Министр обороны Анатолий Гриценко выступает за усовершенствование законодательства по государственным закупкам. Об этом он сказал журналистам на Яворовском полигоне во Львове.
По его словам, действующее законодательство по госзакупкам привело к тому, что даже при наличии средств на счетах каждого министерства, фактически заблокированы тендерные процедуры.
«Та система, которая была создана более года назад, когда из госбюджета... несколько людей забирают 6 млрд. гривен, я считаю, что это то, что должно быть немедленно исправлено», — сказал Гриценко.
По его словам, нынешняя коалиция в Раде так и не смогла усовершенствовать систему госзакупок, а потому в дальнейшем для решения этой проблемы следует направить все политические силы.
«Шутя я бы сказал так, пусть бы они забрали эти деньги, однако хотя бы не тормозили все тендерные процедуры, которые сейчас заблокированы...» — сказал министр.
Как сообщалось, вице-премьер-министр по вопросам национальной безопасности и обороны Александр Кузьмук также считает неэффективной систему госзакупок.
В апреле Кабинет Министров поручил Министерству экономики до 1 июня совместно с заинтересованными центральными органами исполнительной власти разработать и подать на утверждение проект закона «О внесении изменений в закон Украины „О закупках товаров, работ и услуг за государственные средства“.
Сейчас нормы закона о госзакупках применяются для закупки товаров или услуг стоимостью не менее 30 тыс. гривен, для закупки работ — если их стоимость не ниже 300 тыс. гривен.
Ранее Кабинет Министров предлагал Верховной Раде внести изменения в законодательство о государственных закупках с целью его усовершенствования и приведения к европейским нормам, в частности предлагал применять нормы закона для закупки товаров или услуг стоимостью не менее 50 тыс. гривен, для закупки работ — если их стоимость не ниже 500 тыс. гривен.

Газета \»Дело\"

Борьба за сферу госзакупок набирает обороты. Народный депутат Михаил Чечетов (Партия регионов) зарегистрировал законопроект, вносящий изменения в закон «О госзакупках».
Ключевая поправка — уполномоченным органом по контролю госзакупок вместо Антимонопольного комитета становится Министерство экономики.
Депутат опередил правительство, которое сейчас готовит аналогичный документ. Напомним, с 2000 г. госзакупки контролировало Минэкономики, а с начала 2006 г., после вступления в силу нового закона «О госзакупках»,— АМК. Однако новый глава министерства Анатолий Кинах начал лоббировать возврат полномочий. По этому поводу в понедельник в правительстве прошло совещание с участием руководства Минэкономики, Минфина, АМК, Генпрокуратуры, Службы безопасности и Министерства внутренних дел. Очередная встреча на эту же тему состоится в конце текущей недели.
Господин Чечетов пошел дальше правительства и детализировал распределение полномочий в этой сфере. В частности, он предлагает размежевать административные функции между уполномоченным контролирующим органом и межведомственной комиссией по вопросам госзакуппок, за Тендерной палатой — оставить функции общественной организации.
«Несмотря на то что в государстве принята соответствующая законодательная база и создана система деятельности в сфере госзакупок и услуг, эффективность этой системы остается неудовлетворительной»,— считает вице-премьер по вопросам национальной безопасности и обороны Александр Кузьмук.
Руководство Антимонопольного комитета готово вернуть контрольные функции Минэкономики без возражений. «Мы не хотим перетягивать на себя одеяло, — заявил «i» заместитель главы АМК Сергей Степановский.— Антимонопольный комитет не выступал за то, чтобы стать уполномоченным органом по госзакупкам. О новом статусе мы узнали из принятого закона, после чего только и сделали, что развели руками». Ранее глава комитета Алексей Костусев неоднократно жаловался, что его ведомству не хватает ресурсов для выполнения новых функций.
Секретариат президента не поддерживает идею передачи полномочий. «Хотя никто не доволен законом о госзакупках, эта сфера находится в компетенции Антимонопольного комитета, поскольку речь идет о регулировании рынка»,— заявил «і» первый замглавы СП Александр Шлапак. Тем более что закупки курирует не только АМК, но также Кабмин и местные органы власти. «А хотелось бы, чтобы контролером была структура, которая находится вне исполнительной власти,— говорит он.— Неправильная трактовка некоторых норм закона «О Кабмине» привела к тому, что классические регуляторы, такие, как АМК, превратились в органы исполнительной власти».

