Возле Верховной Рады Украины 29-31 мая на время действия указа президента, возобновившего деятельность парламента, состоялись митинги граждан с требованиями прекратить хищения бюджетных средств по преступным схемам в сфере государственных закупок, передает Sprotiv.info.
Пикетчики также требовали отстранить «Тендерную палату Украины» от сферы госзакупок и передать ее функции в соответствии с Конституцией Украины органам государственной власти, создать единый государственный сайт для публикации объявлений о торгах и информации относительно государственных закупок товаров, работ и услуг. С собой участники акции протеста принесли мешок сухарей, который пытались передать авторам самого коррумпированного закона о госзакупках.
Организатором акций выступило Всеукраинское молодежное объединение «Молодежь — надежда Украины». Как отметил журналистам лидер ВМО Вадим Гладчук, в понедельник, 4 июня, в 13.00 ВМО продолжат акции, но уже у стен Кабинета министров.
20 января глава ВО «Молодежь — надежда Украины» Вадим Гладчук сообщил о том, что эксперты ВМО выявили в Законе Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по вопросам закупки товаров, работ и услуг за государственные средства» 90 исправлений, возникших по пути вот парламентского зала заседаний до кабинета президента Ющенко.
По информации СМИ, свыше 1 млрд. гривен прямых потерь приходится на бюджеты разных уровней в результате действия существующей системы государственных закупок в Украине. Об этом недавно заявил вице-президент Ассоциации городов Украины и общин Мирослав Питцик на специальной пресс-конференции, сообщает сайт \"Гривна\". Кроме того, непредвиденные расходы влекут судебные иски от лиц, неудовлетворенных результатами тендеров. Инициаторы этих исков, как утверждает Питцик, — фирмы, приближенные к Тендерной палате Украины, но которым, тем не менее, не удалось победить в конкурсе. «Даже если кто-то честно победит, тотчас же какая-то «левая» фирма подает в суд», — сказал Питцык. Тендерная палата Украины, как утверждают члены ассоциации, монополизировала весь процесс закупок путем привлечения к участию в схеме «коммерческих структур, связанных с кругами, близкими к Тендерной палате», отмечают в Ассоциации городов. Созданная недавно для надзора за госзакупками специальная комиссия контролируется Тендерной палатой, отмечают мэры.
Ранее Ассоциация городов Украины и общин приняла обращение к президенту, Верховной Раде и Кабинету министров по поводу принятия Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по вопросам закупки товаров, работ и услуг за государственные средства». Как отмечается в обращении, АГУО ранее «неоднократно обращалась в Верховную Раду Украины относительно несовершенства и неэффективности действующего закона о госзакупках». «Более того, Ассоциацией городов Украины был подготовлен и подан на рассмотрение Верховной Рады проект Закона Украины о внесении изменений к действующему Закону о закупках», цитирует документ официальный сайт АМУ. Однако, как отмечается в обращении, 1 декабря 2006 года парламент принял изменения к закону, в которых не учтены предложения органов местного самоуправления и который, «к сожалению, не улучшает ситуацию в сфере государственных закупок, а еще больше осложняет ее», отмечалось в обращении.

Sprotiv.info

Власти Краматорска, руководители местных предприятий и служб обеспокоены вполне реальным срывом закупок товаров, услуг и работ, традиционно и ежегодно производимых за счет госбюджета или на средства местного бюджета.
Известно, что с середины марта вступили в силу утвержденные Верховной Радой изменения в Закон Украины «О закупке товаров, работ и услуг на государственные средства». С этого момента заметно изменилась система госзакупок, а все права по проведению тендеров отданы частной структуре - ООО «Европейское консалтинговое агентство». Из-за организационных неурядиц в Украине уже фактически прекращены закупки медикаментов для лечебных учреждений, продуктов питания для льготных категорий населения, образовательных и дошкольных учреждений, услуг по соцзащите и социальному обеспечению - оздоровлению ветеранов и инвалидов.
— Итогом внедрения новой редакции закона стало двукратное падение конкуренции на открытых торгах, — заявил «Донбассу» секретарь горсовета Андрей Борсук. — Идет заурядное вымывание малого и среднего бизнеса из рынка госзакупок. По его мнению, нормы закона не могут быть выполнены: новая процедура требует дополнительных расходов из бюджета (до 10 процентов от стоимости товара или услуги). Кроме этого, закон способствует созданию мощной коррупционной системы при закупках.
По словам Андрея Борсука, до вступления закона в силу еще по старой схеме городу удалось провести закупки угля и горюче-смазочных материалов, а также продуктов питания для детсадов и медикаментов для больниц. Но вот уже два года власти не могут освоить немалые деньги, выделенные на приобретение квартир для военнослужащих. Дескать, если нормы закона не будут пересмотрены, то под угрозой окажутся все закупки для бюджетных и иных структур в будущем году.

