Товариство Білого Піару при Партії Любителів Брехні висловлює офіційне обурення з приводу брудної рекламної кампанії, за допомогою якої розкручується ім`я маловідомого маргінального політика В. Гладчука.
Найбільш сумно спостерігати, як незаперечні факти (зокрема ті, які дають підстави сумніватися у психічному здоров`ї В. Гладчука) спаплюжені ціленаправлено абсурдним використанням у цій брудній кампанії, з метою викликати у читача сайту тендерної палати сміх та примусити його запам`ятати об`єкт розкрутки — прізвище маловідомого політика В. Гладчука.
Товариство Білого Піару рішуче засуджує методи ведення проплаченої брудної кампанії псевдо-дискредитації В. Гладчука на сайті Тендерної палати України, що вводить в оману читача, створюючи враження, ніби В. Гладчук є борцем за правду і об`єктом гонінь з боку почесного президента палати Р. Богатирьової, віце-президентів Ткаченка, Одайника та інших.
Будь-якому експерту у сфері політтехнологій з першого погляду зрозуміло, що вся ця Тендерна палата, сайт zakupivli.com та корупційне законодавство є халтурними декораціями на політичній сцені, створеними виключно з метою конвертації брудних грошей Гладчука у політичний капітал, який планується сколотити на «боротьбі» з корупцією у сфері держзакупівель. За даними Федерального Брехла Розслідувань Уркаїни, В. Гладчук є власником фінансово-промислової групи «ЧіЗ», якій належать великі пакети акцій гігантів вітчизняної індустрії. Єдине, чого не вистачає цьому олігархові для задоволення своїх титанічних амбіцій — іміджу непримиренного борця з корупцією.
Товариство Білого Піару вимагає від Тендерної палати України негайно зняти зі свого сайту замовні публікації з рекламою маргінальної фігури В. Гладчука
http://tpu.net.ua/news/997/
http://tpu.net.ua/news/1000/
та повернутися до своїх службових обов"язків, визначених Законом про державні закупівлі за бюджетний кошт (з 90 сфальсификованими поправками), а саме — до тихого дерибану бюджетних коштів на користь свого почесного президента Р. Богатирьової, віце президентів і, звичайно ж, ООО «Європейське консалтингове агентство», що є власником єдиного сертифікованого інтернет-партнера донецьких казнокрадів, ексклюзивного сайту з викачування бюджетних коштів www.zakupivli.com

«ДЕЛО» продолжило исследование текстов законов, принятых Верховной Радой и вступивших в силу после подписи главы государства. В частности, эксперты обратили внимание на закон, регламентирующий закупки за госсредства.
В результате ознакомления с текстом закона об изменении процедуры тендерных закупок за госсредства (№424-V) были обнаружены изменения, которые существенно поменяли текст, подержанный депутатами в сессионном зале (№ 1209-Д). Анонимным правкам подвергся текст закона, цена которого, по словам бывшего члена фракции СПУ в парламенте, а ныне министра внутренних дел Василия Цушко, — около 20 млрд. грн. «Говорю вам так: законопроект, если он будет применен и проголосуем за него, предполагает экономию 17-22 млрд. грн.», — сказал Цушко, выступая тогда с трибуны.
Закон об изменениях в Закон «О закупке товаров, работ и услуг за государственные средства» Верховная Рада приняла в целом первого декабря прошлого года. Ознакомиться с тем, как проходило голосование, можно по стенограмме пленарного заседания парламента (текст размещен на веб-сервере Верховной Рады). Депутаты поддержали в целом текст законопроекта, подготовленного рабочей группой, и не вносили в него ни одной правки. Профильным по этому законопроекту был Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности. Перед тем, как депутаты проголосовали, они заслушали доклад представителя комитета и одного из соавторов законопроекта Василия Цушко.
В своем докладе Цушко озвучил основные новшества, которые предполагал внести законопроект. Принципиальных изменений было около десятка. Среди прочего Цушко заявил, что законопроект предполагает введение понятия «индикативные цены» при закупках медикаментов и детского питания для малообеспеченных граждан. «По просьбе правительства мы ввели, что правительство вводит индикативные цены на продукцию Минздрава и Миносвиты, когда покупается детское питание и так далее, чтобы не было, ну, тут махинаций», — сказал он.
Первого декабря, после того, как Цушко закончил свой доклад, председательствующий на заседании вице-спикер Адам Мартынюк поставил на голосование депутатов одну поправку к тексту законопроекта. Эта поправка набрала всего 46 голосов и не была учтена. Сразу же после этого Мартынюк поставил закон на голосование «в целом». Закон был принят при поддержке 362 народных депутатов.
