О госзакупках одной строкой. Министр топлива и энергетики Юрий Бойко обратился к председателю ВР Александру Морозу с просьбой принять новый закон о госзакупках, поскольку, по его словам, существующий существенно тормозит развитие энергетической отрасли, сообщает корреспондент «proUA».

Всеукраинское молодежное объединение «Молодежь – надежда Украины» выражает соболезнование лидеру фракции БЮТ Юлии Тимошенко в связи с назначением члена политсовета блока народного депутата Украины по списку БЮТ Сергея Осыки на должность председателя ревизионной комиссии Тендерной палаты Украины. Об этом, как передает Sprotiv.info сообщил лидер ВМО Вадим Гладчук.

При этом, В.Гладчук добавил, что «интеграция членов оппозиции в структуру, контролируемую лидерами антикризисной коалиции (ТПУ возглавляет лидер фракции Партии регионов Раиса Богатырева, — Sprotiv.info), более того, исповедующую мораль коалиции, угрожает БЮТ потерей народного доверия», — отметил В.Гладчук. «БЮТ может увязнуть в коррупционных тендерных схемах благодаря нардепу Сергею Осыке», — отметил лидер ВМО.

Сайт возглавляемой депутатшей – региональшей Раисой Богатыревой «Тендерной палаты Украины» радостно отрапортовал 20 марта о назначении, по-видимому, задним числом — еще 7 марта члена политсовета БЮТ, народного депутата Украины по списку БЮТ Сергея Осыки на выдающуюся должность — председателя ревизионной комиссии Тендерной палаты Украины. Об этом пишет сайт «Гривна» .
Новость не безвозмездно подхватили ряд новостийных Интернет – ресурсов, пытаясь через словесные манипуляции и откровенную заказную ложь, увести общественное мнение в дебри обсуждения выгодности для фракции БЮТ ее представительства в прописанной нарушением Конституции Украины в законе о госзакупках «Тендерной палаты Украины».

Известно, что Сергей Осыка был одним из самых последовательных авторов двух последних законопроектов, регулирующих госзакупки, которые привели согласно вывода Антимонопольного комитета Украины к монополизации на рынке по обнародованию в сети Интернет информации о закупке товаров, работ и услуг за государственные средства
ООО «Европейское консалтинговое агенство». Нарушитель был оштрафован на 100 тыс.грн., сообщал 20 июля 2006 года пресс – центр Антимонопольного комитета Украины .
Как сообщали ранее СМИ депутатско – общественная Тендерная палата Украины (руководитель: нардеп – регионал Раиса Богатырева), которая вопреки Конституции Украины наделена полномочиями исполнительной власти, установила что на сайте www.zakupivli.com , владельцем которого является частная структура «Европейское консалтинговое агенство», все заказчики торгов в сфере госзакупок должны обнародовать в информационной системе в сети интернет годовой план государственных закупок и изменения к нему в течение 15 календарных дней с даты его утверждения.
В своем недавнем обращении о кризисе госзакупок к депутатам Верховной Рады Украины Запорожский городской совет детально описал механизм легализованного законом о госзакупках изъятия средств из госбюджета на пользу падких к государственным миллиардам делков .