Сергей МАРИНЦЕВ, газета «Донбасс»

Понеділок — день традиційно тяжкий. Однак саме в понеділок, 21 травня, члени Асоціації міст і громад України вирішили продемонструвати свою категоричну незгоду з тим, що коїться в системі закупівель за державні кошти. Відповідно до pішення правління АМУ було вирішено цього дня не здійснювати жодних фінансових операцій з місцевих бюджетів та провести прес-конференції, щоб заявити про свою позицію і пояснити громадянам необхідність внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти».
За попередніми даними регіональних відділень Асоціації міст, акцію, що відбувалася в день десятиліття прийняття Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підтримали в 418 населених пунктах з усіх областей. «ДТ», щоправда, не вдалося знайти достовірні підтвердження щодо такого розмаху — ні в ЗМІ, ні в повідомленнях інформагентств. У мерії одного з міст на півдні України нашому кореспонденту повідомили, що й справді отримувати з Києва листа про запланований «день незгоди», але заходів не проводили.
Однак... Хто не проводив сьогодні — проведе, з високою часткою ймовірності, завтра чи післязавтра. Бо скільки можна обурюватися нищечком?
«Асоціація міст України та громад неодноразово висловлювала занепокоєння стосовно існування загальноукраїнської корупційної схеми при здійсненні державних закупівель, — зазначає прес-служба асоціації. — Існування спеціально завищених вимог до розміщення інформації про торги в мережі Інтернет, що були пролобійовані в чинному Законі України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за дер­жавні кошти», а також безпідставне надання державою громадській організації «Тендерна палата України» «надзвичайних» повноважень, призводять до необхідності додаткових витрат до 10% від вартості предмета закупівлі».
У квітні в Асоціації міст та громад було напрацьовано 12 про­позицій до проекту постанови Кабміну, що мали на меті змінити ситуацію. Наведемо лише деякі з них:
— встановити єдиний тариф за публікацію оголошень про заплановану закупівлю (оголошень про попередню кваліфікацію) у «Віснику державних закупівель» в розмірі 100 грн. за кожне оголошення. Оголошення про результати торгів публікується безоплатно;
— редакція «Вісника...» зобов’язана публікувати оголошення в безумовному порядку протягом двох тижнів з моменту отримання підтвердження про оплату оголошення (про заплановану закупівлю, про попередню кваліфікацію чи про результати проведення торгів. — Н.Б.). Після зазначеного терміну оголошення вважається оприлюдненим незалежно від факту розміщення його в інформаційній мережі;
— редакція «Вісника...» самостійно розміщує оголошення на власному сайті та передає інформацію для публікації в інформаційному бюлетені, що його видає Тендерна палата України, до інших інформаційних мереж;
— вимоги ст. 12 закону щодо проходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань закупівель стосується лише тих членів тендерних комітетів, які є посадовими особами, відповідальними за організацію тендерних процедур;
— встановити, що акти, які видаються Тендерною палатою в рамках участі цієї громадської організації у формуванні та реалізації дер­жавної політики у сфері закупівель, мають виключно рекомендаційний характер;
— послуги, які надаються Тендерною палатою, в тому числі із включення учасників торгів до тематичного каталогу учасників процедур закупівель, не можуть бути передумовою участі в тендерних процедурах на всіх етапах;
— забороняється встановлювати обмеження для учасників торгів, крім тих, що визначені тендерною документацією.
Чи дослухаються нарешті в Києві до попередження з місць? Терпіння місцевих влад і громад не безмежне...
Р.S. Коли верстався номер, стало відомо, що конфлікт між Асоціацією міст та Тендерною палатою України набирає обертів. 23 травня ц.р. на сайтах деяких інтернет-видань з’являються повідомлення про нібито причетність керівництва виконавчої дирекції асоціації до махінацій у сфері будівництва, неправомірного використання коштів асоціації тощо. 24 травня на сайті Тендерної палати розміщується «Офіційне звернення Тендерної палати України до мерів міст України», в якому дії керівників асоціації подаються у вельми непривабливому світлі. 25 травня на сайті асоціації читаємо різку заяву у відповідь та обіцянки домагатися захисту честі, гідності й ділової репутації в суді...
Усі ці події, на жаль, залишають дедалі менше шансів на те, що у протиборчих сторін та їхніх «груп підтримки» дійдуть нарешті руки до впорядкування в Україні тендерного законодавства. Дві інституції сваряться. А сварка, як відомо, — найлегший спосіб уникнути відповіді по суті...

