ЗАКУПІВЛІ ДЕРЖАВИ: ЧИЯ ВІЗЬМЕ?

З кожним днем наближається парламентська сутичка за ключові повноваження з контролю над сферою державних закупівель. І вона може стати не менш напруженою, ніж бюджетна, яка нині триває. Бійка майже неминуча: про необхідність удосконалити чинну редакцію профільного закону вже заявило чимало поважних представників як законодавчої, так і виконавчої влади. Та й ціна питання дуже велика: йдеться про контроль над витрачанням десятків і навіть сотень мільярдів.
Кабмін, схоже, відстоюватиме власний законопроект. Питання тільки в тому, як наполегливо. Адже варіантів, альтернативних урядовому, у Верховній Раді накопичилося майже три десятки. З огляду на великі можливості окремих суб’єктів законотворчого процесу вертіти, як дишлом, не тільки регламентними, а й конституційними нормами, результат цього протистояння ще не визначений.
«Сума на держзакупівлі в наступному році буде чимала, тільки з держбюджету буде використано близько 50 мільярдів. А ще мільярди гривень за різними державними підприємствами або компаніями, де контрольний пакет належить державі», — повідомив журналістам ще наприкінці вересня, коли був підготовлений проект бюджету-2007, заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський. За його словами, структура держзакупівель наступного року має зазнати серйозних змін. «Значно збільшуються витрати на будівництво, на житлово-комунальний сектор, держава більше закуповуватиме будівельних матеріалів, більше закуповуватиме авіатехніки та робитиме замовлень на проекти в машинобудівних галузях», — повідомив А.Мярковський.
Як бачимо, відповідно до процедур держзакупівель буде витрачено близько третини запланованих коштів, записаних у видатковій частині держбюджету України на наступний рік. З урахуванням місцевих бюджетів і вищезгаданих паном Мярковським витрат держпідприємств, ринок закупівель держструктур оцінюється в «приблизно понад 120 млрд. грн.» Принаймні таку «ціну питання» озвучив спікер Верховної Ради Олександр Мороз.
За «обережними» оцінками деяких експертів, «близько 10% держкоштів на ці цілі витрачаються або нецільовим чином, або попросту на «відкоти» через корупційні схеми». Заслуговує на увагу і заява глави Рахункової палати про те, що «кожна четверта гривня з державного бюджету сьогодні використовується не за призначенням — незаконно чи неефективно». Ці оцінки мають право на існування. Адже поняття «відкіт» уже настільки міцно вкоренилося в повсякденній підприємницькій діяльності в нашій країні, що найчастіше це навіть не сприймають, як щось погане чи неправомірне.
З проблемою корупції в цій сфері держава намагається боротися вже не перший рік (див. довідку на стор. 9). Наскільки успішно — усім добре відомо. Процедури ускладнюються рік у рік. Перевіряльників — греблю гати. Тут вам і КРУ, і Рахункова палата, і Генпрокуратура, і СБУ. І що з того?
Саме добрими та світлими намірами мотивувалося подолання президентського вето і затвердження в лютому ц.р. депутатським корпусом чинної редакції Закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Але виявилося воно, мабуть, не меншим законотворчим «ляпсусом», аніж історія з мораторієм на підвищення комунальних тарифів.
Звісно, народним обранцям не можна не дорікнути в зайвому поспіху і неуважності при ухваленні спірних положень нинішньої редакції закону про держзакупівлі. Хоча й не можна, напевно, як це роблять деякі злі язики, звинувачувати в продажності всіх 314 депутатів, які за нього проголосували. Більшість нардепів, імовірніше за все, голосували «за ідею» — у пориві помсти уряду та президенту за зраду національних інтересів під час підписання газових угод. Та й оприлюднений буквально напередодні звіт Рахункової палати про виявлені нею порушення при проведенні держзакупівель на загальну суму майже 4 млрд. грн. був дуже доречним...
Це тільки урядові та президентські законопроекти мають обов’язково супроводжуватися висновками Головного юридичного або Науково-експертного управління ВР. А для депутатських законодавчих ініціатив їхня відсутність — не перешкода. Як не перешкода і негативні висновки цих управлінь про «якусь» суперечність Конституції України щодо поділу державної влади на виконавчу, законодавчу та судову (стаття 6). Ну і що з того, що стаття 75 Основного Закону визначає Верховну Раду єдиним органом законодавчої влади? І до переліку її повноважень, визначених статтями 85 і 89 Конституції, входять в основному законотворчі, кадрові та контрольні функції, але аж ніяк не функції виконавчої влади. Відповідно до статті 98 Основного Закону, контроль за надходженням і використанням коштів держбюджету (але знову-таки, без дозвільних функцій) від імені ВР здійснює Рахункова палата.
Але до чого тут Конституція, якщо комусь із законодавців так хочеться хоч якимось чином долучитися не тільки до контролю, а й до використання державних мільярдів! Пишемо «правильний» закон, створюємо спецкомісію при Рахунковій палаті і наділяємо її найбільш вагомими вимогливими дозвільними функціями. Тим більше, що чиновники під законом про корупцію ходять, а тут спробуй-но когось притягнути до відповідальності.
Привід? Ну, як же, виконавча влада зі своїми обов’язками справляється зовсім погано — он скільки зловживань! Необхідний громадський контроль. Хто зможе посперечатися з цим твердженням? Тим більше що створювати громадські спостережні ради при держструктурах зараз так модно. Але головне питання полягає в тому, якими функціями при цьому наділити громадських контролерів.
У нинішній редакції закону про держзакупівлі цими функціями наділено Спілку громадських організацій «Тендерна палата України». Тендерна палата одержала право делегувати трьох своїх представників у спеціальну комісію при Рахунковій палаті. Це — третина її складу, тоді як від імені самої Рахункової палати, Державної контрольно-ревізійної служби й Держказначейства туди входять лише по одному представникові. Ще три кандидатури визначаються за пропозицією профільного комітету ВР, функції якого з незрозумілих причин перейшли до комітету з питань фінансів і банківської діяльності, в якому трудиться більшість ініціаторів останніх парламентських законодавчих нововведень до держзакупівельного закону.
Крім цього, з 17 березня ТПУ одержала право на:
— роз’яснення порядку застосування закону;
— визначення переліку ЗМІ, які відповідають вимогам щодо інформування про держзакупівлі;
— узгодження закритих процедур закупівель;
— розгляд скарг;
— публікацію в друкованому органі інформації про торги;
— контроль за здійсненням держзакупівель.
Чи не забагато? Функції уповноваженого державного органа, що перейшли від Мінекономіки до АМКУ, після їх різкого урізання виглядають набагато скромніше.
Головне питання, яке й стало тепер каменем спотикання, полягає не в тому, яка держструктура буде від імені держави виконувати функції уповноваженого органу. А в тому, чи зможе виконавча влада повернути собі ключові дозвільні функції, наскільки відкритою й колегіальною буде при цьому процедура прийняття рішень, а також якою мірою та на яких засадах у цьому процесі мають брати участь громадські та парламентські контролери.
За вісім місяців, що минули після прийняття нинішньої редакції закону про держзакупівлі, з його різкою критикою встигли виступити керівники мало не всіх відомств виконавчої влади й найбільших підприємств. Причому як при старому, так і при новому Кабміні. Матеріали з цієї проблеми планувалися до розгляду на спеціальній нараді Ради національної безпеки й оборони ще при прем’єрстві Єханурова. Кабмін Януковича теж включив внесення змін до закону про держзакупівлі в число «невідкладних антикризових заходів».
І що ж? Діло начебто рухається, але якось надто мляво. Наприклад, поданий урядом на розгляд ВР законопроект про зміни до закону про держзакупівлі (№1209-15 від 05.10.06) не містить позначки про першочерговість. Під час першого й поки що єдиного засідання створеної парламентом за дорученням його спікера робочої групи урядовий проект уже піддали нищівній критиці його опоненти. І вже з’явився проект постанови про його відхилення (№1209-15П від 10.10.2006, автор — М.Одайник). На тій підставі, що проект «грубо суперечить нормам Конституції України і чинного законодавства».
Однак усієї цієї критики так і не почув навіть заступник міністра, котрий представляв урядовий законопроект на засіданні робочої групи. Він приїхав, виконав формальності з подання — і поїхав.
На засіданні урядового комітету, яке відбулося у четвер, 2 листопада, було прийнято рішення не підтримувати альтернативних депутатських законопроектів, а взяти за основу початковий кабмінівський.
В аргументах секретаріату Кабміну, схвалених на засіданні комітету, є висновок, що запропоновані парламентаріями ініціативи «здебільшого мають однаковий характер».
І їх умовно можна поділити на дві категорії.
До першої належать законопроекти, якими пропонується внести зміни щодо:
— виведення деяких предметів закупівлі з-під дії закону;
