«Тендери» є настільки корумпованою сферою, що приховувати цей факт просто неможливо і, більше того, політично небезпечно. Саме тому представники всіх політичних сил – і коаліції, і опозиції – в один голос заявляють, що сучасна процедура державних закупівель – це пряме розкрадання державних коштів.

Нікого навіть не турбує той факт, що серед засновників-покровителів Тендерної палати і «Європейського консалтингового агенства» (приватні структури, які володіють монопольним правом на проведення і контроль тендерів, що вже само по собі парадоксально) є люди, які прямо причетні до вироблення нормативної бази державної політики у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти:

Олександр Ткаченко – член КПУ, голова Міжвідомчої комісії з питань держзакупівель при Рахунковій палаті (орган, який акумулює контрольні функції при проведенні тендерів!), голова парламентського комітету з питань економічної політики (який «курує» проходження будь-якого нормативно правового акту в даній сфері) і, крім всього вище переліченого, Почесний голова Тендерної палати;

Антон Володимирович Яценко – 79-ий номер у списку БЮТ, член того ж парламентського комітету з питань економічної політики і просто людина, яка по неофіційним даним має безпосереднє відношення як до ТПУ (через фіктивні громадські організації, що її утворюють), так і до «Європейського консалтингового агенства» (і сателітних фіктивних структур, через чиї рахунки, здебільшого, і відмиваються державні гроші).

Сергій Осика – 99-ий номер у списку БЮТ, близький товариш Богдана Губського і головний лобіст змін до закону про державні закупівлі (2005 рік) в напрямку запровадження громадського контролю, тобто фактично створення ТПУ і відповідної схеми.

Це, безперечно, не всі зацікавлені особи, але дивує інше: чому саме ці люди займають саме ці посади?

Голосування ж у парламенті 20 березня було просто зразковим. Спочатку за ухвалення законопроекту «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», проголосували 433 народних депутати із 444, зареєстрованих у сесійній залі. А вже згодом Верховна Рада скасувала діючу редакцію закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Цього разу за ухвалення відповідного закону проголосували 440 народних депутатів з 446, зареєстрованих у сесійній залі.

«Сьогодні парламент зробив історичну місію – звільнив державу від законодавчої корупції. Я думаю, що ми самі маємо собі поаплодувати» – сказав голова Верховної Ради Арсеній Яценюк. Схоже, депутатам парламенту приносить задоволення спочатку створювати проблему, а вже потім довго і нудно її начебто розв’язувати, щоразу видозмінюючі корупційні схеми відмивання державних коштів.

Якщо об’єктивно, то цим голосуванням конкретні сили «виписали собі індульгенцію» і політично спростували власну причетність до відвертої корупції. Адже ще тільки 12 лютого парламент, розблокований на декілька годин фракціями ПР і КПУ, ухвалив у першому читанні законопроект про внесення змін до закону про держзакупівлі, який зберігає статус і повноваження діючої Тендерної палати (ТП). За проект документа №1476-д, авторами якого є Роман Зварич (НУ-НС) і Андрій Кожем'якін (БЮТ), і який фактично є регламентом проведення тендерних процедур, проголосували 282 народних депутата від БЮТ (135 голосів), Партії регіонів (120) і КПУ (27). Жодного голосу не дали НУ-НС і Блок Литвина.

Цікавим є ще й інший момент – позиції голови уряду і Президента України.

Законопроект «Про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» – один із 12 першочергових законопроектів, внесених Президентом В.Ющенком 10 січня 2007 року. Відкриваючи 7 лютого 2008 року нараду з головами місцевих державних адміністрацій, Президент України заявив про необхідність якнайшвидшого скасування діючого Закону «Про державні закупівлі». Водночас, Віктор Андрійович закликав усіх присутніх на нараді активно включитися в розробку пропозицій, пов'язаних із держзакупівлями.

Одним словом, позиція глави держави послідовна і зрозуміла: діючий закон нікуди не годиться і зволіканння з прийняттям нового, дуже дорого коштує країні. Саме тому такою безапеляційною і категоричною була реакція Секретаріату Президента на голосування від 12 лютого. Логічним втіленням даної позиції стали результати голосування 20 березня, за яким ліквідовано Тендерну палату і всю корупційну схему державних закупівель. Питання знято.

Позиція глави Кабінету Міністрів – це щось екзотичне. Нелінійна жіноча логіка завжди викликає посмішку, але ми маємо справу з відпрацьованою стратегією боротьби за владу.

Юлія Володимирівна Тимошенко як завжди послідовна в своїй непослідовності. Цинічно використовуючи власний розкручений бренд і високий електоральний рейтинг, леді Ю спочатку «санкціонує» голосування своєї фракції за вже згадуваний законопроект №1476-д у першому читанні (зберігаючи найкорумпованішу структуру в країні) і, надалі, постійно наголошує на гострій необхідності ліквідувати ТПУ і всі корупційні схеми в тендерній політиці. Парадоксально, але пані Тимошенко закликає скасувати те, що сама санкціонувала. Це нагадує газову епопею, коли наша прем’єрка щоразу спростовувала те, про що сама домовлялася.

Зогляду на ці речі, звернення Юлії Володимирівни до ВР з проханням невідкладно скасувати закон про тендерні закупівлі і ліквідувати Тендерну палату виглядає просто смішно і лицемірно. Ю.Тимошенко добре знала, що жодна фракція не проголосує проти відповідного закону і, випереджаючи події, висунула на прес-конференції (за декілька годин до потенційного голосування) черговий ультиматум в стилі: «Справедливість є, за неї варто боротися».

У будь-якому випадку, залишається відкритим питання щодо нової процедури проведення тендерів. Відповідно до рішень від 20 березня, Кабінет Міністрів протягом двох тижнів спільно з ВР повинен винести на розгляд парламенту нову редакцію закону про закупівлю товарів за державні кошти. Прийнятим законом також доручено уряду розробити тимчасовий порядок здійснення держзакупівель на основі редакції закону про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, який діяв станом на 17 листопада 2004 року.

Зогляду на «список учасників» цього процесу (див. початок статті) і сьогоднішню «позицію» голови Кабінету Міністрів, виникає логічне питання: а чи не підемо ми давно знайомим радянським шляхом – «міняти нічого не міняючи»? Чи не з’явиться інша (видозмінена) «тендерна палата» з тими ж самими «крестными отцами»…

PS. Протягом двох тижнів, відведених на розробку нового законопроекту, проведення тендерів буде прямо регламентуватись Кабінетом Міністрів.

Зважаючи на «хворобливість» Верховної Ради, розгляд нового законопроекту (з потенційно «прозорою» схемою закупівель) може затягнутись бозна на скільки. Таким чином, уряд отримає прямий доступ і можливість «ручного» управління тендерними коштами на невизначений термін.

Дмитро ТУЖАНСЬКИЙ, Гарт

http://www.gart.org.ua/?page_id=2&news_type=3&element_id=126