Наталія БЕТІНА, газета «Дзеркало тижня»

Нова редакція Закону про державну закупівлю, яка набрала чинності в березні цього року, фактично паралізувала господарську діяльність у галузях медицини, освіти, комунального господарства тощо.
Місцеві тендерні комітети за виписаними в законі правилами просто не можуть провести відкриті торги, без яких, у свою чергу, казначейство не має права виділити кошти на бензин для машин швидкої допомоги, освітлення й озеленення вулиць та купу інших необхідних речей. У чому проблема і як виникла така ситуація, журналістам розповідали заступник міського голови Ужгорода Микола Адамовський, головний спеціаліст відділу промисловості, транспорту та зв’язку і заодно секретар тендерного комітету Вікторія Химич, а також начальник управління освіти Ужгородської міськради Володимир Огар.
Корінь проблеми
Все почалося з, на перший погляд, не таких уже й страшних змін у законодавстві: поріг вартості товарів, робіт та послуг, які можна закуповувати лише через тендер, знизили до 20 тис. грн. для товарів та послуг і 50 тис. грн. — для робіт, мінімальну кількість учасників торгів збільшили з 2 до 3 та змусили повідомляти про них в інформаційному бюлетені Тендерної палати України. Здавалося б, що поганого? Благородна мета — зробити торги більш конкурентними, підсумком чого, по ідеї, мала б стати вигідніша закупівля за оптимальним співвідношенням “найнижча ціна — найкраща якість”. Однак це тільки теоретично, бо на практиці є ще один маленький нюанс: розміщення інформації про торги не безкоштовне. Мало того, воно дуже дороге: обходиться бажаючим як мінімум у 5 тис. грн., плюс виготовлення тендерної документації — за рахунок учасників. У підсумку тим відкриті торги обходяться приблизно у 10 відсотків вартості закуповуваних товарів, робіт чи послуг (причому гроші не повертають ні переможцю, ні тим, хто програв). Враховуючи, що у невеликих містах типу Ужгорода тендери на значні суми не проводяться і великий бізнес у них не зацікавлений, претенденти залишаються лише з кола малих та середніх підприємців. Але вони не можуть собі дозволити брати участь у торгах: 5 і більше тисяч гривень, викинутих практично на вітер, — надмірна розкіш для них.
До речі, за новим положенням усі державні, комунальні підприємства й господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50%, теж підпадають під цей закон. Правда, вартісний поріг у них трохи нижчий — 50 і 400 тис. грн.
Маємо те, що маємо
Практичні наслідки цієї ситуації, каже Вікторія Химич, дуже невтішні: вже двічі оголошувалися і потім через відсутність учасників закривалися торги по закупівлі бензину для “швидкої”. Воно й не дивно: гіпотетичним постачальникам тендер обійшовся б приблизно у 20 тисяч гривень (оскільки йдеться про закупівлю бензину приблизно на 270 тис. грн.), і ця сума автоматично стала б збитками підприємства, адже ціна на бензин фіксована, доплюсувати витрати до неї неможливо. Та навіть там, де це реально, все одно виходить нонсенс: зміни до закону, котрі начебто були покликані збільшити конкуренцію і допомогти знайти вигіднішу цінову пропозицію, де-факто сприяють підвищенню вартості товарів та послуг. За такого розкладу вже найближчим часом “швидкі” можуть залишитися без пального: тендерний комітет не примусив 3-х учасників брати участь у торгах, а без тендеру ніяк не перерахувати з міського бюджету гроші, хоч вони і є, бо за це передбачена кримінальна відповідальність.
Хтось спитає: як же машини їздили досі, адже нова редакція закону чинна з березня? Виграти час дозволило законне послаблення: товарів на 15% від суми минулорічного обсягу закупівель можна придбати без проведення тендеру. Але зараз ці ресурси вже вичерпані... Звичайно, відкриті торги оголосять знову, але, схоже, з таким же результатом.
Подібну ситуацію маємо і зі шкільними автобусами. Як розповів начальник управління освіти Ужгородської міської ради Володимир Огар, вони зараз справно їздять чотирма маршрутами, довозять дітей на навчання, але проплатити за ці послуги КТП та АТП неможливо, хоча, знов-таки, гроші у бюджеті міста є. Тендер оголошували вже кілька разів, але ж, крім комунального транспортного та автотранспортного підприємств, третього необхідного учасника торгів у нас нема! До слова, і в цьому випадку за оформлення документації учасникам тендеру доведеться викласти від 10 до 20 тис. грн.
Наразі начальник управління освіти хоче звернутися по допомогу до громадських організацій, бо якщо проблему не вирішувати, одного чудового дня перевізники просто відмовляться возити дітей — адже їм уже заборгували за 5 місяців.
Таким чином новий Закон про державну закупівлю загнав у глухий кут усе міське господарство. Ніхто не претендує на участь у тендері на озеленення Ужгорода, проблеми з Міськсвітлом, прибиранням вулиць тощо. Правда, в останньому випадку вихід усе-таки знайшли: розписали суму на кожну вулицю окремо, щоб вартість робіт була нижчою за тендерну планку. Але ж який великий обсяг додаткової паперової роботи виникає через це!
Хто винен і що робити
Винна, звичайно, Верховна Рада, котра дружним голосуванням усіх фракцій прийняла цю редакцію закону. Народні ж депутати могли б оперативно виправити ситуацію, відмінивши внесені зміни або внісши поправки до них, але парламенту зараз не до цього — над ним висить дамоклів меч виборів. Отже, порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих, і до справи взялися органи місцевого самоврядування та громадські організації з різних регіонів — проблема ж загальноукраїнська. Порушив питання патової ситуації з тендерами на селекторній нараді з віце-прем’єром Рибаком минулої п’ятниці заступник міського голови Ужгорода Микола Адамовський. Його активно підтримали мери інших міст, і віце-прем’єр пообіцяв допомогти.
Відреагувала й Асоціація міст України. У своєму зверненні до Кабміну та Верховної Ради вона вказує, що через діяльність громадської організації (!) “Тендерна палата України” та пов’язане з нею ТОВ “Європейське консалтингове агентство”, для яких пролобіювали законом завищені вимоги до розміщення інформації про торги, практично руйнується мета закону — раціональне використання державних коштів. Асоціація і раніше зверталася до уряду з цього приводу, а оскільки ніякої реакції не було — пропонує провести 21 травня своєрідну акцію протесту: не робити цього дня жодних проплат із місцевих бюджетів.
Готує офіційне звернення до парламенту та Кабміну щодо нових тендерних порядків й управління міського господарства Ужгородської міської ради. Залишається чекати на результат.
Чому реакція пішла аж тепер, коли закон вступив у силу в березні? Вікторія Химич каже, що на початку року вони провели ряд тендерів за старими правилами, а про підводні рифи нового законодавства спочатку навіть не підозрювали: там же не прописано, які суми виставлятимуться за оприлюднення інформації. Коли дізналися, 3 місяці доводили, що не зобов’язані укладати договір з Європейським консалтинговим агентством, але марно: якщо не розмістити інформацію про торги, їх визнають недійсними — це установлена форма, затверджена Антимонопольним комітетом. Але повністю масштаби картини вималювалися після того, як один за одним почали зриватися тендери (а це процедура довга, триває з підготовкою місяць-півтора), і тоді вже всі забили на сполох.
Загалом негаразди, спричинені новим тендерним законодавством, вкладаються у рамки ширшої проблеми: незважаючи на непоганий Закон про місцеве самоврядування, у своєму місті міська влада не може практично нічого зробити без Києва і стає заручником столичних фірм. І Закон про бюджет, і Закон про державну закупівлю планомірно звужують роль громад у вирішенні своїх проблем, і це дуже тривожна тенденція.

