ТЕНДЕРНА ПАЛАТА ЗАРОБЛЯЄ МІЛЬЯРДИ З ПОВІТРЯ

«Важко знайти іншу структуру, міністерство, на чию адресу надходило би стільки дорікань. Ці масові скарги призводять до судової війни між органами місцевої влади, міністерствами і Тендерною палатою», пише «Оглядач». Наразі регіональні влади не можуть закупити необхідного обладнання для лікарень чи продукти для шкіл, бо стоїть такий собі посередник-рекетир, якому треба сплачувати значну частку...

ЗАЯВА НА ТЕНДЕР КОШТУЄ 12 ТИС. ГРН.

Отже, все по порядку. Тендерна палата існує з 2005 року. Згідно з нинішньою схемою, кожне підприємство, яке хоче взяти участь у тендері, зобов’язане заплатити чималу суму за придбання так званої тендерної документації. В цьому документі можна знайти перелік правил проведення тендера, себто інструкції для учасників торгів: коли подавати документи, на якому папері й у якій формі, як проходить безпосередньо процедура торгів тощо. За словами заступника мера Ужгорода, голови тендерного комітету Миколи Адамовського, для того, щоб отримати погодження на можливість застосування «тендерної» процедури, треба звернутися до міжвідомчої комісії. А таке погодження потрібне при закупівлі товару вартістю від 30 тисяч гривень. Потім потенційний учасник повинен заплатити близько 12 тис. грн. комерційній структурі (!) ТОВ «Європейське консалтингове агентство», лише після такої фінансової процедури заявка з’явиться на сайті (www.http://zakupivli.com/control/uk/index) і Тендерна палата опублікує її у своєму «Віснику державних закупівель». Цікавий нюанс — сайт zakupivli.com належить приватній фірмі ТОВ «Європейське консалтингове агентство», яка є власником інформаційної системи «Портал Державні закупівлі України». М. Адамовський занепокоєний, мовляв, чому процедура оформлення заявки на тендер здійснюється через приватне підприємство і чому дане підприємство контролює сайт державних закупівель?

Анатолій Гриценко, ще будучи міністром оборони, відкрито називав Тендерну палату корумпованою структурою, яка забирає мільярди «з повітря». Найбільше від «видатної комерційної діяльності» Тендерної па­лати страждають органи місцевої влади. Мери міст і губернатори звертаються в усі інстанції, починаючи від президента і закінчуючи судами. Проблема в тому, що придбати необхідні місту товари/послуги можна тільки через систему державних закупівель. І якщо місто не хоче платити десятки (а то й сотні) ти­сяч сумнівній комерційній струк­турі за реєстрацію як учасника тендера, лікарні можуть залишитися без медикаментів, школи — без ремонту, військові частини — без картоплі тощо. А як це робиться? М. Адамовський пояснює, що інформація про учасника повинна бути розміщена в Тематичному каталозі учасників процедури закупівлі, далі здійснюється оплата за тендерну документацію (12 тис. грн.), крім того, здійснюється оплата за розміщення інформації про участь у тендері в Інтернеті. «Ще у 2007 р. вартість розміщення звіту становила 2,5 % від суми закупівлі, а з початку нового року — вже 4 %. І це при тому, що обіцяли внести зміни до законопроекту про держзакупівлі. В результаті — лише піднялася оплата», — ка­же п. Адамовський. Він наводить приклад: «Ми подали заяву на утримання доріг. Закупівля становила 6 млн. грн., однак довелося заплатити 240 тис. грн.

(4 % від загальної суми), а гарантії, що ми виграємо тендер, немає».

СОЛОДКЕ ЖИТТЯ ТЕНДЕРНОЇ ПАЛАТИ ТРИВАЄ

Тендерна палата продовжує солодке життя за рахунок місцевих і відомчих бюджетів. А чому б і ні? Адже Тендерна палата може призупинити процедуру закупівлі. «Траплялося, що надсилали позовні заяви до нас і до держказначейства на призупине­ння закупівлі. Причина цьому та, що ми не розмістили звіт у Ін­­­тернеті. Звичайно, такі заяви відкликаються, однак процедура призупинена, казначейство не працює і грошей відповідно не видає...», — стверджує п. Адамовський.

Міськвиконкоми різних міст України постійно скаржаться на здирництво з боку Тендерної палати. З цього приводу висловився прес-секретар Ужгородського міськвиконкому Олег Подебрій: «На сьогодні робота Тендерної палати, так би мовити, займається цілою системою грабунків бюджету. Тендерна палата набрала відверто корупційних ознак. Тиск на місцеві бюджети не тільки не зменшився, а й значно збільшився. Доходить до казусних варіантів, коли за нібито інформаційне обслуговування вимагають оплату до 4 % тендерних грошей. Гроші йдуть на певні рахунки й безслідно зникають — це мільйони гривень тільки за минулий рік». До речі, мер Ужгорода Сергій Ратушняк також назвав такий стан речей відкритим бандитизмом і тиском на місцеве самоврядування.

Подібна ситуація спостеріга­єть­ся не тільки в Ужгороді. Неприємний випадок трапився у Черкасах: місто відмовилося заплатити 500 тис. грн., які Палата вимагала за проведення тендера з закупівлі медпрепаратів для дитячих лікарень. Тоді ж, улітку 2007 року, міський голова Черкас Сергій Одарич заявив, що Тендерна палата всього за півроку вкрала близько 8 млрд. грн. У СБУ є документи, які підтверджують факти вимагання коштів із міського бюджету. Почалося слідство, проводилися відповідні слідчі заходи, але результатів чомусь немає.

А Луганськ, у свою чергу, взагалі вимагає передати повноваження Тендерної палати органам місцевого самоврядування. Луганчани надіслали листа центральній владі з проханням ліквідувати Тендерну палату.

ЗАГАДКОВИЙ ІМУНІТЕТ

Однак Тендерна палата має свій імунітет. Газета «Дзеркало тижня» провела розслідування і виявилося, що серед засновників «тендерівців» лише кілька сімей. А керівниками її є люди, близькі до БЮТу. І дійсно, сьогодні Юлія Тимошенко має всі можливості й владу для наведення порядку в системі державних закупівель, але в ході нещодавнього візиту до Дніпропетровська вона дала зрозуміти, що зрушень тут не буде.

«У нас десятки претензій... Наприклад, у Дніпропетровську вибухнув будинок... Ми повинні були поселити людей у готелі й провести тендер. Лише для пуб­лікації оголошення про тендер ми заплатили з бюджету 19 тис. грн.!», — скаржилися представники місцевої влади главі уряду.

«Давайте без емоцій! Є функції Тендерної палати, які треба від­мінити — це виплати приватним структурам. Але контроль над державними закупівлями ніхто не зніме», — відповіла прем’єр. Тобто, можна було б сподіватися, що тепер буде пом’якшення і вже не треба буде платити значні кошти незрозумілій приватній комерційній структурі, але саму Тендерну палату Тимошенко лік­­відовувати не збирається. Зокрема, у тому ж таки Дніпропетровську вона повідомила: «207 мільйонів гривень — це сума порушень по тендерах у Дніпропетровську. Тому ніхто конт­роль Тендерної палати знімати не буде». Рекет триватиме?..

Евеліна Гурницька, РІО