Сегодня глава секретариата президента Виктор Балога планирует провести совещание по поводу принятого 1 декабря закона «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по вопросам закупок товаров, работ и услуг за государственные средства».
Президент готовит вето на принятый закон. В распоряжение «і» попали тезисы этого вето.
Напомним, что новый закон о госзакупках вступил в силу 17 марта этого года. Согласно его нормам Минэкономики потеряло право контроля над проведением закупок за бюджетные средства, передав эти полномочия целому ряду ведомств, в частности, Антимонопольному комитету (АМК), Тендерной палате и Верховной Раде. Три недели назад 362 депутата без обсуждения проголосовали по ускоренной процедуре за изменения в упомянутые законы о закупке товаров, работ и услуг. Статус специального уполномоченного органа по контролю над госзакупками остался за АМК, но основные функции контроля и надзора были переданы межведомственной комиссии по вопросам госзакупок.
В готовящемся к обнародованию президентском вето подчеркивается, что таким образом была ликвидирована «централизованная система координат и контроля госзакупок», а базовыми экспертно-оценочными и регуляторными функциями в полной мере наделена Тендерная палата, которая собственные полномочия использует некорректно. В частности, для «навязывания государственным заказчикам платных услуг сети консалтинговых структур, связанных между собой родственными связями». При этом Виктор Ющенко ссылается на данные СБУ, что в эту сеть входят около 15 коммерческих фирм. Убытки госбюджета от деятельности сети, по подсчетам Службы безопасности, могут составить не менее 500 млн. грн. А в Контрольно-ревизионном управлении приводят еще более неутешительную статистику —«несколько миллиардов гривень, то есть около 5% общего объема госзакупок в год».
Также президент обращает внимание на то, что законодательные нововведения, инициированные Василием Цушко (СПУ), Раисой Богатыревой (Партия регионов), Александром Ткаченко (КПУ) и Сергеем Сасом (БЮТ), стали причиной усиления кризисной ситуации в сфере госзакупок: уменьшилось количество участников открытых торгов, фактически тендеры стали проводиться формально, происходит блокирование использования госсредств.

Автор: Светлана КРЮКОВА, газета «Економические известия»

ОП «Пора» обратилась к Президенту Украины Виктору Ющенко с просьбой наложить вето на принятые Верховной Радой 1 декабря изменения кЗзакону о государственных закупках. Свое обращение представители «Поры» обнародовали на пикете-акции Дедов Морозов перед Секретариатом Президента Украины, — сообщает корреспондент «proUA».
Экспертная группа «Поры», которая изучала изменения к закону, в частности, назвала пять основных причин, из-за которых закон не должен был вступить в силу. В первую очередь, это непрозрачность предоставления информации о проведении тендеров на госзакупки. Закон также размывает ответственность в принятии решений о госзакупках. В частности, речь идет об узаконивании межведомственной комиссии и таких общественных организаций, как Тендерная палата Украины, которую в «Поре» сравнили по статусу и сомнительности происхождения и основателей, с точки зрения международного права, с газовой компанией «РосУкрЭнерго». Новый закон, между тем, позволяет ТПУ принимать решения, но как это будет происходить – закон не определяет. По выводам экспертной группы, закон предусматривает привлечение депутатов Верховной Рады к принятию решений в сфере госзакупок, а следовательно выходит, что представители законодательной ветви власти будут принимать решение и в исполнительной ветви, которая создает опасность коррупции и размывает ответственность в этой сфере. Закон также закрепляет механизм вымывания государственных средств.
Учитывая это, ОП «Пора» официально обратилась к Президенту с просьбой наложить вето на закон. Заместитель председателя политсовета «Поры» Андрей Юсов в частности отметил, что следствием действия закона станет последующая дискриминация малого и среднего бизнеса в сфере госзакупок. Юсов также прибавил, что закон, который был принят непрозрачно, быстро, с нарушением процедуры 1 декабря, попал в Секретариат Президента лишь на прошлой неделе, что наталкивает на мысль о том, что сторонники закона рассчитывают, что подписание или не подписание его состоится в период Новогодних праздников, когда гражданская бдительность общества спадает.
«Пора» также просит Президента, правительство, Верховную Раду и ее Председателя инициировать открытое обсуждение нового закона о госзакупках, который сделал бы невозможной коррупцию и вымывание государственных средств из этой сферы и удовлетворял все европейские нормы.
«Пористы» также пообещали, что следующим этапом кампании за честные государственные закупки станет предание огласке информации о невероятных по нарушениям фактах в сфере госзакупок, которые стали им известны.
В случае наложения президентского вето «Пора» также пообещала давить на Верховную Раду с тем, чтобы вето не было преодолено, и обнародовать имена всех депутатов, чей интерес в этой сфере будет проявлен.
Юсов также отметил, что в этой ситуации важно, чтобы Президент не оказался заложником каких-то политических компромиссов и не подписал в итоге преступный закон.
Напоминаем, раньше представители общественного проекта «Стратегия государственных закупок» обратились к Президенту Украины с просьбой наложить вето на Закон «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по вопросам закупки товаров, работ и услуг за государственные средства», принятый Верховной Радой 1 декабря 2006 года.
За него проголосовало 362 депутата при необходимых 226 голосах.

Продолжая расследование «УК» ситуации на рынке государственных закупок в Украине сегодня мы рассмотрим ще один метод зарабатывания денег на процедуре госзакупок. Метод настолько нетривиальный, что узнав о нем, мы долгое время не могли поверить: насколько же может быть богатой фантазия жаждущих «срубить капусты» даже на мелочах!
Итак, существует предприятие, волею своих учредителей считающее себя монополистом на рынке опубликования в сети Интернет информации о проведении госзакупок. Об этом предприятии, а именно — ООО «Европейское консалтинговое агентство», мы уже писали, документально обоснов весьма сомнительные – с точки зрения права — аспекты его существования.
Налоговая инспекция, органы правопорядка ни учредителей, ни органы управления, ни должностных лиц этого ООО найти не могут. Очевидно, что «крыша» у бизнесменов серьезная, и живут они далеко не бедно. По мнению руководителей Тендерной палаты Украины (ТПУ) ООО «Европейское консалтинговое агентство» является единственным компетентным держателем Интернет-ресурса, посвященного госзакупкам.
Такая позиция ТПУ не удивительна — если учесть, что основатели Тендерной палаты Украины и ООО «Европейское консалтинговое агентство» идентичны.
Однако, эту позицию не разделяет, в частности, Служба безопасности Украины, прямо обосновавшая свою позицию в официальном письме.
В дополнение к неприятностям, связанным с деятельностью СБУ, в последнее время окопавшуюся «тендерную» братию, наживавшуюся на процедуре госзакупок, активно начали теснить конкуренты, заменяя руководство ТПУ.
Надо было искать новые пути зарабатывания денег. И они нашлись.
Представители госпредприятий, желающие организовать тендерные процедуры, по привычке ищущие контакта с ООО «Европейское консалтинговое агентство» (которое, повторяем, к госзакупкам имеет отношение не более, чем бомж из соседнего подъезда, скажем, к премьер-министру Австралии) заходили на сайт последнего и узнавали контакты с ним, в частности, телефоны.
Один из указанных на сайте телефонных номеров, по которому можно дозвониться собственнику сайта, дабы заказать размещение о тендерах — 8-900-304-8-900; второй телефон переадресовывает свои звонки на этот же номер.