— спрощення порядку закупівель для підприємств, які належать державі, або узагалі виведення закупівель цих підприємств із сфери дії закону;
— урахування особливостей проведення закупівель для окремих специфічних товарів і послуг.
До другої категорії належать законопроекти, якими пропонується внести окремі позитивні зміни, не вирішуючи головних проблемних питань, або внести незначні редакційні зміни до закону, зокрема, виклавши його в новій редакції.
Частина пропозицій має конструктивний характер. Частина, навпаки, погіршує і без того непросту ситуацію, яка склалася в цій сфері.
При цьому жодний із запропонованих законопроектів не усуває всіх головних існуючих проблем і недоліків. А урядовий законопроект, на думку його розробників, загалом враховує ті пропозиції народних депутатів, котрі спрямовані на удосконалення чинного законодавства у сфері держзакупівель.
Тож офіційна позиція уряду залишилася незмінною. Однак чи відповідає форма реальному змісту? Адже контроль над Тендерною палатою представники антикризової коаліції вже й так отримали: ще в серпні її почесним президентом стала Раїса Богатирьова, першим віце-президентом палати — Людмила Кириченко (Партія регіонів), а головою спостережної ради — Олександр Ткаченко (Компартія). Представників НУ теж ніби не скривдили: головою з’їзду став Микола Одайник (блок «Наша Україна»), а на посаді ще одного першого віце-президента ТПУ залишилася Ксенія Ляпіна.
Тому не можна виключати, що Кабмін не виявить належної наполегливості у відстоюванні своїх інтересів. Недаремно ж недавно міністр економіки, заявивши в інтерв’ю «Контрактам», що «позиція членів уряду з цього питання однозначна — систему потрібно змінювати», зробив застереження, що не знає, що з усього цього вийде. Та й зовсім ще свіжа історія рясніє прикладами того, як ті чи інші законодавчі ініціативи виконавчої влади при проходженні через жорна парламентських комітетів «дивом» оберталися проти неї самої.
А нам залишається лише спостерігати за цим процесом і сподіватися, що цього разу законодавче вирішення питання буде максимально вивіреним і зваженим. І відповідатиме не інтересам окремих груп, які прикриваються «правильними» гаслами, а всієї держави та її громадян.
Р.S. При підготовці цього матеріалу ми свідомо намагалися уникати якихось власних оцінок і суджень стосовно будь-яких конкретних суб’єктів процесу. Щоб за можливості дати мінімум приводів для обвинувачень у їхній хибності й упередженості, а також для погроз судовими позовами.
Слід звернути увагу, що претензії вже отримали не лише ми, а й багато наших колег — видання і журналісти, котрі публікували матеріали на тему держзакупівель. А найактивніших «порадували» повістками до залу суду. Сім позовів одержали газета «День», журналіст «України кримінальної» Олексій Святогор і видання «Державні закупівлі України». На адресу журналіста Андрія Марусова (веб-сайт «Е-Урядник») надійшло 33 (!) судові позови. Судді ж Деснянського райсуду, до якого потрапили ці позови, стверджують, що їм уже відомо про понад 40 позовів.
Пана Марусова визвалися безплатно захищати адвокати Програми правового захисту й освіти ЗМІ IREX У-Медіа. Хоча й вони стверджують: навіть коштів програми недостатньо, щоб адвокат був присутній на кожному судовому засіданні.
Що ж, нехай правомірність як журналістських висловлювань і оцінних суджень, так і висунутих до авторів претензій справді оцінює суд. Ось тільки дуже хотілося б, щоб судові вердикти теж були максимально неупередженими й об’єктивними.
P.P.S. Аби дати можливість аргументувати свою позицію одному з ключових суб’єктів у сфері держзакупівель — Тендерній палаті України, «ДТ»» понад два тижні тому надіслало на адресу цієї організації офіційного листа з проханням відповісти на, слід визнати, непрості запитання, що цікавлять нас. Ми готові опублікувати відповіді ТПУ, щойно вони надійдуть у редакцію.
Хронологія законотворчості
11 липня 2000 р. — набула чинності перша редакція Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», який «прийшов на зміну» Положенню про порядок організації та проведення торгів (тендерів) у сфері державних закупівель товарів (робіт, послуг) та Положенню про проведення торгів (тендерів) у будівництві, затвердженим постановами Кабміну від 28.06.97 №694 та від 01.09.98 №1369. 2003 р. — окремими законодавчими актами прийнято цілий ряд поправок до профільного закону, які були позитивно оцінені світовою спільнотою. 19 травня — у ВР зареєстровано законопроект №3519 (автори — С.Буряк, І.Кальніченко, В.Цушко), який передбачає обов’язковість плати за тендерну документацію, надання тендерного та договірного забезпечення, а також нотаріального посвідчення договору, сума якого перевищує 40 тис. євро (при цьому витрати, пов’язані з нотаріальним оформленням договору, покладаються на учасника-переможця). 2004 р.
30 червня — до вже схваленого в першому читанні урядового законопроекту (№4147, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України») щодо оподаткування культурних цінностей, які ввозяться на митну територію держави, після розгляду в комітеті фінансів ВР за ініціативою народних депутатів вноситься ряд істотних доповнень, якими пропонуються зміни до закону про держзакупівлі. А саме: встановлюється обов’язковість вимоги від учасників торгів про надання тендерного та договірного забезпечення (в більшості випадків це потребує витрат, які згодом включаються учасниками до цін їхніх пропозицій); обов’язковість плати за тендерну документацію і обов’язковість розміщення блоку інформації про державні закупівлі в інформаційних системах у мережі Інтернет, до яких законом висуваються жорсткі вимоги.1 липня — ВР України приймає закон із вищезазначеними змінами.
На нього, а також на два аналогічні (від 06.10.04 №2057-ІV та від 18.11.04 №2188-ІV) президент тричі накладає вето (22.07.04, 26.10.04 та 04.12.04). 21 грудня — парламент долає вето президента від 04.12.04 р. на закон №2188-ІV від 18.11.04 р.2005 р.
11 січня набуває чинності новий закон про держзакупівлі (із змінами, внесеними законом від 18.11.04 р. №2188-ІV). 4 квітня — уряд передає до парламенту проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» як невідкладний для прийняття (№3519-1).16 червня — за ініціативою депутатів А.Семиноги, П.Буждигана, В.Хомутинніка, О.Лукашука ВР приймає інший варіант змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» на основі вищезгаданого депутатського законопроекту №3519 від 19.05.2003 р. (набув чинності 23.08.2005 р.). Функції громадського контролю за сферою держзакупівель закріплюються за спілкою громадських організацій «Тендерна палата України». Серед цих функцій, зокрема, розгляд скарг і видання інформаційного бюлетеня, надання дозволу на застосування неконкурентної процедури — закупівлі в одного учасника. 15 грудня — у другому читанні ВР приймає законопроект депутата С.Осики (№8015 від 27.07.2005 р.), незважаючи на негативний висновок Головного юридичного управління ВР про те, що більшість його положень включені профільним комітетом до тексту законопроекту під час підготовки до другого читання (а отже, не розглядалися у першому читанні та не відповідають концепції проекту, прийнятого 3.11.2005 р. у першому читанні) а також що значна їх частина суперечить Конституції та законам України. 22 грудня представництво Світового банку в Україні направляє на адресу прем’єр-міністра Єханурова офіційного листа, в якому висловлюється стурбованість з приводу наслідків такого рішення ВР. 2006 р.
13 січня — з урахуванням зауважень уряду, Головного юридичного управління ВР України та Світового банку президент накладає вето на закон. 28 лютого — парламент долає вето.17 березня — набирає чинності нинішня редакція Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».10 серпня — перший віце-прем’єр міністр М.Азаров дає доручення міністерствам економіки, фінансів, юстиції, а також СБУ та АМКУ протягом десяти днів «на підставі всебічного аналізу ситуації, яка склалася в системі державних закупівель, подати Кабінету міністрів пропозиції щодо вдосконалення функціонування системи».30 серпня — розпорядженням №478-р від 30.08.2006 р. «Про затвердження Плану невідкладних заходів щодо подолання кризових явищ...» до цього документа включено розробку законопроекту про внесення змін до Закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».8 вересня — голова Верховної Ради О.Мороз проводить нараду з питань державних закупівель. За її результатами він дає доручення групі народних депутатів до 1 жовтня ц.р. підготувати закон чи нову редакцію закону. Групу з опрацювання законодавчих пропозицій очолює керівник фракції Соцпартії В.Цушко.5 жовтня — Кабінет міністрів вніс на розгляд до ВР проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» (№1209-15). 31 жовтня — урядовий законопроект розглянуто на засіданні комітету ВР з питань економічної політики і рекомендовано для прийняття в першому читанні.
На сьогодні у парламенті вже зареєстровано понад 20 депутатських законопроектів про внесення змін до закону про держзакупівлі.

