потрібні ці папери, які можуть бути змінені у будь який час, в чому користь від цих дій?
29. Підвищення порогу для держпідприємств при застосуванні Закону, це 50 тисяч гривень для товарів і послуг, і 400 тисяч гривень — для робіт, на нашу думку, не вирішить основного питання, можливісті господарської діяльності. Не передбачено урахування особливостей роботи державних підприємств і навіть нова норма необов’язковості публікації річного плану закупівель, це скоріше розуміння того, що замовник не може передбачити, яку работу буде виконувати завтра на замовлення клієнта.
Рівень котирувань, його збільшення до 100 тис. грн. для товарі і послуг дуже дивує, бо в чинній редакції він дорівнює 100 тис. грн. , його не вистачало для оперативної роботи і не буде вистачати в подальшому. Ті пропозиції, які пропонуються у новій редакції закону, в жодному разі не розглядають особливості державних, комунальних і казенних підприємств. Позбавляючи ці підприємства нормальної економічної конкуренції. Це лише одна сторона.
30. На сьогоднішній день також існує проблема щодо здійснення передоплати під час придбання товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України, здійснення платежів по договорах повинно відбуватися після поставки товарів, виконання робіт або послуг.
Таким чином, у торгах не можуть брати участь суб`єкти малого й середнього бізнесу, які зазвичай дозволяють поставити продукцію, виконати роботи або послуги без попередньої оплати.
Але норма, що дозволяє Замовникам встановлювати попередню оплату за погодженням з Міжвідомчою комісією, це можливості до зловживань та корупційних дій. Кожен учасник може відкрити кредитну лінію в банку. Корисніше було б відмінити цю вимогу та закріпити можливість попередньої оплати законодавчо.
31. На підставі вище наведеного можна зробити висновок, що законопроект 1209д не відповідає світовим стандартам, не відповідає Конституції і законодавству України, не узгоджується ані з міжнародною практикою, ані з задекларованою Україною метою гармонізації із Європейськими нормами.
Це все призведе до більших негараздів у сфері державних закупівель і, перш за все, до перевитрачання державних коштів та хабарів.
З тих законопроектів, які знаходяться на розгляді у Верховній Раді та найбільше відповідають світовій практиці, — це законопроект КМУ за № 1209-15. На погляд фахівців, прийняття законопроекту КМУ 1209-15 дозволило б знизити ціни учасників торгів від 5% до 15 %, що складає в гривнях від 5 млрд. грн. до 15 млрд. грн. Таким чином, буде збільшена економічна конкуренція, прозорість, ефективність і раціональність витрачання бюджетних коштів. Наша країна буде в більшій мірі захищена при вступі в СОТ від зовнішньої кон’юнктури ринку.
Реформування сфери державних закупівель, запропоноване законопроектом Кабінету Міністрів України, унеможливить зловживання з боку посадових осіб при витрачанні державних коштів, а також сприятиме боротьбі з корупцією у цій сфері. Даним законопроектом запропоновано привести чинне законодавство до світових стандартів. Зокрема, Тендерну палату України позбавляють права погоджувати окремі процедури закупівель та розглядати скарги, тим самим приводячи чинне законодавство до світових норм та стандартів, впорядковується порядок оприлюднення замовниками інформації щодо закупівель в мережах Інтернет, тощо.
На нашу думку, накладення вето Президентом України на цей Закон або передача його на розгляд Конституційному Суду України допоможе Україні увійти до СОТ і позбавить суспільство від нових скандалів і криз у сфері державних закупівель.

З повагою, ініціативна група,
Володимир Волков, керівник проекту, 8 (044) 279-22-76, volkovgroup@ukrpost.ua
Андрей Марусов, незалежний журналіст, marusov@mail.ru, 8 096 463 69 88
Владислав Зубар, редактор інформаційного бюлетеня «Редукціон», 8 (057) 707 50 86, zubar@procurement.in.ua
Островерх Геннадій, Голова Вільної професійної спілки платників податків та зборів (які не байдужі до економічного розвитку країни) – «Не байдужі» 8 (067) 728-49-48
ukr-tender@ukr.net