Представьте себе ситуацию: вы, как начальник тендерного отдела органа государственной власти, ведомства, крупного государственного предприятия, имеете необходимость осуществить госзакупки. Для проведения которых вам необходимо разместить в Интернете необходимое объявление. Ошибочно полагая, что таким сайтом является, вы пытаетесь дозвонится по указанным номерам, и попадаете на номер 8-900-304-8-900. Проторчав несколько часов у телефона и бесцельно пообщавшись с абсолютно бесполезным для вашей затеи (госзакупки) субъектом, вы заканчиваете разговор с чувством легкой досады (столько времени потрачено зря…).
В конце месяца ваше предприятие получает счет за телефонные услуги. И лишь тогда из уст в самом прямом смысле обалдевших руководители и главбуха Вы узнаете, что наговорили ничуть не меньше среднестатистического пользователя услуг «Секс по телефону». Ибо номер 8-900-304-8-900 принадлежит именно к такой категории номеров.
Разница в том, что если в случае с «Сексом по телефону» вы, скажем так, сами кого-то «имели», то здесь «имели» именно вас. Точнее, государственное предприятие, которое вы представляли и в интересах которого действовали.
Мы обратились в ОАО «Укртелеком» с просьбой дать разъяснения по поводу статуса данного номера. Полученный ответ комментировать особой потребности нет.
Но и это далеко не все. Обратите внимание, по данному номеру предоставляется услуга «Информационная линия Центра тендерных процедур». Для тех, кто не знает, «Центр тендерных процедур» — еще одно из многочисленных предприятий, организованных все теми же держателями семейного тендерного бизнеса в сфере госзакупок.
Интересный момент: Тендерная палата Украины, «Европейское консалтинговое агентство», «Центр тендерных процедур» и другие предприятия имеют общих учредителей, руководителей и заинтересованных выгодополучателей. Однако очень активно сопротивляются их взаимному отождествлению, инициируя судебные процессы, жалобы и прочие методы «затыкания ртов» тем, кто осмеливается вытаскивать на белый свет организаторов этой антигосударственной «затеи».
Но и здесь — прокол: «Европейское консалтинговое агентство», утверждающее, что не знает и в глаза не видело «Центр тендерных процедур», и всячески отрицающее любую взаимосвязь с этим ООО, активно пользуется «сексотелефонной» услугой, которую предоставляет Центр. Более того, не только пользуется, но и навязывает ее всем лицам, которые выходят на контакт.
Вопрос даже не в том, что вы, как руководитель тендерного отдела госпредприятия наговорили за несколько минут разговора на сотню-другую гривен. Вопрос в том, что ваше предприятие даже не сможет объяснить налоговой инспекции или иному контролирующему органу правомерность принципиального пользования такой услугой!
Вы не знаете и знать не можете о существовании «Центра тендерных процедур», но в одночасье стали должны (точнее, представляемое вами предприятие) много денег за услуги, которые вы не заказывали у неизвестного вам контрагента. Таким образом вас красиво «подставило» фантомно существующее ООО «Европейское консалтинговое агентство», переведя звонки на свой «денежный мешок». И не неся за содеянное никакой ответственности.
По аналогии это все равно, что общедоступные номера экстренного вызова «02», «03» и т. п. сделать платными. Звоните вы в милицию сообщить, что кого-то грабят, или в пожарную инспекцию — заявить о возгорании, а за две минуты разговора по сути вызова счет вам приходит от какого-нибудь ЧП «Зоофил» с какой-нибудь пикантной рашифровкой краткой сути звонка…
Потому резюмируем: не стоит контактировать с ООО «Европейское консалтинговое агентство». Которое, если верить письму СБУ (кстати, подобных писем СБУ написало несколько; они все однотипны, и повторять их нету смысла) никакого отношения к процедуре госзакупок не имеет и иметь не может.
А свяжетесь – заплатите сумасшедшие деньги за бесполезный разговор совсем не тому, кому вы звонили (учитывая то, что звонить вы будете от имени госпредприятия, в интересах которого будете действовать, то расходы лягут на бюджет).
Пару таких звонков – и можно загреметь за решетку за нецелевое расходование бюджетных средств в особо крупных размерах. Помните об этом!
Лучше уж звонить в «секс по телефону». Шутки шутками, но в таком случае хоть удовольствие получите за те же деньги — не так обидно будет...

Алексей Святогор, адвокат, специально для «УК»

Державні закупівлі – ось справжнє дзеркало української корупції. Нічого особливо нового – це та ж схема з внутрішнім рідним «РосУкренерго», роль якого виконує Тендерна палата, пише Андрій Галич, для Української Правди
І українським громадянам не потрібно сумніватися з приводу хто ж є акціонерами цього «ЗАТ» – імена їх представників у «правлінні» відомі всім.
Почесний президент Тендерної палати Раїса Богатирьова (Партія регіонів), перший віце-президент Людмила Кириченко (Партія регіонів), віце-президент Ксенія Ляпіна («Наша Україна»), голова спостережної ради Олександр Ткаченко (Компартія).
Те, що їх об`єднує
15 червня 2006 року Верховною Радою були прийняті зміни до закону про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, що надали Тендерній палаті, котра є всього на всього спілкою громадських організацій, безпрецедентні повноваження щодо контролю над державними закупівлями.
Після накладення вето президентом, парламент, завдяки голосам усіх парламентських фракцій, у тому числі ПР, БЮТ, КПУ та частково «НУ» подолала вето.
Дане голосування стало прикладом безідейності української політики. Коли мова зайшла про контроль над ринком держзакупівель із обсягом понад 120 мільярдів гривень, народні обранці з протилежних політичних таборів миттю знайшли порозуміння.
Історія з держзакупівлями, розкриває очі на просту істину – в Україні немає боротьби ідей щодо майбутнього розвитку країни. Те, що транслює телебачення і друкується в газетах – конкуренція за більшу долю у перерозподілі державних коштів і майна.
Переможець цієї конкуренції диктує правила аутсайдерам – як це сталося у вересні цього року, коли після появи Антикризової коаліції 9 серпня 2006 місце нашоукраїнець Микола Одайник поступився місцем почесного голови Тендерної палати Раїсі Богатирьовій.
Насправді, попри всі кивання на недосконалість українського законодавства у царині держзакупівель, не недоліки законодавства призводять до створення корупційних схем. Адже контроль за Тендерною палатою здійснюється політиками спільно – тут вже не можна заявити, що владу монополізовано.
Це справжнє акціонерне товариство, зі своєю схемою управління, яка є абсолютно прозорою – але не для суспільства, а для партійних бонз, що керують парламентськими фракціями.
Узурпація держави, яку, як вірили люди, що стояли на Майдані в 2004, вдасться подолати нині, ввійшла в нову фазу розвитку. В парламенті немає жодної політичної сили, що ставила б за мету її подолати. Такої сили немає просто тому, що всі партійні проекти живляться за рахунок ренти, яку отримують їхні спонсори від перерозподілу державного майна.
Насправді неспроможність українських політиків сформулювати чіткі довгострокові цілі розвитку суспільства обумовлені тим, що у них самих і у бізнесу, що підтримує їхні партії, цих цілей немає. Є лише розуміння, що і де є ласим шматком державного майна та бюджетних коштів, заради яких і ведеться українська політична конкуренція.