Служба безпеки України: Фактично ліквідовано централізовану систему координації та контролю держзакупівель
Один із офіційних запитів ми надіслали на адресу голови Служби безпеки України. Адже саме за цією інституцією, згідно з законом, закріплено обов’язок «здійснювати інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами державної влади та управління України внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально-економічного будівництва, науково-технічного прогресу, екології та інших питань, пов’язаних з національною безпекою України».
Наприкінці минулого тижня ми отримали офіційну відповідь (лист від 25.10.06 р. № 8/1-42779). Вона містить інформацію, з якою ми вважаємо за необхідне ознайомити читачів.
— Судячи з окремих заяв, «у системі державних закупівель України розгортається справжня криза, що загрожує національній безпеці, через впровадження останньої редакції закону про держзакупівлі. Чи справді це так?
— Проведений Службою безпеки моніторинг ситуації у регіонах дає підстави стверджувати про критичний стан функціонування системи державних закупівель, що виявляється у дестабілізації виробничого процесу державних підприємств, зриві виконання цільових програм та створенні передумов до виникнення надзвичайних подій у життєво важливих сферах економіки.
Зокрема, фактично ліквідовано централізовану систему координації і контролю держзакупівель, що забезпечувала розвиток цієї складової в рамках єдиної державної політики. Базовими експертно-оціночними та регуляторними функціями у повній мірі наділений лише орган громадського контролю — спілка громадських організацій «Тендерна палата України» (далі — ТПУ), яка, як свідчать численні скарги розпорядників бюджетних коштів, надані повноваження використовує для нав’язування державним замовникам платних послуг мережі пов’язаних між собою засновницькими та родинними зв’язками консалтингових структур.
Неможливість здійснення будь-яких закупівель у рамках Закону без отримання інформаційних послуг підприємств зазначеної мережі створила передумови до зриву виконання бюджетних програм — від соціального забезпечення населення до обороноздатності держави.
Довідково. В Одеській області зірвано заходи по виконанню передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» берегоукріплювальних робіт на суму близько 76 млн. грн. в рамках Комплексної програми подальшого розвитку інфраструктури острова Зміїний.
Гальмування процесу освоєння бюджетних коштів у Львівській області на суму 400 млн. грн., у тому числі 40 млн. грн. — на запобігання аварійним ситуаціям та техногенним катастрофам у житлово-комунальній сфері, створило передумови до настання надзвичайних подій.
В АР Крим виникла загроза призупинення функціонування шести республіканських лікувальних закладів; не функціонує радіологічне відділення республіканської лікарні ім. Семашка.
Фактично припинені на теперішній час закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб Збройних Сил України, що ставить під загрозу виконання ними завдань із забезпечення обороноздатності держави.
Враховуючи середньорічну вартість обсягів державних закупівель, фахівцями прогнозується за вказаних обставин не передбачене зростання видатків державного бюджету у 2006 році в розмірі понад 500 млн. грн. без урахування вже запланованих державними, казенними та комунальними підприємствами витрат.
Крім цього, складність суміщення регламентованих Законом тендерних процедур з динамікою виробничого процесу державних, казенних, комунальних підприємств і господарських товариств, в яких державна частка акцій перевищує 50%, створила загрозу блокування їх виробничої діяльності та передумови до тяжких техногенних наслідків.
Довідково. Двомісячне припинення поставок комплектуючих (термін проведення однієї процедури становить від 30 до 45 діб) тільки державним підприємством «Науково-випробувальний комплекс газотурбобудування «Зоря — Машпроект» призведе до недоотримання близько 131 млн. грн. за готову продукцію, зменшення надходжень до бюджету на суму 3 млн. грн. та можливих штрафних санкцій за зовнішньоекономічними контрактами на суму понад 10 млн. грн. Фахівці підприємства вважають, що задоволення потреб комплексу газотурбобудування вимагає проведення в 2006 році понад 400 тендерів закупівлі комплектуючих на загальну суму понад 50 млн. грн.
У ході реалізації КП «Водоканал» (м. Запоріжжя) проекту реконструкції очисних споруд м.Запоріжжя, у зв’язку із ненаданням ТПУ завірених копій документів про оголошення тендера, виникла загроза зриву фінансування ЄБРР проекту на загальну суму 8,6 млн. дол. США.
Аналогічна ситуація має місце і в галузі енергетики. Зокрема, для забезпечення функціонування Південноукраїнської атомної електростанції протягом 2006 року необхідно провести понад 670 тендерних процедур закупівель на загальну суму понад 159 млн. грн. У зв’язку із вищезазначеними чинниками станом на 24 квітня поточного року не було укладено жодного договору на закупівлю товарно-матеріальних цінностей для планових ремонтних кампаній на першому і третьому енергоблоках атомної електростанції (повинні були розпочатися з травня поточного року), що, в свою чергу, створило передумови до зниження загального рівня безпеки АЕС. При цьому, за підрахунками фахівців, виконання ускладнених за рахунок інформаційних і консалтингових послуг тендерних процедур потребує додаткових витрат у розмірі 500 тис. грн.
Зазначені проблемні питання також характерні для Чорнобильської АЕС та інших енергетичних підприємств.
Законодавчі зміни викликали негативну реакцію з боку Світового банку, Європейської Комісії, які не тільки оцінюють їх як погіршення керованості системи держзакупівель, а й ставлять під сумнів доцільність продовження в подальшому позики на Програму стратегії розвитку у цій сфері та прогнозують у цьому зв’язку негативний вплив на реалізацію планів України щодо вступу до COT і ЄС.
— Чи вживає Служба безпеки якихось заходів із цього приводу?
— За результатами розгляду законопроекту про внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» Службою безпеки України ще в грудні 2005 та січні 2006 року інформувалося Міністерство економіки України.
З метою локалізації можливих кризових явищ у сфері державних закупівель, а також на виконання доручення прем’єр-міністра України від 10.06.06 р. №21708/0/1-06, у червні поточного року нами поінформовано Антимонопольний комітет України з пропозиціями щодо внесення змін до чинного законодавства, які б передбачали:
— створити державну спеціалізовану інформаційну систему в мережі Інтернет за участю Антимонопольного комітету, Міністерства транспорту та зв’язку, Служби безпеки та Міністерства економіки України, одночасно визначити порядок застосування вимог технічного захисту інформації окремо для оприлюднення інформації про тендерні процедури та здійснення електронних закупівель. Створити державне друковане видання. Функції контролю за роботою інформаційної системи і видання, а також за виконанням державними замовниками нормативних вимог щодо обов’язковості оприлюднення інформації про тендерні процедури покласти на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань координації закупівель;
— з метою забезпечення гласності та прозорості тендерних процедур, запобігання корупції зберегти присутність у всіх складових системи держзакупівель громадського контролю у формі, визначеній ст. 17-1 ч. 1-3 діючого закону про держзакупівлі, на засадах законів України «Про об’єднання громадян», «Про звернення громадян», «Про інформацію»;
— розробити та внести на розгляд Кабінету міністрів України порядок застосування Закону державними підприємствами, віднесеними до стратегічно важливих, підвищеної небезпеки, з безперебійними циклами виробництва, а також здійснення закупівель, спрямованих на збереження життя і здоров’я громадян України.
На сьогодні у Верховній Раді України зареєстровано понад 20 законопроектів про внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», зокрема, №1209-15, внесений Кабінетом міністрів у жовтні ц.р. Активність законодавчої ініціативи у цій сфері пояснюється недосконалістю чинного Закону (введений в дію 17.03.06 р.), яка призвела до виникнення ряду кризових явищ (за висновками міністерств економіки, фінансів, юстиції, Головного юридичного управління Верховної Ради України, нововведення суперечать Конституції, Бюджетному кодексу, цілому ряду Законів України, містять передумови до розбалансування системи державних закупівель у розрізі виконання бюджетних програм).
— Чи вивчала СБУ оприлюднену представниками деяких ЗМІ інформацію (з посиланням на документальні підтвердження Мін’юсту та Головного міжрегіонального управління статистики в Києві, копії яких є в розпорядженні редакції «ДТ») про те, що в системі держзакупівель під гаслами прозорості, громадського контролю в Україні сформувалася потенційно корупційна мережа монопольної ренти, структурами якої фактично монополізовано консалтинговий та інформаційний супровід державних закупівель, ринок надання тендерного забезпечення? У руках мережі опинилися інструменти прямого контролю над найбільш корупційно небезпечними процедурами закупівель — в одного учасника і з обмеженою участю. Чи вбачає СБУ в діях окремих осіб, причетних до функціонування ТПУ, ознаки протиправної діяльності?
— Починаючи з 2001 року засновники та керівники мережі 15 комерційних фірм («Центр тендерних процедур», «Центр тендерних процедур — регіони», «Європейське консалтингове агентство», ПП «Агентство з питань гарантій та інвестицій» та ін., далі — Мережа), створених під егідою громадської організації «Центр тендерних процедур і бізнес-планування», ініціювали впровадження комерційних взаємовідносин у процедури державних закупівель. Зокрема ними було оформлено авторські права на методику застосування положень закону при оформленні тендерних процедур та їх оприлюднення в мережі Інтернет. Згодом, шляхом ініціювання внесення послідовних змін до початкового Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» Мережа забезпечила обов’язковість використання державними організаціями та підприємствами, а також постачальниками товарів, робіт і послуг платних послуг підприємств, що входили до неї.
Законодавчо впроваджено орган громадського контролю — ТПУ, керівництво якою донедавна здійснювали засновники вказаних консалтингових структур та їх зв’язки.
Довідково. Створення виняткових умов для остаточного завоювання Мережею домінуючого статусу в сфері держзакупівель відбулося 17.03.06 р. із вступом в дію Закону шляхом подолання ініційованого Кабінетом міністрів, міністерствами економіки, фінансів та Службою безпеки України вето президента України від 13.01.06 року.
У результаті, регуляторні (розгляд скарг про порушення Закону, узгодження процедур з обмеженою конкуренцією) функції делеговано ТПУ спільно із Спеціальною контрольною комісією при Рахунковій палаті України (далі — Комісія, троє із дев’яти членів представляють ТПУ) та формально супроводжуються Антимонопольним комітетом України (спеціальний уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань координації держзакупівель).
З квітня поточного року ТОВ «Європейське консалтингове агентство» (далі — ТОВ «ЄКА») спрямувало низку скарг до Комісії, по суті яких висувається вимога про обов’язковість публікацій в інтернет-системі зазначеного ТОВ оголошень про здійснення вказаними замовниками тендерних процедур у 2005 році. Скарги ТОВ «ЄКА» задовольняються Комісією на підставі вищевказаного висновку ТПУ. За офіційними даними Рахункової палати України (лист на адресу прем’єр-міністра України №10-1124 від 21.06.2006), із 2,6 тис. скарг, що надійшли на адресу Комісії, — 40% становлять скарги ТОВ «ЄКА». Проведений аналіз причин і наслідків різкого збільшення кількості цих скарг, практики їх задоволення Комісією свідчить про передумови до створення напрацьованої схеми блокування тендерних процедур, яка одночасно сприяє зростанню прибутків ТОВ «ЄКА» та інших підприємств Мережі.
Довідково. Скаржники у багатьох випадках жодного стосунку до тендерних процедур, відносно яких проводились оскарження, не мали, а використовували при цьому положення ч. 1 ст. 36 Закону щодо можливості оскарження рішення, дії або бездіяльності замовника перед Комісією будь-яким учасником або іншою особою. Таким чином, будь-яка фізична чи юридична особа з будь-яких мотивів може подати скаргу до Комісії, зупинивши процедуру закупівлі на термін до 20 діб.
За наявною інформацією, Антимонопольний комітет України (далі — АМКУ) констатував факт численних звернень замовників — бюджетних організацій про системний характер зазначених дій ТОВ «ЄКА», у зв’язку з чим рішенням за №10-рк від 04.04.06 р. Комітетом надано рекомендації щодо припинення цією комерційною структурою нав’язування консалтингових послуг.
У зв’язку із невиконанням вказаних рекомендацій Комітетом прийнято рішенням щодо визнання ТОВ «ЄКА» монополістом, який порушив законодавство про захист економічної конкуренції. Це рішення зобов’язувало ТОВ «ЄКА» припинити зазначені порушення та сплатити до державного бюджету штраф у сумі 100 тис. грн. Однак досі вказані правопорушення продовжують мати місце.