Что изменили
Одним из тех, кто обратил внимание на несоответствие текстов, был представитель гражданской инициативы «Тендерные закупки» Владимир Волков. По его словам, сличить тексты документов он решил после того, как побывал на приеме у вице-премьера Николая Азарова. По его подсчетам, по пути от сессионного зала в Секретариат президента в тело закона внесли 90 изменений. Литературными правками можно назвать 41 из них. Шестнадцать норм закона исключили из варианта, за который проголосовали депутаты. Двадцать три нормы наоборот добавили уже после того, как закон был проголосован. Девять норм было изложено в новой редакции (в частности, изменение порога тендерных торгов с десяти до двадцати тыс. грн.). Кроме того, в тексте, подписанном президентом, оказалась еще дополнительная норма в виде изменения в закон, о котором речь в первом варианте не шла.
«ДЕЛО» опросило причастные стороны с целью выяснить автора правок, однако следов злоумышленников обнаружить не удалось.
В департаменте по связям с Верховной Радой и Кабинетом Министров Секретариата президента корреспондента «ДЕЛА» заверили, что информацию о незаконных правках уже проверяют, однако пока сказать ничего не могут.
«Каждый текст законопроекта, принятого в сессионном зале, может содержать некоторые отличия от того текста, который завизировали все стороны закона. Это становится результатом обобщающей работы над правками и приложениями юридических секторов и литературных правок», — заявили «ДЕЛУ» в секретариате Комитета по вопросам финансов и банковской деятельности, который готовил закон к подписанию. По словам представителя секретариата, после голосования за законопроект в целом, документ проходит несколько стадий сверки. Сначала в комитете проходит обобщение текста законопроекта с правками, дополнениями и приложениями, принятыми в зале (согласно стенограмме заседания парламента, правок не было. — «ДЕЛО»).
Вычитка и правка текста закона литературными редакторами (среди правок, которые внесли в закон — изменение порога тендерных закупок с 10 тыс. грн. до 20 тыс. — «ДЕЛО»). Затем должны следовать повторное согласование с Главным юридическим управлением и проверка литредактором. После этого текст идет на подпись к главе аппарата Верховной Рады и спикера. После этого документ отправляют в Секретариат президента.
Доказательства есть
Юрист Игорь Лавриненко располагает «бумажным» текстом законопроекта, который раздавали депутатам в сессионном зале. «Текст законопроекта внесли в Верховную Раду вечером в четверг 30 ноября. Уже в обед первого декабря законопроект был принят в целом. Таким образом, у депутатов не было времени, чтобы прочитать текст закона. Они не могли сделать этого физически», — сказал Лавриненко. «Депутаты ведь дееспособные люди. Они вполне смогут отличить текст законопроекта, который им роздали в сессионном зале, от того, который подписал президент», — считает Волков.
Текст законопроекта, размещенный на веб-сервере Верховной Рады, датируется 28 ноября. Однако представление на закон и сравнительные таблицы к нему датируются уже 30 ноября. Норма об индикативных ценах в сравнительных таблицах присутствует.
По словам Волкова, с двумя разными текстами закона — вариант, поддержанный депутатами, и вариант, подписанный президентом — были размещены в Интернете. Однако 23 января первоначальный текст с сервера Верховной Рады пропал.
«Я неформально общался с некоторыми депутатами и интересовался у них, почему проголосованный закон так долго не передают в Секретариат. Они мне ответили, что в тексте изменяют порог суммы тендерных закупок с десяти до двадцати тысяч», — сказал главный редактор журнала «Редукцион» Вячеслав Зубарь.
Авторы закона
Авторская группа закона состоит из депутатов всех фракций Верховной Рады. Среди них члены фракции Партии регионов Раиса Богатырева, Людмила Кириченко, Дмитрий Святаш, Василий Хара, Виталий Хомутынник и Игорь Кальниченко; члены фракции БЮТ Анатолий Семинога, Сергей Сас, Олег Лукашук и Сергей Осика; члены фракции СПУ Василий Цушко и Юрий Чмырь; члены «Нашей Украины» Ксения Ляпина, Николай Одайник и Николай Сокирко и даже нынешний коммунист Александр Ткаченко.
Значительная часть авторов законопроекта имеет непосредственное отношение к Тендерной палате. Раиса Богатырева с недавних пор — почетный президент этой организации, Людмила Кириченко и Ксения Ляпина — первые вице-президенты, Николай Одайник — бывший президент, Александр Ткаченко — глава наблюдательного совета.
Среди любопытных новшеств закона (тех, что даже не подвергались правкам в процессе «обобщения») эксперты в один голос называют новый статус Тендерной палаты. Согласно закону, Тендерная палата не является субъектом отношений власти, и поэтому ее действия нельзя оспорить в суде. Однако эта же организация является ключевой в системе тендерных закупок. Согласно закону, в бюллетене Тендерной палаты необходимо размещать информацию о предстоящем проведении торгов. Кроме того, Тендерная палата дает экспертные оценки по поводу соблюдения тендерных процедур.