«Так «ООО "Европейское консалтинговое агентство» в обмен за размещение информации требует оплату по чрезвычайно высоким ценам за тендерную документацию и сопровождение выполнения договора, не предусмотренного Законом (до 1% от суммы закупки). Эти затраты заказчики торгов вынуждены перекладывать на участников торгов, которые в свою очередь включают эти затраты в цену тендерного предложения. Счета-фактуры, присылающиеся ООО «Европейское консалтинговое агентство» курьерской почтой, выставлены в пользу третьих физических и юридических лиц — предпринимателей и обществ, с которыми заказчики торгов не имеют договорных отношений», сообщают коллегам депутаты Запорожского городского совета.
Напомним что заместитель Председателя Верховной Рады Николай Томенко (фракция БЮТ) считает, что парламент должен остановить злоупотребление при проведении государственных закупок.
Об этом сообщала в пресс-служба БЮТ, передает сайт «Гривна» .
Томенко отметил, что парламент должен отреагировать на замечание органов местного самоуправления, общественности, выводы экспертов, публикации СМИ и продлить осуществление коррекции законодательства с целью обеспечения максимальной открытости и прозрачности тендерных процедур, предотвращения коррупции и неэффективное расходование государственных средств.
Как уже сообщалось, с 13 февраля 2007 года представители ВО «Молодежь — надежда Украины» возле Кабинета министров Украины начали бессрочные митинги. Акция протеста направлена против разворовывания бюджетных средств за преступными схемами в сфере государственных закупок, фальсификации закона о госзакупках.
Граждане требуют от правительства Януковича отстранить депутатско-общественную «Тендерную палату Украины» от сферы госзакупок и передать ее функции в соответствии с Конституцией Украины органам государственной власти, создать единый государственный сайт для обнародования объявлений о торгах и информациях относительно государственных закупок товаров, работ и услуг, прекратить навязывание заказчикам дополнительных консалтинговых услуг ООО «Европейское консалтинговое агентство», которое является владельцем информационной системы «Портал «Государственные закупки Украины».
20 января глава ВО «Молодежь — надежда Украины» Вадим Гладчук сообщил о выявлении 90 исправлений в Законе Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по вопросам закупки товаров, работ и услуг за государственные средства», которые возникли по пути от парламентского зала заседаний к кабинету Ющенко .

Харьковский облсовет намерен поддержать обращение Кировоградского облсовета и направить обращение в Кабмин относительно ситуации, сложившейся на рынке госзакупок

Харьковский облсовет намерен поддержать обращение Кировоградского облсовета и направить обращение в Кабинет министров относительно ситуации, сложившейся на рынке государственных закупок. Вынесение соответствующего обращения на сессию Харьковского облсовета (состоится 3 апреля) поддержала 20 марта постоянная комиссия Харьковского облсовета по вопросам обеспечения прав человека, свободы слова и информации.
В проекте обращения, в частности, говорится, что облсовет обеспокоен кризисом в системе государственных закупок, а также тем, что из-за сложностей механизма невозможно своевременно и оперативно проводить закупки. Облсовет намерен предложить Кабмину найти выход путем применения мер, направленных на упрощение процесса госзакупок.

Яна Тертышная, «STATUS QUO», 20.03.2007, Харьков

Законодавча ініціатива.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» (щодо уточнення розпорядників державних коштів).

1. Обґрунтування необхідності прийняття закону
Стаття 78 Господарського Кодексу України чітко розподіляє комунальні підприємства на комунальні комерційні (майно за якими закріплюється на праві господарського відання) та комунальні некомерційні (майно за якими закріплюється на праві оперативного управління). Комунальне комерційне підприємство згідно вищезгаданого Кодексу є суб`єктом підприємницької діяльності і діє на передбачених законодавством принципах підприємництва.