Антимонопольний комітет: Заяви про крах системи закупівель перебільшені

На прохання «ДТ» позицію Антимонопольного комітету України щодо ситуації на ринку державних закупівель та необхідних законодавчих змін прокоментував голова відомства Олексій КОСТУСЄВ.

— В одному з останніх інтерв’ю ви зазначили, що АМКУ розробив власний законопроект про внесення змін до нинішньої редакції закону про держзакупівлі. В чому полягають основні пропозиції Комітету? В чому вони не узгоджуються з урядовим законопроектом?
— По-перше, у своєму законопроекті ми пропонували створення міжвідомчої комісії як колегіального органу, який би усунув дублювання функцій при прийнятті рішень за розглядом скарг на порушення процедур державних закупівель та погодження закупівель з обмеженою участю і в одного учасника.
По-друге, його положення спрямовувалися на подальше вдосконалення системи державних закупівель. Зокрема, шляхом підняття вартісних меж закупівель державними підприємствами, спрощення механізму розгляду скарг та погодження застосування окремих процедур закупівель, розв’язання проблем, пов’язаних із оприлюдненням інформації про торги, внесенням їх учасниками тендерного забезпечення та виконанням договору про закупівлі.
Наші пропозиції щодо змін були спрямовані на сприяння у залученні до процедур державних закупівель більшої кількості учасників, а також на підвищення їх відповідальності перед замовниками. Досягти цього пропонувалося шляхом розвитку добросовісної конкуренції серед учасників торгів та впровадженням реєстру недобросовісних учасників.
Проте уряд подав до Верховної Ради інший законопроект. Водночас, створена за ініціативою прем’єр-міністра Віктора Януковича та спікера Олександра Мороза спільна робоча група готує новий законопроект, до якого має увійти найкраще, в тому числі з того, що запропонували ми. Фахівці АМКУ беруть активну участь у роботі цієї групи, і, наскільки мені відомо, узгоджений законопроект наразі вже підготовлено. Саме Верховна Рада тепер має визначити принципи і правила ефективної діяльності системи державних закупівель.
Як керівник конкурентного відомства, я погоджусь з будь-яким рішенням парламенту. Але якщо контроль за державними закупівлями залишиться за АМКУ, ми повинні продовжити виконувати ці функції з необхідним нормативним, організаційно-кадровим та фінансовим забезпеченням.
— Чи потребують перегляду повноваження Тендерної палати України у сфері державних закупівель?
— Питання ролі та місця Тендерної палати, а також пошуку шляхів підвищення конкуренції під час оприлюднення інформації про державні закупівлі залишилися неузгодженими під час підготовки законопроекту про внесення змін. Це пов’язано з істотними розбіжностями у позиціях учасників узгоджувальної наради. Натомість, я вважаю, що депутати в парламентському комітеті з питань фінансів та банківської діяльності внесуть слушні пропозиції щодо забезпечення реального громадського контролю за діяльністю у цій сфері.
— Як ви можете прокоментувати офіційну заяву Світового банку, що «залучення Антимонопольного комітету до нагляду, моніторингу та координування державних закупівель набагато перевищує звичайну роль та компетенцію такої установи, адже зазвичай вона відповідає за нагляд за конкурентною політикою у секторі підприємництва»?
— Саме добросовісна конкуренція серед учасників державних закупівель є основним із принципів, які дозволять реалізувати головну мету Закону — створити конкурентне середовище у цій сфері. А хто, скажіть, краще, ніж АМКУ, може забезпечити розвиток добросовісної конкуренції?
Світовий досвід справді свідчить, що такий підхід до створення ефективного конкурентного середовища у сфері закупівель був, є і повинен бути. Ще багато років тому країни з розвинутою економікою передбачали в законодавстві про держзакупівлі надання відповідних функцій саме антимонопольним відомствам. Це дало змогу запобігати, виявляти та припиняти порушення у вигляді недобросовісної конкуренції під час здійснення держзакупівель. Як наслідок, у цій сфері створювалося здорове конкурентне середовище. Серед таких країн США, Франція та Німеччина, а на сьогодні — Росія та Казахстан.
— Які ще показники, крім збільшення кількості оголошень про проведення відкритих торгів, свідчать про підвищення прозорості у сфері державних закупівель?
— Насамперед зростання кількості оголошень свідчить про збільшення активності при проведенні конкурентних процедур державних закупівель і спростовує заяви, які лунали з вуст окремих експертів, про крах цієї системи. У третьому кварталі цього року кількість проведених торгів за конкурентними процедурами закупівель зросла в 1,4 разу порівняно з аналогічним періодом минулого року. І це вказує на збільшення відсотка конкурентних процедур закупівель у загальній кількості проведених торгів.
— Чому затримується створення державної спеціалізованої інформаційної системи в мережі Інтернет та державного друкованого видання для оприлюднення інформації про тендерні процедури? Це дало б змогу значно обмежити комерційну складову в процедурах державних закупівель.
— Ця проблема неодноразово порушувалася під час узгоджувальних нарад з питань підготовки АМКУ пропозицій щодо змін до законодавства про держзакупівлі. Зрозуміло, що створення такої інформаційної системи та друкованого видання потребує відповідних коштів, яких, на жаль, нині в бюджеті не передбачено. Саме тому ця ідея може бути реалізована в перспективі, залежно від фінансування. Однак щоб вирішити проблему оприлюднення інформації про торги шляхом розвитку конкуренції, ми запропонували зменшити бар’єри для вступу нових суб’єктів господарювання на ринок інформаційних систем.
— 26 вересня 2006 року АМКУ оприлюднив інформацію, що ТОВ «Європейське консалтингове агентство» (ТОВ «ЄКА») не визнало у своїх діях порушення законодавства про захист економічної конкуренції та подало до Господарського суду м. Києва позовну заяву про визнання недійсним рішення Комітету щодо зловживання ТОВ «ЄКА» монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з оприлюднення інформації про держзакупівлі в інформаційних системах у мережі Інтернет. Прокоментуйте, будь-ласка, цю ситуацію.
— Ми абсолютно свідомо і обґрунтовано довели до логічного завершення справу про зловживання «Європейським консалтинговим агентством» монопольним становищем. Дії товариства однозначно призвели до ущемлення інтересів замовників послуг, адже порушенню справи передували численні скарги. До речі, це відбулося саме через відсутність реальної конкуренції на ринку. Своїм рішенням АМКУ оштрафував агентство на 100 тис. грн. і зобов’язав його припинити порушення конкурентного законодавства. Проте товариство, скориставшись своїм законним правом, вирішило оскаржити наше рішення.
За заявою агентства Господарський суд м.Києва нині розглядає справу щодо правомірності прийнятого АМКУ рішення, і судове засідання має відбутися 14 листопада ц.р. Своєю ухвалою суд залучив представників Тендерної палати та Мінекономіки до всебічного розгляду справи. І це, переконаний, має посприяти прийняттю об’єктивного рішення.

Юрій СКОЛОТЯНИЙ, газета «Дзеркало тижня»

Юрий Луценко: госзакупки в Украине — классический пример покрывания высшими должностными лицами своих теневых схем

Выступая в последней передаче «Свобода слова» Савика Шустера на телеканале ICTV, министр внутренних дел Юрий Луценко заявил, что ситуация с государственными закупками в Украине — это «классический пример покрывания высшими должностными лицами своих теневых схем...», пишет сайт Е-Урядник
По словам Ю.Луценко, министерство внутренних дел начало расследование деятельности Тендерной палаты Украины и даже запланировало выемку документов, однако их в палате не оказалось, поскольку они были переданы народным депутатам на рассмотрение несуществующей контрольной комиссии парламента...
Полный текст выступления Ю.Луценко по этому поводу:
"Аналогичный вопрос — тендер... Это уже, Володя [Владимир Стретович - народный депутат, фракция "Наша Украина"], к Верховной Раде. Верховная Рада приняла закон, преодолела вето президента и дала общественной организации право контроля над тендерами с бесплатными объявлениями об условиях тендера. Никто это условие бесплатно не берет. Тендерная палата, во главе которой в наблюдательном совете стоят депутаты практически от всех фракций... собирают деньги, деньги отмывают через наполовину фиктивные фирмы. Обо всем этом мы узнаем. Приходим за выемкой документов, чтобы передать дело в прокуратуру — нет! Депутаты уже забрали все документы и изучают их в контрольной комиссии Верховной Рады. Спрашиваем у Александра Александровича Мороза: «Есть такая комиссия?» Говорит: «На тот момент, когда они это забрали, ее уже не было». Классический пример покрывания высшими должностными лицами своих теневых схем...
"
Источник: Стенограмма передачи «Свобода слова» на тему «Чи зможе корупція перемогти Юрія Луценка?», 29.09.2006

Дмитрий Табачник: «законопроектом Кабмина о госзакупках разрушается всевластие Тендерной палаты...»

Во время чата 29 сентября на Корреспондент.net вице-премьер-министр Украины Дмитрий Табачник высказал следующее мнение относительно системы тендерных закупок:
«Изменение системы тендерных закупок было произведено в соответствии с изменениями в закон о порядке к госзакупкам, принятыми парламентом. Любые решения парламента, которые становятся законом, обязательны для исполнения всеми органами государственной власти и всеми гражданами, в том числе, если эти граждане являются на какое-то время членами правительства. Вчера Кабмин принял и направил в парламент проект закона об изменении порядка госзакупок. В соответствии с этим проектом разрушается всевластие Тендерной палаты и непрозрачная система, сконструированная предприимчивыми депутатами прошлого созыва», сообщает Е-Урядник

Владимир Волков: "НОВАЯ КОМАНДА ТЕНДЕРНОЙ ПАЛАТЫ ХОРОШО ЗНАЕТ, КАК РАБОТАЕТ «ТЕНДЕРНАЯ СХЕМА...»

