Кар’єру Олег Бахматюк розпочинав із компанії «КГД». За кілька років від пересічного менеджера просунувся до комерційного директора.

Аграрний барон

У 2000-му Олег Романович розпочав власний бізнес. Займався і роздрібною торгівлею і нерухомістю, проте нічого не вдалося. І через два роки подався в політику. Його обрали депутатом Івано-Франківської міської ради.

Проте у 2003 році Бахматюк повернувся до бізнесу. Основним напрямком діяльності обрав агробізнес і заснував фірму «Авангард». Компанія швидко стала одним із найбільших виробників яєць не лише в Україні, а й у всій Європі.

Майже відразу «Авангард» потрапив у скандали. Зокрема, мешканці населених пунктів, де розташовувалися птахофабрики, розпочали війну з підприємством. Причина – нестерпний сморід. За державними санітарними правилами, подібні об’єкти, мають бути на відстані не менше ніж 1 км від населених пунктів. А в разі з «Авангардом» житлові будинки розташовувалися майже за парканом птахофабрики, і рівень шкідливих викидів у рази перевищував норму.

Мешканці селищ поблизу птахофабрик скаржилися, що підприємство виливає нечистоти прямо за городами селян, а тушки дохлих курей викидає до стічної ями, навіть не прикопуючи.

При цьому усі приписи щодо припинення роботи, які виносилися екологічними та природоохоронними службами, оскаржувалися підприємством у суді й скасовувалися.

Маючи свій бізнес, Бахматюк не нехтував роботою і в держпідприємствах. У 2005 році пішов працювати в НАК «Нафтогаз України». Через рік його призначили заступником голови правління Олексія Івченка. Разом вони вирішили зайнятися благородною справою – газифікацією невеликих міст і сіл на Західній Україні. Проте газу селяни так і не дочекалися. А 410 мільйонів державних грошей осіли в чиїхось кишенях.

Окрім цього, працюючи в газовій сфері, Бахматюк устиг стати власником кількох облгазів: «Івано-Франківськгаз», «Львівгаз», «Закарпатгаз», «Чернівцігаз» і «Волиньгаз». Проте після «проведеної» газифікації, щоб уникнути кримінального переслідування, продав їх структурам Дмитра Фірташа.

Убивця банків

Найгучніші скандали за участю Олега Бахматюка – банківські. За досить короткий проміжок часу йому вдалося «вбити» два досить великі банки – VAB та «Фінансову ініціативу». У результаті ошуканими лишилися понад 400 тисяч вкладників, а гроші зі збанкрутілих установ благополучно розмили між компаніями самого Бахматюка.

Власником VAB банку аграрний магнат став у 2011 році. Щоб відібрати банк у засновника і власника Сергія Максимова, Бахматюк вдався до цікавої схеми. Він увійшов у змову з Петром Бароном, який був не лише топ-менеджером та одним із власників цього банку, а й зятем Максимова. Так, через сім’ю, раду акціонерів та суди, банк потроху розхитували, щоб відібрати в засновника. Коли цього виявилося замало, Максимова запроторили до Лук’янівського СІЗО.

Вкладників до VAB банку заманювали вигідними ставками на депозити. Однак довго банк не протягнув. Навесні 2015 року Нацбанк визнав його проблемним і запустив ліквідацію. Офіційно це пояснили тим, що акціонер недофінансував банк. Проте неофіційно говорили, що VAB банк збирав у населення гроші на депозити, а потім кредитами роздавав їх компаніям, які пов’язані із власником і керівництвом банку, тобто самим Бахматюком. Наприклад, компанія ТОВ «Стар-Майстер», яка належить до його агрохолдингу «Ukrlandfarming», отримала 354 млн грн кредиту, а ПАТ «Залізничник» та ТОВ «Ледер Плюс ЛТД», котрі належали менеджерам Бахматюка, позичили 938 млн грн та 438 млн грн відповідно. Загалом, втрати держави від закриття VAB банку становили до 12 млрд грн.

