Сумнівні поправки в законі про держзакупівлі
Текст Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» №424-V, підписаного Президентом та опублікованого в офіційних виданнях, має суттєві відмінності від тексту того самого закону, розданого народним депутатам України перед голосуванням 1 грудня 2006 року. Про це повідомила газета «Дело».
Президент громадянської ініціативи «Тендерні закупівлі» Володимир Волков стверджує, що по дорозі від залу засідань Верховної Ради до Секретаріату Президента в текст закону внесли 90 змін. З них, зокрема, 9 ухвалених депутатами норм закону викладено в новій редакції (наприклад, зміна мінімальної ціни тендерних торгів з десяти до двадцяти тис. гривень), 16 норм виключили (серед них – норма про перевагу у тендерних торгах продукції вітчизняного виробника, особливо підприємств кримінально-виконавчої системи та громадських організацій інвалідів), а 24 норми, навпаки, додали (наприклад, про те, що державна контрольно-ревізійна служба самостійно формує правила перевірки держзакупівель). Решта (41 відмінність) є літературними правками, що не міняють суті закону.
За новим законом, зберігається парадоксальна ситуація з оприлюдненням оголошень про державні закупівлі у мережі Інтернет. «Свобода» вже писала про те, що всі розпорядники державних коштів згідно з діючим законодавством зобов’язані публікувати свої оголошення про тендер на єдиному сайті, що відповідає численним вимогам закону про держзакупівлі, а саме – на сайті www.zakupivli.com , який належить ООО «Європейське консалтингове агентство» (щодо цього є офіційне роз’яснення Тендерної палати України, почесний президент якої – Раїса Богатирьова). Ціна публікації на цьому сайті – 2% суми держзакупівлі, що виглядає як просте перекачування понад 2 мільярди бюджетних коштів на рік до кишень невідомих приватних підприємців. Більш того: кожна хвилина розмови по телефону з офісом власників сайту www.zakupivli.com коштує 4 гривні! Ця відверто корупційна схема діє з початку 2006 року.
газета «Свобода», 29 січня 2007 року, 3 сторінка
1 082 просмотров
Добавить комментарий
Для отправки комментария вы должны авторизоваться.