Тендерна Палата України — маріонетки казнокрадів та брехуни
Сайт «Майдан» вже писав про дивну, м`яко кажучи, паразитичну схему, пристосовану до системи державних закупівель за прямої участі численних депутатів Верховної Ради.
Схема викачування бюджетних коштів під виглядом «громадського контролю у сфері державних закупівель» вельми проста. Зловживаючи прописаними у законі про держзакупівлі повноваженнями, ТПУ нав`язує державним підприємствам платні послуги комерційних фірм по грабіжницьким цінам.
Скажімо, згідно закону про держзакупівлі оголошення про тендер має бути безоплатно розміщене у «Інформаційному бюлетні Тендерної Палати», але також це оголошення треба розмістити в мережі Інтернет на сайті, що відповідає купі складних і непотрібних вимог. Згідно офіційному висновку Тендерної палати, розміщеному на її веб-сторінці, єдиним таким сайтом є zakupivli.com — портал «Державні закупівлі України», що належить фірмі ООО «Європейське консалтингове агентство». Без укладання договору на консалтингові послуги, що коштуватимуть близько 1% від суми тендеру (мінімальна сума тендеру — 32 тис. грн.), ця фірма оголошення на сайті не розміщує. Оголошення, не розміщені на сайті цієї приватної контори, «Інформаційний бюлетень Тендерної палати» відмовляється розміщувати також, мотивуючи це невиконанням положення закону про оприлюднення інформації про торги в інтернеті. Таким чином, не заплативши паразитичній комерційній структурі мзду, провести державну закупівлю неможливо!
Деякі державні підприємства посміли оприлюднювати інформацію про тендерні торги на власних сайтах і публікувати оголошення про тендерні торги в інших офіційних виданнях. Вони негайно були оголошені «марнотратами» і «розбазарювачами бюджетних коштів» (причому голослівні звинувачення такого характеру від ТПУ на адресу держпідприємств з радістю поширюють численні ЗМІ, приймаючи за щире золото гасла про «боротьбу з корупцією», якими прикриваються брехуни з прес-служби Тендерної палати). Висновки ТПУ про визнання тендерних торгів недійсними і «марнотратство» розсилаються в усі правоохоронні органи, внаслідок чого тендерні торги оголошуються недійсними. Іноді це призводило до трагічних наслідків - відомий випадок падіння пішохідного моста на Сумщині, під час якого загинули місцеві школярі. Ремонт цього мосту був відкладений внаслідок втручання Тендерної Палати України та контрольної комісії, які заблокувати результати тендера на проведення ремонту. Мост, що знаходився в аварійному стані, завалився через два місяці після початої судової тяганини між казнокрадами та місцевою владою...
А от свіжий приклад тендерного маразму, про який пише в інтернет-виданні «Україна Кримінальна» адвокат Олексій Святогор. На єдиному сайті, де держпідприємства можуть розмістити свої тендерні оголошення, без чого неможливо провести держзакупівлі, викладено контакти цієї приватної контори «Рога і Копита». Другий номер одразу насторожує: «8 (900) 304-8-900 (ліцензія Адміністрації зв’язку України серія АБ 222652 від 31.10.2005 р. на надання послуг телефонного зв’язку, вартість послуги – 4,00 грн. з ПДВ за хв.)». Вони ще й беруть гроші за розмову з ними! Але найсмішнішим є те, що перший телефонний номер, начебто київський міський, переадресовує розпорядників державних коштів на другий номер.
Характерна реакція прес-служби Тендерної палати на цю публікацію: \\"Тендерна палата України спростовує наведену у статті інформацію, а також офіційно повідомляємо, що всі телефони Тендерної палати України є абсолютно безкоштовними\\". Брехня супроводжується підміною понять — мовляв, телефони самої ТПУ безкоштовні. Але ж мова не про це! Отак, не по суті, Тендерна палата відбріхується на всі критичні публікації. В хід іде залякування, погрози, шантаж і підкуп. За свідченням одного з журналістів газети «Дзеркало тижня», коли вони готували огляд стану державних закупівель в Україні, на редакцію здійснювався такий шалений тиск, що в редакційній передовиці було вирішено не казати жодного поганого слова про ТПУ — були опубліковані лише офіційні висновки СБУ про корупцію в сфері державних закупівель, які розкривають злочинну схему викачування бюджетних коштів, побудовану ТПУ.
Зі звіту, розміщеного на сайті Тендерної палати України, випливає, що загальний обсяг державних закупівель, здійснений під її контролем, досяг суми 8,753 млрд грн. Отже, «консалтингові послуги» ООО «Європейське консалтингове агентство» за 2006 рік коштували державному бюджету приблизно 87 млн. грн...
Інтернет-видання govori.info у вересні розмістило список контактів співробітників Тендерної палати. Саме вони несуть відповідальність за безконтрольне розбазарювання бюджетних коштів в 2006 році — таким чином, кожен свідомий громадянин може зв`язатися з цими особами і спитати, чи залишилась у них ще хоч крапля совісті, щоб вийти з цієї ганебної гри і публічно розповісти українському народові, як його грабують.
Варто також звернути увагу на імена народних депутатів, за чиєю законодавчою пропозицією і з чийого благословення налагоджено грабіжницьке викачування коштів з державного бюджету під виглядом «громадського контролю». Їх список розміщено на офіційній сторінці ТПУ в розділі \\\\\"Керівництво\\\\\":
Почесний Президент Тендерної палати України, народний депутат України
Богатирьова Раїса Василівна (голова фракції Партії регіонів).
Перший Віце-президент Тендерної палати України, народний депутат України Ляпіна Ксенія Михайлівна (фракція «Наша Україна»).
Перший Віце-президент Тендерної палати України, народний депутат України Кириченко Людмила Федорівна (фракція «Партії регіонів»).
Голова Наглядової ради Тендерної палати України, народний депутат України Ткаченко Олександр Миколайович (фракція «Комуністичної партії України»).
Голова З’їзду Тендерної палати України, народний депутат України Одайник Микола Миколайович (блок \"Наша Україна\"; подейкують, що цей пан і є автором даної корупційної схеми).
Ці «народні» обранці, «кришуючи» відвертий грабіж державного бюджету, майже напевне мають від цього чималий зиск. Отож, кожен свідомий громадянин України може знайти контакти їх приймалень на офіційному сайті Верховної Ради, зателефонувати за цими номерами або написати електронного листа такого змісту: «Я плачу податки не для того, щоб ви їх розкрадали! Негайно припиніть діяльність Тендерної Палати України, що розбазарює бюджетні кошти!». Щоб потім, відповідаючи перед судом громадської думки, вони не казали, що нічого не знають про корупційні схеми в системі держзакупівель, повідомляє сайт Майдан

Представители общественного проекта «Стратегия государственных закупок» обратились к Президенту Украины с открытым письмом, в котором просят наложить вето на закон «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по вопросам закупки товаров, работ и услуг за государственные средства», принятый Верховной Радой 1 декабря 2006 года. Об этом на брифинге в четверг заявил руководитель проекта Владимир Волков, сообщает корреспондент «proUA».
