Відбулася спільна прес — конференція журналістів Гладчука та Шеляженка, що пишуть про держзакупівлі

Наслідком рішення Конституційного Суду України, що скасував “Тимчасове положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” могло стати те, що протягом двох тижнів починаючи з дати прийняття рішення (9 жовтня 2008 року) чиновники могли перекачати з держбюджету в “потрібні” фірми величезні кошти, закуповуючи товари, роботи і послуги втридорога без тендерів.

Про це заявили на прес-конференції в інформаційній агенції “Укрінформ” редактор Інтернет – видання Sprotiv.org Вадим Гладчук та журналіст антикорупційного проекту у сфері держзакупівель «Медіа — Варта» Юрій Шеляженко.

“Чиновники могли купувати офісний папір по 10 гривень за листочок і комп’ютери по 1 мільйону за штуку, тому що тендери були офіційно скасовані. Зараз контролюючі органи мають перевірити, які збитки понесла держава. Бо через держзакупівлі щороку проходять сотні мільярдів гривень” – пояснив свої побоювання Вадим Гладчук.

Гладчук також закликав Секретаріат Президента України перехопити ініціативу у корумпованого уряду Тимошенко та Указом Президента затвердити, до врегулювання відповідним законом, новий антикорумпований порядок закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти. 

Вадим Гладчук у коментарі спеціалізованому Інтернет — виданню про держзакупівлі Grivna.eu заявив про корумпованість урядового положення, вказуючи на казнокрадську діяльність колегіальної комісії з представників різних держінститутів, до складу якої входять також кілька народних депутати (один з них — хрещений батько Тендерної палати, ворог свободи слова у 2007 році нардеп з БЮТу Антон Яценко).

Юрія Шеляженко повідомив, що 17 жовтня Кабінет Міністрів своєю постановою знову прийняв практично те саме Положення, яке відрізняться від попереднього тільки назвою (з неї зникло слово “тимчасове”), порядком закупівлі у одного учасника за згодою Кабінету Міністрів (тепер укласти договір треба протягом десяти днів після отримання згоди) і уточненням терміну “підприємства”.

— Зникнення слова “тимчасове” з назви базового нормативного акту у сфері держзакупівель не залишає надій на прийняття нового, більш досконалого документу у формі закона, — вважає Юрій Шеляженко, — Бо діюче Положення давно заслуговує критики: в ньому прописані численні бюрократичні перепони як для учасників тендерів, так і для розпорядників бюджетних коштів, що заважає утвердженю справжньої конкуренції, встановленню нормальних ринкових відносин між владою та бізнесом, коли ціни ростуть щодня, а внаслідок волокити укладення контракту відкладається. Також неадекватно затягнуто процес закупівлі товарів, робіт та послуг першої необхідності у форс-мажорних обставинах. Як журналіст, який регулярно відвідує розкриття тендерних пропозицій, я хочу окремо звернути увагу, що тендерний комітет так само як раніше має право відкладати цю процедуру на невизначений термін, не повідомляючи про це журналістів. Але найгіршим є те, що з формального боку, згідно Конституції взагалі не можна проводити тендери за цим положенням, бо правовідносини у цій сфері мають бути врегульовані виключно законом. І я хочу підкреслити, що у сфері державних закупівель потрібне антикорупційне законодавство. В будь-якому разі, поки не прийнято чіткий і прозорий закон про держзакупівлі, у чиновників залишаються широченні можливості для “легального” розтринькування наших податків. З приводу того, яким він має бути, вже є купа рекомендацій міжнародних інституцій, того ж Світового банку. З тим, що закон потрібно прийняти до кінця року, згодні лобісти всіх зацікавлених груп впливу. Але закон гальмують, бо парламентські казнокради не можуть домовитись про тіньові схеми розкрадання наших грошей.

Нагадаємо, що 16 жовтня було оприлюднене рішення Конституційного Суду від 9 жовтня у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України „Про закупівлю послуг, пов’язаних з формуванням інформаційно-телекомунікаційної системи Державного реєстру виборців“.

У рішенні суду сказано: “Абзац другий пункту 2 Прикінцевих положень Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти“, постанови Кабінету Міністрів України „Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти“, „Про закупівлю послуг, пов’язаних з формуванням інформаційно-телекомунікаційної системи Державного реєстру виборців“, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення”.

Приймаючи таке рішення, суд керувався наступним: “Правовий аналіз положень Постанови № 274 свідчить про те, що нею встановлені певні правила конкуренції при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти... Таким чином, правовідносини щодо встановлення правил конкуренції у сфері державних закупівель, які відповідно до пункту 8 частини першої статті 92 Конституції України повинні визначатися виключно законами України, врегульовані підзаконним актом – постановою Уряду України. Конституційний Суд України вважає, що Верховна Рада України, прийнявши Закон № 150–VI, делегувала власні, визначені Конституцією України, повноваження щодо встановлення правил конкуренції у сфері здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти Кабінету Міністрів України. Проте права делегування законодавчої функції парламентом іншому органу влади (у даному випадку Кабінету Міністрів України) Конституцією України не передбачено. У цьому випадку Верховна Рада України порушила вимоги частини другої статті 19 Конституції України».

Водночас до рішення додана окрема думка судді Бринцева В.Д., який вважає, що “у цьому конкретному випадку Конституційний Суд України вийшов за межі своїх повноважень і своїм Рішенням вирішив спір, підвідомчий судам загальної юрисдикції ”, а також “Конституційним Судом України не враховано, що Прикінцевими положеннями Закону України „Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти“ і Постановою Кабінету Міністрів України „Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти“ № 274 врегульовані правовідносини загального характеру, а не лише ті, що стосуються програмного забезпечення Державного реєстру виборців”.