Светлана КРЮКОВА, газета \"Экономические известия\"

Управление по делам семьи и молодежи Харьковской облгосадминистрации закупило 1224 путевки для оздоровления детей льготного контингента в лагере санаторного типа «Таврия» в Скадовске Херсонской области и лагере «Гвоздика» (Кириловка, Запорожской области). Это результат первого тендера, который проводило управление, по закупке оздоровительных услуг. Еще один тендер состоится в июне. Об этом на пресс-конференции сообщил начальник управления по делам семьи и молодежи Николай Пахнин.
По его словам, изменения в законодательстве о закупках товаров и услуг за государственные средства, которые вступили в силу в марте текущего года, сделали максимально невозможным надлежащее проведение тендеров.
«Требования к участникам торгов складываются так, что один участник платит не менее 10 000 грн. залога и вообще оплата тендерной документации является для большинства менеджеров лагерей абсолютно не подъемной. Поэтому активность в тендерных торгах в сравнении с прошлым годом значительно снизилась», — отметил Николай Пахнин.
Он также подчеркнул, что в этом году ни один из лагерей, расположенных в Крыму, не принимал участия в тендере, который проводило управление. «И такая ситуация — в большинстве областей Украины», — сказал Николай Пахнин.
По его словам, менеджерам крымских лагерей выгоднее принимать детей из России.
"В крымских лагерях утверждают: «Наши услуги максимально выкупила Россия. Мы знаем в какую неприятность попадем, когда будем принимать участие в тендерах, поэтому мы, имея уже отработанные варианты, будем брать детей из России», — сказал начальник управления.

Антимонопольный комитет Украины, возглавляемый Алексеем Костусевым, оштрафовал на 87,5 тыс. грн. ООО «Европейское консалтинговое агентство» за представление информации в неполном объеме в установленный срок.
В частности, на официальный запрос агентство безосновательно не предоставило данных относительно количества договоров, заключенных после получения в апреле в прошлом году рекомендаций Комитета, на услуги по обнародованию информации о государственных закупках. А также — объяснение относительно порядка пересмотра заказчиками и потенциальными участниками закупок размещенной на портале агентства информации; объяснение, за что именно платит победитель тендера, размер платы и ее обоснование; размер платы за тендерную документацию и ее обоснование.
Поскольку агентство так и не предоставило информацию, несмотря на повторный запрос, Комитет, исходя из финансового отчета ответчика, наложил штраф — 1% годового дохода.
Во время заседания Комитета сегодня, 5 июня, представитель ООО «Европейское консалтинговое агентство» Андрей Мовчан не предоставил никаких обоснований, которые могли бы оправдать содеянные действия.
«Проблемы с неправомерными действиями агентства уже переросли из сугубо хозяйственных в политические. Об этом свидетельствуют сотни, если не тысячи жалоб, которые поступают в Антимонопольный комитет, и этому треба положить конец, — подчеркнул глава Комитета Алексей Костусев. — Поэтому принятое решение является очередным шагом на пути ликвидации искусственной монополии и создание конкурентной среды в сфере обнародования информации относительно закупок. Но окончательно проблемную ситуацию будет разблокирована с введением государственного веб-портала, где информация будет размещаться бесплатно. Мы над этим сейчас активно работаем».
Напомним, в июле в прошлом году Комитет оштрафовал на 100 тыс. грн. агентство за навязывание консалтинговых и других сопутствующих услуг распорядителям государственных средств во время обнародования информации относительно закупок в информационной системе «Портал «Государственные закупки Украины».
Сейчас Комитет расследует дело относительно установления агентством монопольно высокой платы за тендерную документацию и услуги по обнародованию информации в Интернете. За это может быть наложен штраф до 10% годового дохода агентства.
Одним из основателей ООО «Европейское консалтинговое агентство» является некто Владимир Яценко, сын которого Антон в 2006 году был одним из руководителей депутатско — общественной Тендерной палаты Украины.