Проте зміни та доповнення внесені до Закону України № 1490-Ш «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22.02.2000р., зокрема статтею 1 Закону України № 3205-IV «Про внесення змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти“ від 15.12.05р. суперечать діючому законодавству України та безпідставно обмежують права суб`єктів підприємницької діяльності, а саме комунальних комерційних підприємств, які не використовують в своїй діяльності бюджетні кошти.
Конституцією України та положеннями статей 5, 25, 31, 44, 75, 78 Господарського кодексу України передбачено забезпечення державою захисту прав усіх суб`єктів права власності і господарювання а також визнання усіх суб`єктів права власності рівними перед законом. Держава зобов’язується забезпечувати захист конкуренції у підприємницькій діяльності та недопущення неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, однак вищезгаданий закон обмежує права комунальних комерційних підприємств, як рівноправних суб`єктів господарювання, їх конкурентноздатність, ставлячи їх в нерівні конкурентні умови в порівнянні з приватними підприємствами, що діють на тому ж самому ринку, але не зобов`язані проводити закупівлю товарів із застосуванням процедур, передбачених Законом України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Зокрема, це призводить до необхідності збільшення роздрібних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення в комунальній мережі. Пояснюється це тим, що постачальники, які приймають участь в тендерах на закупівлю лікарських засобів і виробів медичного призначення, будуть змушені закладати витрати на придбання тендерної документації, забезпечення тендерної пропозиції та забезпечення договору в їх цінову пропозицію. Як показують розрахунки, витрати постачальників пов’язані з участю в тендері складають близько 21% від суми закупівлі. Тобто ціна закуплених товарів по тендеру буде майже на 21 % вища від ціни товарів, які будуть закупатись приватними підприємствами без проведення тендерів.
Згідно з цим Законом комунальні комерційні підприємства не мають змоги оперативно закуповувати необхідний асортимент лікарських засобів та виробів медичного призначення, кількість яких перевищує 15 тис. найменувань. Для закупівлі всього асортименту неможливо провести процедуру тендерної закупівлі з усіма постачальниками, кількість яких в Україні на теперішній час перевищує 250 суб`єктів.
До того ж, неможливо визначити річну потребу в необхідних товарах, тому що потреба цілком залежить від рівня захворюваності і купівельної спроможності населення, фінансування лікувально-профілактичних закладів, виникнення непередбачуванних надзвичайних ситуацій, та рівня існуючої конкуренції на фармацевтичному ринку регіону. Таким чином прийнятий закон є дискримінаційним по відношенню до комерційних комунальних підприємств, і може призвести до подорожчання лікарських засобів і виробів медичного призначення в комунальній аптечній мережі і навіть до їх збитковості.
2. Цілі і завдання закону
Метою законопроекту є забезпечення рівних прав та можливостей для комерційних комунальних підприємств щодо здійснення ними підприємницької діяльності.
3. Загальна характеристика і основні положення Закону
Законопроектом передбачається внести зміни до статті 1 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” з метою законодавчого уточнення щодо розпорядників державних коштів.
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
Конституція України, Закон України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” № 1490-Ш від 22.02.2000 р., Господарський кодекс України. Реалізація положень поданого законопроекту після його прийняття змін інших законів не потребує.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація проекту не потребує додаткових видатків із Державного бюджету України
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону.
Прийняття даного законопроекту дозволить покращити конкурентне середовище на фармацевтичному ринку України та дасть можливість більш широкого доступу населення до дешевших ліків (сільська аптечна мережа) усунувши існуючі суперечності щодо забезпечення прав суб’єктів підприємницької діяльності, що передбачені Господарським кодексом України, для комунальних комерційних підприємств, які не використовують в своїй діяльності бюджетні кошти.
Джерело

Відповідаючи на запитання головного редактора інформаційного бюлетеня «Редукціон» Владислава Зубаря у харківському інформаційному агентстві «Трибуна ТВ» 16 березня 2007 року відносно фальсифікації Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти», народний депутат України Микола Катеренчук зауважив, що ця проблема дійсно потребує детального вивчення з боку парламенту.
Найближчим часом на спеціальній прес — конференції нардеп Микола Катеренчук оголосить про ініціативу щодо створення спеціальної слідчої комісії в парламенті, яка дослідить як відбувались прийняття закону про держзакупівлі та його фальсифікація й зробить відповідні висновки.

Прес — служба Спілки громадських організацій \"Тендерна палата закупівель за кошти бюджетів всіх рівнів\"