...К руководству Тендерной палаты пришли люди, которые имеют приличный опыт работы с госбюджетом. Тот, кто следит за историей с 1991 года, тот знает прекрасно их возможности. Были, конечно, у них и ошибки, которые, правда, общественность называла другими словами, но у нас общественность всегда не права...
...Страна скатилась на 10 лет назад во взаимоотношениях между государством и бизнесом. За пять лет малый бизнес будет уничтожен и останутся только люди, которым хватит характера работать с постоянным ощущением, что они находятся вне закона, в тени...

Е-У. Владимир, как бы ты оценил те изменения, которые произошли в Тендерной палате, какие возможные последствия это будет иметь для системы госзакупок?
В.Волков. Изменения я оцениваю как формальные — изменения только в руководстве. Это попытка убедить общественность, что какая-то работа делается, поменялись персоналии, ушел Иванов-Петров-Сидоров, а взамен пришел Сидоров-Иванов-Петров. Общественный контроль в лице других персоналий по сути не меняет деятельность Тендерной палаты. Я понимаю, что если бы поменялся Закон о госзакупках или были бы сделаны попытки его изменить — была бы составлена рабочая группа, которая могла бы оценить и учесть все наработки и замечания, которые возникли в ходе работы новой редакции Закона. Или обратила бы внимание на те тупиковые позиции, которые существуют сейчас… И инициатором такого обсуждения выступило бы новое руководство — тогда можно было бы говорить, что произошли какие-то видимые подвижки.
К руководству пришли люди, весьма близкие к работе с бюджетом, они прекрасно знают, как это все работает. Взять хотя бы почетного президента или президента, которого назначили вместо Яценко, — и он и она имеют приличный опыт работы с государственным бюджетом, и знают, как управиться с бюджетными деньгами. Тот, кто следит за историей с 1991 года, тот знает прекрасно возможности этих людей. Были, конечно, у них и ошибки, которые, правда, общественность называла другими словами, но у нас общественность всегда не права. Эта команда хорошо знает, как работает тендерная схема.
Это лишний раз подтверждает, что схема, четко организованная предыдущей командой, — очень пригодится. Хотя это не говорит о том, что она не поменяется. Может, они пришли поменять, но пока реальных шагов не видно. Не была созвана ни общественность, ни те, кто пострадал в результате введения новой редакции Закона… Если будет попытка протащить очередные изменения – значит схема пришлась ко двору. А то, что нужно писать новый Закон, — об этом все говорят…
Е-У. Каковы у тебя были бы предложения по отношению к новому Закону? Что там должно остаться, а что необходимо убрать?
В.Волков. У меня есть, прежде всего, видение относительно того, как подойти к этой проблеме. Макуха выразился по этому поводу однозначно. Он за написание нового Закона, он за то, чтобы процессом госзакупок управляла структура, назначенная Кабинетом Министров. Будет это Минэкономики, отдельная структура или Минфин… — с его слов вытекает, что это должна быть структура исполнительной власти. Поэтому для написания нового Закона было бы целесообразно собрать все стороны. И те, которые сейчас находятся в системе госзакупок, и те, кто там уже не присутствует (я имею в виду малый и средний бизнес), и те стороны, которые сегодня получают пользу от действующего Закона о госзакупках. Их тоже можно было собрать, потому что опыт определенный они внесли. Отрицательный опыт — это тоже опыт. И вот эти три-четыре центра влияния можно было бы использовать в процессе разработки нового закона. В ходе дискуссий можно было бы прийти или не прийти к какому-то единому варианту, или прийти к двум вариантам закона. А потом они поступили бы в Верховную Раду и легли в основу нового законопроекта.
Е-У. Принятие нового законопроекта зависит от поведения депутатов. По твоей оценке, какие политические силы в парламенте готовы к реальным изменениям системы госзакупок?
В.Волков. Готов, конечно, блок Юлии Тимошенко, потому что они сегодня находятся в реальной оппозиции. И речь идет об определенной части депутатов от «Нашей Украины», определенной части депутатов от Партии регионов, но — смелых, очень смелых депутатов. Но я твердо уверен, что той картины, которая была при преодолении вето Президента 314 голосами, уже не будет.
Е-У. Остается некоторой загадкой участие Ксении Ляпиной в ТПУ. Вроде бы с момента вступления в силу новой редакции и Мировой банк высказывался критически о Законе, и проект СИГМА Европейской комиссии, не говоря уже о масс медиа — начиная с «Зеркала недели», того же «Дня». И, тем не менее, глава Совета предпринимателей оказалась по-прежнему в обойме нового руководства… странно…
В.Волков. Ее позицию сложно понять, практически понять невозможно. О последовательности действий вообще речь не идет. Берем прямые обязанности, которые вменены ей как главе Совета предпринимателей. Чуть более полутора лет назад предприниматели делегируют ей полномочия по отстаиванию интересов малого и среднего бизнеса. С 2004 года все знают о том, что надо принять, как минимум, три-четыре закона, которые бы легализовали ситуацию с малым и средним бизнесом. Она получает все права и возможности провести эти законы через ВР и спускает все в унитаз.
А сегодня по всем телеканалам она говорит о том, что малый и средний бизнес попал в ситуацию, когда его начинают щемить, устраивают плановый сбор налогов, пополнение бюджета… И она говорит — мы обеспокоены! А полтора года назад, когда все были обеспокоены, она говорила — все хорошо, мы сейчас ищем пути, мы собираем конференции, решаем какие-то проблемы, утрясаем вопросы с Госкомпредпринимательством, меняем регуляторную политику и т.д. и т.п.
Вот такая ситуация. Были конкретные цели, конкретные задачи, но все это было спущено на тормозах. Сейчас же обстановка поменялась, возникла угроза ее местопребыванию, и она вдруг сразу вспомнила, что, оказывается, нас ущемляют.
А ее декларации об общественном контроле и прозрачности Тендерной палаты — это форма, за которой совсем другая суть. Я думаю, что там интерес несколько другой, нежели общественный контроль за госзакупками. Потому что если бы интерес соответствовал декларациям, то тогда бы после 17 марта малый и средний бизнес не был бы вытеснен из сферы госзакупок. А говорить можно все, что угодно. А слова надо доказывать делом…
Е-У. Не словом, а делом…
В.Волков. Да, как говорит наш любимый Президент. Вот «делом» и доказывается. Сегодня с ее стороны наблюдается попытка любыми средствами сохраниться в Тендерной палате, в Совете предпринимателей… Ее железобетонный аргумент, который она не стесняется озвучивать постоянно — что она всегда была за коалицию с Партией регионов.
Так что относительно ТПУ ее установка понятна — она была при том руководстве, теперь она будет и в новом руководстве. И схема эта будет работать как нефтяная скважина… Каждый час приход, речь идет о материальной заинтересованности плюс рост уровня представительства. Начать с малого бизнеса — чашка кофе на рынке, потом чашка кофе в Верховной Раде, а сейчас уже чашка кофе на островах в компании хозяев жизни. Хороший рост идет, почему бы и нет?
Е-У. Как бы ты оценил складывающуюся ситуацию с малым и средним бизнесом – судя по первым шагам правительства Януковича?
В.Волков. Мое твердое убеждение – страна скатилась на 10 лет назад во взаимоотношениях между государством и бизнесом. Мы вернулись к системе, которая присутствовала в 1995-96 годах. Это первое.
Второе. Сегодня изменилась структура давления на малый бизнес. Если ранее была централизованная структура давления, то сейчас происходит то же самое, но всё это спущено в регионы. То есть, сверху поступила команда, чтобы местная власть сделала поименный список всех бизнесменов, которые находятся на плаву. То есть, те, которые своими налогами могут участвовать в формировании бюджета. Происходит то, о чем я предупреждал год назад. Крупный бизнес никогда не будет платить налоги! Иначе он бы не стал крупным. Да, так складывалась система налогообложения, что фактически ему в сравнении с другими налогов не надо было платить… И придя сейчас к власти, крупный бизнес не собирается платить налоги. А кто будет поддерживать здравоохранение, социальную сферу…? Ответ очевиден – малый бизнес.
И сегодня областные власти составляют себе обойму тех предприятий, которые участвуют в формировании местного и центрального бюджета. Берут на карандаш весь бизнес – малый, средний, СПД. Готовятся меры по расчету коэффициентов – сколько эта корова может дать молока? И власти смотрят – пополнят эти бизнесы госбюджет или не пополнят.
И это начинает беспокоить всех. Я был недавно в Одессе, там я встретил одного из активных защитников малого предпринимательства. Он уже 14 лет этим занимается. И он говорит – всё, начинают закручивать гайки. Он ищет выход – Давайте обратимся к Еханурову? Вот Ехануров сварганит свою партию и мы все уйдем под его крыло… Чтобы он выступил и защитил нас от наездов, тем более, что он очень дипломатично решает вопросы, контактирует с нынешним руководством правительства… Чтобы он поговорил с Азаровым, Януковичем…
Но хотя я очень уважаю этого одесского лидера, он все-таки наивный. Ему кажется, что еще можно по блату что-то решить… Но даже если они выйдут на контакт с Азаровым или Януковичем, у них ничего не получится, потому что у этого правительства нет другого источника пополнения казны. Единственный источник – это малый и средний бизнес. Их два миллиона, у них 8 миллионов наемных рабочих, эти 2 миллиона тянут на себе еще 16 миллионов членов семей. И все равно бюджет повесят и разделят на эти 2 миллиона…
Е-У. По твоему мнению, каким образом можно изменить существующую систему представительства малого и среднего бизнеса в органах власти? Сейчас существует тот же Совет предпринимателей…
В.Волков. Где во власти? Согласно проведенной политической реформе, представительство малого и среднего бизнеса может быть только в Верховной Раде. Сейчас действуют Совет предпринимателей как консультативно-совещательный орган, многочисленные общественные коллегии, там интересы малого бизнеса весьма размыты…