По материалам Sprotiv.info и Интернет-ресурс Rynok.biz

Вице-премьер-министр по вопросам национальной безопасности и обороны Александр Кузьмук считает неэффективной систему государственных закупок. Об этом он сказал на совещании Кабмина по вопросам госзакупок.
По словам Кузьмука, этот проблемный вопрос рассматривается по поручению Президента Виктора Ющенко и премьер-министра Виктора Януковича.
«Несмотря на то, что в государстве принята соответствующая законодательная база, создана система деятельности в сфере госзакупок и услуг, эффективность этой системы остается крайне неудовлетворительной», — сказал Кузьмук, открывая совещание.
Он также подчеркнул, что ожидается, что по этому вопросу выступят представители руководства Антимонопольного комитета, Министерства экономики, Министерства финансов, Генпрокуратуры, Службы безопасности Украины и Министерства внутренних дел.
Как сообщалось, в апреле Кабинет Министров поручил Министерству экономики до 1 июня совместно с заинтересованными центральными органами исполнительной власти разработать и подать на утверждение проект закона "О внесении изменений в закон Украины «О закупках товаров, работ и услуг за государственные средства».
Сейчас нормы закона о госзакупках применяются для закупки товаров или услуг стоимостью не менее 30 тыс. гривен, для закупки работ — если их стоимость не ниже 300 тыс. гривен.
Ранее Кабинет Министров предлагал Верховной Раде внести изменения в законодательство о государственных закупках с целью его усовершенствования и приведения к европейским нормам, в частности предлагал применять нормы закона для закупки товаров или услуг стоимостью не менее 50 тыс. гривен, для закупки работ — если их стоимость не ниже 500 тыс. гривен.

Газета «Дело»

Возле Верховной Рады Украины 29-31 мая на время действия указа президента, возобновившего деятельность парламента, состоялись митинги граждан с требованиями прекратить хищения бюджетных средств по преступным схемам в сфере государственных закупок, передает Sprotiv.info.
Пикетчики также требовали отстранить «Тендерную палату Украины» от сферы госзакупок и передать ее функции в соответствии с Конституцией Украины органам государственной власти, создать единый государственный сайт для публикации объявлений о торгах и информации относительно государственных закупок товаров, работ и услуг. С собой участники акции протеста принесли мешок сухарей, который пытались передать авторам самого коррумпированного закона о госзакупках.
Организатором акций выступило Всеукраинское молодежное объединение «Молодежь — надежда Украины». Как отметил журналистам лидер ВМО Вадим Гладчук, в понедельник, 4 июня, в 13.00 ВМО продолжат акции, но уже у стен Кабинета министров.
20 января глава ВО «Молодежь — надежда Украины» Вадим Гладчук сообщил о том, что эксперты ВМО выявили в Законе Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по вопросам закупки товаров, работ и услуг за государственные средства» 90 исправлений, возникших по пути вот парламентского зала заседаний до кабинета президента Ющенко.
По информации СМИ, свыше 1 млрд. гривен прямых потерь приходится на бюджеты разных уровней в результате действия существующей системы государственных закупок в Украине. Об этом недавно заявил вице-президент Ассоциации городов Украины и общин Мирослав Питцик на специальной пресс-конференции, сообщает сайт \"Гривна\". Кроме того, непредвиденные расходы влекут судебные иски от лиц, неудовлетворенных результатами тендеров. Инициаторы этих исков, как утверждает Питцик, — фирмы, приближенные к Тендерной палате Украины, но которым, тем не менее, не удалось победить в конкурсе. «Даже если кто-то честно победит, тотчас же какая-то «левая» фирма подает в суд», — сказал Питцык. Тендерная палата Украины, как утверждают члены ассоциации, монополизировала весь процесс закупок путем привлечения к участию в схеме «коммерческих структур, связанных с кругами, близкими к Тендерной палате», отмечают в Ассоциации городов. Созданная недавно для надзора за госзакупками специальная комиссия контролируется Тендерной палатой, отмечают мэры.
Ранее Ассоциация городов Украины и общин приняла обращение к президенту, Верховной Раде и Кабинету министров по поводу принятия Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по вопросам закупки товаров, работ и услуг за государственные средства». Как отмечается в обращении, АГУО ранее «неоднократно обращалась в Верховную Раду Украины относительно несовершенства и неэффективности действующего закона о госзакупках». «Более того, Ассоциацией городов Украины был подготовлен и подан на рассмотрение Верховной Рады проект Закона Украины о внесении изменений к действующему Закону о закупках», цитирует документ официальный сайт АМУ. Однако, как отмечается в обращении, 1 декабря 2006 года парламент принял изменения к закону, в которых не учтены предложения органов местного самоуправления и который, «к сожалению, не улучшает ситуацию в сфере государственных закупок, а еще больше осложняет ее», отмечалось в обращении.

