Братам Клюєвим допомагає по-новому виводити з України гроші державний Укрексімбанк та #Порошенко. Розслідування

Kluevi2-500x314

В справах Клюєвих помічений і слід Порошенка, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Бізнес братів Андрія і Сергія Клюєвих продовжує добре працювати, незважаючи на гучні банкрутства компаній, які їм належать, свідчить розслідування видання «Новое время».

Куплений ними у Фонду держмайна Завод напівпровідників в Запоріжжі, де вони збиралися робити кремнієві сонячні батареї, має величезні борги і знаходиться в стадії ліквідації — налагодити його роботу брати не зуміли. У лютому 2016 року компанія Клюєвих Activ Solar звернулася в австрійський суд, щоб той визнав її банкрутом. Це банкрутство стало в Австрії найбільшим в цьому році: суд задовольнив прохання, борги компанії складають 503,4 млн євро, а активи оцінені всього в 18,7 млн євро, кредиторам пообіцяли відшкодувати протягом двох років лише 20% від суми боргу.

Вищеописані банкрутства не означають, що Клюєви втратили величезні кошти. Навпаки, вони вивели з непотрібних компаній майже всі активи. І їх спільником у цій справі став державний Укрексімбанк.

У березні 2009 року клюєвський завод напівпровідників отримав в цьому закладі дві грандіозних позики: одну на суму 1,5 млрд грн і другу на 230 млн євро. Банк прокредитував підприємство радянського зразка, абсолютно не зніяковівши, що двома роками раніше ФДМ продав його всього за 220,9 млн грн.

Укрексім не висловлював занепокоєння з цього приводу, адже старший Клюєв незабаром з депутата перетворився у першого віце-прем'єра.

В результаті на сьогоднішній день Укрексімбанк має претензії до заводу напівпровідників на 5,1 млрд грн. Це десята частина всього кредитного портфеля банку.

Відшкодувати втрату фінустанові навряд чи вдасться. Кредит забезпечений «продукцією майбутніх періодів», тобто сонячними панелями, які завод планував виробити в 2011—2018 роки.

Якби банк був активнішим, він міг би розраховувати на повернення навіть більшої суми — 13 млрд грн, при цьому вимагати борги не з заводу, який не в змозі щось виплачувати, а з його власника — Activ Solar. Ця компанія володіла сонячними станціями в Україні. Частина з них залишилася в Криму, але ті, що розташовані в Одеській і Миколаївській областях, згенерували в 2015 м 2,9 млрд грн доходу, з яких близько 2,5 млрд грн — чистий прибуток. Такий бізнес міг би компенсувати всі втрати держави, пов'язані з заводом напівпровідників. Але банк не робить в цьому напрямку нічого.

Справу Укрексіму і запорізького заводу розглядає суд. Банк заявляє, що його задовольнить і малоліквідне майно підприємства. Якщо суд погодиться, фінустанова стане «забезпеченим майном кредитором». За законом такий позикодавець не бере участь в раді кредиторів, контрольованій сьогодні Клюєвими через Activ Solar: брати прагнуть довести до банкрутства завод, щоб пропали його борги.

Інвентаризація показала, що «майно», яким готовий задовольнитися держбанк, здебільшого не існує.

«Банк веде себе (у суді) дуже пасивно», — говорить Євген Кириченко, арбітражний керуючий, якого суд призначив розпоряджатися майном заводу. Представники Укрексіму, мовляв, зі всім погоджуються, не заявляють протестів.

Схвильовані занадто активною позицією самого Кириченка представники Activ Solar хочуть замінити його іншим арбітражником.

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін вважає, що в цій справі Укрексім діє заодно з Activ Solar. Мовляв, з подачі президента Петра Порошенка екс-генпрокурор Віктор Шокін випустив з країни молодшого Клюєва — Сергія. Експерт називає це частиною послідовної політики президента щодо братів.

«Було б дивно, випустивши Клюєва, потім намагатися отримати його гроші на користь держави», — каже Шабунін.

Поведінка влади щодо майна Клюєвих бентежила і Павла Жебрівського, коли він у першій половині 2015 року працював головою антикорупційного управління Генпрокуратури. Але після президент призначив його військовим губернатором Донеччини, і з тих пір ГПУ активами Клюєвих активно не цікавиться.

З Укрексімом Порошенко пов'язаний досить тісно. У серпні 2014 го він лобіював призначення на пост голови банку Олександра Гриценка і ввів в наглядову раду фінустанови Ігоря Мазепу, гендиректора інвесткомпанії Concorde Capital і радника голови адміністрації президента Бориса Ложкіна. Незабаром після цих кадрових перестановок держбанк пролонгував до 2024 року борг 388 млн грн корпорації Богдан, яка раніше належала Порошенку.

В наглядовій раді банку вже три роки немає представників Верховної ради — внесення кандидатур, за словами депутатів, блокує нардеп Ігор Кононенко, близький соратник президента.

У прес-службі Укрексімбанку відмовилися коментувати цю справу. Мовчить і Дмитро Лановий, директор фінустанови по роботі з проблемними активами.

1 576 просмотров

Добавить комментарий