Что изменили вне сессионного зала
Среди принципиальных изменений — изменение роли и функций Контрольно-ревизионного управления. Согласно анонимным правкам, подписанным президентом, отныне КРУ будет разрабатывать правила проверок тендерных сделок. Согласно закону, КРУ является уполномоченным органом для проверок расходования бюджетных средств, в том числе и по тендерным сделкам. Теперь же КРУ будет самостоятельно разрабатывать для себя правила проведения проверок. В пресс-службе КРУ «ДЕЛУ» не смогли прокомментировать такое новшество.
В секретариате комитета по вопросам финансов и банковской деятельности считают: «Попытка инициировать скандал вокруг закона «О закупках товаров, работ и услуг за государственные средства» выгодна тем силам, которые неоднократно предпринимали усилия по лоббированию собственных интересов в сфере тендерных закупок.
Госзакупки, в силу огромной взяткоемкости вопроса, являются крайне привлекательными для взятия их под свой контроль».

Газета «ДЕЛО» / Прищепа Екатерина

Таку «гру» пропонують Президентові народні депутати, подаючи на підпис «трішки» не той документ, за який вони щойно проголосували, повідомляє газета «Україна Молода»
Закон про Кабмін та його перепасовування між органами влади засвідчили: за допомогою так званих редакційних правок, невідомі чиновники Верховної Ради можуть вилучати із ухваленого (!) закону цілі пункти та «творчо» редагувати положення, які їм не до вподоби. І, як з`ясувалося, подібні маніпуляції відбуваються і з іншими законами.
Розділовий знак вартістю в мільйони доларів
Знаменитий вердикт «карати не можна помилувати», у якому розділовий знак, поставлений рукою непомітного чиновника, міг змінити значення на протилежне, як стверджують народні депутати та громадські активісти, влада успішно виносить і нині. Першою «бомбою», яка вибухнула на очах широкої громадськості, був одіозний закон про Кабмін, поданий на підпис Президентові після деякого втручання «літредакторів» із Верховної Ради. Другою загрожує стати ще один державний документ. Його повна назва — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти». Значення документа, зважаючи на величезний інтерес різноманітних «кишенькових» комерційних структур до державних коштів, є дуже великим. Адже від деяких положень закону залежить, чи заробить фірма «хорошого хлопця N» свої кілька десятків мільйонів, чи буде змушена поступитись більш успішному конкурентові.
«Навіщо ж ламати списи в сесійному залі, створюючи під куполом і без того напружену атмосферу, якщо потрібні зміни можна внести тишком-нишком, вже після того, як документ ухвалено?» — вирішила чиясь розумна голова, яка достеменно знає приховані від стороннього ока «темні плями» в законотворчому процесі.
Згаданий закон народні обранці ухвалили ще 1 грудня 2006 року. Через місяць, а точніше 5 січня, документ підписав Президент, а ще через п`ять днів його було опубліковано в газеті «Голос України», а це означає, що закон набув чинності. «Проте, зіставивши два варіанти — розданий депутатам та поданий на підпис главі держави — ми знайшли у них майже 90 відмінностей», — заявили представники організації «Молодь — надія України».
Якщо 41 випадок літературної правки — це питання для дискусії у середовищі мовників, то як пояснити 16 випадків вилучення норми закону, 23 випадки появи норми, за яку не голосували депутати, і дев`ять випадків, коли норма викладена в іншій редакції?
«Із тексту хтось самовільно вилучив пункт про захист вітчизняного виробника, про встановлення індикативних цін, на 10 тисяч гривень різняться граничні рівні сум, до яких можна застосувати цей закон, — розповідає керівник організації «Молодь — надія України» Вадим Гладчук. — Натомість закон надійно захищає спілку громадських організацій «Тендерна палата України», роблячи її недосяжною для судових рішень».
Депутати-«регіонали» хочуть голосувати «натемно»
Для народних обранців проблема «творчого» переписування та «вдосконалення» ухвалених документів у невстановлених кабінетах невідомими людьми виявилась добре знайомою. «На жаль, ніхто не намагався підрахувати, скільки ми мали таких випадків, коли голосували за один закон, а потім отримували зовсім інший», — каже народний депутат, член фракції «Наша України» Борис Беспалий.
За його словами, яскравий приклад — Закон про столицю, ухвалений ще в 1999 році, який також пройшов процес «редагування» після його остаточного ухвалення. Зрозуміло, що комусь це було вигідно.