Sprotiv.info

Власти Краматорска, руководители местных предприятий и служб обеспокоены вполне реальным срывом закупок товаров, услуг и работ, традиционно и ежегодно производимых за счет госбюджета или на средства местного бюджета.
Известно, что с середины марта вступили в силу утвержденные Верховной Радой изменения в Закон Украины «О закупке товаров, работ и услуг на государственные средства». С этого момента заметно изменилась система госзакупок, а все права по проведению тендеров отданы частной структуре - ООО «Европейское консалтинговое агентство». Из-за организационных неурядиц в Украине уже фактически прекращены закупки медикаментов для лечебных учреждений, продуктов питания для льготных категорий населения, образовательных и дошкольных учреждений, услуг по соцзащите и социальному обеспечению - оздоровлению ветеранов и инвалидов.
— Итогом внедрения новой редакции закона стало двукратное падение конкуренции на открытых торгах, — заявил «Донбассу» секретарь горсовета Андрей Борсук. — Идет заурядное вымывание малого и среднего бизнеса из рынка госзакупок. По его мнению, нормы закона не могут быть выполнены: новая процедура требует дополнительных расходов из бюджета (до 10 процентов от стоимости товара или услуги). Кроме этого, закон способствует созданию мощной коррупционной системы при закупках.
По словам Андрея Борсука, до вступления закона в силу еще по старой схеме городу удалось провести закупки угля и горюче-смазочных материалов, а также продуктов питания для детсадов и медикаментов для больниц. Но вот уже два года власти не могут освоить немалые деньги, выделенные на приобретение квартир для военнослужащих. Дескать, если нормы закона не будут пересмотрены, то под угрозой окажутся все закупки для бюджетных и иных структур в будущем году.

Сергей МАРИНЦЕВ, газета «Донбасс»

