Журналісти занепокоєні захопленням ринку держзакупівель

Останнім часом у сфері держзакупівель почастішали факти зловживання у використанні бюджетних коштів, виникнення корупційних схем, розбазарювання народних грошей. Думки провідних експертів сфери закупівель єдині: новий закон про держзакупівлі лише поглибив корупцію, негативно впливає на економіку держави. Криза сфери держзакупівель супроводжується активним наступом на свободу слова.
Голова Антимонопольного комітету України Олексій Костусєв вважає, що в сфері держзакупівель обертаються величезні кошти обсяг ринку становить від 100 до120 млрд. грн. Не секрет, що певні суми йдуть в кишеню можновладців. Прикро, що це відбувається в той час, коли більшість громадян України отримують мізерні пенсії, невеликі зарплати.
Нещодавно уряд, аби підвищити соціальні виплати людям, пропонував зробити це за рахунок збільшення дефіциту державного бюджету. Так може вчинити тільки неощадливий господар. Що ж робити? Треба по коморах помести й по засіках поскрести, і знайдеться щонайменше 6 млрд. грн. – саме та сума, яка потрібна для збільшенні розмірів мінімальної зарплати й прожиткового мінімуму, на яких наприкінці минулого року року наполягав президент України, підписуючи Закон про Держбюджет-2007.
Про факти зловживання в сфері держзакупівель громадськість неодноразово попереджала у ряді засобів масової інформації – інформаційному бюлетені «Редукціон», на сайтах
http://www.tenderprof.org.ua
http://procurement.in.ua/news.htm
http://www.e-uriadnik.org
http://www.sprotiv.info
http://www.grivna.in.ua
http://www.govori.info
,де і зараз можна знайти матеріали про кризу сфери держзакупівель, під час проведення брифінгів, конференцій у Києві та Харкові заходів, на яких закликали всі гілки влади ухвалити цивілізований закон про державні закупівлі, а не той, що був прийнятий Верховною Радою України 1 грудня 2006 року. Оскільки цей законопроект не усунув реальних причин поточної кризи державних закупівель в Україні, його впровадження на практиці продовжило дестабілізацію роботи державних підприємств та органів влади України та відкачку мільярдів бюджетних гривен в кишені приватних структур.
Під гаслами громадського контролю та боротьби з корупцією в Україні остаточно сформуються загальнонаціональні корупційні схеми «відкатів», а інформація про державні закупівлі залишатиметься закритою від громадян та громадських організацій країни.
Сьогодні система державних закупівель перебуває в критичному стані, що виявляється у дестабілізації виробничого процесу державних підприємств, зриві виконання державних цільових програм та створенні передумов до виникнення надзвичайних подій у життєво важливих сферах економіки.
Результатом впровадження діючої редакції Закону стало майже двократне падіння конкуренції на відкритих торгах, вимивання малого та середнього бізнесу з ринку державних закупівель, ігнорування вимог Закону державними (казенними) підприємствами та господарськими товариствами з державною часткою більше 50%, зниження питомої ваги державних коштів, що витрачаються за процедурою відкритих торгів.
Стала очевидною пряма загроза національній безпеці України. За даними СБУ, в листопаді було фактично припинено закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб Збройних Сил України.
На Південноукраїнській та Чорнобильській АЕС створилися передумови для зниження загального рівня безпеки АЕС через неможливість вчасного проведення ремонтних робіт та постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей.
Головною причиною цієї кризи стала руйнівна дія мережі комерційних фірм та громадських організацій, до якої, за оприлюдненими даними СБУ, входять «Центр тендерних процедур», «Центр тендерних процедур — регіони», «Європейське консалтингове агентство», ПП «Агентство з питань гарантій та інвестицій» тощо, а також Тендерна палата України, керівництво якою донедавна здійснювали засновники вказаних консалтингових структур та їх зв`язки".
Як стверджується в листі голови СБУ, оприлюдненому в тижневику \"Дзеркало тижня\", «наразі базовими експертно-оціночними та регуляторними функціями у повній мірі наділений лише орган громадського контролю — спілка громадських організацій „Тендерна палата України“, яка, як свідчать численні скарги розпорядників бюджетних коштів, надані повноваження використовує для нав`язування державним замовникам платних послуг мережі пов`язаних між собою засновницькими та родинними зв`язками консалтингових структур.
Неможливість здійснення будь-яких закупівель у рамках Закону без отримання інформаційних послуг підприємств зазначеної мережі створила передумови до зриву виконання бюджетних програм — від соціального забезпечення населення до обороноздатності держави».