Как в Совете предпринимателей, так и в Госкомпредпринимательстве рассматриваются только регуляторные функции, они выполняют только те задачи, которые ставит перед ними правительство. Совет уже не выполняет функции обратной связи между предпринимательством и государством и не влияет на регуляторную политику через парламент. Единственным исключением может быть молодой Хомутынник, который, по его заявлениям, начинал челночным бизнесом. Так, по крайней мере, говорят Интернет-издания. И он – якобы – знает его потребности. А все остальные – это прямые представители крупного бизнеса либо выдвинутые им лоббисты. Поэтому представительства малого и среднего бизнеса в парламенте нет.
Но это не говорит о том, что нет выхода. Есть выход. Выход заключается в том, что можно сегодня набрать команду сочувствующих малому и среднему бизнесу народных депутатов в количестве 30-60 человек, перемешать их с лидерами общественных организаций, защищающих малый бизнес (тоже где-то 30-60), присоединить к ним пару специалистов из Госкомпредпринимательства и назвать эту группу Бюро или Агентством по предпринимательству. Тогда с помощью этого Агентства можно было бы оказывать какое-то влияние. Депутаты в его составе хотя бы услышат потребности предпринимателей! А другого выхода просто нет! Иначе за пять лет малый бизнес будет уничтожен и останутся только люди, которым хватит характера работать с постоянным ощущением, что они находятся вне закона, в тени.
Это простая логика. Если в высшем представительном органе нет представителей того или иного класса или группы, то этот класс обречен на вымирание. Конечно, спохватятся, но будет поздно. Хотя сейчас все чиновники – начиная с Януковича и ниже – утверждают, что они прекрасно знают ситуацию с малым и средним бизнесом. И считают себя очень серьезными специалистами! Но так уж сложилось, что если ты не являешься представителем той или иной группы, то ты никогда не сможешь разобраться в ее потребностях и проблемах. Я, например, очень хорошо, как и все, разбираюсь в футболе, гинекологии, истории… Со стороны ведь кажется – а что там сложного?
Е-У. Каков может быть статус такого Агентства? При Президенте?
В.Волков. Да, это вынужденная мера, поскольку мы профукали Верховный Совет. И, как всегда в этой стране, надо хоть что-то делать, чтобы ситуация окончательно не обвалилась. Надо как-то и чем-то ее подпереть. Если бы в парламенте было бы хотя бы 60-80 представителей малого бизнеса, пусть даже и под разными политическими флагами… В конце концов, речь идет все-таки о представительстве половины населения страны… Но у нас «бабло побеждает зло», поэтому в Раду попали только те люди, которые могут себе это позволить. А малый и средний бизнес не мог этого себе позволить. И если не создать подпорку в виде этого Агентства, то завалится все.
Нам еще повезло, что в парламенте есть оппозиция. Я не хочу сказать, что им все равно, что критиковать, но лучше всего, когда критика все же на чем-то основывается. Поэтому сочувствующих мы бы нашли, и, скорее всего, именно в Блоке Юлии Тимошенко….
Е-У. Первый раз я брал у тебя интервью год назад и речь тогда шла о развитии информационного общества, о том, что было сделано или не сделано в течение первого пост-помаранчевого года в этой сфере… Прошло практически два года после т.н. помаранчевой революции, на которую возлагались большие надежды, в том числе и в этой сфере. Как бы ты оценил то, что было сделано в сфере развития информационного общества, высоких технологий… Известно, например, что все наши соседи – Беларусь, Молдова, Россия – либо делают ИТ технопарки, либо эта идея уже на стадии реализации… Отрабатываются какие-то инструменты поддержки ИТ индустрии. И, наконец, есть сфера электронного правительства…
В.Волков. В сентябре прошлого года состоялись парламентские слушания по поводу стратегии развития информационного общества. Мы предложили инструментарий для реализации этой стратегии – введение должности вице-премьера, специального органа центральной власти… На что, как известно, Адам Мартынюк сказал – «А де и як мы будемо браты гроши»? Кого он имел в виду под словом «мы» — догадайтесь с трех раз.
С сентября по март никто этим не занимался, потому что всем очень сильно нужно было поучаствовать в выборах. С марта почти по конец августа никак не могли определиться, какая будет создана коалиция: кризисная, антикризисная или забегающая вперед. В конце концов, была создана забегающая вперед коалиция. В общем, было не до этого. Ни на одном уровне нельзя было провести ни один программный документ. А информационное общество требует программных документов. Оно нуждается в перспективных планах, стабильных решениях. Наших чиновников можно понять – в такой обстановке они никаких решений принимать не могли.
Но процесс держался и держится на энтузиастах. Это все те же люди. Тот же Колодюк совался везде, где только можно. Минэкономики едет в Китай, он едет туда, журнал «Эксперт» проводит инновационный-инвестиционный клуб с представителями нашей диаспоры – он тоже в этом клубе. Есть Подвысоцкий из инновационного центра Национального института стратегических исследований, он тоже активный деятель.
Сейчас же первый зам Николаенко объявил о том, что он будет продвигать идею технопарков. Он выдвинул десяток технопарков. Буквально недавно Николаенко объявил о подготовке законопроекта по восстановлению технопарков, возврату им льгот. Сейчас активно муссируется идея о том, что наука отделится от Министерства образования и науки, и будет создано отдельное Государственное агентство по науке. Идут слухи о том, кто его возглавит и т.д.
Так что все держится на энтузиастах.
Новые распоряжения правительства вроде бы как ориентируют общественность на развитие инноваций. Есть специальные поручения, которые получил тот же Макуха по поводу реанимации программ, связанных с технопарками, с привлечением инвестиций... Янукович распорядился до 28 сентября создать инвестиционный совет при Кабинете Министров, которые будет иметь 4 направления, в том числе и инновации. Видно, что какие-то потуги делаются. Я думаю, что это результат усилий тех энтузиастов, которые не опустили руки после парламентских слушаний.
Сейчас в ходу программы по развитию конкурентоспособности областей, которые организовываются под эгидой Национального института стратегических исследований и других организаций. Эти программы подразумевают вовлечение областей в системы информационных коммуникаций, обмена информацией. И я участвую в продвижении этого проекта по Одесской области, Киево-Святошинскому району и по Западной Украине.
Известно, что стратегия была принята Верховной Радой, известно, что был подписан Указ Президента, размытый, на две с половиной странички – и о любви, и о дружбе, обо всем. Но – это всё же определенные шаги. На безрыбье и рак рыба. Было бы хуже, если бы не было этих шагов. Не так как хочется, не так, как у соседей, но всё же что-то делается.
Россия, конечно, как всегда убежала вперед. В Китае я увидел, как работает там Россия.
Е-У. Россия? В Китае? Что они там делают?
В.Волков. Русские продают свои программы, продают свои инновационные технологии, размещают свое производство в дешевой китайской среде. В Даляне (бывший порт Дальний) они имеют анклав российской науки со своими институтами. Нас пугают, что китайцы занимают Дальний Восток, а русские идут дальше – они размещают в Китае технологические процессы.
Руководителем Украинской делегации в Китай ездила Мусина Людмила Александровна по вопросам технопарков. Интерес проявляет ассоциация «Киев-Пекин», Украинская академия наук, возглавляемая Онипко. Я думаю, что уже создана рабочая группа по развитию украино-китайским отношений при министерстве экономики. Эта рабочая группа может стать костяком межправительственной комиссии Украина-Китай. Но все это держится на энтузиастах. И хорошо, что в Минэкономики нас поддерживают. Есть нормальные люди и в Минобразовании — тот же Николаенко и его первый зам.
От любимого президента пока никаких инициатив не было. Было бы, конечно, неплохо, если бы он сел на этот конек и начал эту тему развивать. Мне кажется, это его тематика. Это развитие прогресса, развитие украинской нации посредством новых технологий.
Вот такое состояние дел.
Е-У. Ты, наверное, знаешь, что в прессе часто трактуют азаровские инициативы по технопаркам как попытку возобновить схемы ухода от налогообложения и таможенных сборов.
В.Волков.Я это не исключаю. Плохо, если это окажется правдой. Неплохо, если ситуация сложится пополам – чуть-чуть своруют, но что-то и сдвинут с места. Если они сделают хотя бы какой-то шаг вперед, то это уже будет шаг вперед, а не топтание на месте… Хотя перспектива понятна – опять будут проходы на границах, опять пойдут окорока, пойдет свинина, буйволятина бразильского производства, повторится анекдот, когда дизельное топливо превращается в зеленый горошек…
Но все же времена поменялись; народ поумнел и я надеюсь, что ситуация будет 50 на 50.
Хотя по Минобразованию тоже несколько настораживают заявления, что будет 10 технопарков. Почему именно десять? Кто их будет отбирать и по каким критериям? Опять избранные? А сколько занести необходимых «уставных документов», чтобы попасть в десятку…
Спасибо за интервью!
Справка «Е-Урядника»
Владимир Васильевич Волков — член общественной инициативной группы по отмене действующего Закона о госзакупках. Родился в 1961 году в Молдове. Закончил индустриальный техникум (специальность – бухучет), Киевский институт театрального искусства им. Карпенко-Карого (специальность — театроведение, специализация – «организация, планирование, управление»). Начал работать в 17 лет. С 1981 по 1989 работал в органах государственной власти. С 1981 по 1985 год работа в органах МВД Киева оперативным сотрудником уголовного розыска по работе с иностранцами. С 1985 по 1989 год работал в Министерстве культуры: заместитель директора дирекции по реконструкции Оперного театра, директор кукольного театра, директор экспериментального театра-студии. Был одним из инициаторов перевода киевских театров на хозрасчет и создания независимых частных театральных коллективов. С 1989 и по настоящее время занимается предпринимательской деятельностью.
Член Совета по внешнеэкономической деятельности при Кабинете Министров Украины. Мастер спорта международного класса по борьбе самбо. Женат, имеет трех сыновей и дочку.