Понеділок — день традиційно тяжкий. Однак саме в понеділок, 21 травня, члени Асоціації міст і громад України вирішили продемонструвати свою категоричну незгоду з тим, що коїться в системі закупівель за державні кошти. Відповідно до pішення правління АМУ було вирішено цього дня не здійснювати жодних фінансових операцій з місцевих бюджетів та провести прес-конференції, щоб заявити про свою позицію і пояснити громадянам необхідність внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти».
За попередніми даними регіональних відділень Асоціації міст, акцію, що відбувалася в день десятиліття прийняття Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підтримали в 418 населених пунктах з усіх областей. «ДТ», щоправда, не вдалося знайти достовірні підтвердження щодо такого розмаху — ні в ЗМІ, ні в повідомленнях інформагентств. У мерії одного з міст на півдні України нашому кореспонденту повідомили, що й справді отримувати з Києва листа про запланований «день незгоди», але заходів не проводили.
Однак... Хто не проводив сьогодні — проведе, з високою часткою ймовірності, завтра чи післязавтра. Бо скільки можна обурюватися нищечком?
«Асоціація міст України та громад неодноразово висловлювала занепокоєння стосовно існування загальноукраїнської корупційної схеми при здійсненні державних закупівель, — зазначає прес-служба асоціації. — Існування спеціально завищених вимог до розміщення інформації про торги в мережі Інтернет, що були пролобійовані в чинному Законі України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за дер­жавні кошти», а також безпідставне надання державою громадській організації «Тендерна палата України» «надзвичайних» повноважень, призводять до необхідності додаткових витрат до 10% від вартості предмета закупівлі».
У квітні в Асоціації міст та громад було напрацьовано 12 про­позицій до проекту постанови Кабміну, що мали на меті змінити ситуацію. Наведемо лише деякі з них:
— встановити єдиний тариф за публікацію оголошень про заплановану закупівлю (оголошень про попередню кваліфікацію) у «Віснику державних закупівель» в розмірі 100 грн. за кожне оголошення. Оголошення про результати торгів публікується безоплатно;
— редакція «Вісника...» зобов’язана публікувати оголошення в безумовному порядку протягом двох тижнів з моменту отримання підтвердження про оплату оголошення (про заплановану закупівлю, про попередню кваліфікацію чи про результати проведення торгів. — Н.Б.). Після зазначеного терміну оголошення вважається оприлюдненим незалежно від факту розміщення його в інформаційній мережі;
— редакція «Вісника...» самостійно розміщує оголошення на власному сайті та передає інформацію для публікації в інформаційному бюлетені, що його видає Тендерна палата України, до інших інформаційних мереж;
— вимоги ст. 12 закону щодо проходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань закупівель стосується лише тих членів тендерних комітетів, які є посадовими особами, відповідальними за організацію тендерних процедур;
— встановити, що акти, які видаються Тендерною палатою в рамках участі цієї громадської організації у формуванні та реалізації дер­жавної політики у сфері закупівель, мають виключно рекомендаційний характер;
— послуги, які надаються Тендерною палатою, в тому числі із включення учасників торгів до тематичного каталогу учасників процедур закупівель, не можуть бути передумовою участі в тендерних процедурах на всіх етапах;
— забороняється встановлювати обмеження для учасників торгів, крім тих, що визначені тендерною документацією.
Чи дослухаються нарешті в Києві до попередження з місць? Терпіння місцевих влад і громад не безмежне...
Р.S. Коли верстався номер, стало відомо, що конфлікт між Асоціацією міст та Тендерною палатою України набирає обертів. 23 травня ц.р. на сайтах деяких інтернет-видань з’являються повідомлення про нібито причетність керівництва виконавчої дирекції асоціації до махінацій у сфері будівництва, неправомірного використання коштів асоціації тощо. 24 травня на сайті Тендерної палати розміщується «Офіційне звернення Тендерної палати України до мерів міст України», в якому дії керівників асоціації подаються у вельми непривабливому світлі. 25 травня на сайті асоціації читаємо різку заяву у відповідь та обіцянки домагатися захисту честі, гідності й ділової репутації в суді...
Усі ці події, на жаль, залишають дедалі менше шансів на те, що у протиборчих сторін та їхніх «груп підтримки» дійдуть нарешті руки до впорядкування в Україні тендерного законодавства. Дві інституції сваряться. А сварка, як відомо, — найлегший спосіб уникнути відповіді по суті...

Наталія БЕТІНА, газета «Дзеркало тижня»