«Ще в червні минулого року я вніс на розгляд законопроект, який мав на меті зупинити цю вакханалію, — каже народний депутат. — Я пропонував встановити норму, яка би забороняла вносити редакційні правки. Зробити це дуже просто: якщо законопроект ухвалили в другому або третьому читанні, робимо паузу, розставляємо в тексті всі коми, крапки, уточнюємо незрозумілі місця і тоді голосуємо за остаточний варіант. Таким чином отримуємо практично «канонічний» текст, втрутитись до якого не зможе жодна людина. На жаль, за існуючою нині практикою, апарат Верховної Ради починає свою діяльність там, де народні депутати закінчують».
Проте «антикризова» коаліція цей законопроект успішно провалила. Як кажуть, без коментарів.
Півцарства за телефон чиновника!
Ситуація, коли держава живе за нормами, встановленими діловодом Марією Іванівною, якій зателефонували на мобільний і попросили допомогти, є, м`яко кажучи, ненормальною.
«Один випадок (мається на увазі закон про Кабмін. — Авт.) може бути помилкою, але два — це вже система, — каже Вадим Гладчук. — Вважаємо, що до скандалу причетне керівництво Верховної Ради. Щоб уникнути таких випадків у майбутньому, ми пропонуватимемо секретаріату Президента створити відповідний департамент, головним завданням якого буде ретельно звіряти тексти законів, які до них надходять. Будемо також звертатись до Генпрокуратури з вимогою порушити кримінальну справу про службові зловживання. А незаконно введений у дію закон треба було скасувати через Конституційний Суд або повторно внести на розгляд Верховної Ради».
Борис Беспалий до перспектив призупинити дію «заредагованого» закону ставиться доволі скептично. «В межах законодавчої процедури нічого змінити ми вже не зможемо, — каже він. — Це марудна справа і не надто продуктивна. Та в порядку загальної юрисдикції можна було б порушити кримінальну справу про підлог. Закон, звичайно, можна оскаржувати, але при цьому він продовжуватиме діяти».

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ

Найвищі інститути української влади намагаються приховати факт фальсифікації законодавства України — внесення 90 змін у текст закону вже проголосованого народними депутатами, повідомляє сайт Майдан
У середу 24 січня у Києві відбулася акція протесту проти кричущого порушення законності – фальсифікації тексту закону України.
1 грудня 2006 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» №424–V. 05 січня 2007 року Президент України підписав цей Закон, а вже 10 січня 2007 року його оприлюднено в газеті «Голос України».
Скандальною особливістю цього виявилося те що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» №424–V від 01 грудня 2006 року розміщений на сайті Верховної Ради України та за який голосували народні депутати України суттєво відрізняється від Закону який підписав Президент України. Із закону загадково зникли цілі положення проголосовані народними депутатами 1 грудня 2006 року, натомість появилося півтора десятка нових положень, яких і близько не було у розглянутому депутатми проекті.
Громадські активісти здійснили пішу ходу до Секретаріату Президента.
Представники Секретаріату , які вийшли до маніфестантів були вочевидь шоковані фактом шахрайства з боку відомства Олександра Мороза, на яке попався апарат Президента України. Багато говорилося про необхідність створення в апараті Президента спеціального контрольного органу для найдетальнішої перевірки на предмет можливої фальсифікації всіх без винятку документів Верховної Ради та Кабінету Міністрів України.
За даними Майдан-Інформу за ініціативи Олександра Мораза в Апараті Верховної ради вже вибрані персони, на яких буде покладена відповідальність за нібито вину у підробці текстів законів.
Нагадуємо що через наявність зфальсифікованої сторінки тексту Президент повторно заветував Закон „Про Кабінет Міністрів”.
Фальсифікація Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» №424–V від 01 грудня 2006 року зроблена в інтересах псевдо громадської організації „Тендерна палата Україна”, яка за допомогою фальсифікованого варіанту отримує повний контроль над державними закупівлями в Україні. Головою цієї організації є народний депутат від Партії Регіонів Раїса Богатирьова.

ВМО «Молодежь — надежда Украины» заявляет, что Президент Украины Виктор Ющенко подписал сфальсифицированный Закон Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по вопросам закупки товаров, работ и услуг за государственные средства». Об этом заявил председатель ВМО «Молодежь — надежда Украины» Вадим Гладчук на пресс-конференции во вторник, сообщает корреспондент «proUA».
Гладчук отметил, что Президент подписал не тот закон, за который голосовали парламентарии Украины, и он существенно отличается от принятого документа.
По его словам, после сравнения текстов Закона № 424_V, размещенных на сайте Верховной Рады и официальном сайте Президента, выяснилось, что в них свыше 90 разногласий.