Офіційний сайт Ужгородської міськради

Исполнительный директор Ассоциации городов Украины и общин Мирослав Питцык обратился в Печерский суд Киева с иском против Тендерной палаты Украины о защите чести, достоинства и деловой репутации.
Об этом он сообщил на пресс-конференции во вторник, — передает корреспондент «proUA».
Питцык напомнил, что 21 мая около 400 городов Украины — членов АГУ провели предупредительную акцию протеста против несовершенства закона о госзакупках, не осуществив никаких финансовых расходов из местных бюджетов в этот день.
И хотя, по словам Питцыка, АГУ во время акции не предъявляла претензий к ТПУ и не выступает за отмену этой общественной организации, 24 мая Тендерная палата разместила на своем сайте неправдивую информацию и об акции, и об Ассоциации, и об исполнительном директоре.
ТПУ, в частности, осудила действия мэров городов 21 мая и назвала Питцыка, которого она считает инициатором акции, «криминальным авторитетом-бизнесменом», «основателем семейного бизнеса и организатором разных афер», в частности в сфере инвестирования строительных компаний, «деятельность которых расследует МВД».
Питцык опроверг эти обвинения, сказав, что строительным бизнесом не занимается и никогда не был причастен к криминальным авторитетам.
«В пятницу (25 мая — ред.) я подал иск в суд», — сообщил он и прибавил, что ему очень досадно, что борьба АГУ за улучшение законодательства о госзакупках переросла в личные отношения с ТПУ.
Питцык также сказал, что ТПУ оклеветала и его сына, на что также, по его словам, он отреагирует иском в суд.