Нова редакція Закону про державну закупівлю, яка набрала чинності в березні цього року, фактично паралізувала господарську діяльність у галузях медицини, освіти, комунального господарства тощо.
Місцеві тендерні комітети за виписаними в законі правилами просто не можуть провести відкриті торги, без яких, у свою чергу, казначейство не має права виділити кошти на бензин для машин швидкої допомоги, освітлення й озеленення вулиць та купу інших необхідних речей. У чому проблема і як виникла така ситуація, журналістам розповідали заступник міського голови Ужгорода Микола Адамовський, головний спеціаліст відділу промисловості, транспорту та зв’язку і заодно секретар тендерного комітету Вікторія Химич, а також начальник управління освіти Ужгородської міськради Володимир Огар.
Корінь проблеми
Все почалося з, на перший погляд, не таких уже й страшних змін у законодавстві: поріг вартості товарів, робіт та послуг, які можна закуповувати лише через тендер, знизили до 20 тис. грн. для товарів та послуг і 50 тис. грн. — для робіт, мінімальну кількість учасників торгів збільшили з 2 до 3 та змусили повідомляти про них в інформаційному бюлетені Тендерної палати України. Здавалося б, що поганого? Благородна мета — зробити торги більш конкурентними, підсумком чого, по ідеї, мала б стати вигідніша закупівля за оптимальним співвідношенням “найнижча ціна — найкраща якість”. Однак це тільки теоретично, бо на практиці є ще один маленький нюанс: розміщення інформації про торги не безкоштовне. Мало того, воно дуже дороге: обходиться бажаючим як мінімум у 5 тис. грн., плюс виготовлення тендерної документації — за рахунок учасників. У підсумку тим відкриті торги обходяться приблизно у 10 відсотків вартості закуповуваних товарів, робіт чи послуг (причому гроші не повертають ні переможцю, ні тим, хто програв). Враховуючи, що у невеликих містах типу Ужгорода тендери на значні суми не проводяться і великий бізнес у них не зацікавлений, претенденти залишаються лише з кола малих та середніх підприємців. Але вони не можуть собі дозволити брати участь у торгах: 5 і більше тисяч гривень, викинутих практично на вітер, — надмірна розкіш для них.
До речі, за новим положенням усі державні, комунальні підприємства й господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50%, теж підпадають під цей закон. Правда, вартісний поріг у них трохи нижчий — 50 і 400 тис. грн.
Маємо те, що маємо
Практичні наслідки цієї ситуації, каже Вікторія Химич, дуже невтішні: вже двічі оголошувалися і потім через відсутність учасників закривалися торги по закупівлі бензину для “швидкої”. Воно й не дивно: гіпотетичним постачальникам тендер обійшовся б приблизно у 20 тисяч гривень (оскільки йдеться про закупівлю бензину приблизно на 270 тис. грн.), і ця сума автоматично стала б збитками підприємства, адже ціна на бензин фіксована, доплюсувати витрати до неї неможливо. Та навіть там, де це реально, все одно виходить нонсенс: зміни до закону, котрі начебто були покликані збільшити конкуренцію і допомогти знайти вигіднішу цінову пропозицію, де-факто сприяють підвищенню вартості товарів та послуг. За такого розкладу вже найближчим часом “швидкі” можуть залишитися без пального: тендерний комітет не примусив 3-х учасників брати участь у торгах, а без тендеру ніяк не перерахувати з міського бюджету гроші, хоч вони і є, бо за це передбачена кримінальна відповідальність.
Хтось спитає: як же машини їздили досі, адже нова редакція закону чинна з березня? Виграти час дозволило законне послаблення: товарів на 15% від суми минулорічного обсягу закупівель можна придбати без проведення тендеру. Але зараз ці ресурси вже вичерпані... Звичайно, відкриті торги оголосять знову, але, схоже, з таким же результатом.
Подібну ситуацію маємо і зі шкільними автобусами. Як розповів начальник управління освіти Ужгородської міської ради Володимир Огар, вони зараз справно їздять чотирма маршрутами, довозять дітей на навчання, але проплатити за ці послуги КТП та АТП неможливо, хоча, знов-таки, гроші у бюджеті міста є. Тендер оголошували вже кілька разів, але ж, крім комунального транспортного та автотранспортного підприємств, третього необхідного учасника торгів у нас нема! До слова, і в цьому випадку за оформлення документації учасникам тендеру доведеться викласти від 10 до 20 тис. грн.
Наразі начальник управління освіти хоче звернутися по допомогу до громадських організацій, бо якщо проблему не вирішувати, одного чудового дня перевізники просто відмовляться возити дітей — адже їм уже заборгували за 5 місяців.
Таким чином новий Закон про державну закупівлю загнав у глухий кут усе міське господарство. Ніхто не претендує на участь у тендері на озеленення Ужгорода, проблеми з Міськсвітлом, прибиранням вулиць тощо. Правда, в останньому випадку вихід усе-таки знайшли: розписали суму на кожну вулицю окремо, щоб вартість робіт була нижчою за тендерну планку. Але ж який великий обсяг додаткової паперової роботи виникає через це!
Хто винен і що робити
Винна, звичайно, Верховна Рада, котра дружним голосуванням усіх фракцій прийняла цю редакцію закону. Народні ж депутати могли б оперативно виправити ситуацію, відмінивши внесені зміни або внісши поправки до них, але парламенту зараз не до цього — над ним висить дамоклів меч виборів. Отже, порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих, і до справи взялися органи місцевого самоврядування та громадські організації з різних регіонів — проблема ж загальноукраїнська. Порушив питання патової ситуації з тендерами на селекторній нараді з віце-прем’єром Рибаком минулої п’ятниці заступник міського голови Ужгорода Микола Адамовський. Його активно підтримали мери інших міст, і віце-прем’єр пообіцяв допомогти.
Відреагувала й Асоціація міст України. У своєму зверненні до Кабміну та Верховної Ради вона вказує, що через діяльність громадської організації (!) “Тендерна палата України” та пов’язане з нею ТОВ “Європейське консалтингове агентство”, для яких пролобіювали законом завищені вимоги до розміщення інформації про торги, практично руйнується мета закону — раціональне використання державних коштів. Асоціація і раніше зверталася до уряду з цього приводу, а оскільки ніякої реакції не було — пропонує провести 21 травня своєрідну акцію протесту: не робити цього дня жодних проплат із місцевих бюджетів.
Готує офіційне звернення до парламенту та Кабміну щодо нових тендерних порядків й управління міського господарства Ужгородської міської ради. Залишається чекати на результат.
Чому реакція пішла аж тепер, коли закон вступив у силу в березні? Вікторія Химич каже, що на початку року вони провели ряд тендерів за старими правилами, а про підводні рифи нового законодавства спочатку навіть не підозрювали: там же не прописано, які суми виставлятимуться за оприлюднення інформації. Коли дізналися, 3 місяці доводили, що не зобов’язані укладати договір з Європейським консалтинговим агентством, але марно: якщо не розмістити інформацію про торги, їх визнають недійсними — це установлена форма, затверджена Антимонопольним комітетом. Але повністю масштаби картини вималювалися після того, як один за одним почали зриватися тендери (а це процедура довга, триває з підготовкою місяць-півтора), і тоді вже всі забили на сполох.
Загалом негаразди, спричинені новим тендерним законодавством, вкладаються у рамки ширшої проблеми: незважаючи на непоганий Закон про місцеве самоврядування, у своєму місті міська влада не може практично нічого зробити без Києва і стає заручником столичних фірм. І Закон про бюджет, і Закон про державну закупівлю планомірно звужують роль громад у вирішенні своїх проблем, і це дуже тривожна тенденція.