В частности, как заявил лидер ВМО, эксперты обнаружили 41 случай литературных правок, 16 случаев, когда норма законопроекта, проголосованная депутатами, была исключена из закона. В 23-х случаях в подписанном Президентом законе появляются новые нормы, за которые Рада не голосовала. В 9-ти случаях норма закона была изложена в новой редакции, а в одном случае в законе, подписанном Президентом, были внесены изменения в другие законы, за которые не голосовали депутаты. В целом, по его словам, было нарушено пять статей Конституции, к тому же, отметил он, данные изменения не отвечают мировой практике проведения госзакупок и способствуют коррупционным схемам разворовывания миллиардов государственных средств.
Как отметил присутствующий на пресс-конференции адвокат и правозащитник Алексей Святогор, из закона, в частности, исчезли нормы о преференциях в системе госзакупок, которые имели пенитенциарные заведения, а также организации и предприятия инвалидов. Он также добавил, что в законе, подписанном Президентом, убрали норму, по которой можно было подавать жалобы на неправомерность действий Тендерной палаты Украины, и подменены многие другие нормы.
Святогор также отметил, что основным конституционным противоречием закона является то, что ТПУ предоставлены властные полномочия. «Ни одна общественная организация не может быть наделена властными полномочиями. Власть, государственные механизмы определенным образом отделены от общества, и общественные организации не могут узурпировать государственную власть», — отметил он.
По его словам, поскольку это уже не первый случай, когда таким образом вносятся «правки» в украинские законы, можно сделать вывод, что нарушения принимают признаки системности и составляют угрозу для парламентаризма и демократии в Украине. Адвокат также отметил, что экспертам еще надлежит установить, на каком этапе была сделана подмена норм, проголосованных парламентом.
Выступающие также заявили, что будут просить Президента учредить в Секретариате Президента специальный департамент для сверки документов, которые попадают на подпись к Президенту, и проголосованных Радой. Кроме этого, инициаторы будут обращаться в прокуратуру относительно служебной подмены государственных документов, а также в европейские институции по поводу коррупционности принятого закона и способа его появления.
Присутствующие также отметили, что в случае отсутствия соответствующего обращения Президента в КС, воспользуются своим конституционным правом самим обратиться в эту инстанцию.
Выступающие также отметили, что ситуация с законом о госзакупках парадоксальная, поскольку все высшие должностные лица, в частности Президент Ющенко, первый вице-премьер-министр Азаров, депутаты критикуют закон, однако сдвигов в этом вопросе нет.
Напоминаем, 1 декабря прошлого года Верховная Рада Украины приняла Закон «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по вопросам закупки товаров, работ и услуг за государственные средства».
5 января 2007 года Президент Виктор Ющенко подписал Закон.
Ранее ряд общественных организаций призывали Президента Украины наложить вето на изменения к закону о госзакупках, мотивируя это тем, что закон закрепляет и углубляет коррупционность в системе госзакупок.
Напоминаем, ранее Президент вернул в Раду закон о Кабинете Министров Украины, в том числе и из-за обнаруженных несогласованностей в текстах закона — принятого парламентом и поданного в Секретариат Президента на подпись.

Первый вице-премьер-министр, министр финансов Николай Азаров считает неприемлемым наделение общественной организации — Тендерной палаты Украины — полномочиями контроля в системе государственных закупок страны. Об этом он сказал в интервью Контрактам, комментируя последние изменения к закону о госзакупках, сообщает www.proua.com
Отвечая на вопрос, доволен ли Азаров последними изменениями к закону о госзакупках, он сказал: «Я доволен, что ими удалось хоть немножко исправить абсолютно абсурдную ситуацию, сложившуюся в этой сфере».
«Но опять же, не мы за нее ответственны. При Тимошенко были приняты изменения, наделившие общественный орган (Тендерную палату Украины (ТПУ) — ред) полномочиями тех органов, которые по закону действительно ответственны перед налогоплательщиками. И при том наделили без учета коррупционных рисков! Если даже ко мне приходят и говорят, что при проведении тендеров что-то кому-то нужно дать, то это абсурд. Мы будем эту систему ломать», — заявил первый вице-премьер.
Напомним, в августе 2006 года в руководстве Тендерной палаты Украины прошли изменения. Вместо Николая Одайника (народный депутат от «Нашей Украины») почетным президентом Тендерной палаты Украины стала народный депутат от Партии регионов Раиса Богатырева.
Первым вице-президентом ТПУ была избрана народный депутат Людмила Кириченко (Партия регионов).
1 декабря 2006 года Рада приняла закон «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по вопросам закупки товаров, работ и услуг за государственные средства», узаконив функции контроля Тендерной палаты Украины за госзакупками, но не определив механизма принятия решений ТПУ.

1 грудня 2006 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» №424–V. 05 січня 2007 року Президент України підписав цей Закон, а вже 10 січня 2007 року його оприлюднено в газеті «Голос України».