Власти Запорожья утверждают, что уже через неделю дети в садах и школах могут остаться без питания, больницы — без лекарств, остановится работа коммунальных служб.
А всё из-за того, что парализован процесс проведения тендеров на государственные закупки. Депутаты горсовета убеждены, что проблема — в новом законе, и просят коллег из Верховной рады его откорректировать.
Реанимационное отделение 6-й городской больницы. Сюда привозят инсультных больных со всей области. Врачи в растерянности, говорят, что запасы лекарств на исходе. И скоро они не смогут помочь тяжело больным пациентам. У медучреждения деньги есть, но купить лекарства без тендера не может. Сейчас здесь каждая ампула — на вес золота.
Юрий Хохлов, заведующий реанимационным отделением:
 — Папаверина две коробки... три коробки, прошу прощения. Эуфилина две коробки — ну минимум, это минимум.
Главврач утверждает: о конкурсе на приобретение препаратов больница позаботилась вовремя. Но вскоре руководство известили: заключение сделки приостановлено, поскольку некая фирма, которая не участвовала в тендере, опротестовала его итоги.
Людмила Субботовская, главный врач 6-й горбольницы:
 — Когда компания не участвует, какое основание она имеет право приостановить торги? Во всяком случае, оставлять заложниками наших финансовых игр, оставлять тяжелых больных.
По такой же схеме была заблокирована покупка медпрепаратов для крупнейшей в регионе 5-ой детской клиники. Участники тендеров говорят, что подвергаются атакам сродни рейдерским: пользуясь пробелами в законе, некие фирмы пытаются сорвать конкурсы. От этого страдают не только учреждения медицины и сферы образования, но и коммунальные службы. Например, они не могут приступить к ремонту дорог. Эти тендеры опротестованы по той же схеме.
Дмитрий Секиринский, начальник управления образования:
 — Через дней 10-12 мы будем вынуждены остановить питание в школах, что самое страшное, и в детских садах.
Наталья Новак, заместитель городского головы Запорожья:
 — При этом нивелируется основная цель закона — прозрачность процедуры закупок, а также экономное и рациональное использование бюджетных средств.
Запорожские власти возмущены тем, что по новому закону все права на проведение тендеров оказались в одних руках — у общества с ограниченной ответственностью «Европейское консалтинговое агентство». Ему принадлежит информационный портал «Государственные закупки Украины». За услуги агентство требует 1 процент от суммы торгов.
Запорожье планирует провести тендеры на 390 миллионов гривен. Значит, агентству придется отдать почти 4 миллиона бюджетных гривен. Народный депутат Алексей Бабурин помнит, с какой целью принимали этот закон депутаты прошлого созыва. Говорит: хотели как лучше.
Алексей Бабурин, народный депутат Украины:
 — Когда принимали этот закон, думали: действительно будут прозрачные закупки, контроль со стороны державы. Получается, мы сделали кормушку.
Городской совет обратился к Верховной раде с просьбой принять новую редакцию закона о госзакупках и перевести информацию о тендерах на веб-сайты местных властей, чтобы исключить монополию одной частной структуры на этот вид деятельности.

Елена Геращенко, Подробности-ТВ

Пряма мова. Марія Зубрицька — проректор з науково-педагогічної роботи Львівського національного університету ім. Івана Франка про проблеми держзакупівель:
«А ось як виглядає рівень автономності ВНЗ сьогодні.
Минулого року наш університет практично не закупив жодного комп»ютера, тому що застряг у бюрократичних нетрях тендерних оголошень і конкурсів.
Уявімо собі, що Гарвард, Оксфорд чи Кембрідж без дозволу якоїсь громадської організації з помпезною назвою Тендерна палата України не може здійснювати закупівель всього, що забезпечує їхнє функціонування? Такого не знали європейські університети навіть у найважчі часи свого існування. Невже кошти наших студентів платної форми навчання, які ми хочемо спрямувати на розвиток того ж таки університету, на вдосконалення його інформаційно-технологічних ресурсів, мають підлягати контролю громадської організації, приписи якої є обов"язковими при державній закупівлі? Хіба це культура довіри до університету? Я погоджуюсь, що повинні бути різні форми контролю, але має бути і відповідна культура того контролю, що відповідає цивілізованим нормам".