Доля открытых государственных тендеров в Украине упала до уровня 2003 года

В первом полугодии этого года доля открытых государственных тендеров в общем объеме проведенных государственных закупок упала до уровня 2003 года и составила 57% (показатель 2003 года — 56%), согласно результатам анализа, осуществленного Интернет-изданием «Е-Урядник» на основе открытых данных Министерства экономики, Антимонопольного комитета и Контрольно-ревизионного управления.
С 2003 года наблюдался постепенный рост доли открытых торгов в общей стоимости госзакупок Украины, согласно официальным отчетам Министерства экономики, опубликованным на сайте министерства. В 2003 году этот показатель составил 56%, в 2004 году — 50,4%, а в 2005 году — уже 68,6%.
Сравнение первого полугодия нынешнего года с соответствующим периодом прошлого года также свидетельствуют о снижении доли открытых тендеров. В прошлом году этот показатель составил 62,6%.
Вместе с тем, в первом полугодии этого года заметно выросла доля такой процедуры закупок как запрос ценовых предложений — до 17% (с 13,4% в первом полугодии прошлого года). В отличие от открытых торгов, при такой процедуре заказчик может ограничиться рассылкой ценовых запросов трем потенциальным участникам по собственному выбору, что явно увеличивает коррупционный потенциал процедуры.
Cтатистические данные, обнародованные Антимонопольным комитетом, свидетельствуют о том, что значительная часть государственных предприятий, предприятий, в которых доля государства превышает 50%, проводят свои закупки в обход новой редакции Закона. Их средства, потраченные на закупки, составили всего 2% от стоимости всех договоров закупок, заключенных в первом полугодии.
Кроме того, иностранные поставщики практически перестали участвовать в государственных закупках Украины. Согласно статданным, в первом полугодии этого года их доля среди победителей торгов составила всего 0,01%, тогда как в первом полугодии прошлого года этот показатель равнялся 13,5%.
Падение доли открытых торгов и увеличение популярности запроса ценовых предложений связано с монополизацией информационного пространства госзакупок веб-порталом zakupivli.com, владельцем которого является ООО «Европейское консалтинговое агентство». Согласно выводу Тендерной палаты, опубликованному 17 марта, в день вступления в силу новой редакции Закона о госзакупках, только этот портал удовлетворяет всем требованиям Закона.
Как установил Антимонопольный комитет, при размещении информации заказчиков о тендерах веб-портал навязывает им консалтинговые, юридические и тому подобные услуги. В результате участники и победители торгов вынуждены выплачивать достаточно большие суммы различным частным структурам, предоставляющим эти услуги, за тендерную документацию, оформление тендерного обеспечения и т.п.
В такой ситуации многие заказчики предпочитают дробить предмет закупки (при запросе ценовых предложений стоимость закупки не должна превышать 100 тыс гривен) и проводить закупки по процедуре запроса ценовых предложений, чтобы избежать монопольного навязывания услуг.
Примечательно, что в своем отчете Антимонопольный комитет (с 17 марта — специально уполномоченный центральный орган власти в сфере госзакупок) «не заметил» этих негативных тенденций, а также не привел целый ряд других показателей, которые обычно используются для оценки конкуренции на рынке госзакупок (например, среднее количество участников в конкурентных торгах).
Отчеты Министерства экономики Украины — http://www.me.gov.ua/file/link/63339/file/09_08_zapiska.doc
Отчет Антимонопольного комитета Украины об осуществлении заказчиками госзакупок в ІІ квартале и І полугодии 2006 года — http://www.amc.gov.ua/amc/doccatalog/document?id=59903

Борис Горбанский уволился с поста заместителя главы ГНАУ [Расследование Е-У.]

Борис Горбанский уволен по собственному желанию с поста заместителя главы Налоговой администрации Украины, согласно постановлению Кабмина от 30 августа 2006 № 1262.
Это заурядное событие прошло бы мимо нашего внимания, если бы еще летом Борис Горбанский не начал расследование деятельности сети монопольной ренты Яценко-Врублевских на рынке государственных закупок Украины. Напомним, что в своем письме адвокату А.Святогору от 5 июля этого года Борис Горбанский сообщил, что ГНАУ определила, что в круг лиц, связанных с Тендерной палатой Украины и «Европейским консалтинговым агентством» (ЕКА), входит 51 субъект хозяйствования (см. стр.1, стр.2).
По всей видимости, начатая налоговиками проверка этих структур оказалась столь эффективной, что председатель съезда Тендерной палаты Украины и по совместительству — народный депутат из фракции «Наша Украина» Николай Одайнык спешно внес в Верховную Раду постановление о создании парламентской комиссии по расследованию злоупотреблений Б.Горбанского как главы тендерного комитета ГНАУ. «Злоупотребления», правда, заключались в том, что ГНАУ не публиковало свои объявления на портале zakupivli.com, поскольку владельцы портала упорно не реагировали на вполне законные запросы налоговой...

Сын депутата-нашеукраинца давит на СМИ?

На журналистский коллектив интернет-издания Sprotiv.info производится давление из кругов, близких к «Нашей Украине». Об этом, как передает Sprotiv.info, сообщил лидер «Всеукраинского молодежного объединения», чьим изданием является сайт, Вадим Гладчук.

По его словам, на В.Гладчука, который является журналистом Sprotivа, вышел сын народного депутата Николая Одайныка Валентин. «Он безапелляционно и в жестких выражениях, которые можно расценивать и как угрозы, потребовал «снять» с сайта ряд статей, в которых описывается деятельность народного депутата Одайныка и Тендерной палаты, к которой Одайнык имеет непосредственное отношение», отметил В.Гладчук.
По словам В.Гладчука, «Валентин спросил, не боится ли он, критикуя деятельность ТПУ, иметь дело с «донецкими» (Почетным президентом Тендерной палаты недавно была избрана член Партии регионов Раиса Богатырева), а также пообещал, что со мной отныне будут «разбираться» так, как это делается в бизнесе», — отметил В.Гладчук. «Любопытно, знает ли сама Раиса Богатырева, что ее именем отдельные «партнеры», прикрываются, как «страшилкой», и как бы она оценила такой факт, узнай о нем», — добавил В.Гладчук.
В.Гладчук отметил, что расценивает действия сына нардепа не иначе, как попытку давления на средство массовой информации, а также на гражданскую позицию членов ВМО. По его словам, в понедельник он намерен дать по этому поводу пресс-конференцию в УНИАН, на которой, в частности, продемонстрирует журналистам запись разговора с сыном нардепа.
Во вторник активисты ВМО намерены провести пикет у здания парламента. Также ВМО будет пикетировать Кабмин с требованием к премьер-министру Украины, лидеру ПР Виктору Януковичу объявить выговор Раисе Богатыревой, неосторожно согласившейся возглавить структуру с сомнительной репутацией, что в итоге может негативно повлиять на имидж всей партии, сообщает сайт \"Украина Криминальная\".

Веерными запросами в пользу Тендерной палаты теперь займется Николай Одайнык

Эстафету веерных запросов-обращений к госзаказчикам в пользу Тендерной палаты и всей сети монопольной ренты на рынке госзакупок подхватил народный депутат Николай Одайнык, одновременно — почетный председатель съезда Тендерной палаты Украины, сообщает Е-Урядник
Судя по поступающей информации, в августе началась очередная волна депутатских обращений к государственным заказчикам с просьбой-требованием выслать кипу документов о закупках, проведенных госзаказчиками в 2005 и первом полугодии 2006 года. На этот раз автором обращений стал Николай Одайнык, народный депутат, член фракции «Нашей Украины» и почетный председатель съезда Тендерной палаты Украины.
Перечень запрашиваемых документов практически не изменился с 2005 года, когда этим своеобразным «спамом» занялся народный депутат от БЮТ Олег Лукашук (в прошлом — член партии и фракции СДПУ (о). Сначала он обращался к госзаказчикам в качестве заместителя Временной следственной комиссии Верховной Рады по вопросам расследования неудовлетворительного состояния госзакупок и т.д. (глава — Сергей Осыка, нынешняя фракция БЮТ), отчет о деятельности которой так и не был утвержден парламентом. Затем стали встречаться письма-обращения от него как от народного депутата, при этом, они высылались даже в то время, когда он де юре уже не являлся народным депутатом, поскольку еще не успел принести соответствующей присяги в новом составе Рады. Во всех известных случаях народный депутат «почему-то» просил отправлять ответы в Тендерную палату Украины (Крещатик, 6).
Летом заказчики начали получать такие же письма-запросы, подписанные Денисом Красниковым, одним из заместителей главы Специальной контрольной комиссии по вопросам госзакупок при Счетной палате и одним из представителей ТПУ в комиссии (9 августа он был удален из состава руководства палаты). По всей видимости, заказчики проигнорировали его «просьбы», и теперь за веерную рассылку взялся Николай Одайнык. Звание и полномочия народного депутата не сравнить с позицией заместителя главы Спецкомисии с сомнительным статусом! Г-н Одайнык не стал повторять откровенный ляп своего предшественника и просит отправлять ответы не на адрес ТПУ, а в Верховную Раду.
Запросы тендерной документации могут использоваться их организаторами по-разному. Очевидно психологическое воздействие на госзаказчиков — им нужно напомнить, «кто в доме хозяин». Нет сомнений, что тендерная документация может использоваться ТПУ для проверки, заключал ли заказчик договор с «Европейским консалтинговым агентством» на оказание услуг. Если нет — неминуемы санкции. Кроме того, анализ тендерной документации можно использовать для того, чтобы посадить того или иного заказчика «на крючок» — в устах представителей ТПУ даже мелкое нарушение процедурных норм станет «крупной коррупционной сделкой». Николай Одайнык уже решил наказать налоговиков за излишнее рвение в расследовании деятельности ЕКА и связанных с ним структур. И обосновал это нарушением режима открытости...
Наконец, вполне вероятно, что такие запросы могут использоваться теми же «регионалами», которые возглавили ТПУ, для наказания неугодных им органов власти и их руководителей (кстати, масса органов местного самоуправления по всей стране возглавляется той же БЮТ...). Впрочем, подобные «заказы» ТПУ может принимать от лиц и организаций вне зависимости от их партийной окраски. Как говаривал один из героев «Крестного отца», — «Ничего личного, Сонни. Это просто бизнес».
Как нам известно, юридически грамотно составленные отказы на запросы Олега Лукашука позволили многим заказчикам не отсылать огромные тюки с документами (впрочем, известен случай, когда крупный заказчик в одной из южных областей нанял микроавтобус, чтобы привезти всю запрашиваемую документацию). В качестве образца мы можем посоветовать ознакомиться с ответом Киевского городского центрального противотуберкулезного диспансера.
Вместе с тем, редакция «Е-Урядника» и наши читатели будут благодарны за другие варианты обоснования отказов. Ваши рекомендации мы ждем по адресам: air_kyiv@mail.ru, e-uriadnik@ukr.net, а также на форуме «Е-Урядника».
====================================
Запрос Николая Одайныка: стр. 1, стр.2, стр.3
Образец запроса Олега Лукашука: стр. 1, стр. 2, стр.3
Запрос Дениса Красникова: стр.1, стр.2
Ответ Киевского городского центрального противотуберкулезного диспансера: стр.1, стр.2, стр.3