Как отметил Волков, закон был принят с нарушением по крайней мере 4 статей Конституции и 8 законов. В частности, по его словам, рабочая группа, созданная для выработки единого согласованного законопроекта из 30 законопроектов, поданных ранее относительно изменений о госзакупках, собралась только один раз – 12 октября.
«Туда никого не допустили, а 1 декабря появился упомянутый законопроект и в тот же день принят на протяжении часа без обсуждения, в первом и втором чтении, без оценки специалистов и юридического департамента Верховной Рады, вытащен просто из рукава», — отметил Волков.
Он также добавил, что в действующей редакции закона о закупках является норма о том, что изменения в законодательные акты по вопросам государственных закупок должны вноситься не позднее, чем за три месяца до конца бюджетного года. Принятие такого акта 1 декабря нарушило определенный законом принцип его же принятия.
Волков также отметил, что специалисты провели детальный анализ закона, который подали в секретариат Президента и в партию «Пора». «Анализ свидетельствует, что закон, который должен был сделать систему государственных закупок в Украине более прозрачной и более демократической, наоборот ведет к еще большим злоупотреблениям в этой сфере», — считает Волков.
«Согласно закону, государственный надзор и контроль за закупками возложен на Верховную Раду, тогда как в мировой практике это функции правительства», — отметил Волков и добавил, что Рада в соответствии с законом создала межведомственную комиссию по вопросам государственных закупок, а такие функции свойственны органам исполнительной власти; функции общественного контроля возложены на Тендерную палату, которой предоставлены административные, не свойственные таким организациям функции, уменьшены сроки проведения торгов и много другое.
Как отмечено в упомянутом письме к Президенту, Закон также делает невозможным участие в тендерах мелких и средних предпринимателей, не определен механизм закупок за средства местных бюджетов, распространяется опасность фиктивных тендеров, полномочия Тендерной палаты расширены, когда их нужно было сокращать. «В целом говорится о финансово-политическом перевороте в стране, когда в ручном режиме будут распределяться миллиарды государственных средств, предназначенных для госзакупок», — считает руководитель проекта. Анализируя бюджет в следующем году, Волков сказал: «Средства на госзакупки: 90 млрд. грн. – это ручное управление Кабмина. 70 млрд. грн. — это ручное управление парламентской команды, которая создала свой закон, межведомственную комиссию, Тендерную палату, реестр поставщиков и т.д. И только 7 миллиардов остается в экономике государства на рыночный механизм». Волков также добавил в этом контексте, что закон вопиюще противоречит намерениям Украины относительно вступления в ВТО.
Волкова удивил тот факт, что за Закон проголосовали представители обоих политических лагерей, что он считает откровенным заговором с целью «дерибана» государственных денег. При этом 362 голоса, поданных депутатами за закон, свидетельствуют, по его словам, о том, что даже в случае возможного вето Президента, оно может быть легко преодолено парламентом.

Президенту України
Ющенко Віктору Андрійовичу
Відкритий лист щодо загрози економічній безпеці України в зв’язку з прийняттям змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»
Шановний Вікторе Андрійовичу!
Звертаємось до Вас, як до гаранта Конституції України, у зв`язку з критичною ситуацією у сфері державних закупівель України яка виникла 01.12.06 у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (законопроект №1209-Д від 29.11.06). Цей законопроект створить кризу і може стати загрозою національній економічній безпеці України в разі набуття ним чинності.
На даний час і без цих змін до Закону дестабілізована система державних закупівель України шляхом децентралізації функцій управління даною сферою із залученням «псевдо-громадського контролю» призводить не тільки до перевитрат державних коштів, а і фактично унеможливлює оголошення процедури торгів замовниками через «монополістську блокаду» створену Тендерною палатою України. Питання дедалі набуває більшого резонансу і у ділових колах України, і серед державних установ і організацій, а також за межами нашої держави.
У Верховній Раді України було зареєстровано більш ніж 30 законопроектів якими пропонувалось внести зміни до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Тому згідно Розпорядження Голови Верховної Ради України №866 від 29.09.2006 року було створено робочу групу для підготовки єдиного узгодженого законопроекту про внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», а також інших пов`язаних законодавчих актів, на базі пропозицій та законопроектів, що надходять від суб`єктів законодавчої ініціативи.
12.10.2006 року ця робоча група збиралася на засідання (перше і останнє), засідання було закрите і проводилось без протоколу. На засідання не допускалися ЗМІ і представники громадськості, навіть ті особи, присутність яких була погоджена з О. Морозом. З’явився цей законопроект 01.12.2006 року і в той же день був поданий на розгляд у Верховну Раду України. Вносив законопроект 1209-д народний депутат України Цушко В.П., він же і доповідав про цей Закон. Коли пан Цушко вносив вказаний законопроект на розгляд, вже депутати проголосували за звільнення міністра МВС Луценка і про призначення пана Цушка міністром МВС. Законопроект було розглянуто у першому і другому читанні 01.12.2006 року, без оцінки фахівців і юридичного департаменту Верховної Ради. Чи могли всі народні депутати ознайомитися з законопроектом 1209-д, отриманим у сесійній залі, виникають великі сумніви. Чи можна без обговорення законопроекту його приймати, чи не є це порушенням регламенту Верховної Ради України? Чи дає це підстави для роздумів щодо тіньових домовленостей серед «зацікавлених» депутатів при прийнятті такого законопроекту? Чи приклад прийняття попередніх трьох законів, якими було внесено зміни до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», не показав, що після їх прийняття криза у сфері державних закупівель тільки поглиблювалася?
І який ми можемо зробити висновок з підсумків голосування у 362 голоси депутатів за законопроект 1209-д? ( Частково дає відповідь Закон України « Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»
Стаття 9. Оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій
Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта. Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.
Стаття 11. Перегляд регуляторних актів Перегляд регуляторного акта здійснюється:
на підставі аналізу звіту про відстеження результативності цього регуляторного акта;
в інших випадках, передбачених Конституцією (Стаття 42. Кожен має право на пiдприємницьку дiяльнiсть, яка не заборонена законом.
Держава забезпечує захист конкуренцiї у пiдприємницькiй дiяльностi. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомiрне обмеження конкуренцiї та недобросовiсна конкуренцiя) та іншими законодавчими актами України.
У разі наявності підстав, визначених у частині першій цієї статті, регуляторний орган, який прийняв відповідний акт, а увипадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, — інший орган може приймати рішення про зупинення дії регуляторного акта, визнання його неконституційним, про скасування чи про необхідність залишення цього регуляторного акта без змін або про необхідність його перегляду)
На підставі вище наведеного будь-який законопроект можна приймати Верховній Раді лише через місяць після його оприлюднення.
Закон прийнятий також з порушенням Статті 2 Закону про закупівлю, у якій передбачено, що Зміни до закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року.
Також зміни суперечать статті 27 Бюджетного кодексу України, за якою закони України, які впливають на формування доходної та /або видаткової частини бюджету, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому.
Чи можемо ми вступити до СОТ з таким законом про державні закупівлі, який прийняли народні депутати 01.12.2006 року? Більше питань і таємниць, ніж відповідей. Пропонуємо розглянути наслідки прийняття законопроекту 1209-д для економіки та суспільства в цілому. Чи дійсно оновлений закон у сфері державних закупівель допоможе викорінити корупцію, чи стане Україна країною з ринковими відносинами, або це штучно створена диктатура громадської організації?
