Законодавча ініціатива.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (щодо уточнення розпорядників державних коштів).

1. Обґрунтування необхідності прийняття закону
Стаття 78 Господарського Кодексу України чітко розподіляє комунальні підприємства на комунальні комерційні (майно за якими закріплюється на праві господарського відання) та комунальні некомерційні (майно за якими закріплюється на праві оперативного управління). Комунальне комерційне підприємство згідно вищезгаданого Кодексу є суб`єктом підприємницької діяльності і діє на передбачених законодавством принципах підприємництва.

Проте зміни та доповнення внесені до Закону України № 1490-Ш «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22.02.2000р., зокрема статтею 1 Закону України № 3205-IV «Про внесення змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти“ від 15.12.05р. суперечать діючому законодавству України та безпідставно обмежують права суб`єктів підприємницької діяльності, а саме комунальних комерційних підприємств, які не використовують в своїй діяльності бюджетні кошти.
Конституцією України та положеннями статей 5, 25, 31, 44, 75, 78 Господарського кодексу України передбачено забезпечення державою захисту прав усіх суб`єктів права власності і господарювання а також визнання усіх суб`єктів права власності рівними перед законом. Держава зобов’язується забезпечувати захист конкуренції у підприємницькій діяльності та недопущення неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, однак вищезгаданий закон обмежує права комунальних комерційних підприємств, як рівноправних суб`єктів господарювання, їх конкурентноздатність, ставлячи їх в нерівні конкурентні умови в порівнянні з приватними підприємствами, що діють на тому ж самому ринку, але не зобов`язані проводити закупівлю товарів із застосуванням процедур, передбачених Законом України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Зокрема, це призводить до необхідності збільшення роздрібних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення в комунальній мережі. Пояснюється це тим, що постачальники, які приймають участь в тендерах на закупівлю лікарських засобів і виробів медичного призначення, будуть змушені закладати витрати на придбання тендерної документації, забезпечення тендерної пропозиції та забезпечення договору в їх цінову пропозицію. Як показують розрахунки, витрати постачальників пов’язані з участю в тендері складають близько 21% від суми закупівлі. Тобто ціна закуплених товарів по тендеру буде майже на 21 % вища від ціни товарів, які будуть закупатись приватними підприємствами без проведення тендерів.
Згідно з цим Законом комунальні комерційні підприємства не мають змоги оперативно закуповувати необхідний асортимент лікарських засобів та виробів медичного призначення, кількість яких перевищує 15 тис. найменувань. Для закупівлі всього асортименту неможливо провести процедуру тендерної закупівлі з усіма постачальниками, кількість яких в Україні на теперішній час перевищує 250 суб`єктів.
До того ж, неможливо визначити річну потребу в необхідних товарах, тому що потреба цілком залежить від рівня захворюваності і купівельної спроможності населення, фінансування лікувально-профілактичних закладів, виникнення непередбачуванних надзвичайних ситуацій, та рівня існуючої конкуренції на фармацевтичному ринку регіону. Таким чином прийнятий закон є дискримінаційним по відношенню до комерційних комунальних підприємств, і може призвести до подорожчання лікарських засобів і виробів медичного призначення в комунальній аптечній мережі і навіть до їх збитковості.
2. Цілі і завдання закону
Метою законопроекту є забезпечення рівних прав та можливостей для комерційних комунальних підприємств щодо здійснення ними підприємницької діяльності.
3. Загальна характеристика і основні положення Закону
Законопроектом передбачається внести зміни до статті 1 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” з метою законодавчого уточнення щодо розпорядників державних коштів.
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
Конституція України, Закон України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” № 1490-Ш від 22.02.2000 р., Господарський кодекс України. Реалізація положень поданого законопроекту після його прийняття змін інших законів не потребує.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація проекту не потребує додаткових видатків із Державного бюджету України
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону.
Прийняття даного законопроекту дозволить покращити конкурентне середовище на фармацевтичному ринку України та дасть можливість більш широкого доступу населення до дешевших ліків (сільська аптечна мережа) усунувши існуючі суперечності щодо забезпечення прав суб’єктів підприємницької діяльності, що передбачені Господарським кодексом України, для комунальних комерційних підприємств, які не використовують в своїй діяльності бюджетні кошти.
Джерело