Новый министр экономики Владимир Макуха выступил за изменение Закона о госзакупках

В интервью газете «Коммерсант» новый министр экономики Украины Владимир Макуха высказался за возвращение функций регулирования госзакупок государственной структуре, которую определит Кабинет Министров Украины.
В первом интервью украинским масс медиа новоназначенный министр экономики Украины Владимир Макуха сформулировал свою позицию относительно ситуации в системе госзакупок следующим образом:
«– Минэкономики по-прежнему намерено вернуть себе полномочия по контролю над госзакупками, которые потеряло после вступления в силу нового закона „О закупке товаров, работ и услуг за госсредства“?
– Да, сейчас на согласовании находится новый проект закона. Совершать госзакупки, не нарушая действующего закона, очень сложно. Поэтому мы хотим вернуть многие позиции старого закона с учетом тех недостатков, которые видим. Не всем это нравится, но я думаю, что вопрос будет решен позитивно. Кто будет уполномоченным органом, решит Кабмин. В законопроекте записано, что это его прерогатива. Если создадут какую-то отдельную структуру, мы не будем против. Но это должна быть госструктура, которая распоряжается госсредствами».
Полный текст интервью доступен на сайте «Коммерсанта».
Напомним, что законопроектом, разработанным Минэкономики, предусматривается удаление из системы госзакупок Тендерной палаты и Специальной контрольной комиссии по вопросам госзакупок при Счетной палате, а также введение обязательной публикации информации о госзакупках на сайтах органов власти (о проблемах последнего положения см. интервью с Олегом Хиричем).
Слова В.Макухи следует рассматривать в контексте той подковерной борьбы вокруг системы госзакупок, которая развернулась в правительстве Виктора Януковича. Как утверждают источники «Е-Урядника» в Кабмине, первоначально первый вице-премьер и министр финансов Николай Азаров был настроен весьма отрицательно относительно Тендерной палаты Украины и последней редакции Закона о госзакупках. Однако где-то полторы недели назад за его факсимильной подписью выходит поручение, согласно которому разработка законопроекта передается Антимонопольному комитету. Кроме того, почетным президентом ТПУ становится Раиса Богатырева, один из лидеров фракции Партии регионов в парламенте. После внутренних разбирательств это поручение было будто бы отменено, а доработка законопроекта была возвращена Минэкономики… Следует ли трактовать слова В.Макухи как подтверждение этой информации – пока неясно. Остается неясной также судьба «откатных» механизмов (ТПУ, Спецкомиссия…) в новой редакции Закона, поскольку она, очевидно, зависит от сути закрытых договоренностей между заинтересованными сторонами в правительстве, Партии регионов, их сателлитов по коалиции (СПУ, КПУ).
Справка «Е-Урядника»
Владимир Алексеевич Макуха родился 7 июня 1955 г в Ярославле. В 1977 году закончил механико-математический факультет МГУ по специальности «математик». Кандидат экономических наук. Автор нескольких десятков научных работ по вопросам международной экономики, иностранных инвестиций, муниципального развития. Участвовал в программах стажировки Фонда национального форума (Вашингтон, США, 1993), Гарвардского университета (США, 1994), Нью-Йоркского университета (США,1995) и Джорджтаунского университета (США,1996). Владеет английским языком.
Трудовая биография:
1977 – 1980: Инженер научно-производственного объединения “Энергия” (Московская обл.)
1980 – 1984: Аспирант Киевского института народного хозяйства
1984 – 1991: Начальник сектора Украинского филиала Всесоюзного научно-исследовательского института потребительской кооперации
1992 – 1996: Начальник отдела Научно-исследовательского института социально-экономических проблем г.Киева
1996 – 2000: Заместитель начальника управления Национального агентства Украины по развитию и европейской интеграции
февраль 2000 – июнь 2000: Заместитель начальника управления Министерства экономики Украины
2000 – 2003: Первый секретарь, советник по экономическим вопросам Посольства Украины в США
2003 – 2004: Начальник управления экономического сотрудничества МИД
2004 – 2006: Заместитель министра иностранных дел, куратор экономического департамента, 5 территориального управления (Ближний Восток и Африка), позднее департамента развития дипломатической службы и валютно-финансового департамента
май 2006 – Август 2006: Посол Украины в Японии
4 августа назначен Министром экономики Украины.
[Биографические данные В.Макухи взяты на сайте Министерства экономики Украины]

О чем договаривается бютовец Дмитрий Выдрин с Тендерной палатой Украины?

Сегодня утром читатели «Е-Урядника» зафиксировали факт встречи на Хрещатике члена фракции БЮТ Дмитрия Выдрина со Светланой Легойдой, представителем первого вице-президента Тендерной палаты Антоном Яценко, сообщает Е-Урядник
Можно только догадываться, о чем говорили известный политолог Дмитрий Выдрин с доверенным лицом одного из видимых держателей потенциально коррупционной сети Яценко-Врублевских на рынке госзакупок. Экспертному сообществу Украины давно известно, что основной статьей дохода Дмитрия Выдрина является отнюдь не занятие политологией (хотя он действительно является одним из выдающихся политологов страны), а разнообразные посреднические и лоббистские услуги весьма высокого уровня.
Также известно, что в последнее время Светлана Легойда является посредником при «согласовании» Тендерной палатой закрытых процедур тендеров (у одного участника, с ограниченным участием) — стоимость «согласования» колеблется от 1% до 5% стоимости закупки.
Маловероятно, чтобы птица такого высокого полета как Выдрин «договаривался» о мелких закупках (даже если это пара миллионов гривен) да еще с такой мелкой сошкой как Светлана Легойда.
Речь шла о многомиллионном тендере? Об «условиях» лоббирования БЮТ выгодного Тендерной палате закона о госзакупках?
Мы будем благодарны нашим читателям за информацию о сути переговоров между Дмитрием Выдриным и Светланой Легойдой. Мы также готовы предоставить самому Дмитрию Выдрину возможность подтвердить или опровергнуть факт встречи и рассказать, зачем он встречался с посредником Тендерной палаты. Телефон редактора «Е-Урядника» Андрея Марусова — 8 067 282 99 70, air_kyiv@mail.ru, e-uriadnik@ukr.net.
Следует напомнить, что в нынешнюю фракцию БЮТ входят Олег Лукашук (экс-СДПУ (о) и Сергей Осыка (в прошлом министр внешнеэкономических связей и торговли, а ныне бизнесмен), которые сыграли «выдающуюся» роль в построении сети Яценко-Врублевских. Среди нынешних бютовцев также Анатолий Семинога и Сергей Сас, которые были со-авторами наиболее одиозных положений Закона о госзакупках.
Светлана Михайловна Легойда являлась руководителем общественной организации «Центр развития антимонопольного права и конкуренции» (регистрация — 17.02.2003), которая до 17 марта этого года выступала одним из учредителей Тендерной палаты Украины (состав учредителей: см. стр.1, стр.2).
Светлана Легойда в 1999 году закончила Киевский экономический институт менеджмента (3-й уровень аккредитации) (специальность — «менеджмент внешнеэкономической деятельности», диплом «менеджера-экономиста»). По всей видимости, именно в этом институте она познакомилась с Антоном Яценко, который завершил обучение в этом институте в 1998 году.
По окончании этого Института Светлана Легойда училась в Национальной академии внутренних дел по специальности «правоведение» и получила в 2003 году диплом юриста.
Трудовая карьера Светланы Легойды одно время была тесно связана с Министерством экономики Украины: в начале 1999 года она начала работать в отделе денежно-кредитной политики управления денежно-кредитной и валютной политики. Она покинула министерство уже через два года — в конце 2000 года — с должности главного экономиста-финансиста отдела инструментов валютно-кредитной политики управления финансовых отношений предприятий и расчетов.
В 2001 году Светлана Легойда связала свою судьбу с сетью Яценко-Врублевских, став заместителем руководителя ООО «Европейское консалтинговое агентство». Впрочем, де факто под ее непосредственным руководством оказался целый сонм коммерческих и общественных организаций или — организаций-клонов, входящих в сеть Яценко-Врублевских, включая Центр тендерных процедур.

На фото: встреча Дмитрия Выдрина и Светланы Легойды, Хрещатик, 08.08.2006