За підсумками 9 місяців 2006 року в порівнянні з 9 місяцями 2005 року відбулося збільшення проведення відкритих торгів на 51% за рахунок державних, казенних, комунальних підприємств та товариств, державна частка в яких більше 50 відсотків та становить у 2006 році 56304074,9 тис. грн., що на 32133629,9 тис. грн. більше, ніж у 2005 році. Але в той же час чисельність учасників торгів зменшилася практично до мінімальної відмітки, тобто до 2,08 учасників на одні торги в 2006 році, замість 3,68 учасника на одні торги в 2005 році. Дані цифри свідчать про зниження конкуренції на ринку державних закупівель. Ці нескладні підрахунки зроблені на підставі звітів за відповідні періоди державного органа статистики.
Тепер аналізуємо ті наслідки змін до Закону, які можуть набрати чинності, якщо Президент не скористається правом вето чи не направить цей закон до Коституційного Суду України:
1. Згідно статті 3 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (надалі — Закон про закупівлю), державний нагляд, контроль та координацію у сфері закупівель покладено на Верховну Раду України та інші органи державної влади. Покладання вказаних функцій на Верховну Раду України суперечить статті 85 Конституції України, згідно якої до повноважень Верховної Ради України не належать здійснення державного нагляду, контролю та координації у сфері державних закупівель.
Зазначена норма статті 3 Закону про закупівлі також суперечить статті 113 Конституції України, за якою підзвітним і підконтрольним парламенту є Кабінет Міністрів, а не центральні органи виконавчої влади. Також порушуються вимоги статей 6 і 19 Конституції України, які зобов’язують органи державної, в тому числі законодавчої, влади здійснювати свої повноваження у встановлених Основним Законом України межах, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Зі світової практики виконання функцій нагляду, контролю та координації у сфері державних закупівель здійснює Уряд.
2. Згідно статті 3-3 Закону про закупівлю з метою забезпечення прозорості та відкритості державних закупівель діє Міжвідомча комісія з питань державних закупівель (далі — Комісія). Зазначена комісія одержала повноваження, які у світовій практиці властиві органам виконавчої влади.
3. Слід зазначити недосконалість та суперечливість окремих норм Закону про закупівлю стосовно покладання функцій громадського контролю у сфері державних закупівель на Тендерну палату України.
Відповідно до статті 17-2 Закону про закупівлю Тендерна палата України є неприбутковою спілкою громадських організацій, яка діє згідно з чинним законодавством України. У зв’язку з цим, діяльність Тендерної палати України регулюється базовим для таких юридичних осіб Законом України «Про об’єднання громадян».
Відповідно до вимог статті 12-1 Закону України «Про об’єднання громадян», назва об’єднання громадян повинна складатися з двох частин — загальної та індивідуальної. Загальна назва (партія, рух, конгрес, союз, спілка, об’єднання, фонд, тощо) може бути однаковою у різних об’єднаннях громадян. Індивідуальна назва об’єднання громадян є обов’язковою і повинна бути суттєво відмінною від індивідуальних назв зареєстрованих в установленому порядку об’єднань громадян з такою ж загальною назвою.
Таким чином, стаття 17-2 Закону про закупівлю визначає спілку громадських організацій без зазначення повної назви, що є прямим порушенням обов’язкових умов для об’єднання громадян.
Крім того, викликає занепокоєння те, що спілці громадських організацій надані не властиві громадським організаціям адміністративні владні функції, що ставить Тендерну палату України у виключне становище та суперечить базовим принципам права щодо функціонування цілісності державної влади.
Тендерна палата України отримала право на розгляд скарг учасників торгів та фактично безконтрольну підготовку висновків стосовно можливості застосування неконкурентних процедур закупівель (закупівлі у одного учасника та торги з обмеженою участю), які не мають юридичної сили, що, в свою чергу, створює можливості для суб’єктивного тлумачення та порушення норм законодавства у сфері державних закупівель.
Враховуючи юридичний статус Тендерної палати України, яка як спілка громадських організацій не уповноважена на виконання функцій держави, зазначена організація не несе відповідальності за корупційні діяння, визначені Законом України «Про боротьбу з корупцією».
Крім того, надання Тендерній палаті України повноважень приймати обов’язкові для виконання рішення у сфері державних закупівель, не відповідає чинній правовій базі та не узгоджується з міжнародною практикою.
4. Законом визначено обов’язкове внесення учасниками процедур закупівлі тендерного забезпечення (стаття 23 Закону про закупівлі). Зазначена норма Закону зумовлює значне скорочення конкуренції, а в окремих випадках – фактично унеможливлює проведення конкурентної процедури закупівлі, оскільки оформлення тендерного забезпечення відволікає із господарського обороту учасників значні фінансові ресурси. Вважаємо недоцільним застосування цієї норми як обов’язкової.
5. Законом та іншими нормативно — правовими документами в цій сфері чітко не визначено механізму закупівлі товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевих бюджетів. Крім того, відсутня процедура міжвідомчої координації державних закупівель на рівні місцевих бюджетів. Вищезазначене ускладнює проведення державних закупівель на місцевому рівні.
6. На сьогоднішній день існує проблема фіктивних тендерів і тендерів за завищеними цінами, монополістичної змови учасників, просування на ринок тільки «своїх» фірм, фіктивних фірм, так зване «кумівство», процвітає система «відкатів». Ця проблема з прийняттям змін до закону тільки поглиблюється. Створення списків Учасників, неналежних учасників торгів, непрозоре застосування цих списків зменшує економічну конкуренцію. Існуючі «відкати» при погодженні окремих процедур закупівлі в Міжвідомчій комісії і ТПУ залишаються, замовникам в іншому випадку не погоджують процедури закупівель.
Той, хто пропонує змішати всі процедури закупівель в одну, не розуміє взагалі різниці між ними та особливості закупівель по кожній. Не можна після розкриття пропозицій, вже фактично визначившись з сумою закупівлі, домовлятися, це є змовою. Існує процедура “Редукціон”, і її можна застосовувати, за бажанням замовника, у відповідності до чинного Закону. Можна розширити діючі процедури, наприклад, проведенням аукціону, електронного аукціону або редукціону. З цього приводу існує міжнародна практика.
Але те, що пропонують розробники: змішати процедури і домовлятися після розкриття пропозицій, це в жодному разі не аукціон
(редукціон), це узаконена корупційна схема. Наприклад, коли після розкриття всі учасники відмовляються знижати ціни, і залишається тільки одна фірма з ціною, яка перевищує ринкові ціни в декілька разів, а фірми, які відмовляються, не тільки не втрачають тендерне забезпечення, а ще отримують «подяку» від переможця. З цього прикладу можна зробити висновок, що розроблена ще одна корупційна, кримінальна схема, яка послугує для «роздербанення», розкрадання державного і місцевого бюджетів.
7. Щодо збільшення учасників до трьох (!), а чому не до п’яти, а може, десяти? Як свідчить статистика, за дев’ять місяців 2006 року фактична середня кількість учасників на одні торги становить лише 2,08. Наскільки збільшення учасників на папері допоможе замовникам торгів, які по декілька разів проводять торги і не можуть провести через відсутність принаймні двох учасників? Статистична звітність свідчить про це, на цій підставі не відбулося в 2006 році 16% торгів.
