Уповноважений з прав людини готова внести подання до Конституційного Суду України, аби припинити корупційні діяння під час проведення тендерів. Про це заявила Ніна Карпачова після наради у президента з головами місцевих державних адміністрацій щодо покращення роботи зі зверненнями громадян до органів влади.

Злощасний закон «Про внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» та інші законодавчі акти України» було ухвалено Верховною Радою 15 грудня 2005 року.

У січні 2006 року президент ветував цей закон. На думку президента, ряд його положень не відповідає Конституції України, Бюджетному кодексу України, законам «Про Антимонопольний комітет України» і «Про Рахункову палату».

21 лютого Верховна Рада подолала вето на Закон «Про внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» — «за» проголосували 314 народних депутатів із 404, зареєстрованих в залі

10 березня 2006 року президент Ющенко його підписав.

Наслідки прийняття корупційноємкого закону не забарилися.

Вже влітку 2007 року розразився скандал навколо Тендерної палати:
• Головним контрольно-ревізійним управлінням України було виявлено, що внаслідок недосконалості законодавства у сфері держзакупівель бюджет тільки за перше півріччя 2007 року втратив близько 930 млн. гривень. Реальна сума збитків для держави є в десятки разів більшою, бо недоліки, на які вказує ГоловКРУ, існують з 2002 року. [1]

• Гучні обвинувачення Тендерної палати у відмиванні держбюджетних грошей і монопольному володінні усім інформаційним ресурсом по держзакупівлям на суму 500 тисяч гривень висунув Голова громадського об’єднання «Молодь — надія України» Вадим Гладчук. Він з колегами майже місяць пікетували Тендерну палату України (ТПУ), вимагаючи припинити блокування створення непідконтрольного Тендерній палаті державного сайту оголошень про тендерні закупівлі, а також припинити корупційні дії почесного голови Палати Олександра Ткаченка. Усе закінчилося арештом Гладчука за звинуваченням у …у крадіжці ящика цвяхів. [2]. На захист Гладчука постали правозахисники.

• В ЗМІ з‘явилися статті про тендерну мафію. [3], [4].

Журналісти били в набат: «Ситуація в системі державних закупівель дійсно катострафічна. Величезні фінансові потоки фактично монополізовані кількома особами. Жоден орган державної влади чи самоврядування не може провести тендер, щоб не заплатити «відкат» одній з комерційних структур, або громадській організації. Без хабара, який єзуїтські називається «консультативні послуги», лікарні не можуть отримати медикаменти, а школи придбати необхідне обладнання, дитячі будинки – харчування». [5]

У відповідь тиша. Ні влада, ні омбудсмен в 2007 році так і не відреагували на тривожні сигнали, що надходили з боку громадськості.

І ось, 7 лютого 2008 року, після наради у президента, Ніна Карпачова зробила заяву про свою готовність внести подання до Конституційного Суду України про визнання неконституційними положень чинного законодавства, аби припинити корупційні діяння під час проведення тендерів. За її словами « через корупційну тендерну політику унеможливлюється навіть своєчасна закупівля молока для дитячих садків, дошкільних закладів та шкіл, ліків для хворих, паливно-мастильних матеріалів для заправки автомашин швидкої допомоги».

Прес-служба Уповноваженого пояснює: «Тендерна палата України, яка за статусом є громадською організацією, фактично перебрала на себе повноваження органів державної виконавчої влади з організації закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти. Помилка на законодавчому рівні завдає величезної шкоди державі, призвівши до цілковитого паралічу виконання бюджетів всіх рівнів. За експертною оцінкою до 3 мільярдів гривень сплачують державні установи України в процесі проведення тендерів по суті комерційній організації, в яку перетворилася Тендерна палата України». [7] .

Невже незалежному омбудсмену потрібний дозвіл вищого керівництва держави на захист прав громадян?

Майдан