ВО «Молодь – надія України» та ГК «Громадський спротив України» вважають за свій громадянський обов’язок звернути увагу правоохоронних органів, міжнародної та вітчизняної громадськості на те що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» №424–V від 01 грудня 2006 року розміщений на сайті Верховної Ради України та за який голосували народні депутати України http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=28823&pf35401=98600 суттєво відрізняється від Закону який підписав Президент України http://www.president.gov.ua/documents/5548.html , повідомляє www.sprotiv.info
Провівши дослідження щодо двох текстів Закону №424–V було з’ясовано, що тексти відрізняються за такими ознаками:
1. літературна правка (41 випадок)
2. виключено норму закону. Норму закону виключено з законопроекту за який проголосували депутати (16 випадків)
3. нова норма, за яку не голосували депутати, але у законі який підписав Президент вона з’явилась (23 випадки)
4. нова редакція. Норма законопроекту за який проголосували депутати викладено у новій редакції (9 випадків)
5. внесено зміни до інших Законів, за які не голосували депутати, у законі який підписав Президент (1 випадок)
Загалом 90 відмінностей.
Враховуючи те, що це не перший випадок коли на підпис Президенту України надходить закон який різниться від прийнятого Верховною Радою України, то можна зробити висновок, що порушення набирає ознак системності. Не виключено, що у цьому злочині замішані посадові особи апарату Верховної Ради України чи навіть хтось з керівництва парламенту.
Тепер більш детально про різницю між двома версіями закону з одним номером за конкретними прикладами.
Депутати проголосували за закон в якому зберігаються певні преференції для громадських організацій інвалідів та кримінально-виконавчої системи, а в законі який передано на підпис Президенту стаття яка регулює захист вітчизняного виробника взагалі виключена. Отже якийсь злочинець вирішив за парламент та Президента, що вітчизняні виробники, підприємства громадських організацій інвалідів, кримінально-виконавчої системи, а також сільгоспвиробники не потребуть захисту держави на законодавчому рівні.
У двох версіях закону на 10 тисяч гривень різняться граничні рівні сум з яких застосовуютсья норми Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» на закупівлю товарів та послуг.
В редакції проекту закону який прийняла Верховна Рада України передбачалось встановлення Кабінетом Міністрів України індикативних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення для пільгових категорій населення, продукцію харчової промисловості, пального; закупівля таких товарів здійснюється за цінами рівень яких не перевищує індикативних цін. Індикативні ціни повинні були стримувати ціни для пільгових категорій населення, але в законі який підписав Президент дана норма просто відсутня.
В порівнянні від пільгових категорій населення які й так не захищені, закон захищає Спілку громадських організацій «Тендерна палата України» та встановлює, що дана спілка не є суб’єктом владних повноважень та не здійснює владно-розпорядчих функцій. Дана норма Закону не дозволить оскаржувати рішення цієї Спілки у судовому порядку.
Редакцією Закону який підписав Президент передбачаються зміни до Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», але за них народні депутати не голосували.
На сайті Громадський спротив України за цією адресою розміщено порівняльну таблицю прийнятого Верховною Радою та підписаного Президентом України Закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».
За словами голови ВО «Молодь – надія України» Вадима Гладчука, крім виявлених кричущих розбіжностей у редакціях проголосованого у парламенті та підписаного Президентом України закону запропоновані зміни до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» порушують п’ять статей Конституції України та не відповідають світовій практиці здійснення закупівель за державні кошти, сприяють реалізації корупційних схем розкрадання мільярдів бюджетних коштів.
Враховуючи політичну ситуацію в країні ВО «Молодь – надія України» та ГК «Громадський спротив України» висловлюють свою занепокоєність можливими спробами тендерної мафії дискредитувати таким чином Президента України як гаранта Конституції. Тому вважаємо необхідним якнайскоріше прийняти рішучі кроки до
усунення таких наслідків, притягнення злочинців до кримінальної відповідальності та оскаржити даний закон у Конституційному Суді України.

«Майдан» вже писав про дивну, м`яко кажучи, паразитичну схему, пристосовану до системи державних закупівель за прямої участі численних депутатів Верховної Ради.
Схема викачування бюджетних коштів під виглядом «громадського контролю у сфері державних закупівель» вельми проста. Зловживаючи прописаними у законі про держзакупівлі повноваженнями, ТПУ нав`язує державним підприємствам платні послуги комерційних фірм по грабіжницьким цінам.