Збільшення мінімальної кількості учасників на законодавчому рівні може бути вигідно тільки тим підприємцям, які заробляють на розміщенні інформації в Інтернеті і друкованих виданнях, а також супроводжують торги як експерти, консультанти. З інформації Голови КРУ П. Андрєєва збитки для бюджету за такі не потрібні послуги складають 5% річного бюджету, що становить 1,7 млрд. гривень (!).
8. Законопроектом впроваджується, механізм боротьби з «родинними» фірмами-учасниками торгів, які, з метою створити фіктивну конкуренцію, а як наслідок, фіктивні торги, подають різні за ціною тендерні пропозиції для формального дотримання процедури торгів.
Так, зазначена проблема дійсно існує, але чи можна пускати «лисицю в курятник»?
Більше всього про корупцію в цій сфері говорить СГО Тендерна палата України, але на чисельних конференціях і в статтях в друкованих виданнях, листах до правоохоронних органів говориться про саму ТПУ. Де існують сімейні стосунки між засновниками чисельних консалтингових структур, ТОВ “Європейське консалтингове агентство”, власника сайту www.zakupivli.com (приклад — родини Яценко і Врублевських).
Враховуючи тотальну комерціалізацію та «кумівство» у сфері державних закупівель, непогано було б прийняти відповідне положення до закону про державні закупівлі про афілійовані особи серед консалтингових структур та засновників громадських організацій, які заснували Тендерну палату України.
9. Щодо реєстру учасників виникає логічне питання: яка установа буде вести цей реєстр? Уявіть розмір зловживань посадовими особами цієї організації! ЖАХ. Корупція зацвіте червоним маком на тілі держави. З’явиться законний важіль усунення конкурентів «за додаткову оплату», тобто за «відкат».
Коли більшість учасників автоматично заноситься в, так званий, «чорний список» недобросовісних учасників, і не може брати участь в інших тендерах, чи це не жахливо? Як можна автоматично попасти .в чорний список , тобто зваженої політики в цьому напрямку не буде, і як відмитися від цього бруду, який з вини «автомата» буде начеплено на порядну фірму? Як позбавитися переслідування цього «автомата» і не бути розстріляним про всякий випадок за компанію та з контрольним пострілом у вухо для вірності? Скільки ж буде коштувати, наприклад, щоб «автомат» влучив випадково в конкурента? Та як швидко конкурент зможе «піднятися з колін», якщо «відмитися» від чорного списку не передбачено законом? Таким чином отримано дієвий механізм боротьби з конкуренцією. Що з цього приводу зможе зробити Антимонопольний комітет?
10. Закон про державні закупівлі в новій редакції жодним чином не впливає на вирішення проблем замовників торгів, в випадках коли деякі учасники, вказують найкращі умови в тендерних пропозиціях, в результаті чого укладають договір, потім цей договір не виконують, а замовник виявляється біля «розбитого корита», тому що на новий тендер бракує часу. Тому введення Реєстру недобросовісних учасників торгів лише обмежить конкуренцію і переведе можливість участі у торгах в «ручний» режим. Для учасників-переможців, які не виконують умови договору й не бажають нормально працювати, передбачено законодавчо, що замовник торгів повинен вимагати тендерне забезпечення та забезпечення виконання договору, але консалтингові підприємства (консультанти торгів) надають поруки, векселі, за якими замовники в разі неналежного виконання не отримають ніколи ці кошти і не перерахують до відповідного бюджету.
Існують чисельні замовники, які укладають договори і потім не сплачують жодної копійки не «своїм» фірмам. Нехай гроші пропадуть, але не достануться нікому – це їх логіка – ось така боротьба за «відкат».
11. 3 метою стимулювання роботи постачальників, які працюють доброякісно і мають гарну репутацію, вводиться Реєстр учасників — переможців процедур закупівель. До цього Реєстру буде включатися інформація про учасників — переможців торгів, які якісно та сумлінно виконують узяті за договором зобов`язання. Слід зазначити, що це загальносвітова практика, відома ще з дореволюційних часів, — поняття «поставка для королівського двору», що говорить про високу якість продукції. Так, це не поганий почин, але треба спитати, а судді хто? Родина вищезгаданих осіб і народні депутати, які сумлінно наглядають за родинним бізнесом? Невже в Україні хочуть змінити державний устрій та виконувати «поставки до Королівського двору»?
12. Запропонована норма Закону, за якою при виявленні грубих порушень ініціюється виключення осіб зі складу тендерного комітету, порушує законодавство про працю та Конституцію України. Зараз люди працюють в тендерних комітетах на громадських засадах в примусово-добровільному порядку, і для них це лише зайвий «головний біль». Цікаво, а як же бути тим підприємствам, де загальна кількість працюючих менше п’яти осіб? Як на такому підприємстві створити тендерний комітет? Ці загадки законотворець не розгадав, а треба б було. Тож, наказувати треба, але повинен бути чітко відпрацьований та законодавчо закріплений механізм, який на сьогоднішній день відсутній.
В цивілізованих країнах при скасуванні торгів існує можливість повернути кошти за участь у торгах, тобто ті витрати, які поніс учасник в зв’язку з участю у торгах. У нас на сьогодні в Законі чітко прописано, що витрати, пов’язані з участю у торгах, поверненню не підлягають. Це порушення прав учасників відшкодовувати свої збитки у відповідності до чинного законодавства України.
13. Зараз виконання договорів відслідковують КРУ, Рахункова палата, ВБЕЗ, СБУ, Антимонопольний комітет, Прокуратура і будь-які особи в будь-який час. Така кількість контролюючих органів створює умови для зловживань (корупції), бо кожному контролеру треба платити, правий ти чи не правий, ти все одно винен, бо існує план з перевірок. Тому, чим більше перевіряють, тим більше зловживань. Інакше кажучи, де гроші взяти на перевірку держслужбовцю. У європейських країнах і в рекомендаціях типового закону ЮНСІТРАЛ існує така теза, що контролерів має бути невелика кількість, але працювати вони повинні ефективно.
14. Наступне на що хотілося б звернути увагу — це процедура запиту цінових котирувань. Згідно статистичних даних, у 2005 році було проведено 37448 запитів, у 2006 році — 42260 запитів. Слід зазначити, що кількість учасників, які подали тендерні пропозиції для участі в торгах, складає у 2005 році – 123937 та 122408 у 2006 році відповідно. Цифри вказують, що конкуренція при проведенні запиту цінових пропозицій (котирувань) суттєво знизилась, у 2005 році подавали цінових пропозицій на один запит цінових пропозицій 3,31 учасник, а у 2006 році — 2,90. Враховуючи, що в загальну річну суму коштів, запланованих замовниками для закупівлі товарів, робіт і послуг додались кошти державних, казенних, комунальних підприємств та товариств, де державна частка перевищує 50 відсотків тобто загальна сума значно збільшилась (на 32133629,9 тис. грн.), а кількість запитів в порівнянні з 2005 роком зменшилась.