«proUA»

Протягом 2005 – 2006 років Верховна Рада України прийняла низку змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (Відомості Верховної Ради України, 2000, 3 20, ст. 14), згідно з якими передбачено створення Тендерної палати, реорганізацію уповноваженого органу по управлінню закупівлями за державні кошти та поширення процедури закупівель на комунальні підприємства.
Згідно з цими змінами була створена Тендерна палата України (має статус громадської організації) з функціями органу державної влади, яка на практиці монополізувала весь процес закупівель – від подання оголошень до укладання договорів через комерційні структури, що мають безпосереднє відношення до кіл, пов’язаних з Тендерною палатою, більше того, функції арбітражу та прийняття рішень щодо конкретних видів закупівель були передані Спеціальній комісії, яка наділена практично необмеженими повноваженнями та фактично контролюється Тендерною палатою.
Зазначені нововведення, за попередніми підрахунками, призведуть до прямих втрат бюджетів різних рівнів в сумі, що становить понад 7 млд. гривень на рік, що включають: плату за надання оголошень, оплату послуг, нав’язаних приватними (пов’язаними з Тендерною палатою) консалтинговими структурами, додаткові витрати від „запропонованих” гарантій забезпечення пропозицій та виконання контрактів тощо.
Асоціація, органи місцевого самоврядування всіх рівнів неодноразово висловлювали своє негативне сприйняття нових правил здійснення закупівель за рахунок бюджетних коштів. Головними аргументами такого відношення є те, що „нововведення” щодо закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти суперечать конституційним принципам здійснення державної влади, суттєво ускладнюють процедуру проведення тендерів, створюють умови для поширення корупції при проведенні тендерів і призводять до значних додаткових витрат з місцевих бюджетів.
Ця позиція Асоціації та органів місцевого самоврядування багато разів була озвучена на зустрічах з Президентом України В.А. Ющенком, Прем’єр-міністром України Януковичем В.Ф., Головою Верховної Ради України О.О. Морозом, Першим віце-прем’єр-міністром Азаровим М.Я., іншими керівниками держави протягом січня – квітня 2007 року. Всі із зазначених високопосадовців висловили розуміння проблеми закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти та заявили про свою готовність розібратися в ситуації, що склалася, і сприяти внесенню змін в законодавство з метою спрощення процедури закупівель.
Однак, як показав подальший розвиток подій, обіцянки не мали практичного результату. Більше того, справедливі зауваження Асоціації, органів місцевого самоврядування зустріли зрозумілий спротив Тендерної палати та тих представників органів державної влади, які лобіюють інтереси її членів.
Така ситуація змусила органи місцевого самоврядування з метою захисту прав та законних інтересів територіальних громад вдатися до екстраординарних заходів. Зокрема, підтримуючи звернення Секції Асоціації з питань економічного розвитку територіальних громад, що було схвалене Правлінням Асоціації, 21 травня, в день десятиліття прийняття Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, 418 органів місцевого самоврядування (переважна більшість членів Асоціації) здійснили попереджувальну акцію – не здійснювали жодних видатків з місцевих бюджетів. Мета цієї акції – привернути увагу органів державної влади, політичних партій, широкої громадськості до пекучої проблеми – запровадження закупівель за бюджетні кошти через надуману структуру (Тендерну палату), що, по-суті, створює умови для поширення корупції при використанні бюджетних коштів.
Результати акції не примусили довго чекати. Так, вже 23 травня 2007 року на сторінках деяких Інтернет-видань (Новини України, Україна кримінальна) з’являється висмоктані з пальця повідомлення щодо причетності керівництва Виконавчої дирекції Асоціації до якихось махінацій в сфері будівництва, неправомірного використання коштів Асоціації тощо. Ініціатор таких інсинуацій виявився досить швидко – вже 24 травня 2007 року на сайті Тендерної палати розміщується так зване „Офіційне звернення Тендерної палати України до мерів міст України”, в якому здійснено спробу оббрехати Асоціацію, органи місцевого самоврядування та поставити під сумнів їх законні дії, спрямовані на захист фінансових прав та законних інтересів територіальних громад.
Низькопробність, непрофесійність та блискавичність, з якою було „видано на гора” зазначену нісенітницю, свідчить про те, що попереджувальна акція, ініційована Асоціацією, виявилася вдалою — вона зачепила за живе тих, хто за лаштунками Тендерної палати намагається вирішувати свої бізнесові інтереси за рахунок і без того жебрацьких місцевих бюджетів. І в цьому плані, можна констатувати, що обраний органами місцевого самоврядування спосіб боротьби за права та законні інтереси територіальних громад є дієвим та ефективним.
Що стосується примітивних інсинуацій, що містяться у згаданому вище Зверненні, то Асоціація в цілому, її керівники неодмінно скористуються своїм законним правом звернення в суд для захисту своєї честі, гідності та ділової репутації. Брехуни мають бути покарані.
Користуючись нагодою, Асоціація, захищаючи інтереси органів місцевого самоврядування, територіальних громад, заявляє про свій намір продовжити здійснення заходів, необхідних для запровадження цивілізованої, прозорої та ефективної процедури закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти.
Органи місцевого самоврядування, широка муніципальна громадськість сподіваються на розуміння своєї позиції з боку вищих органів державної влади, політичних партій та очікують від них реальної підтримки у питаннях розблокування закупівельної політики, спрямованої на покращання життя жителів наших сіл, селищ та міст.