Скажімо, згідно закону про держзакупівлі оголошення про тендер має бути безоплатно розміщене у «Інформаційному бюлетні Тендерної Палати», але також це оголошення треба розмістити в мережі Інтернет на сайті, що відповідає купі складних і непотрібних вимог. Згідно офіційному висновку Тендерної палати, розміщеному на її веб-сторінці, єдиним таким сайтом є zakupivli.com — портал «Державні закупівлі України», що належить фірмі ООО «Європейське консалтингове агентство». Без укладання договору на консалтингові послуги, що коштуватимуть близько 1% від суми тендеру (мінімальна сума тендеру — 32 тис. грн.), ця фірма оголошення на сайті не розміщує. Оголошення, не розміщені на сайті цієї приватної контори, «Інформаційний бюлетень Тендерної палати» відмовляється розміщувати також, мотивуючи це невиконанням положення закону про оприлюднення інформації про торги в інтернеті. Таким чином, не заплативши паразитичній комерційній структурі мзду, провести державну закупівлю неможливо!
Деякі державні підприємства посміли оприлюднювати інформацію про тендерні торги на власних сайтах і публікувати оголошення про тендерні торги в інших офіційних виданнях. Вони негайно були оголошені «марнотратами» і «розбазарювачами бюджетних коштів» (причому голослівні звинувачення такого характеру від ТПУ на адресу держпідприємств з радістю поширюють численні ЗМІ, приймаючи за щире золото гасла про «боротьбу з корупцією», якими прикриваються брехуни з прес-служби Тендерної палати). Висновки ТПУ про визнання тендерних торгів недійсними і «марнотратство» розсилаються в усі правоохоронні органи, внаслідок чого тендерні торги оголошуються недійсними. Іноді це призводило до трагічних наслідків — відомий випадок падіння пішохідного моста на Сумщині, під час якого загинули місцеві школярі. Ремонт цього мосту був відкладений внаслідок втручання Тендерної Палати України та контрольної комісії, які заблокувати результати тендера на проведення ремонту. Мост, що знаходився в аварійному стані, завалився через два місяці після початої судової тяганини між казнокрадами та місцевою владою...
А от свіжий приклад тендерного маразму, про який пише в інтернет-виданні «Україна Кримінальна» адвокат Олексій Святогор. На єдиному сайті, де держпідприємства можуть розмістити свої тендерні оголошення, без чого неможливо провести держзакупівлі, викладено контакти цієї приватної контори «Рога і Копита». Другий номер одразу насторожує: «8 (900) 304-8-900 (ліцензія Адміністрації зв’язку України серія АБ 222652 від 31.10.2005 р. на надання послуг телефонного зв’язку, вартість послуги – 4,00 грн. з ПДВ за хв.)». Вони ще й беруть гроші за розмову з ними! Але найсмішнішим є те, що перший телефонний номер, начебто київський міський, переадресовує розпорядників державних коштів на другий номер.
Характерна реакція прес-служби Тендерної палати на цю публікацію: «Тендерна палата України спростовує наведену у статті інформацію, а також офіційно повідомляємо, що всі телефони Тендерної палати України є абсолютно безкоштовними». Брехня супроводжується підміною понять — мовляв, телефони самої ТПУ безкоштовні. Але ж мова не про це! Отак, не по суті, Тендерна палата відбріхується на всі критичні публікації. В хід іде залякування, погрози, шантаж і підкуп. За свідченням одного з журналістів газети «Дзеркало тижня», коли вони готували огляд стану державних закупівель в Україні, на редакцію здійснювався такий шалений тиск, що в редакційній передовиці було вирішено не казати жодного поганого слова про ТПУ — були опубліковані лише офіційні висновки СБУ про корупцію в сфері державних закупівель, які розкривають злочинну схему викачування бюджетних коштів, побудовану ТПУ.
Зі звіту, розміщеного на сайті Тендерної палати України, випливає, що загальний обсяг державних закупівель, здійснений під її контролем, досяг суми 8,753 млрд грн. Отже, «консалтингові послуги» ООО «Європейське консалтингове агентство» за 2006 рік коштували державному бюджету приблизно 87 млн. грн...
Інтернет-видання govori.info у вересні розмістило список контактів співробітників Тендерної палати. Саме вони несуть відповідальність за безконтрольне розбазарювання бюджетних коштів в 2006 році — таким чином, кожен свідомий громадянин може зв`язатися з цими особами і спитати, чи залишилась у них ще хоч крапля совісті, щоб вийти з цієї ганебної гри і публічно розповісти українському народові, як його грабують.
Варто також звернути увагу на імена народних депутатів, за чиєю законодавчою пропозицією і з чийого благословення налагоджено грабіжницьке викачування коштів з державного бюджету під виглядом «громадського контролю». Їх список розміщено на офіційній сторінці ТПУ в розділі «Керівництво»:
Почесний Президент Тендерної палати України, народний депутат України
Богатирьова Раїса Василівна (голова фракції Партії регіонів).
Перший Віце-президент Тендерної палати України, народний депутат України Ляпіна Ксенія Михайлівна (фракція «Наша Україна»).
Перший Віце-президент Тендерної палати України, народний депутат України Кириченко Людмила Федорівна (фракція «Партії регіонів»).