Назва процедури торгів Всього проведено процедур закупівель по відношенню до кількості учасників
за 2005 рік за 2006 рік
1 2 3
Запит цінових пропозицій (котирувань) 3,31 2,90

15. Певні проблеми з визначенням учасника при проведенні процедури запита цінових котирувань існують. Ці проблеми існують із можливості замовника надсилати запити вже тим фірмам, які мають певний досвід на ринку постачання товарів і послуг. Але деякі Замовники зловживають цим правом, знаходять «свою» фірму, що їм обіцяє «відкат», і пропонують, аби та знайшла ще дві фірми, які поставлять більш високі ціни. Чи подолається ця проблема тими заходами, які запроваджуються у новому законі? Дуже сумнівно, оскільки безкоштовним є «тільки сир в мишоловці». Виходячи з аналогії, якщо розміщення в Інтернеті необхідних документів для проведення процедури коштувало раніше 300 грн., то розміщення в приватних журналах коштуватиме не менше, а ще в додаток буде надаватися консультант, який забере собі певну суму, не меншу ніж «відкат» . То чи є для держави різниця, які видатки ввійдуть до собівартісті товарів і послуг: відкат чи плата за не потрібний консалтинг?
16. Так само пропонується, щоб мінімальна кількість учасників, при якій цінові котирування будуть визнані такими, що відбулися, була збільшена з двох до трьох.
Ця процедура існує у всіх цивілізованих країнах. Хочемо зауважити, що і зараз будь-який учасник може взяти участь у запиті цінових пропозицій (котирувань), бо у відповідності до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», замовники зобов’язані запити оприлюднювати в мережі Інтернет. Але інформаційна система в мережі Інтернет за даними ТПУ обмежена єдиним сайтом, який не надає вільного доступу всім бажаючим ознайомитись з інформацією щодо державних закупівель та не відповідає чинному законодавству України. Ось де причина поганої конкуренції.
Нерозуміння важливості цієї процедури для країни можна пов’язати тільки з тим, що «родина» і депутати не можуть контролювати цю процедуру з Києва. Бо вона виявилася найбільше захищеної від тіньових зазіхань «Інтернет — шахраїв» з їх консалтинговими і друкованими засобами. Отримуючи декілька десятків мільйонів гривень на тиждень, завжди є бажання збільшити доходність свого бізнесу. Ще одне питання робочій групі: які саме друковані видання будуть оприлюднювати оголошення щодо запиту цінових пропозицій (котирувань), та ще й безкоштовно? Жоден господарюючий суб’єкт цього робити не буде. Приклад: друковане видання оприлюднює оголошення щодо запиту цінових пропозицій, хто доведе, що це не реклама? А податок будь люб’язний сплати. Отже, висновок — більшого абсурду не змогли придумати.
17. Нібито непогане положення зі «спеціальним каталогом учасників торгів», який буде постійно публікуватися в електронному й паперовому вигляді. Такий Каталог дасть можливість замовникам визначити, наскільки та чи інша фірма може брати участь у тендері, виключить можливість для зловживань. Зловживання з’являться в іншому місті, той хто буде включати або не включати підприємства у спеціальний каталог, матиме не контрольовані і не обмежені права. Хочемо спитати, а судді хто? ТПУ вже веде перелік друкованих засобів інформації без всякої відповідальності за неправдиву або некоректну інформацію, при чому неможливо у судовому порядку оскаржити дії цієї громадської організації. Корумпованість і неспроможність суддів вирішити питання порушення закону веде до страшенних зловживань та безкарності. А це – до шалених прибутків зацікавлених осіб та збитків державного і місцевих бюджетів.
18. Коли вже у нас почнуть шукати, тих хто завдав шкоду державі? Багато політиків зараз порівнюють Україну з Італією: очищення суспільства піде тільки тоді, як почнуть вбивати суддів. Згодні, можна завжди знайти корупціонерів в тендерному комітеті. Методику збитків треба шукати, але чи можна це довірити ТПУ? Ті методики і звіти, які розробляла ТПУ, м’яко кажучи, викривляли дійсність і ґрунтувалися на невідомих експертних висновках, які не витримували жодної перевірки. Порушення закону ТПУ розглядала на свій розсуд: якщо ти свій, то ти все робиш правильно. Так може краще пошукати зловживання в ТПУ і в її Наглядовій раді?
19. Найбільші зловживання у сфері державних закупівель були зафіксовані у 2005 році у Антимонопольного комітету України, а з 17 березня 2006 року ця структура стала уповноваженим державним органом у сфері державних закупівель. Не маючи фахівців і фінансування, комітет майже півроку приймав розпорядження (досить прості документи для фахівця), а весь цей час творився безлад у сфері закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти. Таким чином, майже 70 млрд. опинилися в руках не досвідчених та не обізнаних осіб у сфері державних закупівель.
20. Щодо комісії. Вся Україна пересвідчилась у «фаховій» роботі Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України (Надалі СКК), коли вона розглядала скарги ТОВ «Європейське консалтингове агентство», Асоціації підприємців та промисловців, постачальників товарів, робіт і послуг для державних потреб та надавала рішення, в яких зобов’язувала замовників розміщувати інформацію щодо державних закупівель на сайті ТОВ «Європейське консалтингове агентство». Оскаржувались закупівлі, які були проведені ще у 2005 році. А комісія виносила рішення в порушення 58 статті Конституції України, користуючись своїм становищем, тільки заради наживи вищевказаного товариства.
21. Залишається проблема проведення процедури «закупівлі у одного учасника». Незважаючи на те, що дозвіл на проведення процедури крім антимонопольного комітету (з висновком Комісії) видає ТПУ, прозорою цю процедуру назвати неможливо. Для підрахування кількості процедур треба складати погодження (АМКУ) і висновки (ТПУ), і тільки після цього можна проводити порівняння з минулими статистичними даними. Той, хто проводив погодження і висновки, може точно сказати, які суми хабарів відвезені до Києва.
Також можна відповісти на питання, що роблять депутати в ТПУ і чиї інтереси вони «кришують». Зараз немає прозорості при наданні погоджень Антимонопольним комітетом України та висновків Тендерної палати України. Все проходить кулуарно, не прозоро. За статистичними даними, у 2005 році за процедурою закупівлі у одного учасника було витрачено 2359395,1 тис. грн., а у 2006 році 5616188,1 тис. грн. Тож, шановні члени робочої групи, не за кількістю процедур потрібно рахувати, а за сумою витрачених коштів.
22. Нова редакція закону залишає проблеми з оскарженням закупівель. У цивілізованому світі право на оскарження має тільки учасник. І це право може бути використане тільки в певний проміжок часу. Так що ці вигадки, це не «золота середина», це спроба вкотре захопити контроль за державними закупівлями. І тому ще підтвердження, що права на розгляд скарги позбавляється замовник торгів. Хочемо зауважити, що Тендерний комітет замовника проводить торги, а Замовник розглядає скарги самостійно, це право існує в цивілізованих країнах світу. Також не передбачена присутність учасника при розгляді скарг, що негативно впливає на розгляд скарг і є підставою для зловживань. Неможливо забути рішення Спеціальної контрольної Комісії з питань державних закупівель при Рахункової палаті, яка виносила рішення щодо торгів, які пройшли в 2004 році, 2005 році, чим порушувала ст. 58 Конституції України. Сотні позовних заяв були направлені в суди по всій Україні. Нова редакція закону залишає можливість для зловживань Комісією (Міжвідомчій комісії) бо Законом навіть не передбачено фінансування такої комісії, а виходячи з логіки нашого суспільства, безплатно ніхто не працює, то які ж повинні бути хабарі за розгляд скарги, щоб люди безкоштовно працювали?