Прес-служба Виконавчої дирекції Асоціації міст та громад, 25 травня 2007 р.

Глава Запорожской обладминистрации Евгений Червоненко подчеркивает, что глав обладминистраций не на шутку тревожит ситуация с тендерами в сфере закупок товаров, работ и услуг за госсредства.
«Города Запорожской области — члены Ассоциации городов Украины поддержали проведение акции против критического состояния, сложившегося в системе тендеров. По убеждению Ассоциации, которое полностью совпадает с нашим, проведение честных и прозрачных тендерных процедур является практически невозможным из-за деятельности Тендерной палаты и связанного с ней «Европейского консалтингового агентства».
Требования и условия тендерных процедур завышены, а иногда практически не могут быть выполнены. То, что эта проблема не разрешается, ставит органы власти на местах в крайне сложное положение», — говорится в обращении.
«В связи с тем, что парламент фактически недееспособный, предлагаю президенту и премьер-министру Украины вынести эти вопросы на заседание СНБО и принять действенные решения вплоть до введения временного порядка. Это позволит своевременно и всесторонне подготовиться к осенне-зимнему периоду», — подчеркивает Е.Червоненко.

MIGnews.com.ua

Областная государственная администрация всерьез обеспокоена ситуацией, сложившейся в сфере государственных закупок, вызванной последними изменениями в Закон Украины «О закупке товаров, работ и услуг за государственные средства», о чем свидетельствуют также и многочисленные обращения распорядителей средств местных бюджетов.
Этот закон регулирует правила проведения закупок за бюджетные средства с 2000 года. За семь лет его действия он подвергся 10 доработкам, последние из которых не только не устранили проблемы в сфере государственных закупок, но и ведут к значительным бюджетным потерям, дестабилизации работы органов государственной власти и местного самоуправления, снижению или искажению конкуренции на государственных торгах.
Сфера обнародования информации о проведении закупок в сети Интернет, что требуется законом, монополизирована обществом с ограниченной ответственностью «Европейское консалтинговое агентство». Размещение информации является платным. По расчетам, это приводит к удорожанию закупок как минимум на 3-5%. Учитывая, что объем закупок распорядителей средств местных бюджетов, включая коммунальные предприятия, в текущем году в Харьковской области запланирован на уровне 1 млрд. гривен, то речь идет о дополнительных расходах более 30 млн. гривен. Такое положение не устраивает не только заказчиков, но и участников торгов, поскольку именно им приходится оплачивать услуги консалтингового агентства. Многие из них отказываются от участия в торгах, в результате чего торги объявляются несостоявшимися.
А если при этом речь идет о закупке лекарств для больниц, продуктов питания для интернатов, детских учреждений или оздоровительных путевок, то проблема перерастает в социальную.
Кроме того, затягивание и отмена торгов часто происходит из-за несовершенной процедуры обжалования действий заказчика, предусмотренной законом. Возможность подачи жалоб и исковых заявлений организациями и лицами, которые не являются участниками тендерных торгов, часто используется такими жалобщиками в целях срыва закупок и устранения конкурентов.
Распространение норм закона на все государственные, казенные, коммунальные предприятия без учета особенностей их функционирования дестабилизирует работу этих предприятий, приводит к срыву производственных процессов, снижению прибыльности и может привести даже к остановке их работы.
Тендерной палате Украины (неприбыльному союзу общественных организаций) в соответствии с Законом предоставлены административные полномочия, присущие органу государственного управления. Например, право ведения каталога участников торгов. Отсутствие участника в таком каталоге является основанием для отклонения его тендерного предложения. Таким образом, Тендерная палата Украины единолично влияет на определение круга потенциальных участников, что может иметь следствием недопущение их к участию в торгах и снижение конкуренции во время проведения процедур государственных закупок.
Таким образом, выполнение требований ныне действующего Закона дестабилизирует деятельность субъектов рынка государственных закупок, ограничивает конкуренцию, сужает информационный простор государственных закупок, и, как следствие, не позволяет эффективно и рационально расходовать государственные средства на действительно конкурентных принципах.
Изменить существующую ситуацию, на наш взгляд, можно только лишь путем внесения изменений в Закон Украины «О закупке товаров, работ и услуг за государственные средства». Областная государственная администрация направила соответствующие предложения по изменению Закона Президенту Украины, Кабинету Министров Украины, Совету развития регионов.

