У четвер сталося довгождане: Віктор Ющенко вніс у парламент як невідкладний законопроект про держзакупівлі. До вечора текст з’явився на сайті Верховної Ради. На брифінгу перший заступник глави секретаріату А.Шлапак оцінив документ як такий, що «радикально відрізняється» від чинного закону.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, його мета — «приведення системи держзакупівель у відповідність із міжнародними стандартами». Його новації «зменшать витрати замовників і учасників торгів», «позбавлять Тендерну палату України повноважень, не властивих громадським організаціям, «спростять» процеси держзакупівель тощо.

Докладна оцінка законопроекту потребує часу, але навіть перше знайомство викликає жорстоке розчарування. Всі гарантії благополуччя «консультантів»-посередників, які живуть за рахунок непотрібних, але обов’язкових послуг для підприємців, залишаються в силі. До приватних веб-порталів додаються «державні» інформаційні системи, але, схоже, визнача­ти їхню відповідність вимогам закону буде ТПУ. Склад обов’язкових друкованих видань не змінюється. Той же бюлетень ТПУ й «спеціалізоване видання», яке донедавна контролювалося ТОВ «Євро­пей­ське консалтингове агентство» (ЄКА).

Для учасників торгів стає необов’яз­ковою присутність у тематичному каталозі. Але це тільки «начебто». Ніщо не перешкоджає «консультантам» включити цю вимогу в тендерну документацію. До того ж у проекті зникла норма, що документацію готують замовники торгів. Гарненька відповідність міжнародним стандартам...

Як і колишнім і нинішнім депутатам від СПУ, БЮТ, КПУ і ПР, президентові сподобалася ідея створення спеціального банку, який видаватиме тендерне забезпечення й забезпечення виконання закупівельного договору. Він навіть запропонував, щоб переможець торгів заморожував на рахунках банку не 5—15%, а третину вартості закупівлі до завершення виконання договору. Виграв тендер у мільйон — вилучи з обороту 300 тисяч...

Міжвідомчу комісію з питань держзакупівель, до речі, пропонується ліквідувати. Але якщо новий порядок розгляду скарг зрозумілий (усе — у суд, а не в комісію), то з видачею дозволів на проведення найбільш корупційно небезпечних закупівель (наприклад в одного виконавця) — плутанина. Замовник начебто може самостійно приймати рішення, подбавши про «обгрунтування». Проте в ТПУ з’явилося нове право — «робити висновки» про можливість поставки товарів, послуг і робіт...

Усупереч заявам президентського секретаріату, палата зберігає й навіть розвиває свої «невластиві повноваження». Усе те ж право «надавати висновки з питань держзакупівель» (завдяки йому портал ЄКА став єдиним і неповторним 2006 року), припиняти закупівлі простим надсиланням копії позовної заяви, одержувати весь обсяг тендерної інформації в супер­короткі терміни, не кажучи вже про ведення бюлетеня, каталогу й подібних видань. У разі блокування закупівлі через судовий розгляд ТПУ може прийти на допомогу замовникові, якщо надасть суду «висновок» про відсутність порушень. На додачу до повноважень виконавчої влади палата одержить повноваження судової?

Схоже, що центральні органи виконавчої влади остаточно перетворяться на статистів. Жодний із них не набуває хоч якихось значимих прав. Адже навіть Міністерство економіки зможе затверджувати різноманітні форми (оголошень про закупівлі й їхні результати тощо) лише за наявності відповідних висновків палати. Яка, до того ж, копією свого позову зможе припиняти дію навіть актів Кабміну...

Охочі виявлять ще низку «чудесних відкриттів» у президентському законопроекті. Але закінчити хочеться хорошим. Президент пропонує знизити обов’язкову кількість учасників торгів, підвищити закупівельний поріг і вивести підприємства органів влади зі складу «пов’язаних осіб». Тобто розблокувати участь у торгах тим же комунальним підприємствам. Утім, цей новорічний подарунок навряд чи посприяє постсвятковому протверезінню...

В Асоціації міст України та громад уже встигли ознайомитися з президентським законопроектом про закупівлі і дуже ним розчаровані. Пропонуємо увазі читачів коментар АМУ, наданий газеті.

— Законопроект набагато гірший, ніж той, який був запропонований урядом Януковича і проголосований 17 липня. Принаймні там із системи закупівель абсолютно логічно виводилися підприємства із часткою державної власності, що здійснюють повноцінну комерційну діяльність і не потребують застосування процедур закупівель, прийнятих у публічній сфері.

У законопроекті, поданому президентом, домінуюче становище в системі закупівель залишається за псевдогромадською організацією — Тендерною палатою. Більше того, її роль посилюється. Так, статтею 8 передбачається, що факт інформування учасників про проведення процедури закупівель визначається від дати опублікування оголошення в інформаційному бюлетені, що його видає Тендерна палата України. А державні органи взагалі усуваються від одного з найголовніших елементів процедури — інформування.

Залишаються ті самі проблеми з розміщенням інформації в інформаційних мережах. Однак «знамените» ЄКА («Європейське консалтингове агентство») ще більше легітимізується. Таким чином, комерціалізація закупівель повністю оформлена юридично.

Андрій МАРУСОВ, газета «Зеркало недели»