23. Зменшення строків проведення торгів зменшує економічну конкуренцію і не дає якісно підготуватися учасникам. Таким чином, ці норми нової редакції тільки погіршать якість проведення торгів.
24. Новою редакцією закону створено механізми впливу на учасників і замовників, які не розрахувалися з міжвідомчою Комісією або ТПУ, це блокування казначейського обслуговування. Казначейство припиняє здійснення оплати за договорами, за фактами, які визнала міжвідомча Комісія. А такі факти можна намалювати безліч, наприклад, тисячі скарг від асоціації або Європейського консалтингового агентства.
25. На сьогодні дії Спеціальної контрольної комісії ганьблять весь процес державних закупівель. Не встановлено жодної відповідальності комісії, відбуваються зловживання повноваженнями, які не підтверджені Мін’юстом (Положення про діяльність комісії не затверджене). Порушення Конституції, нефахова робота — це лише верхівка айсбергу. Зазначаємо, що СКК у відповідності до Закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» не підконтрольна та не підзвітна жодному державному органу (!). Ще більше повноважень у міжвідомчої Комісії і ще більше зловживань.
Так само хотілося б звернути увагу на те, що на Комісію покладається обов`язок розробити та затвердити порядок визначення предмету закупівлі. На нашу думку, визначенням предмету закупівлі повинна займатись виконавча влада або уповноважений орган, а не орган, який нікому не підконтрольний та не підзвітний (хіба не поле для зловживань?).
26. Покращення захисту підприємств громадських організацій інвалідів та кримінальної-виправної системи не передбачено законом. Погіршуються умови роботи вже виходячи з того, що преференцію можуть отримувати не виробники. А це вже підстави для створення фіктивних фірм інвалідів де буде працювати дві особи, директор інвалід і працівник.
Щодо захисту, то про це пишуть вже багато часу, але ні яких дій жоден орган не проводить. Це декларативна частина, яка нічим не підтверджена і в подальшому не буде виконуватися. Бо в чинному законодавстві таких контролерів, включаючи ТПУ і Верховну раду України, дуже багато.
27. Обов’язковість тендерного забезпечення та забезпечення виконання договору не додає прозорості, а збільшує тільки собівартість продукції, послуг і робіт. Замовник повинен самостійно вирішувати чи йому потрібне забезпечення тендерної пропозиції чи забезпечення договору, і в якому обсязі. Наприклад, існуюче забезпечення в 7 млн. грн. (№44 і.б.ТПУ) чи може надати прозорості і конкурентності? А забезпечення договору 21 млн.грн.? Чи зможе підприємство вийняти з обігу таку суму грошей? Скільки відсотків за так зване забезпечення отримають консультанти, гарантійні агентства, банки? А всі ці відсотки будуть закладені учасником до ціни тендерної пропозиції і в майбутньому відшкодовані з державного бюджету. Де раціональність витрачання бюджетних коштів? На жаль, вона відсутня.
28. Редакції видань, що публікують оголошення про торги, стають ще одним контролюючим органом. Їм надається право перевіряти наявність тендерної документації.
Той, хто пропонує цю норму, не розуміє право замовника змінювати тендерну документацію весь час і така можливість у відповідності до Закону припиняється лише за 3 дні до розкриття тендерних пропозицій. Кому потрібні ці папери, які можуть бути змінені у будь який час, в чому користь від цих дій?
29. Підвищення порогу для держпідприємств при застосуванні Закону, це 50 тисяч гривень для товарів і послуг, і 400 тисяч гривень — для робіт, на нашу думку, не вирішить основного питання, можливісті господарської діяльності. Не передбачено урахування особливостей роботи державних підприємств і навіть нова норма необов’язковості публікації річного плану закупівель, це скоріше розуміння того, що замовник не може передбачити, яку работу буде виконувати завтра на замовлення клієнта.
Рівень котирувань, його збільшення до 100 тис. грн. для товарі і послуг дуже дивує, бо в чинній редакції він дорівнює 100 тис. грн. , його не вистачало для оперативної роботи і не буде вистачати в подальшому. Ті пропозиції, які пропонуються у новій редакції закону, в жодному разі не розглядають особливості державних, комунальних і казенних підприємств. Позбавляючи ці підприємства нормальної економічної конкуренції. Це лише одна сторона.
30. На сьогоднішній день також існує проблема щодо здійснення передоплати під час придбання товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України, здійснення платежів по договорах повинно відбуватися після поставки товарів, виконання робіт або послуг.
Таким чином, у торгах не можуть брати участь суб`єкти малого й середнього бізнесу, які зазвичай дозволяють поставити продукцію, виконати роботи або послуги без попередньої оплати.
Але норма, що дозволяє Замовникам встановлювати попередню оплату за погодженням з Міжвідомчою комісією, це можливості до зловживань та корупційних дій. Кожен учасник може відкрити кредитну лінію в банку. Корисніше було б відмінити цю вимогу та закріпити можливість попередньої оплати законодавчо.
31. На підставі вище наведеного можна зробити висновок, що законопроект 1209д не відповідає світовим стандартам, не відповідає Конституції і законодавству України, не узгоджується ані з міжнародною практикою, ані з задекларованою Україною метою гармонізації із Європейськими нормами.
Це все призведе до більших негараздів у сфері державних закупівель і, перш за все, до перевитрачання державних коштів та хабарів.
З тих законопроектів, які знаходяться на розгляді у Верховній Раді та найбільше відповідають світовій практиці, — це законопроект КМУ за № 1209-15. На погляд фахівців, прийняття законопроекту КМУ 1209-15 дозволило б знизити ціни учасників торгів від 5% до 15 %, що складає в гривнях від 5 млрд. грн. до 15 млрд. грн. Таким чином, буде збільшена економічна конкуренція, прозорість, ефективність і раціональність витрачання бюджетних коштів. Наша країна буде в більшій мірі захищена при вступі в СОТ від зовнішньої кон’юнктури ринку.
Реформування сфери державних закупівель, запропоноване законопроектом Кабінету Міністрів України, унеможливить зловживання з боку посадових осіб при витрачанні державних коштів, а також сприятиме боротьбі з корупцією у цій сфері. Даним законопроектом запропоновано привести чинне законодавство до світових стандартів. Зокрема, Тендерну палату України позбавляють права погоджувати окремі процедури закупівель та розглядати скарги, тим самим приводячи чинне законодавство до світових норм та стандартів, впорядковується порядок оприлюднення замовниками інформації щодо закупівель в мережах Інтернет, тощо.
На нашу думку, накладення вето Президентом України на цей Закон або передача його на розгляд Конституційному Суду України допоможе Україні увійти до СОТ і позбавить суспільство від нових скандалів і криз у сфері державних закупівель.

З повагою, ініціативна група,
Володимир Волков, керівник проекту, 8 (044) 279-22-76, volkovgroup@ukrpost.ua
Андрей Марусов, незалежний журналіст, marusov@mail.ru, 8 096 463 69 88
Владислав Зубар, редактор інформаційного бюлетеня «Редукціон», 8 (057) 707 50 86, zubar@procurement.in.ua
Островерх Геннадій, Голова Вільної професійної спілки платників податків та зборів (які не байдужі до економічного розвитку країни) – «Не байдужі» 8 (067) 728-49-48
ukr-tender@ukr.net