Голова Наглядової ради Тендерної палати України, народний депутат України Ткаченко Олександр Миколайович (фракція «Комуністичної партії України»).
Голова З’їзду Тендерної палати України, народний депутат України Одайник Микола Миколайович (блок «Наша Україна»; подейкують, що цей пан і є автором даної корупційної схеми).
Ці «народні» обранці, «кришуючи» відвертий грабіж державного бюджету, майже напевне мають від цього чималий зиск. Отож, кожен свідомий громадянин України може знайти контакти їх приймалень на офіційному сайті Верховної Ради, зателефонувати за цими номерами або написати електронного листа такого змісту: «Я плачу податки не для того, щоб ви їх розкрадали! Негайно припиніть діяльність Тендерної Палати України, що розбазарює бюджетні кошти!». Щоб потім, відповідаючи перед судом громадської думки, вони не казали, що нічого не знають про корупційні схеми в системі держзакупівель, повідомляє сайт Майдан

Первый заместитель Главы Секретариата Президента Арсений Яценюк считает, что Президент Виктор Ющенко, подписывая закон об изменениях к Закону о госзакупках, действовал по принципу выбора меньшего из двух зол. Об этом он сказал в среду, комментируя поддержку Президентом изменений к Закону о госзакупках, которые раньше были раскритикованы в СМИ, передает www.uadaily.net
Яценюк отметил, что Президент считает этот закон очень несовершенным, однако он был вынужден его подписать, поскольку в противном случае, по словам Яценюка, с начала года невозможно было бы провести ни одной государственной закупки. По его словам, в таком случае Президент действовал бы в интересах Тендерной палаты Украины, поэтому, считает Яценюк, из двух зол Президент выбрал меньшее. «У нас была чрезвычайно сложная ситуация, не налагать вето – это значит оставить закон в той редакции, которая еще в три раза хуже, чем принятая Радой», — отметил Яценюк. «Если его подписывать, то хотя бы полная, простите дурня, которая была в предыдущем законе, частично изъята», — прибавил он.
Яценюк также напомнил, что Ющенко при этом написал парламенту и Кабмину письма с предложениями относительно данного закона, которые нужно немедленно урегулировать, чтобы закон мог работать.
Напомним, что раньше отдельные общественные организации призывали Президента наложить вето на изменения к Закону о госзакупках, принятые парламентом 1 декабря 2006 года.
Президент Виктор Ющенко подписал принятый Верховной Радой Украины 1 декабря 2006 года Закон Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по вопросам закупки товаров, работ и услуг за государственные средства».

Сегодня глава секретариата президента Виктор Балога планирует провести совещание по поводу принятого 1 декабря закона «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по вопросам закупок товаров, работ и услуг за государственные средства».
Президент готовит вето на принятый закон. В распоряжение «і» попали тезисы этого вето.
Напомним, что новый закон о госзакупках вступил в силу 17 марта этого года. Согласно его нормам Минэкономики потеряло право контроля над проведением закупок за бюджетные средства, передав эти полномочия целому ряду ведомств, в частности, Антимонопольному комитету (АМК), Тендерной палате и Верховной Раде. Три недели назад 362 депутата без обсуждения проголосовали по ускоренной процедуре за изменения в упомянутые законы о закупке товаров, работ и услуг. Статус специального уполномоченного органа по контролю над госзакупками остался за АМК, но основные функции контроля и надзора были переданы межведомственной комиссии по вопросам госзакупок.
В готовящемся к обнародованию президентском вето подчеркивается, что таким образом была ликвидирована «централизованная система координат и контроля госзакупок», а базовыми экспертно-оценочными и регуляторными функциями в полной мере наделена Тендерная палата, которая собственные полномочия использует некорректно. В частности, для «навязывания государственным заказчикам платных услуг сети консалтинговых структур, связанных между собой родственными связями». При этом Виктор Ющенко ссылается на данные СБУ, что в эту сеть входят около 15 коммерческих фирм. Убытки госбюджета от деятельности сети, по подсчетам Службы безопасности, могут составить не менее 500 млн. грн. А в Контрольно-ревизионном управлении приводят еще более неутешительную статистику —«несколько миллиардов гривень, то есть около 5% общего объема госзакупок в год».
Также президент обращает внимание на то, что законодательные нововведения, инициированные Василием Цушко (СПУ), Раисой Богатыревой (Партия регионов), Александром Ткаченко (КПУ) и Сергеем Сасом (БЮТ), стали причиной усиления кризисной ситуации в сфере госзакупок: уменьшилось количество участников открытых торгов, фактически тендеры стали проводиться формально, происходит блокирование использования госсредств.

Автор: Светлана КРЮКОВА, газета «Економические известия»