Официальный сайт Харьковской областной государственной администрации

Сегодня в Мариуполе оказались под угрозой срыва закупка медикаментов для городских больниц: поступают только те препараты, которые необходимы для оказания неотложной помощи; не проводится капитальный ремонт дорог; тормозятся работы по благоустройству города и другие, предусмотренные Программой экономического и социального развития Мариуполя на 2007 год. Виной тому - несовершенство действующего законодательства по вопросам закупки товаров, работ и услуг за бюджетные средства и настоящий абсурд с проведением тендерных процедур в Киеве. Об этом шла речь на пресс-конференции, которую провели для средств массовой информации города и региона первый заместитель городского головы Геннадий МИТРОФАНОВ, начальник управления городского имущества Александр ДМИТРИЕВ, заместитель начальника управления здравоохранения горсовета Татьяна ЕЛИСЕЕВА.
«Love me, tender, love me true…», - спел когда-то Элвис Прэсли, имея в виду другой «тендер» - мягкость и нежность. Этот стон в Украине песней зовется - о том, каким образом в Киеве проходят тендерные процедуры. Не случайно Ассоциация городов Украины на своем заседании в апреле приняла обращение к руководству страны о необходимости навести порядок в этой сфере.
Тендеры придумали для того, чтобы меньше коррупции было среди чиновников и больше порядка, больше экономии в расходовании бюджетных средств. Хотели, как лучше, а получилось, как всегда: коррупции не уменьшилось, порядка не прибавилось. Почему для всех украинских городов и Мариуполя, в частности, неприемлемы навязанные условия тендеров?
Прежде всего закон требует публиковать информацию о всех закупках, начиная с определенной пороговой суммы, в системе Интернет, и только одно частное предприятие, по сути, монополист на всю Украину - некое ООО «Европейское консалтинговое агентство» - получило право размещать такие объявления. Только с этим агентством можно заключить консалтинговый договор. Как монополист оно диктует свои цены за услуги по исполнению договора. Они колеблются в пределах от 1 до 1,5% от суммы закупки. Например, при закупке трамваев для Мариуполя сумма платежа по оказанию услуг в рамках договора составляла 20 тысяч гривен.
«Агентство взяло на себя непосильную ношу и просто физически не успевает выполнять работу. Так, за городом Мариуполем - за всеми бюджетными закупками - закреплен всего один человек. И на нем не только город Мариуполь. Мы не только связаться, но даже дозвониться на мобильный телефон не можем. И от этого одного человека зависят оплаты всего города», - рассказал Александр Дмитриев.
Если раньше тендер на закупку товаров, работ и услуг стоимостью до 300 тысяч гривен можно было проводить на местном уровне, то сейчас, с марта этого года, вступили в силу изменения к законодательству, согласно которым начиная с 200 тысяч гривен необходимо делать открытые торги с объявлением в Интернете. А от 50 до 200 тысяч гривен - делать так называемое «запросовое предложение» и отсылать необходимые документы все в то же «Европей-ское консалтинговое агентство». Оплата агентству в таких случаях составляет 700 гривен.
Кроме того, Тендерная палата Украины ввела реестр участников торгов: стоимость регистрации в нем составляет 5 тысяч гривен. Плата за выписку из реестра - 500 гривен. Все эти расходы косвенно ложатся на бюджет, потому что поставщик закладывает их в конечную стоимость работ, услуг или товаров.
Еще одна проблема: принятые изменения к закону вызвали увеличение документооборота. Иногда получение документов от консалтингового агентства затягивается на месяцы. Нет документа - нет денег от казначейства.
Еще больше тормозит работу подача жалобы на проведение тендера. Она может растянуться на неопределенные сроки, потому что эта норма так сформулирована в законе, что подавать может кто угодно - хоть баба Параска, что и происходит на практике. Как рассказал Геннадий Митрофанов, 24 и 30 мая в Хозяйственном суде Донецкой области будет слушаться дело по исковому обращению общественной организации - общества слепых - из Запорожской области, которое обратилось в Тендерную палату Украины с жалобой на якобы нарушения при торгах на ремонт мариупольских автомагистралей. Причина иска: в тендерной документации не указан телефон ответственного лица (хотя он указан) и номер протокола. Какое отношение имеет общество слепых из запорожского поселка к нашим дорогам, не происки ли это конкурирующей фирмы, - остается только догадываться. И остается только надеяться на объективное рассмотрение дела судом. Но вопрос в другом - сроки затягиваются, дороги не ремонтируются.
По этой же причине - промедление в открытии Центра программного гемодиализа («искусственной почки» в просторечии) - жизненно важного для многих мариупольцев. Провели тендер, фирма предложила Центр на выгодных для бюджета условиях - за 540 тысяч гривен. Это вызвало жалобу со стороны конкурирующей фирмы, в результате закупка затянулась с начала июня 2006 года по февраль 2007 года, и только сейчас все необходимые договоры заключены.
Аналогичные примеры можно привести и с закупкой трамваев: с июня по декабрь 2006 года, полгода, пришлось отбиваться от жалоб. То же и с покупкой медикаментов: на этот раз жалобу подала фирма, которая вообще не имеет лицензии на поставку медикаментов и не имеет права заниматься в сфере государственных закупок.
По словам Татьяны Елисеевой, ситуация по закупке медикаментов усложнилась. В январе был проведен тендер и объявлен победитель - «Донфармхолдинг», лечебные учреждения заключили с ним договоры на поставку лекарственных препаратов, но в марте из Государственного казначейства Украины было получено письмо на приостановление работ. Пришлось заключать дополнительные соглашения.
Участники пресс-конференции ответили на вопросы «Приазовского рабочего».
— Как складывается ситуация по закупке инсулина? В «Приазовский рабочий» люди звонят и говорят, что не могут получить это жизненно необходимое лекарство. Каких еще медикаментов не хватает?
Татьяна Елисеева: - Ситуация по инсулинам улучшилась: все-таки тендер прошел. При заявке на 300 тысяч гривен 18 мая мы получили инсулинов на 130 тысяч гривен. Сегодня получаем на оставшуюся сумму. Что касается других лекарств, то в настоящее время поступают только те препараты, которые необходимы для оказания неотложной помощи.
— Городской совет на последней сессии выделил средства для приобретения квартиры семье, у которой родилась тройня. Прошел ли тендер в Киеве, когда люди смогут получить квартиру, в которой так остро нуждаются?
Александр Дмитриев: - Тендера еще не было. Парадокс: квартиру закупаем в Мариуполе, а на всю Украину даем объявление. И опять же стоимость квартиры увеличится: 5 тысяч гривен стоит регистрация желающих продать квартиру плюс стоимость сопровождения договора, тендерной документации, я думаю, что в пределах до 30 тысяч гривен возрастет стоимость этой квартиры.
Еще в середине марта я лично отвез документы и передал лично в руки Гале Онищук, курирующей нас в «Европейском консалтинговом агентстве». Мы уже все знаем о ней, когда она болеет, когда выздоравливает, и так далее. Ей в руки отдал, а объявление вышло только в начале мая. Потому что Галя то забыла, то у нее работы много, то она где-то потеряла документы, а мы их восстанавливаем.
— Внесение изменений в закон целиком и полностью зависит от Верховной Рады, которая сейчас фактически не работает. Как будем жить?
Геннадий Митрофанов: — Будем бороться, в том числе и с вашей помощью, придавая проблеме гласность.