Офіційний сайт Ужгородської міськради

Исполнительный директор Ассоциации городов Украины и общин Мирослав Питцык обратился в Печерский суд Киева с иском против Тендерной палаты Украины о защите чести, достоинства и деловой репутации.
Об этом он сообщил на пресс-конференции во вторник, — передает корреспондент «proUA».
Питцык напомнил, что 21 мая около 400 городов Украины — членов АГУ провели предупредительную акцию протеста против несовершенства закона о госзакупках, не осуществив никаких финансовых расходов из местных бюджетов в этот день.
И хотя, по словам Питцыка, АГУ во время акции не предъявляла претензий к ТПУ и не выступает за отмену этой общественной организации, 24 мая Тендерная палата разместила на своем сайте неправдивую информацию и об акции, и об Ассоциации, и об исполнительном директоре.
ТПУ, в частности, осудила действия мэров городов 21 мая и назвала Питцыка, которого она считает инициатором акции, «криминальным авторитетом-бизнесменом», «основателем семейного бизнеса и организатором разных афер», в частности в сфере инвестирования строительных компаний, «деятельность которых расследует МВД».
Питцык опроверг эти обвинения, сказав, что строительным бизнесом не занимается и никогда не был причастен к криминальным авторитетам.
«В пятницу (25 мая — ред.) я подал иск в суд», — сообщил он и прибавил, что ему очень досадно, что борьба АГУ за улучшение законодательства о госзакупках переросла в личные отношения с ТПУ.
Питцык также сказал, что ТПУ оклеветала и его сына, на что также, по его словам, он отреагирует иском в суд.

«proUA»