У Сумах, безсумнівно, є безліч невирішених проблем у сфері державних закупівель. Втім, як і в інших містах України. Але найсерйозніша з них – повна відсутність конкуренції у тендерах. Пояснення тому, як конкуренція зникла з держзакупівельної “мапи” Сум, можна було почути 31 січня на зустрічі журнала “Редукціон” з представниками тендерних комітетів сумських держпідприємств.

Конкуренція – рухівний важіль сучасної економіки. Вона вкрай необхідна і для закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти. Адже перше завдання, яке стоїть перед організаторами тендеру – це вибрати найдешевший і найякісніший товар з усіх запропонованих. І хоча сьогодні якість не грає першу скрипку у держзакупівлях, вона не на останньому місці для тих, хто буде цим товаром користуватись. А якщо немає конкуренції, то про ці дві вимоги взагалі слід забути. Тож на що витрачають гроші платників податків? На перший запропонований товар. І не варто розмірковувати, на який день після закупівлі він зламається чи зіпсується.

Хоча таку категорію, як якість товара, роботи чи послуги не закладено у законі про держзакупівлі, у самому понятті “тендер” закладено конкуренцію. Що ж робити, коли у державі штучно створили антиконкурентні умови для участі приватного бізнеса у державних закупівлях?

Проблеми у державних закупівлях є по всіх містах і областях України. Проблеми майже однакові, але проявляються вони різною мірою. 31 січня, після зустрічі редакції “Редукціона” з представниками державних підприємств Сумщини, стало зрозуміло, що для них найсуттєвіша проблема — це повна відсутність конкуренції.

Члени тендерних комітетів поскаржилися, що взагалі не знають як закуповувати товари та послуги у Сумах. Адже навіть у найконкурентніших галузях комп"ютерної техніки та рідкого палива у Сумах складно знайти навіть одного учасника торгів, вже не говорячи про трьох.

Директор Сумської централізованої мережі бібліотек, заслужений працівник культури Людмила Стадніченко не хоче вірити, що третій рік поспіль бібліотеки не зможуть отримати періодику:

— У минулому році не відбулися відкриті торги з підписки періодики Сумської центральної бібліотечної мережі. Це означає, що з 1 січня 76 тис. читателів взагалі не бачуть періодики, і зараз назріває “бунт”. Отже, що нам робити, окрім як розводити руками?

Людмила Стадныченко розповіла про “драконовські” умови, за якими приходиться проводити торги. Саме через каталоги ТПУ учасники не мають жодного бажання брати участь у тендерах, вважає вона.

— Це відбувається лише тому, що потенційні учасники торгів не зареєстровані у каталогу учасників Тендерної палати, і не можуть сплатити необхідну суму за реєстрацію. І всі ці розходи, виходить, ми повинні робити з бюджету?

Заступник начальника Господарчого відділу Виконкома Сумської міськради Володимир Кисіль зауважив, що попри всі цифри по Україні, у Сумах немає у середньому навіть 0,1 учасника торгів.

— Сьогодні ми не можемо провести жодного тендера! Бо якщо взяти окрему позицію каталога, то в Сумах там зареєстровані лише одиниці підприємств. Наприкінці минулого року ми проводили тендер на закупівлю комп"ютерної техніки, і виявилося, що жодної фірми, яка б змогла і захотіла взяти у ньому участь, немає в Сумах і області.

Склалося враження, що розпорядники коштів у Сумах у повному відчаї. І сподіваються вони лише на диво. Бо всі розуміють, що у Сумах марно запрошувати приватні підприємства до участі у закупівлях. Причин для цього багато, але всі проблеми вирішуються на законодавчому рівні.

Експерти з держзакупівель порадили присутнім на семінарі не складати руки, а просити допомоги у депутатів місцевих рад, писати листи у контролюючі органи, і не виключати можливість судового позову на тих, хто перешкоджає проведенню тендера.

Ірина Вязова, www.tenderprof.org.ua