У часи після ющенківського дефолту та приходу до влади регіоналів у Запоріжжі почався новий деребан.

Євген Черняк, який зробив свій перший капітал ще в буремні 90-ті на звалищі промислових відходів у Балці Середній, за помаранчевої влади став горілчаним магнатом та сірим кардиналом козацької землі. Донецький клан побачив у ньому конкурента – і почалась запекла боротьба у ЗМІ.

Як модно казати в певних колах, Євген Олександрович – відомий “джинсовик”, тобто людина, яка оплачує написання й поширення кон’юнктурних статей. Пан Черняк не звик справно оплачувати замовні матеріали, тому ображені журналісти частенько самі викидали досить правдиві та незручні подробиці про нього.

Так широкому загалу стали відомі бандитське минуле Черняка та його ж численні вихваляння про те, як він створив цілу мережу з горілчаних кіосків та споїв Запоріжжя – в часи, коли горілку можна було продавати виключно в магазинах.

Тоді алко-король зрозумів, що зелений змій – його єдиний надійний партнер у бізнесі. Так, уже в 2003 році Євген Черняк засновує ТМ “Хортиця” і починає виготовляти оковиту.

Такий екскурс пояснює, чому пан Євген так активно замовляє “джинсу” та “досить” сайти, які пишуть про нього правду .

Запорізька акула бізнесу любить повторювати дві фрази:  “Життя – це гра, у якій перемагає той, у кого на момент смерті більше грошей” та “Мені шкода, що я продаю горілку, а не йогурти” – іронізує Черняк. Тому чекати якоїсь моральності в часи багаторівневого конфлікту з Росією від бізнесмена – марно.

Заводи “Хортиці” давно збудовані на території РФ, також зазначаэться, що “по данным ведущего отраслевого британского журнала Drinks International ЛВЗ «Хортица» входит в TOP-3 рейтинга крупнейших мировых производителей алкоголя. По объемам продаж в России ТМ «Хортица» занимает первое место среди импортных водок” – вихваляють “Хортицю”  на сайті компанії.

Торгова марка Євгена Черняка є спонсором  купи “культурних” заходів на території РФ. Апофеозом маркетингової політики стало спонсорство проведення “Дня Росії” в одному з нічних клубів окупованого Сімферополя.

Такого ляпаса безкарно не залишила б жодна з європейських країн, а у США така компанія отримала б не лише штрафи та санкції, а й загубила б ліцензію.

Офіційне запрошення на “День Росії” від фірми Євгена Черняка звучало так:

“ДЕНЬ РОССИИ: RUSSIAN PARTY. ТОЛЬКО РУССКИЕ ХИТЫ в исполнении наших резидентов: ART SOUL & KERIM MURAVEY. НА ВХОДЕ ПЕРВЫМ russian welcom drink (прощаемся с гривной, обменяй гривну на коктейль). ГУЛЯЙ РОССИЯ”.

Кожна розвинена країна уважно слідкує за тими, хто труїть її населення алкоголем. Особливо, коли йдеться про горілку та пиво – напої для середнього класу та бідноти, оскільки з податками у бюджет, країна отримує ще дітей-інвалідів, непрацездатну молодь і, головне, підвищений рівень злочинності через алкоголізм. Якщо влада розуміє, що користь для бюджету нівелюється витратами на боротьбу з соціальними наслідками – алкогольну індустрію беруть під жорсткий контроль.

Черняк – ідеальний президент для совкової країни Новоросії, тоді як шоколадний король Порошенко став президентом України. Українці-бо люблять солодке життя, як в Європі, а сепаратистам “нужна загадочная русская душа”,  яка ніяк не  “русская” і “загадочная” без ста грамів водки.

Олександр Довгий, Національне бюро розслідувань України