газета «День»

Проблема державних закупівель в Україні є однією з найбільш гострих, а враховуючи набрання чинності 11.03.07 нової редакції Закону „Про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти”, — може скластися ситуація здорожчання предмету закупівлі та дестабілізації функціонування бюджетних установ через неможливість проводити господарську діяльність без порушень вимог зазначеного вище Закону.
До того ж, положення Закону створюють можливість для певних комерційних структур та громадських організацій зводити нанівець логіку впровадження законодавства щодо регулювання державних закупівель у частині забезпечення розвитку конкуренції, прозорості здійснення процедур, зменшення витрат бюджетних коштів у процесі господарської діяльності.
Дане твердження ґрунтується на таких фактах.
Пункт 1 статті 2 нової редакції Закону передбачає зниження вартісного порогу для сфери застосування законодавства щодо процедурних закупівель – для товарів і послуг до 20 тис. грн., для робіт – до 50 тис. грн.
Проведення торгів за процедурами відповідно до нових цінових порогів не дасть змогу придбавати одиницю продукції (товару) чи послугу за дещо нижчою ціною, адже при цьому зменшується коло потенційних учасників торгів, оскільки вимога оприлюднення усіх стадій закупівель у мережі Інтернет та засобах масової інформації забезпечується єдиним монопольним утворенням, послуги якого є платними і здійснюються за рахунок учасників торгів.
Доступ до засобів масової інформації та відповідного сайту в мережі Інтернет теж є платним, що, вочевидь, теж не сприяє прозорості процедури закупівель та здешевленню товару, оскільки дані витрати будуть включені у його ціну. Таким чином, невеликий обсяг закупівлі через тендерну процедуру призведе до здороження одиниці товару, а, значить, і до збільшення витрат бюджетних коштів. Зазначимо, що при цьому зі сфери закупівель за державні кошти штучно вилучаються суб"єкти малого та середнього бізнесу, для яких є непосильним тягарем забезпечення оплати всіх вимог, зазначених у новій редакції Закону.
Окрім викладеного, економічні розрахунки галузевих управлінь обласної державної адміністрації свідчать, що у результаті дотримання вимог законодавства про закупівлю за державні кошти значні витрати бюджетних коштів несуть і самі Замовники, здійснюючи інформаційне забезпечення процедури торгів.
Ліквідація єдиних тендерних комітетів при головних розпорядниках коштів обумовила створення тендерних комітетів при кожній бюджетній організації та значного зростання витрат, відповідно до пункту 7 статті 13 Закону, на навчання членів тендерних комітетів. Ускладнення законодавства про закупівлі, збільшення кількості органів, уповноважених здійснювати перевірки процедури закупівель на всіх її етапах, жорсткі вимоги щодо оприлюднення інформації про торги вимагають від членів тендерних комітетів роботи виключно з питань проведення закупівель, тоді як штатних одиниць „член тендерного комітету” штатні розписи не містять.
Статтею 16 Закону в новій редакції передбачено створення Реєстру учасників процедур закупівель та визначення рейтингової оцінки кожного з учасників. При цьому участь у процедурі торгів може брати лише учасник, занесений до Реєстру. Зауважимо, що у Полтавській області станом на 01.01.06, згідно з ЄДРПОУ, зареєстровано понад 25 тисяч суб"єктів господарювання – юридичних осіб, які є виробниками товарів, робіт і послуг; при цьому протягом минулого року у проведенні торгів взяли участь лише близько 4 тис. підприємців. Таким чином, переважна більшість суб"єктів підприємництва не зможе взяти участь у майбутніх тендерах. А участь фізичних осіб — підприємців у торгах за державні кошти взагалі є проблематичною, якщо не нереальною.
Статті 18, 32 Закону передбачають можливість проведення торгів за умови участі в останніх не менше трьох учасників. Запровадження такої норми може призвести до визнання такими, що не відбулися, більшості тендерів. Так, у області у минулому році на кожну конкретну процедуру припадало у середньому по 2,8 учасника торгів. Зважаючи на більш жорстку вимогу щодо оприлюднення інформації про торги у мережі Інтернет, зниження цінового порогу та вимоги Законодавця щодо тендерного забезпечення ( 5 відсотків ціни договору) та забезпечення виконання договору (15 відсотків ціни договору), стає зрозуміло, що коло учасників торгів звузиться, а отже, вимога щодо обов"язковості трьох учасників процедури видається майже нереальною.
Вимоги Законодавця щодо інформаційного забезпечення процедури торгів опосередковано призводять до створення монопольного утворення на терені організаційно-інформативного забезпечення процедури закупівель, коли підприємницька структура – „Європейська консалтингова агенція” – практично не тільки монополізувала організаційні моменти процедури закупівель, але плавно перебирає на себе функції держави, призупиняючи бюджетний процес в частині використання бюджетних призначень, а значить, призупиняючи таким чином виконання відповідних соціальних програм.
Для забезпечення розвитку конкурентного середовища для учасників торгів, прозорості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, зменшення витрат бюджетних коштів, вважаємо за доцільне ініціювати розробку нової редакції Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” із врахуванням таких змін і доповнень:
1. Передбачити створення єдиної державної спеціалізованої системи в мережі Інтернет для оприлюднення інформації, передбаченої Законом України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, яка б забезпечувала технічний захист інформації, безоплатність користування та вільний доступ користувачі.
2. Виключити із статті 16 Закону вимогу щодо створення і застосування при здійсненні процедур закупівель Реєстру учасників процедур закупівель та рейтингової оцінки учасників закупівель
3. Передбачити можливість проведення закупівель за державні кошти на засадах міжвідомчої координації (ст.14-1 Закону) за кошти місцевих бюджетів та закупівель на засадах внутрішньовідомчої координації з розробкою відповідного механізму.
4. Виключити з тексту Закону пункт 2 статті 2 , оскільки Закон України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” має бути похідним від чинного конституційного, цивільного, господарського, адміністративного законодавства.
5. Статтю 3 Закону викласти у такій редакції: „Державний нагляд, контроль та координація у сфері закупівель здійснюється правоохоронними і контролюючими органами в межах компетенції, визначеної Конституцією та Законами України”. У цьому зв"язку виключити із тексту Закону норми, які перекладають функції держави на дорадчі та консультативні органи.
6. Виключити із тексту закону вимоги щодо обов"язковості внесення учасником торгів тендерного забезпечення та забезпечення договору; визначити, що необхідність даних видів забезпечення зобов"язань визначається замовником.
7. Внести зміни до пункту 3 статті 2 Закону, розширивши перелік предметів закупівлі, на які не поширюється дія Закону, а саме:
передплата періодичних видань для поповнення бібліотечних фондів;
послуги по охороні об"єктів культурної спадщини, музеїв та музейних фондів, а також товарів, робіт і послуг, які надаються підприємствами, установами, організаціями, створеними замовником, та/чи для задоволення потреб замовника.
8. У пункті 1 статті 36 слова „...або інша особа” виключити, оскільки дана редакція дає змогу невиправдано затягувати процедуру закупівель, призупиняти бюджетний процес та ставить під загрозу виконання соціальних програм.
9. Передбачити визнання торгів такими, що відбулися, за умови участі в них не менше двох учасників. Для цього внести зміни у статті 18, 32 Закону.