Забезпечують законодавче лобіювання через прийняття відповідного законодавства у сфері держзакупівель та здійснюють офіційне керівництво Тендерною палатою України наступні народні депутати: почесний президент, народний депутат (фракція ПРУ) Раїса Богатирьова, перший віце-президент, народний депутат (фракція «Наша Україна») Ксенія Ляпіна, ще один перший віце-президент, народний депутат (фракція ПРУ) Людмила Кириченко, голова наглядової ради (фракція КПУ) Олександр Ткаченко, голова з’їзду, народний депутат (фракція «Наша Україна») Микола Одайник.
На вересень минулого року у Верховній Раді України було зареєстровано більш ніж 30 законопроектів якими пропонувалось внести зміни до діючого Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», включаючи урядовий законопроект (реєстраційний № 1209-15 від 05.10.2006). Згідно розпорядження Голови Верховної Ради України було створено робочу групу на чолі з Василем Цушком для підготовки єдиного узгодженого законопроекту.
Проте до цієї групи увійшли лише народні депутати, які були авторами діючої редакції Закону, та так звані представники громадськості — Тендерної палати, Асоціації промисловців та підприємців-постачальників товарів, робіт та послуг (голова якої — Володимир Доброскок завалив необґрунтованими скаргами сотні замовників по всій країні), Ради підприємців при Кабінеті Міністрів, голова якої Ксенія Ляпіна підтримувала діючий Закон попри його руйнівний вплив на малий та середній бізнес…
Проте «узгоджений» законопроект робочої групи було оприлюднено на сайті Верховної Ради лише за день до голосування в парламенті, а сам законопроект було розглянуто у першому і другому читанні 01.12.2006 року, без оцінки фахівців і юридичного управління Верховної Ради, широкого громадського обговорення та навіть ретельного ознайомлення самими народними депутатами. Таким чином, законопроект № 1209-д було «протягнуто» через парламент з порушенням регламентних норм, в закритому режимі та без належного інформування і залучення як громадськості, бізнесу та замовників, так і самих народних депутатів.
Нова редакція Закону не усунула умов монополізації ринку державних закупівель мережею приватних та громадських організацій, що приводить до значних бюджетних втрат, зриву роботи органів влади та зниження чи спотворення конкуренції на державних торгах. За даними СБУ, збитки державного бюджету від діяльності мережі складуть щонайменше півмільярда гривен, а за даними ГоловКРУ — декілька мільярдів (близько 5% від загального обсягу закупівель) на рік.
Питання про розгляд відповідності чинного Закону про держзакупівлі нормам Конституції України також наразі порушено фахівцями ініціативної групи небайдужих.
Безперечно, гласність та прозорість в сфері держзакупівель аж ніяк не на руку казнокрадам, тому протягом минулого і поточного років, вони буквально наступають на горло громадським організаціям, закривають рота незалежним журналістам, не даючи їм говорити правду на весь голос.
Це вірне свідчення того, що свобода слова в Україні опинилася під загрозою. Протягом серпня-вересня 2006 року Тендерною палатою України, ТОВ «Європейське консалтингове агентство», Антоном Володимировичем Яценком, Володимиром Станіславовичем Врублевським було подано кілька десятків судових позовів до видань та тих людей, які критукували нині діючу редакцію Закону, а саме до газети «День», адвоката та журналіста Олексія Святогора («Україна кримінальна», «ГОВОРИ!»), бюлетеня «Державні закупівлі України», журналіста Андрія Марусова.
Усе, що відбувається останнім часом з нашими соратниками – тому зайвий доказ. Ці чесні люди страждають за правду, яку вони розповіли про злочини у сфері закупівель за кошти держбюджету й кинули в обличчя чиновників, що зарвалися.
Приміром, проти незалежного журналіста Андрія Марусова почалося суцільне цькування та судове переслідування. Понад 50 судових позовів (!) не дають спокійно жити й працювати, але вони не зломили волю цієї людини.
Раніше вже були оприлюднені розмови та погрози сина народного депутата України Миколи Одайника, що за сумісництвом є головою З’їзду спілки громадських організацій Тендерна палата України — Валентина Одайника з головою ВО «Молодь – надія України» та журналістом Вадимом Гладчуком. Повідомлялося у мас — медіа і про погрози Антона Яценка, нині екс Віце-президента Тендерної палати України Вадиму Гладчуку.
Андрій Васейко вимагав від Владислава Зубара не ставити на сайті бюлетеня «Редукціон» інформацію про фальшування закону про держзакупівлі та не описувати багатомільярдну бізнес-схему у сфері держзакупівель з приватним «Європейським консалтинговим агентством». За словами журналіста, по телефону прес-секретар Тендерної палати України Андрій Васейко погрожував йому розправою. Це змусило Владислава Зубаря звернутися із заявою в обласну прокуратуру.
Ці та інші факти свідчать, що клан корупціонерів, який гріє руки на сфері державних закупівель, не бажає втрачати джерел своїх величезних прибутків, тому веде справжню війну проти свободи слова. Однак казнокради помиляються, ми впевнені, що, незважаючи на протидію з їхнього боку, ринок держзакупівель обов`язково стане відкритим і прозорим, а тендерні бандити нарешті сидітимуть у тюрмах.

„ГОВОРИ!”

1 105 просмотров

Добавить комментарий