Людмила Кудрина, газета «Приазовский рабочий»

Областные и районные города, входящие во всеукраинскую организацию «Ассоциация городов Украины», 21 мая провели предупредительную акцию протеста против существующей в Украине системы государственных закупок. Об этом заявил мер Полтавы Андрей Матковский со ссылкой на всеукраинскую акцию, в которой принимала участие и Полтава.
В частности, одна из составляющих акции — отказ проводить какие-либо финансовые операции.
«Сегодня все города Ассоциации отказались от каких-либо финансовых расходов», — отметил Матковский.
Участники акции считают нынешнюю схему государственных закупок коррупционной, а проведение честных и прозрачных тендеров невозможным из-за деятельности ГО «Тендерная палата Украины» и связанного с ней ООО «Европейское консалтинговое агентство» (Киев).
«В Киеве организации и люди, их покрывающие, конкретно зарабатывают на местных бюджетах. Мы — против этого», — сказал Матковский.
По его словам, зачастую тендеры вообще провести невозможно из-за непомерных поборов, вследствие которых расходы местного самоуправления на закупку товаров и услуг выросли на 10-15%.
«За регистрацию — 5 тыс. гривен, за оплату проведения тендеров — 10 тыс. гривен, на затраты, связанные с заключением договора на тендер — где-то 25 тыс. гривен» — отметил он.
По его словам, предприятиям малого и среднего бизнеса не выгодно участие в тендерах.
«Подавляющее большинство предприятий теперь вообще не желает принимать участия в тендерах», — отметил он.
Также срок проведения открытых торгов составляет 90 дней вместо предусмотренных 30, что не дает возможности оперативно реагировать на аварийные ситуации ЖКХ городов.
«Надеемся, что центральные органы власти примут меры по изменению системы закупок», — сказал Матковский.
Ассоциация городов Украины имеет статус всеукраинской негосударственной организации, которая объединяет 527 городов, поселков и сел, в которых проживает свыше 80% украинского населения.
11 марта 2007 года вступил в силу Закон «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по вопросам закупки товаров, работ и услуг за государственные средства», принятый Верховной Радой 1 декабря 2006 с целью обновления действующей системы госзакупок, создания конкурентной среды для эффективного использования госсредств и предотвращения коррупции. Согласно изменениям тендерного законодательства, участников торгов должно быть не менее трех и снижен стоимостный порог закупок от 20 тыс. гривен.

газета «ДЕЛО»