Схожа ситуація і з банком «Фінансова ініціатива», який аграрій створив ще в середині 2000-х років. Банк брав депозити у фізичних осіб, а кредитував переважно компанії Бахматюка і його партнерів в аграрній сфері. Зокрема, лише три компанії так чи інакше пов’язані із власником банку, ТОВ «ІнвестАгроГруп», ПП «ГазПостач» та ТОВ «М’ясопродінвест», отримали сумарно 946 млн грн кредиту. До того ж у заставу під ці кредити було оформлене майно компанії того ж таки Бахматюка. Тобто позичив своїм гроші – і сам же за них поручився.

Загальний збиток, який Бахматюк завдав державі своєю банківською діяльністю, набігає до 22,8 млрд грн.

Проте VAB банком та «Фінансовою ініціативою» Бахматюк не обмежився. Від його діяльності постраждали й інші великі банки: «Юнікредит», «Райффайзен Банк Аваль», «Укрексімбанк», «Ощадбанк», «Сбербанк Росии» та Deutsche Bank. Усі вони також попалися на кредитні махінації олігарха. Загалом сума афер становить більш ніж $500 млн. Що цікаво, із представниками українських банків Бахматюку вдавалося домовитися, використовуючи нові афери. Наприклад, «Юнікредит банку» і «Райффайзен Банку Аваль» під заставу передали неіснуючі запаси цукру.

А ось іноземні на примирення не пішли. Так, «Сбербанк Росии» наполіг на негайному поверненні всіх 200 млн заборгованості.

Міжнародний аферист

Скандалами з банками Олег Романович не обмежився. Устиг засвітилися і в кількох міжнародних аферах.

Перша справа – будівництво фабрики з вирощування птиці – ЗАТ «Чорнобаївська» у Херсонській області. Там міжнародні інвестори фінансували зведення 12 споруд для утримання птиці. За документами роботи мали здати ще в 2008 році. Але перевірка в 2011 році показала, що жодних об’єктів не було побудовано, а гроші зникли.

Як виявилося, Бахматюк обдурив не лише інвесторів, але й державу. Він примудрився отримати компенсацію відсотків за кредитами, які йому надали для придбання обладнання для фабрики, а це 137 млн грн.

Бахматюк працював за схемою: кредити ЗАТ «Чорнобаївська» виділялися його банком «Фінансова ініціатива», а потім через рахунки компаній олігарха йшли на закупівлю сільськогосподарської техніки за завищеними цінами, після чого прямували в офшори.

У 2012 році розгорівся ще один скандал. Компанія Бахматюка «Авангард» отримала кредит під державні гарантії Німеччини на будівництво птахофабрик у Херсонській і Хмельницькій областях. Німецьких фермерів це обурило. Близько 1300 німецьких власників птахоферм підписали до свого уряду звернення. Вони звинувачували Бахматюка, що отримавши цей кредит, він будує птахофабрики без дотримання вимоги Євросоюзу в цій галузі. І, відповідно, на європейські кредити створює неконкурентні відносини для самих же європейців.

Але найгучніший скандал стався у Сполучених Штатах Америки. У 2011 році Бахматюк придбав там компанію «Omtron USA». Але прибуткову діяльність налагодити не зумів. Тому зупинив виробництво і подав позов про банкрутство. Цим викликав гнів постачальників курячого м’яса з Північної Кароліни. Близько 130 фермерів подали до суду на «Omtron USA» за порушення умов контракту, за яким вони зобов’язалися протягом трьох років вирощувати курей для цієї компанії. Фермери вимагали компенсації збитків. А кілька сенаторів навіть ініціювали заборону на право в’їзду до США для Бахматюка.

Біографія

Дата народження: 14 серпня 1974 року

Місце народження: Івано-Франківськ

Освіта:

1996 – Економіко-правничий інститут у Чернівцях
2005 – Івано-Франківський національний технічний університет нафти й газу

Кар’єра:

1996—2002 – працював на фірмі «КГД» в Івано-Франківську
2001 – заснував «Прикарпатську фінансову корпорацію». Займалася оптовою торгівлею продуктами, алкоголем та нафтопродуктами
2002 – депутат Івано-Франківської міськради, член комісії з питань планування фінансів, цін та бюджету
2003 – купив птахофабрику «Авангард» і створив однойменну компанію
2005 – радник голови НАК «Нафтогаз України»
2006—2007 – заступник голови НАК «Нафтогаз України»
2011 – заснував найбільший агрохолдинг України «UkrLandFarming».

Валерія Негонтарева, Антикорупційний портал «Гривня»