Прийнято сьомою позачерговою сесією Полтавської обласної ради п"ятого скликання

Завдяки нововведенням у процедуру закупівлі товарів і послуг за державні кошти, міська рада Львова, як і інші територіальні громади, щороку витрачають мільйони гривень на проведення тендерів, повідомив під час прес-конференції голова львівської міської організації УНП Юрій Кужелюк.
Для прикладу Ю. Кужелюк навів дані по Галицькому району, де на тендерні процедури витрачають приблизно 60 тисяч на рік. «Якщо порахувати всі райони, то вийде, що адміністрації за рік витрачають до півмільйона гривень на тендери, і все це з міського бюджету», – сказав він.
Загальна цифра витрат на тендери набагато більша, адже такі управління, як управління освіти, охорони здоров’я, капітального будівництва та інші, проводять набагато більше тендерів, тому можна говорити про мільйони гривень, які викачують з міського бюджету. «Кошти з місцевого бюджету викачують мільйонами на халяву до напівдержавної структури», – сказав він.
На думку депутата, якби Верховна Рада України не приймала таких «химерних» законів, то органи місцевого самоврядування мали б більше коштів на свої нагальні потреби і не витрачали б стільки часу на оформлення процедур та утримання приватних структур, що регламентують проведення робіт.

Львівський портал