Тоталітарна економіка: Цушко створює тендерну палату для внутрішньої торгівлі

Прийняття нового проекту Закону України «Про внутрішню торгівлю», пропонованого Міністерством економіки, несе загрозу припинення в Україні діяльності невеликих магазинів і закладів ресторанного господарства.

Проект, зокрема, пропонує непосильні для виконання більшістю таких об’єктів вимог щодо приміщень, літніх майданчиків. Крім цього, документ закріплює широке коло контрольних повноважень для спеціального центрального органу виконавчої влади у сфері внутрішньої торгівлі та його територіальних органів: з проведення ними перевірок, накладення стягнень, внесення приписів, опломбовування приміщень магазинів і ресторанів тощо. Усе це, вочевидь, ускладнить, а, подекуди, навіть унеможливить діяльність підприємців і може спричинити нові зловживання з боку контролюючих органів.

Члени сектору з питань участі правничої молоді в нормотворчих процесах Координаційної ради молодих юристів України при Міністерстві юстиції України докладно вивчили розроблений Мінекономіки проект Закону «Про внутрішню торгівлю». Вони висловили до нього багато зауважень і пропозицій, які у формі таблиці на 35 аркушах ще 19липня 2010 року передали до Міністерства економіки та Міністерства юстиції. Частина висловлених пропозицій спрямована на юридично-технічне удосконалення тексту проекту, а інша частина – це змістовні пропозиції, націлені на захист малого та середнього торговельного і ресторанного бізнесу від тиску з боку великих мереж.

За словами координатора ГО «Гармонія та порядок» Дмитра Гудими, новий проект закладає «міни» у різні напрями торгівлі і громадського харчування.

«Якщо його схвалить парламент, то внаслідок вимоги – обов’язково оформляти договори оренди відповідних земельних ділянок, стане неможливим, зокрема, робота багатьох літніх майданчиків. Вимоги до магазину мати торговельні, підсобні, адміністративно-побутові приміщення, а також приміщення для приймання, зберігання та підготовки товарів до продажу означають, по-перше, неможливість відкриття магазину, в якого немає стільки приміщень, і, по-друге, ставлять питання про можливість функціонування вже діючих таких магазинів. Також проект Закону дискримінує приватних підприємців унаслідок штучного недопущення їх до певних видів діяльності, зокрема, до торговельної діяльності на об’єкті загальною площею понад 400 кв. м», – наголошує Дмитро Гудима.

Адвокат, член ГО «Гармонія та порядок» Лев Козаков звертає увагу на неприпустимість посилення адміністративного тиску на учасників ринків торгівлі та громадського харчування. Адвокат розробив зразок звернення підприємців до Кабінету Міністрів України з вимогою не передавати до парламенту проект Закону «Про внутрішню торгівлю», поки до нього не будуть внесені корективи, яких вимагають торговці та ресторатори. Він закликає всіх задіяних на цих ринках підприємців, які можуть постраждати внаслідок прийняття цього Закону у пропонованій редакції, не бути байдужими і до 9 серпня 2010 року активно вносити пропозиції до проекту цього Закону в Міністерство економіки і Державний Комітет з питань регуляторної політики та підприємництва. Тоді на розгляд профільного урядового комітету проект потрапить у доопрацьованому вигляді – з урахуванням побажань малого та середнього бізнесу.

Нагадаємо, що міністерство економіки очолює голова Соціалістичної партії України Василь Цушко, відомий своїми шахрайськими законодавчими ініціативами. 

За словами редактора опозиційного інтернет-видання Sprotiv.org Вадима Гладчука,  Василь Цушко є спіавтором кількох законів, що призвели до панування Тендерної палати на ринку держзакупівель, його помічником кілька років був нардеп-бютівець Антон Яценко і саме Цушко масово призначив екс-працівників ТПУ до себе у Мінекономіки. «Загальна суть схеми Тендерної палати полягала в тому, що в державний механізм «вплітався» комерційний посередник – власник сайту, консалтингове агентство, оціночна компанія тощо – без послуг якого виконання закупівлі чи іншої функції держзамовника чи постачальника робилось неможливим. В різні часи такі послуги могли коштувати від 5% до 20% суми держзакупівлі. Таким чином відбувалося вимивання з державних структур і їх постачальників мільярдів гривень на користь шахраїв з тендерної мафії» — нагадує Вадим Гладчук.

 

Сергій Федорчук

1 340 просмотров

Добавить комментарий